НАЙТИ ДОКУМЕНТ
Господарський кодекс України
Кодекс України № 436-IV от 16.01.2003
Текст документа по состоянию на 2 июля 2009 года
<< Назад |
<<< Главная страница
Стр. 21
Стаття 241. Штраф як адміністративно-господарська санкція
1. Адміністративно-господарський штраф - це грошова сума, що
сплачується суб'єктом господарювання до відповідного бюджету у
разі порушення ним встановлених правил здійснення господарської
діяльності.
2. Перелік порушень, за які з суб'єкта господарювання
стягується штраф, розмір і порядок його стягнення визначаються
законами, що регулюють податкові та інші відносини, в яких
допущено правопорушення.
3. Адміністративно-господарський штраф може застосовуватися у
визначених законом випадках одночасно з іншими
адміністративно-господарськими санкціями, передбаченими статтею
239 цього Кодексу.
Стаття 242. Стягнення зборів (обов'язкових платежів)
1. У разі порушення суб'єктом господарювання встановлених
правил обліку або звітності щодо сплати зборів (обов'язкових
платежів) або їх несплати чи неповної сплати сума, яку належить
сплатити, стягується до відповідного бюджету. Крім того, з
суб'єкта господарювання у визначених законом випадках може бути
стягнуто штраф у розмірі до п'ятдесяти відсотків належної до
сплати суми збору (обов'язкового платежу).
( Статтю 243 виключено на підставі Закону N 3541-IV
( 3541-15 ) від 15.03.2006 )
Стаття 244. Застосування антидемпінгових заходів
1. У разі здійснення окремими учасниками господарських
відносин зовнішньоекономічної діяльності, пов'язаної з одержанням
незаконної переваги на ринку України (здійснення демпінгового
імпорту, субсидованого імпорту, а також інших дій, які
визначаються законом як недобросовісна конкуренція, що завдало
шкоди економіці України або спричинило загрозу виникнення такої
шкоди, до цих учасників відносин можуть бути застосовані
антидемпінгові, компенсаційні або спеціальні заходи відповідно до
закону.
2. Порядок визначення розміру шкоди (загрози шкоди) економіці
України та застосування заходів, зазначених у цій статті,
встановлюється Кабінетом Міністрів України відповідно до закону.
Стаття 245. Припинення експортно-імпортних операцій.
Застосування індивідуального режиму
ліцензування
1. У випадках недобросовісної конкуренції, розміщення
валютних цінностей з порушенням встановленого законодавством
порядку на рахунках та вкладах за межами України, а також в інших
випадках, якщо дії учасників зовнішньоекономічної діяльності
завдають шкоди економіці України, експортно-імпортні операції
таких суб'єктів господарювання припиняються на умовах і в порядку,
передбачених законом.
2. За порушення суб'єктами господарювання правил здійснення
зовнішньоекономічної діяльності щодо антимонопольних заходів,
заборони недобросовісної конкуренції та інших правил, зазначених у
частині першій цієї статті, якими встановлюються певні обмеження
чи заборони у здійсненні зовнішньоекономічної діяльності, до таких
суб'єктів може застосовуватися індивідуальний режим ліцензування.
Порядок і строки застосування індивідуального режиму ліцензування
встановлюються законом.
Стаття 246. Обмеження та зупинення діяльності суб'єкта
господарювання
1. Здійснення будь-якої господарської діяльності, що загрожує
життю і здоров'ю людей або становить підвищену небезпеку для
довкілля, забороняється.
2. У разі здійснення господарської діяльності з порушенням
екологічних вимог діяльність суб'єкта господарювання може бути
обмежена або зупинена Кабінетом Міністрів України, Радою міністрів
Автономної Республіки Крим, а також іншими уповноваженими органами
в порядку, встановленому законом.
3. До підприємств торгівлі, громадського харчування і сфери
послуг, що неодноразово допустили реалізацію недоброякісних
товарів або систематично порушують встановлені законодавством
правила торгівлі та надання послуг або умови зберігання і
транспортування товарів, крім господарських та
адміністративно-господарських санкцій, передбачених цим Кодексом,
можуть застосовуватися також спеціально передбачені законом про
захист прав споживачів ( 1023-12 ) адміністративно-господарські
санкції, включаючи вилучення недоброякісних товарів та зупинення
діяльності зазначених суб'єктів у встановленому законом порядку.
4. Органи державної влади з питань захисту прав споживачів
мають право у випадках і порядку, передбачених законом, приймати
обов'язкові рішення про припинення суб'єктом господарювання
виробництва продукції (виконання робіт, послуг), відвантаження і
реалізації товарів, що не відповідають вимогам нормативних актів.
Стаття 247. Скасування державної реєстрації суб'єкта
господарювання за порушення закону
1. У разі здійснення суб'єктом господарювання діяльності, що
суперечить закону чи установчим документам, до нього може бути
застосовано адміністративно-господарську санкцію у вигляді
скасування державної реєстрації цього суб'єкта та його ліквідації.
2. Скасування державної реєстрації суб'єкта господарювання
провадиться за рішенням суду, що є підставою для ліквідації даного
суб'єкта господарювання відповідно до статті 59 цього Кодексу.
Стаття 248. Порядок ліквідації суб'єкта господарювання за
порушення закону
1. Ліквідація суб'єкта господарювання у зв'язку із
скасуванням його державної реєстрації за порушення закону
здійснюється в порядку, встановленому статтями 60, 61 цього
Кодексу.
Стаття 249. Гарантії прав суб'єктів господарювання у разі
неправомірного застосування до них
адміністративно-господарських санкцій
1. Суб'єкт господарювання має право оскаржити до суду рішення
будь-якого органу державної влади або органу місцевого
самоврядування щодо застосування до нього
адміністративно-господарських санкцій.
2. У разі прийняття органом державної влади або органом
місцевого самоврядування акта, що не відповідає законодавству, і
порушує права чи законні інтереси суб'єкта господарювання,
останній відповідно до статті 20 цього Кодексу має право
звернутися до суду із заявою про визнання такого акта недійсним.
3. Збитки, завдані суб'єкту господарювання у зв'язку з
неправомірним застосуванням до нього адміністративно-господарських
санкцій, підлягають відшкодуванню в порядку, встановленому цим
Кодексом та іншими законами.
Стаття 250. Строки застосування адміністративно-господарських
санкцій
1. Адміністративно-господарські санкції можуть бути
застосовані до суб'єкта господарювання протягом шести місяців з
дня виявлення порушення, але не пізніш як через один рік з дня
порушення цим суб'єктом встановлених законодавчими актами правил
здійснення господарської діяльності, крім випадків, передбачених
законом.
Глава 28
ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ СУБ'ЄКТІВ ГОСПОДАРЮВАННЯ ЗА ПОРУШЕННЯ
АНТИМОНОПОЛЬНО-КОНКУРЕНТНОГО ЗАКОНОДАВСТВА
Стаття 251. Накладання штрафів за порушення
антимонопольно-конкурентного законодавства
1. Антимонопольний комітет України накладає штрафи на
суб'єктів господарювання - юридичних осіб за:
вчинення дій, передбачених статтями 29, 30 і 32 цього
Кодексу, ухилення від виконання або несвоєчасне виконання рішень
Антимонопольного комітету України чи його територіальних відділень
про припинення порушень антимонопольно-конкурентного
законодавства, відновлення первинного стану або зміну угод, що
суперечать антимонопольно-конкурентному законодавству;
створення, реорганізацію (злиття, приєднання), ліквідацію
суб'єктів господарювання, вступ одного або декількох суб'єктів
господарювання в об'єднання, придбання чи набуття будь-яким іншим
способом у власність, одержання в управління (користування) часток
(акцій, паїв) та активів (майна) у вигляді цілісних майнових
комплексів підприємств чи їх структурних підрозділів, а також в
оренду цілісних майнових комплексів підприємств чи їх структурних
підрозділів без згоди на це Антимонопольного комітету України чи
його органів у випадках, якщо законом передбачено необхідність
одержання такої згоди;
неподання чи несвоєчасне подання передбаченої законом
інформації, або подання завідомо недостовірної інформації
Антимонопольному комітету України, його територіальним
відділенням.
2. Вчинення дій, визначених цим Кодексом як недобросовісна
конкуренція, юридичними особами, що не є суб'єктами
господарювання, тягне за собою накладення на них Антимонопольним
комітетом України або його територіальними відділеннями штрафу в
розмірі, передбаченому законом.
Стаття 252. Адміністративна відповідальність
громадян-підприємців та посадових осіб
1. Посадові особи органів державної влади, органів місцевого
самоврядування, підприємств, установ, організацій, а також
громадяни, зареєстровані як підприємці, несуть адміністративну
відповідальність згідно із законом за:
вчинення дій, передбачених статтями 29-32 цього Кодексу;
неподання чи несвоєчасне подання передбаченої законом
інформації, або подання завідомо недостовірної інформації
Антимонопольному комітету України, його територіальним
відділенням;
ухилення від виконання чи несвоєчасне виконання рішень
Антимонопольного комітету України, його територіальних відділень.
2. Вчинення дій, визначених цим Кодексом як недобросовісна
конкуренція, громадянами-підприємцями, а також вчинення в
інтересах третіх осіб зазначених дій громадянами, які не є
підприємцями, тягне за собою адміністративну відповідальність,
передбачену законом.
3. Штрафи за порушення антимонопольно-конкурентного
законодавства стягуються в судовому порядку.
Стаття 253. Вилучення незаконно одержаного прибутку (доходу)
1. Прибуток (доход), незаконно одержаний суб'єктами
підприємницької діяльності в результаті порушення статей 29, 30 і
32 цього Кодексу, стягується за рішенням суду до Державного
бюджету України.
Стаття 254. Вилучення товарів з неправомірно використаним
позначенням та копій виробів іншого суб'єкта
господарювання
1. У разі встановлення факту неправомірного використання
чужих позначень, рекламних матеріалів, упаковки або факту
копіювання виробів, передбачених статтею 33 цього Кодексу,
заінтересовані особи можуть звернутися до Антимонопольного
комітету України, його територіальних відділень із заявою про
вилучення в судовому порядку товарів з неправомірно використаним
позначенням або копій виробів іншого суб'єкта господарювання як у
виробника, так і у продавця.
2. Вилучення товарів із неправомірно використаним позначенням
та копій виробів іншого суб'єкта господарювання застосовується у
разі якщо можливість змішування з діяльністю іншого суб'єкта
господарювання не може бути усунена іншим шляхом.
3. Порядок використання вилучених товарів визначається
Кабінетом Міністрів України.
Стаття 255. Відшкодування збитків
1. Збитки, заподіяні зловживанням монопольним становищем,
антиконкурентними узгодженими діями, дискримінацією суб'єктів
господарювання органами державної влади, органами місцевого
самоврядування, а також збитки, заподіяні внаслідок вчинення дій,
визначених цим Кодексом як недобросовісна конкуренція, підлягають
відшкодуванню за позовами заінтересованих осіб у порядку,
встановленому законом.
Стаття 256. Спростування неправдивих, неточних або неповних
відомостей
1. У разі встановлення факту дискредитації суб'єкта
господарювання Антимонопольний комітет України, його територіальні
відділення мають право прийняти рішення про спростування за
рахунок порушника поширених ним неправдивих, неточних або неповних
відомостей у строк і спосіб, що визначені законодавством або цим
рішенням.
Стаття 257. Процесуальні засади розгляду Антимонопольним
комітетом України та його територіальними
відділеннями справ про недобросовісну
конкуренцію
1. Справи про порушення антимонопольно-конкурентного
законодавства розглядаються Антимонопольним комітетом України,
його територіальними відділеннями у порядку, встановленому
законом.
Розділ VI
ОСОБЛИВОСТІ ПРАВОВОГО РЕГУЛЮВАННЯ
В ОКРЕМИХ ГАЛУЗЯХ ГОСПОДАРЮВАННЯ
Глава 29
ГАЛУЗІ ТА ВИДИ ГОСПОДАРСЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
Стаття 258. Загальні умови, що визначають особливості
регулювання господарських відносин
1. Особливості правового регулювання господарських відносин
визначаються залежно від сфери суспільного виробництва, в якій
складаються ці відносини, особливостей галузі господарювання, виду
господарської діяльності, економічної форми результату
господарської діяльності, простору, на якому складаються
господарські відносини (внутрішньому чи зовнішньому ринку),
особливостей суб'єктів, між якими виникають господарські
відносини.
2. Правове регулювання господарських відносин здійснюється з
урахуванням суспільного розподілу праці, що склався, та об'єктивно
існуючих галузей народного господарства.
3. Особливості правового регулювання зовнішньоекономічних
відносин визначаються розділом VII цього Кодексу.
Стаття 259. Види господарської діяльності та їх класифікація
1. Вид господарської діяльності має місце у разі об'єднання
ресурсів (устаткування, технологічних засобів, сировини та
матеріалів, робочої сили) для створення виробництва певної
продукції або надання послуг. Окремий вид діяльності може
складатися з єдиного простого процесу або охоплювати ряд процесів,
кожний з яких входить до відповідної категорії класифікації.
2. У правовому регулюванні господарської діяльності та у
здійсненні державного управління народним господарством мають
враховуватися особливості здійснення суб'єктами господарювання
окремих видів цієї діяльності.
3. Для віднесення суб'єкта господарювання до відповідної
категорії обліку визначаються основні, другорядні та допоміжні
види господарської діяльності.
4. З метою забезпечення системи державного управління
народним господарством обліково-статистичною інформацією, яка
задовольняє потреби учасників господарських відносин в об'єктивних
даних про стан і тенденції соціально-економічного розвитку,
господарські та фінансові взаємозв'язки на міждержавному,
державному, регіональному і галузевому рівнях, а також
впровадження міжнародних стандартів у галузі обліку і звітності та
переходу на міжнародну систему обліку і статистики Кабінет
Міністрів України затверджує заходи щодо розвитку національної
статистики України і державної системи класифікації
техніко-економічної та соціальної інформації.
5. Складовою частиною державної системи класифікації і
кодування техніко-економічної та соціальної інформації є
класифікація видів економічної діяльності (КВЕД), яка
затверджується центральним органом виконавчої влади з питань
стандартизації та має статус державного стандарту.
6. Об'єктами класифікації в КВЕД є усі види господарської
(економічної) діяльності суб'єктів.
Стаття 260. Галузі народного господарства та їх класифікація
1. Сукупність усіх виробничих одиниць, які здійснюють
переважно однакові або подібні види виробничої діяльності, складає
галузь.
2. Загальна класифікація галузей народного господарства є
складовою частиною єдиної системи класифікації і кодування
техніко-економічної і статистичної інформації, яка
використовується суб'єктами господарювання та іншими учасниками
господарських відносин, а також органами державної влади та
| Стр.1 | Стр.2 | Стр.3 | Стр.4 | Стр.5 | Стр.6 | Стр.7 | Стр.8 | Стр.9 | Стр.10 | Стр.11 | Стр.12 | Стр.13 | Стр.14 | Стр.15 | Стр.16 | Стр.17 | Стр.18 | Стр.19 | Стр.20 | Стр.21 | Стр.22 | Стр.23 | Стр.24 | Стр.25 | Стр.26 | Стр.27 | Стр.28 | Стр.29 | Стр.30 | Стр.31 | Стр.32 |
<< Назад |
<<< Главная страница
|
