Бесплатная библиотека законов онлайн
Загрузить Adobe Flash Player

  Главная

  Право Украины

  Конституция

  Кодексы

  Законы

  Указы

  Постановления

  Приказы

  Письма

  Законы других стран

  Законодательство РБ

  Законодательство РФ

  Новости

  Полезные ресурсы

  Контакты

  Новости сайта

  Поиск документа


Полезные ресурсы

- Таможенный кодекс таможенного союза

- Каталог предприятий и организаций СНГ

- Законодательство Республики Беларусь по темам

- Законодательство Республики Беларусь по дате принятия

- Законодательство Республики Беларусь по органу принятия

- Законы Республики Беларусь

- Новости законодательства Беларуси

- Тюрьмы Беларуси

- Законодательство России

- Деловая Украина

- Автомобильный портал

- The legislation of the Great Britain


Правовые новости







НАЙТИ ДОКУМЕНТ


Господарський кодекс України

Кодекс України № 436-IV от 16.01.2003

Текст документа по состоянию на 2 июля 2009 года

<< Назад | <<< Главная страница

Стр. 5

 
     1. Державний          контроль         за         дотриманням
антимонопольно-конкурентного законодавства,    захист    інтересів
підприємців  та  споживачів   від   його   порушень   здійснюються
Антимонопольним  комітетом України відповідно до його повноважень,
визначених законом.
 
     2. З   метою   запобігання   монопольному  становищу  окремих
суб'єктів господарювання  на  ринку  створення,  реорганізація  та
ліквідація суб'єктів господарювання,  придбання їх активів, часток
(акцій, паїв) господарських товариств, а також утворення об'єднань
підприємств  або перетворення органів влади в зазначені об'єднання
у випадках,  передбачених законодавством,  здійснюються  за  умови
одержання згоди на це Антимонопольного комітету України.  Підстави
для  надання  згоди  на  концентрацію   суб'єктів   господарювання
визначаються законом.
 
     3. У    разі   якщо   суб'єкти   господарювання   зловживають
монопольним становищем на ринку,  Антимонопольний комітет  України
має  право  прийняти  рішення  про  примусовий  поділ  монопольних
утворень. Строк виконання такого рішення не може бути меншим шести
місяців.
 
     4. Примусовий поділ не застосовується у разі:
 
     неможливості      організаційного     або     територіального
відокремлення підприємств або структурних підрозділів;
 
     наявності   тісного   технологічного   зв'язку   підприємств,
структурних  підрозділів,  якщо  частка  внутрішнього  обороту   в
загальному обсязі валової продукції підприємства (об'єднання тощо)
становить менше тридцяти відсотків.
 
     5. Реорганізація    монопольного   утворення,   що   підлягає
примусовому поділу, здійснюється на розсуд суб'єкта господарювання
за умови усунення монопольного становища цього утворення на ринку.
 
     6. Антимонопольний  комітет  України  та  його  територіальні
відділення у встановленому законом порядку розглядають справи  про
недобросовісну   конкуренцію   та   інші   справи  щодо  порушення
антимонопольно-конкурентного законодавства, передбачені законом.
 
     7. Рішення  Антимонопольного   комітету   України   та   його
територіальних  відділень  можуть бути оскаржені до суду.  Збитки,
завдані незаконними рішеннями  Антимонопольного  комітету  України
або  його  територіальних відділень,  відшкодовуються з Державного
бюджету  України  за  позовом  заінтересованих  осіб  у   порядку,
визначеному законом.
 
     Стаття 41. Антимонопольно-конкурентне законодавство
 
     1. Законодавство,  що  регулює  відносини,  які  виникають  у
зв'язку   з   недобросовісною    конкуренцією,    обмеженням    та
попередженням монополізму у господарській діяльності,  складається
з цього  Кодексу,  закону  про  Антимонопольний  комітет   України
( 3659-12 ), інших законодавчих актів.
 
     2. Положення  цієї глави Кодексу не поширюються на відносини,
у яких беруть участь  суб'єкти  господарювання  та  інші  учасники
господарських відносин,  якщо результат їх діяльності проявляється
лише  за  межами  України,  якщо  інше   не   передбачено   чинним
міжнародним   договором,  згоду  на  обов'язковість  якого  надано
Верховною Радою України.
 
     3. Законом  можуть  бути  визначені  особливості  регулювання
відносин,    пов'язаних    з   недобросовісною   конкуренцією   та
монополізмом на фінансових ринках і ринках цінних паперів.
 
 
                             Глава 4
                ГОСПОДАРСЬКА КОМЕРЦІЙНА ДІЯЛЬНІСТЬ
                         (ПІДПРИЄМНИЦТВО)
 
     Стаття 42. Підприємництво як вид господарської діяльності
 
     1. Підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична,
на   власний   ризик   господарська  діяльність,  що  здійснюється
суб'єктами  господарювання  (підприємцями)  з   метою   досягнення
економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.
 
     Стаття 43. Свобода підприємницької діяльності
 
     1. Підприємці мають право без обмежень самостійно здійснювати
будь-яку підприємницьку діяльність, яку не заборонено законом.
 
     2. Особливості  здійснення   окремих   видів   підприємництва
встановлюються законодавчими актами.
 
     3. Перелік  видів  господарської  діяльності,  що  підлягають
ліцензуванню,  а також перелік видів діяльності,  підприємництво в
яких забороняється, встановлюються виключно законом.
 
     4. Здійснення    підприємницької   діяльності   забороняється
органам державної влади та органам місцевого самоврядування.
 
     Підприємницька діяльність посадових і службових осіб  органів
державної  влади  та органів місцевого самоврядування  обмежується
законом  у  випадках,  передбачених  частиною  другою  статті   64
Конституції України ( 254к/96-ВР ).
 
     Стаття 44. Принципи підприємницької діяльності
 
     1. Підприємництво здійснюється на основі:
 
     вільного вибору підприємцем видів підприємницької діяльності;
 
     самостійного  формування  підприємцем  програми   діяльності,
вибору  постачальників  і споживачів продукції,  що  виробляється,
залучення   матеріально-технічних,  фінансових  та   інших   видів
ресурсів, використання яких не обмежено законом, встановлення  цін
на продукцію та послуги відповідно до закону;
 
     вільного найму підприємцем працівників;
 
     комерційного розрахунку та власного комерційного ризику;
 
     вільного розпорядження прибутком, що залишається у підприємця
після  сплати  податків,  зборів та інших  платежів,  передбачених
законом;
 
     самостійного   здійснення  підприємцем   зовнішньоекономічної
діяльності, використання підприємцем належної йому частки валютної
виручки на свій розсуд.
 
     Стаття 45. Організаційні форми підприємництва
 
     1. Підприємництво   в   Україні   здійснюється   в  будь-яких
організаційних формах, передбачених законом, на вибір підприємця.
 
     2. Порядок  створення,  державної   реєстрації,   діяльності,
реорганізації   та  ліквідації  суб'єктів  підприємництва  окремих
організаційних форм визначається цим Кодексом та іншими законами.
 
     3. Щодо громадян та юридичних осіб,  для яких  підприємницька
діяльність  не є основною,  положення цього Кодексу поширюються на
ту  частину   їх   діяльності,   яка   за   своїм   характером   є
підприємницькою.
 
     Стаття 46. Право найму працівників і соціальні гарантії щодо
                використання їх праці
 
     1. Підприємці мають право  укладати  з  громадянами  договори
щодо  використання  їх  праці.  При  укладенні  трудового договору
(контракту,  угоди) підприємець зобов'язаний забезпечити належні і
безпечні умови праці, оплату праці не нижчу від визначеної законом
та її  своєчасне  одержання  працівниками,  а також інші соціальні
гарантії,  включаючи соціальне й медичне страхування та  соціальне
забезпечення відповідно до законодавства України.
 
     Стаття 47. Загальні гарантії прав підприємців
 
     1. Держава гарантує усім підприємцям,  незалежно від  обраних
ними  організаційних форм підприємницької діяльності,  рівні права
та    рівні    можливості    для    залучення    і    використання
матеріально-технічних, фінансових,     трудових,    інформаційних,
природних та інших ресурсів.
 
     2. Забезпечення підприємця матеріально-технічними  та  іншими
ресурсами, що централізовано розподіляються державою, здійснюється
з метою  виконання  підприємцем  поставок,  робіт  чи  послуг  для
пріоритетних державних потреб.
(  Частина друга статті 47 із змінами, внесеними згідно із Законом
N 3205-IV ( 3205-15 ) від 15.12.2005 )
 
     3. Держава гарантує недоторканність майна і забезпечує захист
майнових  прав  підприємця.  Вилучення   державою   або   органами
місцевого самоврядування у підприємця основних і оборотних фондів,
іншого майна допускається  відповідно  до  статті  41  Конституції
України (  254к/96-ВР  )  на  підставах і в порядку,  передбачених
законом.
 
     4. Збитки, завдані підприємцю внаслідок порушення громадянами
чи  юридичними  особами,  органами  державної  влади  чи  органами
місцевого   самоврядування  його  майнових  прав,  відшкодовуються
підприємцю відповідно до цього Кодексу та інших законів.
 
     5. Підприємець або громадянин,  який працює у  підприємця  по
найму,  у  передбачених  законом  випадках  може бути залучений до
виконання в робочий час державних або  громадських  обов'язків,  з
відшкодуванням   підприємцю   відповідних  збитків  органом,  який
приймає таке рішення.  Спори про відшкодування збитків вирішуються
судом.
 
     Стаття 48. Державна підтримка підприємництва
 
     1. З    метою   створення   сприятливих   організаційних   та
економічних умов  для  розвитку  підприємництва  органи  влади  на
умовах і в порядку, передбачених законом:
 
     надають  підприємцям  земельні  ділянки,  передають  державне
майно, необхідне для здійснення підприємницької діяльності;
 
     сприяють  підприємцям  в  організації  матеріально-технічного
забезпечення  та  інформаційного  обслуговування  їх   діяльності,
підготовці кадрів;
 
     здійснюють   первісне   облаштування   неосвоєних   територій
об'єктами  виробничої і соціальної інфраструктури з  продажем  або
передачею їх підприємцям у визначеному законом порядку;
 
     стимулюють  модернізацію технології, інноваційну  діяльність,
освоєння підприємцями нових видів продукції та послуг;
 
     подають підприємцям інші види допомоги.
 
     2. Держава  сприяє  розвитку  малого підприємництва,  створює
необхідні умови для цього.
 
     Стаття 49. Відповідальність суб'єктів підприємництва
 
     1. Підприємці  зобов'язані  не  завдавати шкоди довкіллю,  не
порушувати права та законні  інтереси  громадян  і  їх  об'єднань,
інших   суб'єктів   господарювання,  установ,  організацій,  права
місцевого самоврядування і держави.
 
     2. За завдані шкоду і збитки підприємець несе майнову та іншу
встановлену законом відповідальність.
 
     Стаття 50. Діяльність іноземних підприємців в Україні
 
     1. Особливості  здійснення  підприємницької   діяльності   на
території  України,  на  її континентальному шельфі та у виключній
(морській)  економічній  зоні   іноземними   юридичними   особами,
громадянами визначаються цим Кодексом та іншими законами України.
 
     2. У   разі  якщо  чинним  міжнародним  договором,  згоду  на
обов'язковість якого надано Верховною Радою  України,  встановлено
інші   правила   щодо   підприємництва,  ніж  ті,  що  передбачено
законодавством  України,   застосовуються   правила   міжнародного
договору.  Правила міжнародних договорів України, чинних на момент
прийняття Конституції   України  (  254к/96-ВР  ),  застосовуються
відповідно до Конституції  України  в  порядку,  визначеному  цими
міжнародними договорами.
 
     Стаття 51. Припинення підприємницької діяльності
 
     1. Підприємницька діяльність припиняється:
 
     з власної ініціативи підприємця;
 
     у разі закінчення строку дії ліцензії;
 
     у разі припинення існування підприємця;
 
     на підставі  рішення  суду  у  випадках,   передбачених   цим
Кодексом та іншими законами.
 
     2. Порядок  припинення  діяльності  підприємця встановлюється
законом відповідно до вимог цього Кодексу.
 
                             Глава 5
               НЕКОМЕРЦІЙНА ГОСПОДАРСЬКА ДІЯЛЬНІСТЬ
 
     Стаття 52. Некомерційне господарювання
 
     1. Некомерційне господарювання - це  самостійна  систематична
господарська     діяльність,     що     здійснюється    суб'єктами
господарювання,  спрямована на досягнення економічних,  соціальних
та інших результатів без мети одержання прибутку.
 
     2. Некомерційна    господарська    діяльність    здійснюється
суб'єктами господарювання  державного  або  комунального  секторів
економіки  у  галузях  (видах  діяльності),  в  яких відповідно до
статті 12 цього Кодексу забороняється  підприємництво,  на  основі
рішення  відповідного  органу  державної влади чи органу місцевого
самоврядування.   Некомерційна   господарська   діяльність    може
здійснюватися   також   іншими   суб'єктами  господарювання,  яким
здійснення  господарської  діяльності   у   формі   підприємництва
забороняється законом.
 
     3. Не можуть здійснювати некомерційну господарську діяльність
органи  державної  влади,  органи  місцевого  самоврядування,   їх
посадові особи.
 
     Стаття 53. Організаційні форми здійснення некомерційної
                господарської діяльності
 
     1. Некомерційна господарська  діяльність  може  здійснюватися
суб'єктами  господарювання  на  основі  права  власності або права
оперативного управління в організаційних формах,  які визначаються
власником  або відповідним органом управління чи органом місцевого
самоврядування з урахуванням вимог,  передбачених цим Кодексом  та
іншими законами.
 
     2. Порядок   створення,   державної  реєстрації,  діяльності,
реорганізації  та  ліквідації  суб'єктів  господарювання   окремих
організаційних   форм   некомерційної   господарської   діяльності
визначається цим Кодексом та іншими законами.
 
     3. У разі якщо господарська діяльність громадян або юридичної
особи,  зареєстрованої  як  суб'єкт некомерційного господарювання,
набуває   характеру    підприємницької    діяльності,    до    неї
застосовуються  положення  цього  Кодексу та інших законів,  якими
регулюється підприємництво.
 
     Стаття 54. Регулювання некомерційної господарської діяльності
 
     1. На суб'єктів господарювання,  які здійснюють  некомерційну
господарську   діяльність,   поширюються   загальні   вимоги  щодо
регулювання господарської діяльності з урахуванням особливостей її
здійснення різними суб'єктами господарювання, які визначаються цим
Кодексом та іншими законодавчими актами.
 
     2. При  укладенні  трудового  договору   (контракту,   угоди)
суб'єкт  господарювання,  що  здійснює  некомерційну  господарську
діяльність,  зобов'язаний забезпечити  належні  і  безпечні  умови
праці,  її  оплату  не  нижчу від визначеного законом мінімального
розміру,  а також забезпечити інші соціальні гарантії, передбачені
законом.
 
                            Розділ II
                     СУБ'ЄКТИ ГОСПОДАРЮВАННЯ
 
                             Глава 6
                        ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ
 
     Стаття 55. Поняття суб'єкта господарювання
 
     1. Суб'єктами      господарювання     визнаються     учасники
господарських відносин,  які здійснюють  господарську  діяльність,
реалізуючи господарську компетенцію (сукупність господарських прав
та обов'язків), мають відокремлене майно і несуть відповідальність
за  своїми  зобов'язаннями  в  межах  цього майна,  крім випадків,
передбачених законодавством.
 
     2. Суб'єктами господарювання є:
 
     1) господарські  організації  -  юридичні   особи,   створені
відповідно до Цивільного кодексу України  (  435-15  ),  державні,
комунальні  та  інші  підприємства,  створені  відповідно до цього
Кодексу,  а також інші юридичні особи, які здійснюють господарську
діяльність та зареєстровані в установленому законом порядку;
 
     2) громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які
здійснюють господарську діяльність та зареєстровані відповідно  до
закону як підприємці.
 
 
     (  Пункт  3  частини  другої  статті 55 виключено на підставі
Закону N 2424-IV ( 2424-15 ) від 04.02.2005 )
 
 
     3. Суб'єкти  господарювання  реалізують   свою   господарську
компетенцію   на  основі  права  власності,  права  господарського
відання,  права  оперативного  управління відповідно до визначення
цієї компетенції у цьому Кодексі та інших законах.
(  Частина третя статті 55 із змінами, внесеними згідно із Законом
N 2424-IV ( 2424-15 ) від 04.02.2005 )
 
     4. Суб'єкти господарювання -  господарські  організації,  які

| Стр.1 | Стр.2 | Стр.3 | Стр.4 | Стр.5 | Стр.6 | Стр.7 | Стр.8 | Стр.9 | Стр.10 | Стр.11 | Стр.12 | Стр.13 | Стр.14 | Стр.15 | Стр.16 | Стр.17 | Стр.18 | Стр.19 | Стр.20 | Стр.21 | Стр.22 | Стр.23 | Стр.24 | Стр.25 | Стр.26 | Стр.27 | Стр.28 | Стр.29 | Стр.30 | Стр.31 | Стр.32 |



<< Назад | <<< Главная страница

Разное

При полном или частичном использовании материалов сайта ссылка на pravo.levonevsky.org обязательна

© 2006-2017г. www.levonevsky.org

TopList

Законодательство Беларуси и других стран

Законодательство России кодексы, законы, указы (избранное), постановления, архив

Законодательство Украины кодексы, законы, указы, постановления, приказы, письма


Законодательство Республики Беларусь по дате принятия:

2013 2012 2011 2010 2009 2008 2007 2006 2005 2004 2003 2002 2001 2000 до 2000 года

Защита прав потребителя
ЗОНА - специальный проект

Бюллетень "ПРЕДПРИНИМАТЕЛЬ" - о предпринимателях.



Новые документы




NewsBY.org - News of Belarus

UK Laws - Legal Portal

Legal portal of Belarus

Valery Levaneuski. Personal website of the Belarus politician, the former political prisoner