Бесплатная библиотека законов онлайн
Загрузить Adobe Flash Player

  Главная

  Право Украины

  Конституция

  Кодексы

  Законы

  Указы

  Постановления

  Приказы

  Письма

  Законы других стран

  Законодательство РБ

  Законодательство РФ

  Новости

  Полезные ресурсы

  Контакты

  Новости сайта

  Поиск документа


Полезные ресурсы

- Таможенный кодекс таможенного союза

- Каталог предприятий и организаций СНГ

- Законодательство Республики Беларусь по темам

- Законодательство Республики Беларусь по дате принятия

- Законодательство Республики Беларусь по органу принятия

- Законы Республики Беларусь

- Новости законодательства Беларуси

- Тюрьмы Беларуси

- Законодательство России

- Деловая Украина

- Автомобильный портал

- The legislation of the Great Britain


Правовые новости







НАЙТИ ДОКУМЕНТ


Господарський кодекс України

Кодекс України № 436-IV от 16.01.2003

Текст документа по состоянию на 2 июля 2009 года

<< Назад | <<< Главная страница

Стр. 15

марка)   від   однорідних   товарів   і   послуг  інших  суб'єктів
господарювання, або використовується спільно кількома суб'єктами в
інших випадках, передбачених законом.
 
     2. Реєстрація  торговельної  марки,  право  на  яку  належить
кільком особам, здійснюється в порядку, встановленому законом.
 
 
     Стаття 159. Правомочності суб'єктів господарювання щодо
                 комерційного найменування
 
     1. Суб'єкт    господарювання    -    юридична    особа    або
громадянин-підприємець може мати комерційне найменування.
 
     Громадянин-підприємець  має  право  заявити   як   комерційне
найменування своє прізвище або ім'я.
 
     2. Відомості    про    комерційне    найменування    суб'єкта
господарювання  вносяться  за  його поданням до реєстрів,  порядок
ведення  яких  встановлюється  законом.  Суб'єкт   господарювання,
комерційне найменування якого було включено до реєстру раніше, має
пріоритетне право захисту перед будь-яким іншим суб'єктом, тотожне
комерційне найменування якого включено до реєстру пізніше.
 
     3. Правовій  охороні  підлягає  як  повне,  так  і  скорочене
комерційне  найменування  суб'єкта   господарювання,   якщо   воно
фактично використовується ним у господарському обігу.
 
     4. У    разі    якщо    комерційне    найменування   суб'єкта
господарювання   є   елементом   його   торговельної   марки,   то
здійснюється   правова  охорона  і  комерційного  найменування,  і
торговельної марки.
 
     5. Особа,  яка використовує чуже комерційне найменування,  на
вимогу  його  власника  зобов'язана  припинити таке використання і
відшкодувати завдані збитки.
 
     Стаття 160. Правомочності щодо використання географічного
                 зазначення
 
     1. Право  на використання географічного зазначення мають лише
суб'єкти господарювання,  які виробляють товари (надають послуги),
щодо яких здійснено державну реєстрацію відповідного географічного
зазначення.
 
     2. Використанням    географічного    зазначення     суб'єктом
господарювання вважається:  застосування його на товарах, для яких
зареєстровано це географічне  зазначення,  а  також  на  упаковці;
застосування в рекламі, проспектах, рахунках, друкованих виданнях,
офіційних бланках, вивісках тощо.
 
     3. Суб'єкти  господарювання,  які  здійснюють   посередницьку
діяльність,  можуть використовувати свою торговельну марку поряд з
географічним зазначенням товару виробника не інакше як на підставі
договору.
 
     4. Умови  надання  правової  охорони географічного зазначення
визначаються законом.
 
     Стаття 161. Використання назви країни походження товару
 
     1. Вироби   іноземного   походження   або   у    встановлених
законодавством  випадках їх упаковка,  а також вироби вітчизняного
виробництва чи  їх  упаковка,  призначені  для  експорту,  повинні
містити інформацію про країну їх походження.
 
     2. Інформація   про   країну  походження  має  знаходитися  у
доступному місці  виробу  (упаковки)  та  нанесена  у  спосіб,  що
відповідає встановленим вимогам.
 
     3. Забороняється   використання   суб'єктами   господарювання
напису  (клейма)  "Виготовлено  в  Україні"  або  аналогічного  за
змістом щодо товарів, які мають іноземне походження.
 
     4. Уповноважені органи державної влади контролюють дотримання
зазначених вимог відповідно до закону.
 
     Стаття 162. Правомочності суб'єктів господарювання щодо
                 комерційної таємниці
 
     1. Суб'єкт   господарювання,   що  є  володільцем  технічної,
організаційної або іншої  комерційної  інформації,  має  право  на
захист   від  незаконного  використання  цієї  інформації  третіми
особами,  за умов,  що ця інформація  має  комерційну  цінність  у
зв'язку  з  тим,  що  вона  невідома  третім особам і до неї немає
вільного доступу інших осіб на законних  підставах,  а  володілець
інформації вживає належних заходів до охорони її конфіденційності.
 
     2. Строк  правової  охорони  комерційної таємниці обмежується
часом дії сукупності зазначених у частині першій цієї статті умов.
 
     3. Особа, яка протиправно використовує комерційну інформацію,
що  належить  суб'єкту  господарювання,  зобов'язана  відшкодувати
завдані йому такими діями збитки відповідно до закону.  Особа, яка
самостійно  і  добросовісно одержала інформацію,  що є комерційною
таємницею, має право використовувати цю інформацію на свій розсуд.
 
     4. До  відносин,  пов'язаних  з  комерційною  таємницею,   не
врегульованих  цим  Кодексом,  застосовуються відповідні положення
Цивільного кодексу України ( 435-15 ) та інших законів.
 
                             Глава 17
             ЦІННІ ПАПЕРИ У ГОСПОДАРСЬКІЙ ДІЯЛЬНОСТІ
 
     Стаття 163. Цінні папери та їх види
 
     1. Суб'єкти  господарювання  в  межах  своєї  компетенції  та
відповідно   до   встановленого   законодавством   порядку  можуть
випускати та реалізовувати цінні папери,  а також придбавати цінні
папери інших суб'єктів господарювання.
 
     Цінним  папером є документ встановленої форми з  відповідними
реквізитами,  що  посвідчує  грошове  або  інше  майнове  право  і
визначає   відносини  між  суб'єктом  господарювання,  який   його
випустив  (видав), і власником та передбачає виконання зобов'язань
згідно  з умовами його випуску, а також можливість передачі  прав,
що випливають з цього документа, іншим особам.
 
     2. В Україні можуть випускатися і перебувати в обігу  пайові,
боргові  та інші цінні папери.  У сфері господарювання у випадках,
передбачених законом,  використовуються такі види цінних  паперів:
акції,   облігації   внутрішніх   та  зовнішніх  державних  позик,
облігації  місцевих  позик,  облігації  підприємств,  казначейські
зобов'язання, ощадні (депозитні) сертифікати, векселі, сертифікати
фондів   операцій   з   нерухомістю  (сертифікати  ФОН),  іпотечні
сертифікати  (сертифікати  з  фіксованою  дохідністю,  сертифікати
участі),  інші  види  цінних  паперів, передбачені цим Кодексом та
іншими законами.
(  Частина  друга  статті  163  із  змінами,  внесеними  згідно із
Законами   N  3201-IV  (  3201-15  )  від  15.12.2005,  N  3480-IV
( 3480-15 ) від 23.02.2006 )
 
     3. Цінні папери можуть  бути  іменними  або  на  пред'явника.
Іменні   цінні   папери  передаються  шляхом  повного  індосаменту
(передавальним записом,  який засвідчує  перехід  прав  за  цінним
папером  до  іншої особи),  якщо інше не передбачено законом або в
них спеціально не вказано,  що вони не підлягають передачі.  Цінні
папери на пред'явника обертаються вільно.
 
     Порядок    іменної    ідентифікації    цінних    паперів    у
бездокументарній формі встановлюється законом.
 
     4. Правовий режим цінних паперів визначається цим Кодексом та
іншими законами.
 
     Стаття 164. Умови і порядок випуску цінних паперів суб'єктами
                 господарювання
 
     1. Суб'єкт господарювання  -  юридична  особа  у  випадках  і
порядку, передбачених законом, має право випускати від свого імені
акції та облігації підприємства і реалізовувати їх  громадянам  та
юридичним особам.
 
     2. Право  на випуск акцій та облігацій підприємства виникає у
суб'єкта  господарювання  з  дня  реєстрації   цього   випуску   у
відповідному органі державної влади.
 
     3. Суб'єкту  господарювання  забороняється  випуск  акцій  та
облігацій підприємства для покриття  збитків,  пов'язаних  з  його
господарською діяльністю.
 
     4.  Суб'єкти  господарювання,  виключною  діяльністю  яких  є
діяльність    з    управління    активами   інститутів   спільного
інвестування, мають право випускати інвестиційні сертифікати.
(  Частина  четверта  статті  164  в  редакції  Закону  N  3480-IV
( 3480-15 ) від 23.02.2006 )
 
     5. Установи  банків,  що  приймають  на депонування кошти від
юридичних осіб та громадян,  видають їм  письмові  свідоцтва,  які
посвідчують   право   вкладників  на  одержання  після  закінчення
встановленого  строку  депозиту  і  відсотків  по  ньому   (ощадні
(депозитні) сертифікати).
(   Частина   п'ята   статті  164  в  редакції  Закону  N  3480-IV
( 3480-15 ) від 23.02.2006 )
 
     6.   Фінансові   установи,   які  створили  фонд  операцій  з
нерухомістю  та  здійснюють залучення коштів фізичних та юридичних
осіб  в  управління  з метою фінансування будівництва житла, мають
право випускати сертифікати фонду операцій з нерухомістю.
(  Статтю  164  доповнено  частиною  згідно  із  Законом N 3201-IV
( 3201-15 ) від 15.12.2005 )
 
     7.   Суб'єкти   господарювання   мають   право   в   порядку,
встановленому  законом,  випускати  в обіг векселі - боргові цінні
папери,    які    посвідчують   безумовне   грошове   зобов'язання
векселедавця  або  його наказ третій особі сплатити після настання
строку платежу визначену суму власнику векселя (векселедержателю).
(   Частина   сьома   статті  164  в  редакції  Закону  N  3480-IV
( 3480-15 ) від 23.02.2006 )
 
     8. Цінні  папери  (або  їх  бланки)  виготовляються  лише  на
державних підприємствах,  що мають ліцензію Міністерства  фінансів
України, та охороняються.
 
     9.  Особливості  випуску  цінних паперів  у  бездокументарній
формі визначаються законом.
 
     Стаття 165. Придбання цінних паперів суб'єктами
                 господарювання
 
     1.  Суб'єкти господарювання можуть придбавати акції  та  інші
цінні  папери,  зазначені у цьому Кодексі, за рахунок  коштів,  що
надходять у їх розпорядження після сплати податків та відсотків за
банківський кредит, якщо інше не встановлено законом.
 
     2. Цінні  папери  оплачуються  суб'єктами  господарювання   у
гривнях,  а у випадках, передбачених законом та умовами їх випуску
в обіг,  - в іноземній валюті.  Незалежно від  виду  валюти,  якою
проведено   оплату  цінних  паперів,  їх  вартість  виражається  у
гривнях.
 
     3. Операції  купівлі-продажу  цінних  паперів  здійснюють  їх
емітенти,   власники,   а   також   торговці  цінними  паперами  -
посередники у сфері випуску  та  обігу  цінних  паперів.  Види  та
порядок здійснення зазначеної діяльності визначаються цим Кодексом
та іншими законами.
 
     Стаття 166. Державне регулювання ринку цінних паперів
 
     1. З метою  реалізації  єдиної  державної  політики  у  сфері
випуску  та  обігу  цінних паперів,  створення умов для ефективної
мобілізації та  розміщення  суб'єктами  господарювання  фінансових
ресурсів  з  урахуванням  інтересів  суспільства  та  захисту прав
учасників фондового ринку здійснюється державне регулювання  ринку
цінних паперів.
 
     2. Державне   регулювання   ринку   цінних  паперів  здійснює
Державна комісія з цінних  паперів  та  фондового  ринку,  статус,
порядок організації та діяльності якої визначаються законом.
 
     3. Інші   органи   державної  влади  здійснюють  контроль  за
діяльністю учасників ринку цінних  паперів  у  межах  повноважень,
визначених законом.
 
     4. Форми державного регулювання ринку цінних паперів, порядок
здійснення  професійної  діяльності  на   ринку   цінних   паперів
суб'єктами  господарювання  та  відповідальність  цих суб'єктів за
порушення правил зазначеної діяльності визначаються  цим  Кодексом
та прийнятими відповідно до нього іншими законодавчими актами.
 
                             Глава 18
           КОРПОРАТИВНІ ПРАВА ТА КОРПОРАТИВНІ ВІДНОСИНИ
 
(  Назва  глави  18  розділу  III  із змінами, внесеними згідно із
Законом N 483-V ( 483-16 ) від 15.12.2006 )
 
     Стаття 167. Зміст корпоративних прав та корпоративних
                 відносин
 
( Назва статті 167 із змінами, внесеними згідно із Законом N 483-V
( 483-16 ) від 15.12.2006 )
 
     1. Корпоративні   права   -   це  права  особи,  частка  якої
визначається у статутному фонді (майні) господарської організації,
що  включають  правомочності  на  участь  цієї  особи в управлінні
господарською  організацією,  отримання  певної  частки   прибутку
(дивідендів)  даної  організації  та  активів  у  разі  ліквідації
останньої  відповідно  до  закону,  а  також  інші  правомочності,
передбачені законом та статутними документами.
 
     2. Володіння    корпоративними    правами    не    вважається
підприємництвом.  Законом можуть бути встановлені обмеження певним
особам щодо володіння корпоративними правами та/або їх здійснення.
 
     3. Під корпоративними відносинами маються на увазі відносини,
що виникають, змінюються та припиняються щодо корпоративних прав.
(  Статтю 167 доповнено частиною третьою згідно із Законом N 483-V
( 483-16 ) від 15.12.2006 )
 
     Стаття 168. Здійснення корпоративних прав держави
 
     1. Корпоративні   права   держави   здійснюються  визначеними
законом центральними органами виконавчої влади  та  уповноваженими
особами в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
 
     2. Центральні органи виконавчої влади та уповноважені особи:
 
     здійснюють    правомочності   щодо   участі   в    управлінні
господарською  організацією відповідно  до  частки  (акцій,  паїв)
держави у статутному фонді цієї організації;
 
     ведуть реєстр державних корпоративних прав;
 
     проводять оцінку державних корпоративних прав;
 
     здійснюють  контроль  за  ефективністю  роботи  господарської
організації  у  частині реалізації належних державі  корпоративних
прав.
 
     3. Правомочності  з управління корпоративними правами держави
здійснюються безпосередньо відповідними органами виконавчої  влади
у разі якщо:
 
     держава  має сто відсотків часток (акцій) у статутному  фонді
господарської організації;
 
     суб'єкт  господарювання, щодо якого здійснюються корпоративні
права  держави, бере участь у державних та регіональних програмах,
що фінансуються з Державного бюджету України;
 
     не  відбувся конкурс з призначення уповноваженої особи  через
відсутність  претендентів,  або якщо  пропозиції  конкурсантів  не
відповідають умовам конкурсу;
 
     в інших випадках, передбачених законом.
 
     У  решті  випадків управління корпоративними правами  держави
здійснюється із залученням уповноваженої особи.
 
     4. Умови   передачі  повноважень  та  завдання  з  управління
корпоративними  правами  держави,  у  тому  числі  щодо  юридичної
відповідальності   уповноважених  осіб,  є  обов'язковою  частиною
відповідного рішення Кабінету  Міністрів  України  та  договору  з
уповноваженою особою.
 
     5. Управління  корпоративними  правами  територіальних громад
здійснюється відповідно до положень  цієї  статті,  якщо  інше  не
встановлено законом.
 
     Стаття 169. Оцінка корпоративних прав держави
 
     1. Корпоративні    права    держави   та   активи   суб'єктів
господарювання,  у статутному фонді яких визначено частку держави,
підлягають   оцінці  за  методикою,  що  затверджується  Кабінетом
Міністрів України, відповідно до вимог закону.
 
     Стаття 170. Визначення уповноваженої особи з управління
                 корпоративними правами держави
 
     1. Уповноваженою  особою  з управління корпоративними правами
держави може бути громадянин або юридична особа,  що визначена  за
результатами   конкурсу,  з  якою  відповідний  центральний  орган
виконавчої  влади   укладає   договір   доручення   з   управління
корпоративними правами держави.
 
     2. Порядок  проведення  конкурсу  з  визначення уповноваженої
особи на виконання функцій  з  управління  корпоративними  правами
держави встановлюється Кабінетом Міністрів України.
 
     Стаття 171. Реєстр корпоративних прав держави
 
     1. Центральний    орган   виконавчої   влади,   уповноважений
Кабінетом Міністрів України для здійснення  необхідних  заходів  з
управління корпоративними правами держави,  координації діяльності
органів  виконавчої  влади  у  цій  сфері  та  надання  необхідних
відомостей   іншим   органам   державної   влади,   відповідно  до
законодавства формує і веде реєстр корпоративних прав держави.
 
     Стаття 172. Законодавство про корпоративні права держави
 

| Стр.1 | Стр.2 | Стр.3 | Стр.4 | Стр.5 | Стр.6 | Стр.7 | Стр.8 | Стр.9 | Стр.10 | Стр.11 | Стр.12 | Стр.13 | Стр.14 | Стр.15 | Стр.16 | Стр.17 | Стр.18 | Стр.19 | Стр.20 | Стр.21 | Стр.22 | Стр.23 | Стр.24 | Стр.25 | Стр.26 | Стр.27 | Стр.28 | Стр.29 | Стр.30 | Стр.31 | Стр.32 |



<< Назад | <<< Главная страница

Разное

При полном или частичном использовании материалов сайта ссылка на pravo.levonevsky.org обязательна

© 2006-2017г. www.levonevsky.org

TopList

Законодательство Беларуси и других стран

Законодательство России кодексы, законы, указы (избранное), постановления, архив

Законодательство Украины кодексы, законы, указы, постановления, приказы, письма


Законодательство Республики Беларусь по дате принятия:

2013 2012 2011 2010 2009 2008 2007 2006 2005 2004 2003 2002 2001 2000 до 2000 года

Защита прав потребителя
ЗОНА - специальный проект

Бюллетень "ПРЕДПРИНИМАТЕЛЬ" - о предпринимателях.



Новые документы




NewsBY.org - News of Belarus

UK Laws - Legal Portal

Legal portal of Belarus

Valery Levaneuski. Personal website of the Belarus politician, the former political prisoner