НАЙТИ ДОКУМЕНТ
Водний кодекс України
Кодекс України № 213/95-ВР от 06.06.1995
Текст документа по состоянию на 2 июля 2009 года
<< Назад |
<<< Главная страница
Стр. 6
допустимі концентрації;
5) перевищують гранично допустимі скиди токсичних речовин та
містять збудників інфекційних захворювань;
6) за обсягом скидання забруднюючих речовин перевищують
гранично допустимі нормативи;
7) призводять до підвищення температури води водного об'єкта
більш ніж на 3 градуси за Цельсієм порівняно з її природною
температурою в літній період;
8) є кубовими залишками, шламами, що утворюються в результаті
їх очищення і знезараження.
Скидати стічні води, використовуючи рельєф місцевості (балки,
пониззя, кар'єри тощо), забороняється.
{ Стаття 70 із змінами, внесеними згідно із Законом N 1990-III
( 1990-14 ) від 21.09.2000 }
Стаття 71. Обмеження, тимчасова заборона (зупинення) чи
припинення скидання стічних вод у водні об'єкти
У разі перевищення встановлених нормативів гранично
допустимого скидання забруднюючих речовин скидання стічних вод у
поверхневі водні об'єкти може бути обмежено, тимчасово заборонено
(зупинено) чи припинено в порядку, встановленому законодавством.
Стаття 72. Умови скидання шахтних, кар'єрних і рудникових
вод у водні об'єкти та повернення
супутньо-пластових вод нафтогазових родовищ до
підземних горизонтів
Підприємства, установи і організації, які відкачують шахтні,
кар'єрні та рудникові води для запобігання затоплення шахт,
кар'єрів та рудників під час видобування корисних копалин,
зобов'язані впроваджувати ефективні технології, що забезпечують
зниження рівня їх мінералізації перед скиданням у водні об'єкти, а
підприємства, установи та організації, що добувають нафту і газ,
повертають супутньо-пластові води нафтогазових родовищ до
підземних горизонтів.
Умови скидання цих вод у водні об'єкти та повернення до
підземних горизонтів супутньо-пластових вод нафтогазових родовищ
встановлюються органами виконавчої влади з питань екології та
природних ресурсів.
{ Стаття 72 в редакції Закону N 1990-III ( 1990-14 ) від
21.09.2000 }
Стаття 73. Умови скидання дренажних вод у водні об'єкти
Підприємства, установи і організації, які експлуатують
дренажні системи для ліквідації підтоплення, заболочення чи
вторинного засолення зрошуваних земель, зобов'язані впроваджувати
ефективні технології для зниження рівня природного і техногенного
забруднення дренажних вод перед скиданням їх у водні об'єкти.
Умови скидання цих вод у водні об'єкти встановлюються
державними органами охорони навколишнього природного середовища.
Стаття 74. Накопичувачі промислових забруднених стічних вод
та технологічні водойми
Підприємства, установи і організації, що мають накопичувачі
промислових забруднених стічних чи шахтних, кар'єрних, рудникових
вод, зобов'язані впроваджувати ефективні технології для їх
знешкодження і утилізації та здійснювати рекультивацію земель,
зайнятих цими накопичувачами.
Скидання цих вод у поверхневі водні об'єкти здійснюється
згідно з індивідуальним регламентом, погодженим з державними
органами охорони навколишнього природного середовища.
Використання технологічних водойм (ставки-охолоджувачі
теплових і атомних станцій, рибоводні ставки, ставки-відстійники
та інші) повинно проводитись відповідно до норм і правил
експлуатації, визначених у технічних проектах, затверджених у
встановленому законодавством порядку.
Стаття 75. Порядок захоронення забруднюючих речовин,
відходів виробництва, стічних вод у глибокі
підземні водоносні горизонти та повернення
супутньо-пластових вод нафтогазових родовищ до
підземних горизонтів
Створення полігонів для захоронення у глибокі підземні
водоносні горизонти, що не містять прісних вод, забруднюючих
рідинних речовин, відходів виробництва та стічних вод, включаючи
мінералізовані шахтні та термальні води, що утворюються на основі
природних вод і не піддаються очищенню існуючими методами,
допускається у виняткових випадках після проведення спеціальних
досліджень з дозволу спеціально уповноваженого центрального органу
виконавчої влади з питань екології та природних ресурсів, за
проектами, погодженими із спеціально уповноваженими центральними
органами виконавчої влади з питань охорони здоров'я, з питань
нагляду за охороною праці та відповідною місцевою радою.
Повернення супутньо-пластових вод нафтогазових родовищ до
підземних горизонтів здійснюється за технологічними проектами,
погодженими з відповідними органами виконавчої влади з питань
екології та природних ресурсів і з питань охорони здоров'я.
{ Стаття 75 в редакції Закону N 1990-III ( 1990-14 ) від
21.09.2000 }
Глава 15. ЕКСПЛУАТАЦІЯ ВОДОГОСПОДАРСЬКИХ СИСТЕМ
Стаття 76. Порядок експлуатації водогосподарських систем
Робота водогосподарських систем (водосховищ, каналів та інших
зв'язаних між собою водних об'єктів) регулюється шляхом
встановлення відповідних режимів для кожного водного об'єкта
системи з урахуванням прогнозу водності.
Режими роботи цих систем встановлюються водогосподарськими
органами на підставі правил експлуатації водних об'єктів з
урахуванням екологічних вимог та інтересів всіх водокористувачів.
Стаття 77. Порядок експлуатації водосховищ
Порядок експлуатації водосховищ визначається правилами, що
затверджуються органами водного господарства для кожного
водосховища окремо, а для каскаду або системи водосховищ - за
погодженням з державними органами охорони навколишнього природного
середовища та санітарного нагляду.
Стаття 78. Обов'язки водокористувачів, які експлуатують
споруди водогосподарських систем
Підприємства, установи та організації, які експлуатують
водопідпірні, водопропускні, водозахисні або водозабірні споруди
водогосподарських систем, зобов'язані дотримувати встановлених
режимів їх роботи та правил експлуатації.
Глава 16. КОРИСТУВАННЯ РІЧКАМИ
Стаття 79. Класифікація річок України
Залежно від водозбірної площі басейну річки поділяються на
великі, середні та малі.
До великих належать річки, які розташовані у кількох
географічних зонах і мають площу водозбору понад 50 тис.
квадратних кілометрів.
До середніх належать річки, які мають площу водозбору від 2
до 50 тис. квадратних кілометрів.
До малих належать річки з площею водозбору до 2 тис.
квадратних кілометрів.
Стаття 80. Особливості користування малими річками
З метою охорони водності малих річок забороняється:
1) змінювати рельєф басейну річки;
2) руйнувати русла пересихаючих річок, струмки та водотоки;
3) випрямляти русла річок та поглиблювати їх дно нижче
природного рівня або перекривати їх без улаштування водостоків,
перепусків чи акведуків;
4) зменшувати природний рослинний покрив і лісистість басейну
річки;
5) розорювати заплавні землі та застосовувати на них засоби
хімізації;
6) проводити осушувальні меліоративні роботи на заболочених
ділянках та урочищах у верхів'ях річок;
7) надавати земельні ділянки у заплавах річок під будь-яке
будівництво (крім гідротехнічних, гідрометричних та лінійних
споруд), а також для садівництва та городництва;
8) здійснювати інші роботи, що можуть негативно впливати чи
впливають на водність річки і якість води в ній.
Водокористувачі та землекористувачі, землі яких знаходяться в
басейні річок, забезпечують здійснення комплексних заходів щодо
збереження водності річок та охорони їх від забруднення і
засмічення.
Стаття 81. Комплекс заходів щодо збереження водності річок і
охорони їх від забруднення
До комплексу заходів щодо збереження водності річок і охорони
їх від забруднення належить:
1) створення прибережних захисних смуг;
2) створення спеціалізованих служб по догляду за річками,
прибережними захисними смугами, гідротехнічними спорудами та
підтриманню їх у належному стані;
3) впровадження грунтозахисної системи землеробства з
контурно-меліоративною організацією території водозбору;
4) здійснення агротехнічних, агролісомеліоративних та
гідротехнічних протиерозійних заходів, а також створення для
організованого відводу поверхневого стоку відповідних споруд
(водостоки, перепуски, акведуки тощо) під час будівництва і
експлуатації шляхів, залізниць та інших інженерних комунікацій;
5) впровадження водозберігаючих технологій, а також
здійснення передбачених цим Кодексом водоохоронних заходів на
підприємствах, в установах і організаціях, розташованих у басейні
річки;
6) створення гідрологічних пам'яток природи.
З метою оцінки екологічного стану басейну річки та розробки
заходів щодо раціонального використання і охорони вод та
відтворення водних ресурсів складається її паспорт у порядку, що
визначається Кабінетом Міністрів України.
Стаття 82. Регулювання стоку річок, створення штучних водойм
З метою збереження гідрологічного, гідробіологічного та
санітарного стану річок забороняється споруджувати в їх басейні
водосховища і ставки загальним обсягом, що перевищує обсяг стоку
даної річки в розрахунковий маловодний рік, який спостерігається
один раз у двадцять років.
Створення на річках та у їх басейнах штучних водойм та
водопідпірних споруд, що впливають на природний стік поверхневих і
стан підземних вод, допускається лише з дозволу місцевих Рад за
погодженням з державними органами водного господарства, охорони
навколишнього природного середовища та геології.
Глава 17. ПРИКОРДОННІ ВОДИ. ВОДНІ ОБ'ЄКТИ, ЩО ЗАЗНАЛИ
РАДІОАКТИВНОГО ЗАБРУДНЕННЯ
Стаття 83. Користування прикордонними водами
Користування прикордонними водами здійснюється в порядку, що
визначається законодавством України та міждержавними договорами.
Стаття 84. Користування водами, що зазнали радіоактивного
забруднення
Користування водами, що зазнали радіоактивного забруднення,
здійснюється відповідно до Закону України "Про правовий режим
території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок
Чорнобильської катастрофи" ( 791а-12 ) та інших актів
законодавства України.
Розділ IV. ОХОРОНА ВОД
Глава 18. КОРИСТУВАННЯ ЗЕМЛЯМИ ВОДНОГО ФОНДУ. ВОДООХОРОННІ
ЗОНИ ТА ЗОНИ САНІТАРНОЇ ОХОРОНИ
Стаття 85. Користування землями водного фонду
Порядок надання земель водного фонду в користування та
припинення права користування ними встановлюється земельним
законодавством.
У постійне користування землі водного фонду надаються
водогосподарським спеціалізованим організаціям, іншим
підприємствам, установам і організаціям, в яких створено
спеціалізовані служби по догляду за водними об'єктами,
прибережними захисними смугами, смугами відведення, береговими
смугами водних шляхів, гідротехнічними спорудами та підтриманню їх
у належному стані.
У тимчасове користування за погодженням з постійними
користувачами земельні ділянки прибережних захисних смуг, смуг
відведення та берегових смуг водних шляхів можуть надаватися
підприємствам, установам, організаціям, об'єднанням громадян,
релігійним організаціям, громадянам України, іноземним юридичним
та фізичним особам для сінокосіння, рибогосподарських потреб,
культурно-оздоровчих, рекреаційних, спортивних і туристичних
цілей, а також для проведення науково-дослідних робіт.
Користування цими ділянками у зазначених цілях здійснюється з
урахуванням вимог щодо охорони річок і водойм від забруднення,
засмічення та замулення, а також з додержанням правил архітектури
планування приміських зон та санітарних вимог у порядку, що
встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Стаття 86. Користування земельними ділянками дна річок,
озер, водосховищ, морів та інших водних об'єктів
На земельних ділянках дна річок, озер, водосховищ, морів та
інших водних об'єктів можуть проводитися роботи, пов'язані з
будівництвом гідротехнічних споруд, поглибленням дна для
судноплавства, видобуванням корисних копалин (крім піску, гальки і
гравію в руслах малих та гірських річок), прокладанням кабелів,
трубопроводів, інших комунікацій, а також бурові та
геологорозвідувальні роботи.
Місця і порядок проведення зазначених робіт визначаються
відповідно до проектів, що погоджуються з державними органами
охорони навколишнього природного середовища, водного господарства
та геології.
Стаття 87. Водоохоронні зони
Для створення сприятливого режиму водних об'єктів,
попередження їх забруднення, засмічення і вичерпання, знищення
навколоводних рослин і тварин, а також зменшення коливань стоку
вздовж річок, морів та навколо озер, водосховищ і інших водойм
встановлюються водоохоронні зони.
Водоохоронна зона є природоохоронною територією
господарської діяльності, що регулюється.
На території водоохоронних зон забороняється:
1) використання стійких та сильнодіючих пестицидів;
2) влаштування кладовищ, скотомогильників, звалищ, полів
фільтрації;
3) скидання неочищених стічних вод, використовуючи рельєф
місцевості (балки, пониззя, кар'єри тощо), а також у потічки.
В окремих випадках у водоохоронній зоні може бути дозволено
добування піску і гравію за межами земель водного фонду на сухій
частині заплави, у праруслах річок за погодженням з державними
органами охорони навколишнього природного середовища, водного
господарства та геології.
Зовнішні межі водоохоронних зон визначаються за спеціально
розробленими проектами.
Порядок визначення розмірів і меж водоохоронних зон та режим
ведення господарської діяльності в них встановлюються Кабінетом
Міністрів України.
Виконавчі комітети місцевих Рад зобов'язані доводити до
відома населення, всіх заінтересованих організацій рішення щодо
меж водоохоронних зон і прибережних захисних смуг, а також
водоохоронного режиму, який діє на цих територіях.
Контроль за створенням водоохоронних зон і прибережних
захисних смуг, а також за додержанням режиму використання їх
територій здійснюється виконавчими комітетами місцевих Рад і
державними органами охорони навколишнього природного середовища.
Стаття 88. Прибережні захисні смуги
З метою охорони поверхневих водних об'єктів від забруднення і
засмічення та збереження їх водності вздовж річок, морів і навколо
озер, водосховищ та інших водойм в межах водоохоронних зон
виділяються земельні ділянки під прибережні захисні смуги.
Прибережні захисні смуги встановлюються по обидва береги
річок та навколо водойм уздовж урізу води (у меженний період)
шириною:
для малих річок, струмків і потічків, а також ставків площею
менше 3 гектарів - 25 метрів;
для середніх річок, водосховищ на них, водойм, а також
ставків площею понад 3 гектари - 50 метрів;
для великих річок, водосховищ на них та озер - 100 метрів.
Якщо крутизна схилів перевищує три градуси, мінімальна
ширина прибережної захисної смуги подвоюється.
У межах існуючих населених пунктів прибережна захисна смуга
встановлюється з урахуванням конкретних умов, що склалися.
Уздовж морів та навколо морських заток і лиманів виділяється
прибережна захисна смуга шириною не менше двох кілометрів від
урізу води.
Стаття 89. Обмеження господарської діяльності в прибережних
захисних смугах уздовж річок, навколо водойм та
на островах
Прибережні захисні смуги є природоохоронною територією з
режимом обмеженої господарської діяльності.
У прибережних захисних смугах уздовж річок, навколо водойм та
на островах забороняється:
1) розорювання земель (крім підготовки грунту для залуження і
залісення), а також садівництво та городництво;
2) зберігання та застосування пестицидів і добрив;
3) влаштування літніх таборів для худоби;
4) будівництво будь-яких споруд (крім гідротехнічних,
гідрометричних та лінійних), у тому числі баз відпочинку, дач,
гаражів та стоянок автомобілів;
5) миття та обслуговування транспортних засобів і техніки;
6) влаштування звалищ сміття, гноєсховищ, накопичувачів
рідких і твердих відходів виробництва, кладовищ, скотомогильників,
полів фільтрації тощо.
Об'єкти, що знаходяться у прибережній захисній смузі, можуть
експлуатуватись, якщо при цьому не порушується її режим.
Не придатні для експлуатації споруди, а також ті, що не
відповідають встановленим режимам господарювання, підлягають
винесенню з прибережних захисних смуг.
Стаття 90. Обмеження господарської діяльності в прибережних
захисних смугах уздовж морів, морських заток і
лиманів та на островах у внутрішніх морських водах
Прибережна захисна смуга уздовж морів, морських заток і
лиманів входить у зону санітарної охорони моря і може
використовуватися лише для будівництва санаторіїв та інших
| Стр.1 | Стр.2 | Стр.3 | Стр.4 | Стр.5 | Стр.6 | Стр.7 | Стр.8 |
<< Назад |
<<< Главная страница
|
