Бесплатная библиотека законов онлайн
Загрузить Adobe Flash Player

  Главная

  Право Украины

  Конституция

  Кодексы

  Законы

  Указы

  Постановления

  Приказы

  Письма

  Законы других стран

  Законодательство РБ

  Законодательство РФ

  Новости

  Полезные ресурсы

  Контакты

  Новости сайта

  Поиск документа


Полезные ресурсы

- Таможенный кодекс таможенного союза

- Каталог предприятий и организаций СНГ

- Законодательство Республики Беларусь по темам

- Законодательство Республики Беларусь по дате принятия

- Законодательство Республики Беларусь по органу принятия

- Законы Республики Беларусь

- Новости законодательства Беларуси

- Тюрьмы Беларуси

- Законодательство России

- Деловая Украина

- Автомобильный портал

- The legislation of the Great Britain


Правовые новости







НАЙТИ ДОКУМЕНТ


Господарський процесуальний кодекс України

Кодекс України № 1798-XII от 06.11.1991

Текст документа по состоянию на 2 июля 2009 года

<< Назад | <<< Главная страница

Стр. 4

     Стаття 43-1. Підстави вжиття запобіжних заходів
 
     Особа, яка має підстави побоюватись,  що подача потрібних для
неї доказів  стане  згодом  неможливою  або  утрудненою,  а  також
підстави  вважати,  що її права порушені або існує реальна загроза
їх порушення, має право звернутися до господарського суду з заявою
про вжиття запобіжних заходів до подання позову.
 
     Стаття 43-2. Види запобіжних заходів
 
     Запобіжні заходи включають:
 
     1) витребування доказів;
 
     2) огляд  приміщень,  в  яких  відбуваються дії,  пов'язані з
порушенням прав;
 
     3) накладення арешту на майно,  що належить особі,  щодо якої
вжито запобіжні заходи, і знаходиться в неї або в інших осіб.
 
     Стаття 43-3. Заява про вжиття запобіжних заходів
 
     Заява про вжиття запобіжних заходів повинна містити:
 
     1) найменування   господарського  суду,  до  якого  подається
заява;
 
     2) найменування заявника і особи,  щодо  якої  просять  вжити
запобіжні заходи,  їх поштові адреси;  документи, що підтверджують
за   заявником-громадянином   статус   суб'єкта    підприємницької
діяльності;
 
     3) вид і суть запобіжного заходу;
 
     4) обставини,  якими  заявник обгрунтовує необхідність вжиття
запобіжних заходів;
 
     5) перелік документів  та  інших  доказів,  що  додаються  до
заяви;
 
     6) підпис   заявника   або   його  представника,  якщо  заява
подається представником.
 
     До заяви про вжиття запобіжних заходів  додаються  документи,
які  підтверджують  сплату  державного мита у встановлених законом
порядку і розмірі.  Разом з заявою про вжиття  запобіжних  заходів
подаються її копії відповідно до кількості осіб, щодо яких просять
вжити запобіжні заходи.
 
     Заявник повинен  подати  відповідну  позовну  заяву  протягом
десяти  днів з дня винесення ухвали про вжиття запобіжних заходів.
Після подання заявником позовної заяви запобіжні заходи  діють  як
заходи забезпечення позову.
 
     Стаття 43-4. Порядок розгляду заяви про вжиття запобіжних
                  заходів
 
     Заява про вжиття запобіжних заходів розглядається не  пізніше
двох   днів  з  дня  її  подання  господарським  судом,  в  районі
діяльності  якого  належить  провести  ці  процесуальні   дії,   з
повідомленням заінтересованих осіб. Однак неявка їх не перешкоджає
розглядові заяви.
 
     У разі  обгрунтованої  вимоги  заявника  заява   про   вжиття
запобіжних   заходів   розглядається   лише  за  його  участю  без
повідомлення особи, щодо якої просять вжити запобіжні заходи.
 
     Господарський суд має право вимагати від заявника  додати  до
заяви  будь-який  наявний  у нього доказ про порушення або загрозу
порушення його прав.
 
     Господарський суд може зобов'язати заявника забезпечити  його
вимогу  заставою,  достатньою для того,  щоб запобігти зловживанню
запобіжними заходами,  яка  вноситься  на  депозит  господарського
суду.   Розмір   застави   визначається   господарським   судом  з
урахуванням обставин справи,  але  не  повинен  бути  більшим  від
розміру заявленої шкоди.
 
     Про вжиття  запобіжних  заходів  господарський  суд  виносить
ухвалу,  в якій зазначає  обрані  запобіжні  заходи,  підстави  їх
обрання,  порядок і спосіб їх виконання, розмір застави, якщо така
призначена. Копії ухвали надсилаються заявнику та особі, щодо якої
мають бути вжиті запобіжні заходи,  негайно після її винесення.  У
разі винесення ухвали за участю заявника без  повідомлення  особи,
щодо   якої   просять   вжити   запобіжні   заходи,  копія  ухвали
надсилається особі,  щодо якої  вжито  запобіжні  заходи,  негайно
після її виконання.
 
     У  разі  відсутності підстав, встановлених статтею 43-1 цього
Кодексу,  а також невиконання вимог, передбачених частиною третьою
цієї  статті,  господарський  суд  виносить  ухвалу  про відмову в
задоволенні заяви про вжиття запобіжних заходів.
 
     Стаття 43-5. Наслідки подання заяви про вжиття запобіжних
                  заходів, що не відповідає вимогам закону
 
     Суддя, встановивши,  що  заяву  про вжиття запобіжних заходів
подано без  додержання  вимог,  викладених  у  статті  43-3  цього
Кодексу,  або  не  оплачено  державним  митом, виносить ухвалу про
залишення  заяви без руху, про що повідомляє заявника і надає йому
строк для виправлення недоліків.
 
     Коли  заявник  відповідно  до  вказівок  судді у встановлений
строк не виконає всі перелічені у статті 43-3 цього Кодексу вимоги
та  не  сплатить  державне  мито,  заява  вважається  неподаною  і
повертається заявнику, про що суддя виносить мотивовану ухвалу.
 
     Стаття 43-6. Виконання ухвали про вжиття запобіжних заходів
 
     Ухвала про  вжиття  запобіжних  заходів виконується негайно в
порядку, встановленому для виконання судових рішень.
 
     У разі забезпечення вимог заявника заставою ухвала про вжиття
запобіжних  заходів  виконується  негайно після внесення застави в
повному розмірі.
 
     Стаття 43-7. Скасування ухвали про вжиття запобіжних заходів
 
     На ухвалу про вжиття запобіжних заходів,  винесену за  участю
заявника без повідомлення особи, щодо якої вжито запобіжні заходи,
остання протягом десяти днів з дня  отримання  копії  ухвали  може
подати заяву про її скасування.
 
     Подання заяви  про  скасування  ухвали  про вжиття запобіжних
заходів не зупиняє виконання ухвали про вжиття запобіжних заходів.
 
     Заява про скасування вжиття запобіжних заходів  розглядається
протягом трьох днів господарським судом,  який виніс ухвалу про їх
вжиття.  Неявка заінтересованих  осіб  не  перешкоджає  розглядові
заяви.
 
     За результатами  розгляду  заяви  господарський  суд виносить
ухвалу про залишення без змін ухвали про вжиття запобіжних заходів
або її зміну чи скасування.
 
     Стаття 43-8. Оскарження ухвал щодо вжиття запобіжних заходів
 
     На ухвалу про вжиття запобіжних заходів, ухвалу про відмову в
задоволенні заяви про вжиття запобіжних заходів, а також на ухвалу
про залишення без змін ухвали про вжиття запобіжних заходів або її
зміну чи скасування може бути подано апеляційну скаргу.
 
     Подання апеляційної скарги на ухвалу  про  вжиття  запобіжних
заходів   не   зупиняє   виконання   відповідної  ухвали.  Подання
апеляційної скарги на ухвалу про скасування запобіжних заходів або
їх заміну зупиняє виконання відповідної ухвали.
 
     Стаття 43-9. Припинення запобіжних заходів
 
     Запобіжні заходи припиняються у разі:
 
     1) неподання  заявником  відповідної  позовної заяви у строк,
встановлений частиною третьою статті 43-3 цього Кодексу;
 
     2) відмови  господарським  судом у прийнятті позовної заяви з
підстав, передбачених частиною першою статті 62 цього Кодексу;
 
     3) невиконання позивачем вимог, передбачених статтею 63 цього
Кодексу;
 
     4) винесення господарським судом ухвали про скасування ухвали
про вжиття запобіжних заходів.
 
     Стаття 43-10. Відшкодування шкоди, завданої вжиттям
                   запобіжних заходів
 
     У випадку припинення запобіжних заходів або у випадку відмови
заявника від позову, або у випадку набрання законної сили рішенням
щодо відмови у задоволенні позову особа, щодо якої вжито запобіжні
заходи,  має  право  на відшкодування шкоди,  завданої вжиттям цих
заходів.
 
     У разі  внесення  заявником  застави   відшкодування   шкоди,
завданої вжиттям запобіжних заходів, в першу чергу здійснюється за
рахунок цієї застави.
 
     Застава повертається заявникові повністю,  якщо господарський
суд задовольнив позов заявника, або якщо відповідачем було визнано
позов,  або якщо  господарським  судом  затверджено  мирову  угоду
сторін.
 
     У випадках,  передбачених  пунктами  2-4  статті  43-9  цього
Кодексу, а також під час розгляду справи по суті господарський суд
може  вирішити  питання щодо відшкодування шкоди, завданої вжиттям
запобіжних заходів.
( Кодекс  доповнено  розділом  V-1  згідно  із  Законом  N  850-IV
( 850-15 ) від 22.05.2003 )
 
                          Р о з д і л VI
     
                          СУДОВІ ВИТРАТИ
(  Назва  Розділу  VI в редакції Закону N 2539-III ( 2539-14 ) від
21.06.2001 )
 
     Стаття 44. Склад судових витрат
 
     Судові витрати   складаються   з  державного  мита,  сум,  що
підлягають сплаті за проведення  судової  експертизи,  призначеної
господарським судом,  витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням
речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача,
адвоката,  витрат  на  інформаційно-технічне забезпечення судового
процесу та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.
(  Стаття  44  в  редакції  Закону  N  2539-III  (  2539-14  ) від
21.06.2001 )
 
     Стаття 45. Державне мито
 
     Позовні  заяви,  заяви  про вжиття запобіжних заходів і заяви
про   оскарження   рішень,  ухвал,  постанов  господарського  суду
оплачуються   державним   митом,   крім   випадків,   встановлених
законодавством.
( Стаття  45 із змінами, внесененими згідно із Законами N 2539-III
( 2539-14 ) від 21.06.2001, N 850-IV ( 850-15 ) від 22.05.2003 )
 
     Стаття 46. Сплата державного мита
 
     Державне  мито  сплачується    чи    стягується    в    доход
державного  бюджету  України  в  порядку  і  розмірі, встановлених
законодавством України.
     В разі збільшення розміру  позовних  вимог  недоплачена  сума
державного мита доплачується чи стягується згідно  з  новою  ціною
позову.
 
     До  заяви  про  збільшення  розміру  позовних вимог додається
документ,  що  підтверджує  сплату державного мита у встановленому
порядку і розмірі,  за винятком  випадків  звільнення  від  сплати
цього мита, відстрочки або розстрочки його сплати.
( Стаття 46 із змінами, внесеними згідно із Законами N 3345-12 від
30.06.93,  N 2539-III ( 2539-14 ) від 21.06.2001 )
 
     Стаття 47. Повернення державного мита
 
     Державне  мито  підлягає  поверненню  у випадках і в порядку,
встановлених законодавством.
     В  рішенні,  ухвалі, постанові чи довідці господарського суду
зазначаються обставини, що є підставою для повного або  часткового
повернення державного мита.
 
     Стаття 47-1. Визначення розміру витрат на
                  інформаційно-технічне забезпечення судового
                  процесу
 
     Розмір витрат на інформаційно-технічне забезпечення  судового
процесу  визначається  Кабінетом  Міністрів  України  за  поданням
Вищого господарського суду України.
(  Кодекс  доповнено  статтею  47-1  згідно  із Законом N 2539-III
( 2539-14 ) від 21.06.2001 )
 
     Стаття 48. Визначення розміру сум, що підлягають сплаті
                за проведення судової експертизи та послуги 
                перекладача
 
     Витрати,  що  підлягають   сплаті   за   проведення   судової
експертизи, послуги перекладача, визначаються господарським судом.
     Судовим експертам  і  перекладачам  відшкодовуються  витрати,
пов'язані з явкою до господарського суду, в розмірах, встановлених
законодавством про службові відрядження.
     Витрати,   що   підлягають   сплаті   за   послуги  адвоката,
визначаються   у   порядку,  встановленому  Законом  України  "Про
адвокатуру.
(  Стаття  48  із  змінами, внесеними згідно із Законом N 2539-III
( 2539-14 ) від 21.06.2001 )
 
     Стаття 49. Розподіл господарських витрат
 
     Державне мито покладається:
     у спорах, що виникають при  укладанні,  зміні  та  розірванні
договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття
пропозицій   іншої   сторони,   або   на   обидві   сторони,  якщо
господарським судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін;
     у спорах, що виникають при виконанні  договорів  та  з  інших
підстав, - на сторони  пропорційно  розміру  задоволених  позовних
вимог.
 
     Якщо  спір  виник  внаслідок  неправильних    дій    сторони,
господарський   суд  має  право  покласти  на  неї  державне  мито
незалежно від результатів вирішення спору.
 
     Державне мито,  від  сплати  якого  позивач  у  встановленому
порядку звільнений,  стягується  з  відповідача  в  доход  бюджету
пропорційно  розміру  задоволених  вимог,  якщо   відповідач    не
звільнений від сплати державного мита.
 
     Стороні, на користь якої відбулося рішення, господарський суд
відшкодовує мито за рахунок другої сторони і  в  тому  разі,  коли
друга сторона звільнена від сплати державного мита.
 
     Суми,   які   підлягають   сплаті   за   проведення   судової
експертизи,    послуги    перекладача    адвоката,    витрати   на
інформаційно-технічне   забезпечення   судового  процесу  та  інші
витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються:
 
     при задоволенні позову - на відповідача;
 
     при відмові в позові - на  позивача;
 
     при  частковому  задоволенні  позову  -  на  обидві   сторони
пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
(  Стаття  49  із  змінами, внесеними згідно із Законом N 2539-III
( 2539-14 ) від 21.06.2001 )
 
                         Р о з д і л VII
 
                       ПРОЦЕСУАЛЬНІ СТРОКИ
 
     Стаття 50. Встановлення та обчислення процесуальних строків
 
     Процесуальні  дії  вчиняються  у  строки,  встановлені    цим
Кодексом. У тих випадках, коли процесуальні строки не встановлено,
вони призначаються господарським судом.
     Строки для вчинення  процесуальних  дій  визначаються  точною
календарною датою, зазначенням події, що повинна неминуче настати,
чи періодом часу. В  останньому  випадку  дію  може  бути  вчинено
протягом всього періоду.
     Перебіг процесуального строку, обчислюваного роками, місяцями
або днями, починається наступного дня після календарної  дати  або
настання події, якими визначено його початок.
 
     Стаття 51. Закінчення процесуальних строків
 
     Строк, обчислюваний роками, закінчується у відповідний місяць
і число останнього року строку.
     Строк, обчислюваний місяцями, закінчується у відповідне число
останнього  місяця  строку.  Якщо  кінець  строку,   обчислюваного
місяцями, припадає на такий місяць, що не має відповідного  числа,
строк закінчується в останній день цього місяця.
     У випадках, коли останній день строку припадає  на  неробочий
день, днем закінчення строку вважається перший  наступний  за  ним
робочий день.
     Процесуальна дія,  для  якої  встановлено  строк,  може  бути
вчинена до 24-ї години останнього дня строку.  Якщо позовну заяву,
відзив на позовну  заяву,  заяву  про  перегляд  рішення  та  інші
документи здано на пошту чи телеграф до 24-ї години останнього дня
строку, строк не вважається пропущеним.
 
     Стаття 52. Зупинення процесуальних строків
 
     Перебіг усіх  незакінчених  процесуальних строків зупиняється
із зупиненням провадження у справі.
     З дня поновлення провадження  перебіг  процесуальних  строків
продовжується.
 
     Стаття 53. Відновлення та продовження процесуальних строків
 
     За  заявою  сторони,  прокурора  чи  з    своєї    ініціативи
господарський  суд  може  визнати  причину  пропуску встановленого
законом  процесуального  строку  поважною  і відновити  пропущений
строк.
     Про відновлення пропущеного строку  зазначається  в  рішенні,
ухвалі чи постанові господарського суду. Про відмову у відновленні

| Стр.1 | Стр.2 | Стр.3 | Стр.4 | Стр.5 | Стр.6 | Стр.7 | Стр.8 | Стр.9 | Стр.10 |



<< Назад | <<< Главная страница

Разное

При полном или частичном использовании материалов сайта ссылка на pravo.levonevsky.org обязательна

© 2006-2017г. www.levonevsky.org

TopList

Законодательство Беларуси и других стран

Законодательство России кодексы, законы, указы (избранное), постановления, архив

Законодательство Украины кодексы, законы, указы, постановления, приказы, письма


Законодательство Республики Беларусь по дате принятия:

2013 2012 2011 2010 2009 2008 2007 2006 2005 2004 2003 2002 2001 2000 до 2000 года

Защита прав потребителя
ЗОНА - специальный проект

Бюллетень "ПРЕДПРИНИМАТЕЛЬ" - о предпринимателях.



Новые документы




NewsBY.org - News of Belarus

UK Laws - Legal Portal

Legal portal of Belarus

Valery Levaneuski. Personal website of the Belarus politician, the former political prisoner