НАЙТИ ДОКУМЕНТ
Наказ № 344 від 15.11.1996Про затвердження Переліку військових частин, установ, організацій і підприємств Міністерства оборони України, дислокованих у зонах радіоактивного забруднення, які утворилися внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС
Текст документа по состоянию на 2 июля 2009 года
<< Назад |
<<< Главная страница
Стр. 19
будівництва, трасування лінійних споруд, застосування статичних
схем та конструктивних рішень і спеціальних конструкцій
фундаментів;
щодо зміни шкідливого впливу господарської діяльності на
карстові процеси шляхом зменшення водообміну і агресивності вод у
карстових порожнинах.
9.16 Як засіб інженерного захисту потрібно використовувати
природні властивості природних систем та їх компонентів, які
підсилюють ефективність основних засобів інженерного захисту
(підвищення водовідвідної і дренуючої ролі гідрографічної мережі
шляхом розчищення русел і стариць, фітомеліорацію,
агролісотехнічні заходи).
9.17 На освоюваних територіях необхідно виявляти зони
тектонічних розломів, де внаслідок збільшення сейсмічної
інтенсивності та зміни фізико-механічних властивостей порід
забороняється розміщення будинків і споруд без детальних
досліджень.
9.18 На територіях, характерних наявністю грязьового
вулканізму, необхідно виключити з освоєння ділянки розміщення
вулканів і вилитих з них порід.
10 Охорона навколишнього середовища
Охорона і раціональне використання природних ресурсів
10.1 При плануванні і забудові населених місць слід
керуватись такими принципами: збереження і раціональне
використання цінних природних ресурсів; дотримання нормативів
гранично допустимих рівнів екологічного навантаження на природне
середовище територій з урахуванням потенціальних його можливостей;
виділення ландшафтно-рекреаційних територій і заборона на них
господарського та іншого будівництва, що перешкоджає використанню
даних зон за їх прямим призначенням; дотримання санітарних
нормативів, установлення санітарно-захисних зон для охорони
водойм, джерел водопостачання, курортних, лікувально-оздоровчих
зон, населених місць та інших територій від забруднення та
шкідливих впливів.
10.2 Планувальну структуру міських і сільських поселень слід
формувати на підставі комплексної оцінки території (агрегована
оцінка забруднення міського середовища, економіко-містобудівна
оцінка території), яка визначає пріоритетність проведення
середовищно-захисних заходів.
Територію для будівництва нових і розвитку існуючих міських і
сільських поселень відповідно до земельного законодавства України
слід передбачати на землях, непридатних для сільськогосподарського
використання, або на сільськогосподарських угіддях гіршої якості,
крім випадків надання земельних ділянок за межами населених
пунктів і будівництва об'єктів, пов'язаних з обслуговуванням
населення (частина II і V статті 31 Земельного кодексу України)
( 2768-14 ).
Вилучення земельних ділянок, зайнятих багаторічними
насадженнями для несільськогосподарських потреб, земель
рекреаційного призначення, заказників, курортів, а також лісів з
особливим режимом лісокористування (лісопарки, міські ліси,
лісопаркові частини зелених зон населених пунктів, протиерозійні
ліси і водоохоронні насадження) для цілей, не пов'язаних з
веденням лісового господарства, допускається, як виняток, за
рішенням Верховної Ради України. При цьому вилучення земель
сільськогосподарського призначення та лісових угідь здійснюється у
встановленому порядку при обов'язковій умові відшкодування
забудовником збитків і втрат, пов'язаних з вилученням.
10.3 Не допускаються проектування і будівництво поселень,
промислових та інших народногосподарських об'єктів на площах
залягання корисних копалин (крім загальнопоширених) до погодження
з органами державного гірничого нагляду, а на площах залягання
загальнопоширених корисних копалин - до погодження з обласною
Радою народних депутатів. При цьому необхідно керуватися Земельним
кодексом України ( 2768-14 ) та чинними нормативами.
Особливу увагу слід приділяти охороні навколишнього
середовища у районі розміщення породних відвалів вугільних шахт.
Санітарно-захисна зона породних відвалів повинна становити від 200
до 500 м залежно від висоти, обсягу, складу створюваних порід,
фізичного стану, експлуатаційних характеристик териконів,
природнокліматичних умов району.
10.4 Розміщення будинків, споруд і комунікацій не
допускається:
а) на землях заповідників, заказників, природних національних
парків, ботанічних садів, дендрологічних парків і водоохоронних
зон;
б) на землях зелених зон міст, включаючи землі міських лісів,
якщо об'єкти, які проектуються, не призначені для відпочинку,
спорту або обслуговування приміського лісового господарства;
в) у зонах охорони гідрометеорологічних станцій;
г) у першій зоні санітарної охорони джерел водопостачання і
майданчиків водопровідних споруд, якщо об'єкти, які проектуються,
не пов'язані з експлуатацією джерел;
д) у першій зоні округу санітарної охорони курортів, якщо
об'єкти, які проектуються, не пов'язані з експлуатацією природних
лікувальних засобів курортів;
е) у другій зоні округу санітарної охорони курортів
допускається розміщувати об'єкти, пов'язані з експлуатацією,
розвитком і благоустроєм курортів, а також об'єкти обслуговування
населення курортів, якщо вони не викликають забруднення атмосфери,
ґрунту і вод, перевищення нормативних рівнів шуму і напруги
електромагнітного поля. У третій зоні округу санітарної охорони
курортів допускається розміщення об'єктів, які негативно не
впливають на природні лікувальні засоби і санітарний стан курорту.
Примітка 1. Не допускається розміщення будинків і споруд: на
земельних ділянках, забруднених органічними і радіоактивними
відходами (до закінчення термінів, установлених органами
Міністерства охорони здоров'я України); у небезпечних зонах
відвалів породи вугільних, сланцевих шахт і збагачувальних фабрик,
зсувів (за відсутності інженерного захисту), сельових потоків і
снігових лавин; у зонах можливого катастрофічного затоплення в
результаті руйнування гребель або дамб (у зонах затоплення
завглибшки 1,5 м і більше, які тягнуть за собою руйнування
будинків і споруд, загибель людей, виведення з ладу обладнання
підприємств); у сейсмічних районах і зонах, які безпосередньо
прилягають до активних розломів; в охоронних зонах магістральних
продуктопроводів.
Примітка 2. Розміщення сільськогосподарських підприємств,
будинків і споруд в охоронних зонах заповідників допускається,
якщо будівництво вказаних об'єктів або їх експлуатація не порушує
природних умов заповідників і не буде загрожувати їхній
збереженості. Умови розміщення таких об'єктів повинні бути
погоджені з відомствами, у віданні яких знаходяться ці
заповідники.
10.5 Ліси зелених зон міст, міські та курортні ліси, які
відносяться до лісів 1 групи, повинні бути використані у
рекреаційних, санітарно-гігієнічних і оздоровчих цілях. У
заболочених лісах на території поселень і приміських зон треба
передбачати гідролісомеліоративні заходи відповідно до нормативів.
Вилучення під забудову земель Держлісфонду (перехід лісових
площ у нелісові) допускається як виняток і тільки у встановленому
законом порядку.
Розміщення забудови на землях Держлісфонду треба проводити на
ділянках, не вкритих лісом або зайнятих чагарником і малоцінними
насадженнями.
10.6 У межах приміських зон міст на землях лісового фонду
треба передбачати формування зелених зон відповідно до чинних
нормативів.
Територіальна організація зелених зон міст повинна
передбачати розділення на лісопаркову і лісогосподарську частину,
виділення місць відпочинку населення і територій, що охороняються,
які забезпечують виконання оздоровчих і природоохоронних функцій
лісу.
10.7 Навколо міських і сільських поселень, розміщених у
безлісих і малолісових районах, треба передбачати створення
вітрозахисних і берегоукріплювальних лісових смуг, озеленення
схилів пагорбів, ярів і балок.
Ширину захисних смуг треба приймати, м, не менше: для
найзначніших і значних міст - 500, великих і середніх - 100, малих
і сільських поселень - 50.
10.8 У проектах планування і забудови курортних міст і селищ
поряд з іншими функціональними зонами на найбільш сприятливих
територіях треба виділяти курортні зони. Санітарно-захисні розриви
між сельбищною і курортною зонами повинні бути не менше 500 м, в
умовах реконструкції - не менше 100 м, між курортною та
курортно-господарською - не менше 500 м.
Охорона атмосфери, водних об'єктів та ґрунтів від забруднення
10.9 Для вибору оптимальних варіантів взаємного розміщення
сельбищних територій і народногосподарських об'єктів треба
враховувати фонове забруднення по зонах і потенціал самоочищення
природного середовища на конкретній території.
Примітка. Залежно від метеоумов, які сприяють концентрації
шкідливих домішок у приземному шарі, територія України передбачає
4 зони: 1 - низького потенціалу забруднення. Характеризується
приземними інверсіями до 35%, швидкістю вітру 0-1 м/сек., рідкими
туманами (менше 10%); 2 - помірного потенціалу забруднення.
Повторюваність приземних інверсій до 40%, швидкість вітру
10-20 м/сек., тумани до 10% або тумани 10-20% при швидкості вітру
до 10 м/сек.; 3 - підвищеного потенціалу забруднення.
Характеризується повторюваністю слабких вітрів і туманів до
10-20%, приземних інверсій до 40%; 4 - високого потенціалу
забруднення. Повторюваність слабких вітрів і туманів більше 20%,
приземних інверсій до 60% на рік.
10.10 Промислові та сільськогосподарські об'єкти, які є
джерелами забруднення атмосферного повітря, треба розміщувати з
підвітряного боку стосовно до сельбищних територій. У районах з
вираженим вітровим режимом треба враховувати повторюваність і
швидкість вітрів.
10.11 Не слід передбачати будівництво підприємств I і II
класів на майданчиках з високим потенціалом забруднення атмосфери
(ПЗА), тривалим застоєм домішок при поєднанні слабких вітрів з
температурними інверсіями: у глибоких котловинах, у районах
частого утворення туманів, нижче за греблі водосховищ, а також у
районах можливого утворення смогів.
10.12* Для об'єктів, які є джерелом забруднення атмосферного
повітря, повинні бути організовані санітарно-захисні зони (СЗЗ),
ширина яких визначається класом розміщуваного виробництва і
встановлюється відповідно до санітарних норм проектування
промислових підприємств, а її достатність підтверджується на
підставі розрахунку прогнозованих рівнів забруднення відповідно до
чинних вказівок щодо розрахунку розсіювання в атмосфері шкідливих
речовин, які містяться в викидах підприємств, а також результатами
лабораторних досліджень атмосферного повітря у районах розміщення
аналогічних діючих об'єктів.
Підприємства з джерелами забруднення атмосферного повітря
шкідливими речовинами, що мають розмір санітарного розриву більше
500 м, не слід розміщувати у районах, де переважають вітри
швидкістю до 1 м/сек., з довгими або такими, що часто
повторюються, штилями, інверсіями, туманами (за рік понад
30-40%, протягом зими - 50-60% днів).
Заходи щодо захисту атмосферного повітря необхідно
передбачати відповідно до Закону України і санітарних правил з
охорони атмосферного повітря населених місць. Розрахунок
забрудненості атмосферного повітря слід проводити відповідно до
чинних нормативних документів.
10.13 Тваринницькі, птахівницькі, звірівницькі підприємства,
ветеринарні установи, склади зі зберігання отрутохімікатів,
біопрепаратів, добрив та інші пожежонебезпечні склади і
виробництва, об'єкти і підприємства з утилізації відходів,
котельні, очисні споруди, гноєсховища відкритого типу слід
розміщувати з підвітряного боку (для вітрів переважаючого
напрямку) стосовно до сельбищної території та інших підприємств і
об'єктів виробничої зони відповідно до чинних нормативних
документів.
Санітарно-захисні розриви від сільськогосподарських
підприємств до меж житлової забудови слід приймати за таблицею
10.1.
Територія санітарно-захисної зони повинна бути упорядкована і
озеленена. На межах санітарно-захисних зон розміром більше 100 м з
боку сельбищної зони необхідно створювати смуги
деревно-чагарникових насаджень завширшки не менше 30 м, при
розмірах від 50 до 100 м - завширшки не менше 10 м.
Таблиця 10.1
------------------------------------------------------------------
| Підприємства | Розміри |
| | санітарно-захисної |
| | зони, м |
|----------------------------------------------------------------|
|I. Рослинницькі: |
|----------------------------------------------------------------|
|Теплиці і парники при обігріванні | Не нормуються |
|електричному | |
|----------------------------------------+-----------------------|
|Те саме, при біологічному обігріванні: | |
|на гною | 100 |
|на смітті | 300 |
|----------------------------------------------------------------|
|II. Тваринницькі: |
|----------------------------------------------------------------|
|Великої рогатої худоби: | |
|до 1000 голів | 300 |
|на 1000 до 5000 голів | 500 |
|більше 5000 голів | 1000 |
|-----------------------------------------+----------------------|
|Свинарські: | |
|до 12 тис. голів на рік | 500 |
|на 12 і 24 тис. голів | 1500 |
|на рік і більше | |
|на 54 тис. голів і більше | 2000 |
|-----------------------------------------+----------------------|
|Вівчарські | 300 |
|-----------------------------------------+----------------------|
|Конярські | 100 |
|-----------------------------------------+----------------------|
|Кролівницькі | 100 |
|-----------------------------------------+----------------------|
|Звіринницькі | 300 |
|----------------------------------------------------------------|
|III. Птахівницькі: |
|----------------------------------------------------------------|
|до 100 тис. курей | 300 |
|-----------------------------------------+----------------------|
|от 100 до 400 тис. курей | 1000 |
|-----------------------------------------+----------------------|
|більше 400 тис. курей | 1200 |
|----------------------------------------------------------------|
|IV. Склади для зберігання отрутохімікатів і мінеральних добрив, |
|т: |
|----------------------------------------------------------------|
|до 20 | 200 |
|-----------------------------------------+----------------------|
|до 20 - 50 | 300 |
|-----------------------------------------+----------------------|
|50 - 100 | 400 |
|-----------------------------------------+----------------------|
|100 - 300 | 500 |
|-----------------------------------------+----------------------|
|300 - 500 | 700 |
|-----------------------------------------+----------------------|
|більше 500 | 1000 |
|----------------------------------------------------------------|
|V. Склади сильнодіючих отруйних речовин (СДОР): |
|----------------------------------------------------------------|
|базисні | 1000 |
|-----------------------------------------+----------------------|
|витратні | 300 |
|-----------------------------------------+----------------------|
|VI. Склади: овочесховища, | 50 |
|картоплесховища, фруктосховища | |
|-----------------------------------------+----------------------|
|VII. По ремонту, технічному обладнанню й | 100 |
|зберіганню сільськогосподарських машин і | |
|автомобілів | |
|-----------------------------------------+----------------------|
|VIII. Ветлікарні та ветамбулаторії | 200 |
------------------------------------------------------------------
10.14 Заходи щодо захисту водойм, водотоків і морських
акваторій треба передбачати відповідно до вимог водного
законодавства і санітарних норм, забезпечуючи запобігання
забрудненню поверхневих і підземних вод з дотриманням норм
гранично допустимих концентрацій (ГДК) забруднюючих речовин у
водних об'єктах, які використовуються для господарсько-питного
водопостачання населення і у рибогосподарських цілях.
10.15 Сельбищні території міських і сільських поселень,
курортні зони і місця масового відпочинку треба розміщувати вище
за течією водотоків і водойм відносно випусків виробничих і
господарсько-побутових стічних вод. Розміщення їх нижче зазначених
випусків допускається при відповідному обїрунтуванні, а також за
Правилами охорони поверхневих вод від забруднення стічними водами,
Правилами санітарної охорони прибережних морів ( v4631400-88 ).
Підприємства, які потребують улаштування вантажних причалів,
пристаней та інших портових споруд, треба розміщувати за течією
річки нижче сельбищної території на відстані не менше 100 м.
10.16 Розміщення промислових підприємств у прибережних смугах
водойм допускається тільки за необхідності безпосереднього
примикання майданчика підприємства до водойм за погодженням з
органами Держкомекології України, місцевими органами державної
виконавчої влади та іншими органами відповідно до законодавства
України. Кількість і довжина примикань майданчиків підприємств до
водойм повинні бути мінімальними.
При розміщенні сільськогосподарських підприємств на
прибережних ділянках водойм і за відсутності безпосереднього
зв'язку підприємств з ними треба передбачати незабудовану
прибережну смугу завширшки до 100 м залежно від довжини річки, але
не менше 40 м.
При розміщенні складів мінеральних добрив і хімічних засобів
захисту рослин, тваринницьких і птахівницьких підприємств повинні
бути передбачені необхідні заходи, які виключають попадання
вказаних речовин, гнойових стоків і посліду у водойми.
Склади мінеральних добрив і хімічних засобів захисту рослин
треба розміщувати на відстані не менше 2 км від рибогосподарських
водойм. При особливій потребі допускається зменшувати відстань від
зазначених складів до рибогосподарських водойм за умови погодження
| Стр.1 | Стр.2 | Стр.3 | Стр.4 | Стр.5 | Стр.6 | Стр.7 | Стр.8 | Стр.9 | Стр.10 | Стр.11 | Стр.12 | Стр.13 | Стр.14 | Стр.15 | Стр.16 | Стр.17 | Стр.18 | Стр.19 | Стр.20 | Стр.21 | Стр.22 | Стр.23 | Стр.24 | Стр.25 | Стр.26 |
<< Назад |
<<< Главная страница
|
