Бесплатная библиотека законов онлайн
Загрузить Adobe Flash Player

  Главная

  Право Украины

  Конституция

  Кодексы

  Законы

  Указы

  Постановления

  Приказы

  Письма

  Законы других стран

  Законодательство РБ

  Законодательство РФ

  Новости

  Полезные ресурсы

  Контакты

  Новости сайта

  Поиск документа


Полезные ресурсы

- Таможенный кодекс таможенного союза

- Каталог предприятий и организаций СНГ

- Законодательство Республики Беларусь по темам

- Законодательство Республики Беларусь по дате принятия

- Законодательство Республики Беларусь по органу принятия

- Законы Республики Беларусь

- Новости законодательства Беларуси

- Тюрьмы Беларуси

- Законодательство России

- Деловая Украина

- Автомобильный портал

- The legislation of the Great Britain


Правовые новости







НАЙТИ ДОКУМЕНТ


Земельний кодекс України

Кодекс України № 2768-III от 25.10.2001

Текст документа по состоянию на 2 июля 2009 года

<< Назад | <<< Главная страница

Стр. 14

 
     Стаття 160. Права і обов'язки сторін при розгляді земельних
                 спорів
 
     Сторони, які  беруть  участь у земельному спорі,  мають право
знайомитися з матеріалами щодо цього спору,  робити з них виписки,
брати  участь  у розгляді земельного спору,  подавати документи та
інші  докази,  порушувати  клопотання,  давати  усні  і   письмові
пояснення,  заперечувати проти клопотань та доказів іншої сторони,
одержувати копію рішення щодо земельного спору,  і, у разі незгоди
з цим рішенням, оскаржувати його.
 
     Стаття 161. Виконання рішення органів виконавчої влади
                 з питань земельних ресурсів та органів місцевого
                 самоврядування щодо земельних спорів
 
     1. Рішення відповідних  органів  виконавчої  влади  з  питань
земельних  ресурсів,  органів  місцевого  самоврядування вступає в
силу з моменту його прийняття. Оскарження зазначених рішень у суді
призупиняє їх виконання.
 
     2. Виконання   рішення  щодо  земельних  спорів  здійснюється
органом, який прийняв це рішення.
 
     3. Виконання рішення не звільняє порушника від  відшкодування
збитків  або  втрат  сільськогосподарського  та лісогосподарського
виробництва внаслідок порушення земельного законодавства.
 
     4. Виконання  рішення  щодо  земельних   спорів   може   бути
призупинено  або  його  термін  може  бути продовжений вищестоящим
органом або судом.
 
                            Розділ VI
 
                          ОХОРОНА ЗЕМЕЛЬ
 
                             Глава 26
 
             Завдання, зміст і порядок охорони земель
 
     Стаття 162. Поняття охорони земель
 
     Охорона земель  -  це   система   правових,   організаційних,
економічних   та   інших   заходів,   спрямованих  на  раціональне
використання земель, запобігання необґрунтованому вилученню земель
сільськогосподарського  і  лісогосподарського  призначення, захист
від  шкідливого  антропогенного  впливу,  відтворення і підвищення
родючості     ґрунтів,     підвищення     продуктивності    земель
лісогосподарського  призначення,  забезпечення  особливого  режиму
використання  земель природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного
та історико-культурного призначення.
(  Стаття  162  із  змінами, внесеними згідно із Законом N 3404-IV
( 3404-15 ) від 08.02.2006 )
 
     Стаття 163. Завдання охорони земель
 
     Завданнями охорони   земель   є  забезпечення  збереження  та
відтворення земельних ресурсів,  екологічної цінності природних  і
набутих якостей земель.
 
     Стаття 164. Зміст охорони земель
 
     1. Охорона земель включає:
 
     а) обґрунтування   і  забезпечення  досягнення  раціонального
землекористування;
 
     б) захист  сільськогосподарських  угідь,  лісових  земель  та
чагарників від необґрунтованого їх вилучення для інших потреб;
 
     в) захист    земель    від    ерозії,   селів,   підтоплення,
заболочування,  вторинного  засолення,  переосушення,  ущільнення,
забруднення  відходами  виробництва,  хімічними  та радіоактивними
речовинами та від  інших  несприятливих  природних  і  техногенних
процесів;
 
     г) збереження природних водно-болотних угідь;
 
     ґ) попередження  погіршення  естетичного стану та екологічної
ролі антропогенних ландшафтів;
 
     д) консервацію      деградованих      і      малопродуктивних
сільськогосподарських угідь.
 
     2. Порядок охорони земель встановлюється законом.
 
     Стаття 165. Стандартизація і нормування в галузі охорони
                 земель та відтворення родючості ґрунтів
 
     1. Стандартизація і нормування в  галузі  охорони  земель  та
відтворення  родючості  ґрунтів  здійснюється з метою забезпечення
екологічної  і  санітарно-гігієнічної  безпеки   громадян   шляхом
прийняття  відповідних  нормативів  і  стандартів,  які визначають
вимоги щодо якості земель, допустимого антропогенного навантаження
на ґрунти та окремі території,  допустимого сільськогосподарського
освоєння земель тощо.
 
     2. У галузі охорони земель та відтворення  родючості  ґрунтів
встановлюються такі нормативи:
 
     а) оптимального співвідношення земельних угідь;
 
     б) якісного стану ґрунтів;
 
     в) гранично допустимого забруднення ґрунтів;
 
     г) показники деградації земель та ґрунтів.
 
     3. Нормативні  документи  із  стандартизації в галузі охорони
земель та відтворення родючості ґрунтів  встановлюються  Кабінетом
Міністрів України.
 
     Стаття 166. Рекультивація порушених земель
 
     1. Рекультивація    порушених    земель    -    це   комплекс
організаційних,  технічних і біотехнологічних заходів, спрямованих
на   відновлення   ґрунтового   покриву,   поліпшення   стану   та
продуктивності порушених земель.
 
     2. Землі,  які зазнали змін у структурі рельєфу, екологічному
стані  ґрунтів  і  материнських  порід  та у гідрологічному режимі
внаслідок   проведення   гірничодобувних,   геологорозвідувальних,
будівельних та інших робіт, підлягають рекультивації.
 
     3. Для    рекультивації    порушених    земель,   відновлення
деградованих земельних угідь використовується  ґрунт,  знятий  при
проведенні гірничодобувних,  геологорозвідувальних, будівельних та
інших робіт,  шляхом його нанесення на малопродуктивні ділянки або
на ділянки без ґрунтового покриву.
 
     Стаття 167. Охорона земель від забруднення небезпечними
                 речовинами
 
     1. Господарська та інша діяльність,  яка зумовлює забруднення
земель і ґрунтів понад встановлені гранично допустимі концентрації
небезпечних речовин, забороняється.
 
     2. Нормативи  гранично  допустимих  концентрацій  небезпечних
речовин  у  ґрунтах,  а  також  перелік цих речовин затверджуються
спеціально  уповноваженими  органами  виконавчої  влади  у  галузі
охорони  здоров'я  та  санітарного нагляду,  екології та природних
ресурсів.
 
     3. Забруднені  небезпечними   речовинами   земельні   ділянки
використовуються  з дотриманням встановлених обмежень,  вимог щодо
запобігання їх небезпечному впливу на здоров'я людини та довкілля.
 
     4. Рівень  забруднення  ґрунтів  враховується   при   наданні
земельних ділянок у користування, вилученні з господарського обігу
та зміні характеру і режиму використання.
 
     Стаття 168. Охорона ґрунтів
 
     1. Ґрунти земельних ділянок є об'єктом особливої охорони.
 
     2. Власники земельних ділянок та  землекористувачі  не  мають
права   здійснювати   зняття  та  перенесення  ґрунтового  покриву
земельних ділянок без спеціального дозволу органів,  що здійснюють
державний контроль за використанням та охороною земель.
 
     3. При   здійсненні   діяльності,   пов'язаної  з  порушенням
поверхневого  шару   ґрунту,   власники   земельних   ділянок   та
землекористувачі    повинні   здійснювати   зняття,   складування,
зберігання поверхневого шару ґрунту та нанесення його на  ділянку,
з  якої  він  був  знятий  (рекультивація),  або  на іншу земельну
ділянку для підвищення її продуктивності та інших якостей.
 
                             Глава 27
 
            Використання техногенно забруднених земель
 
     Стаття 169. Поняття техногенно забруднених земель
 
     1. Техногенно  забруднені  землі  -  це   землі,   забруднені
внаслідок   господарської   діяльності   людини,  що  призвела  до
деградації земель та її негативного впливу на довкілля і  здоров'я
людей.
 
     2. До   техногенно   забруднених   земель  відносяться  землі
радіаційно   небезпечні   та   радіоактивно   забруднені,   землі,
забруднені важкими металами, іншими хімічними елементами тощо. При
використанні   техногенно    забруднених    земель    враховуються
особливості режиму їх використання.
 
     3. Особливості   режиму  і  порядку  використання  техногенно
забруднених земель встановлюються законодавством України.
 
     Стаття 170. Особливості використання техногенно забруднених
                 земель сільськогосподарського призначення
 
     1. Техногенно    забруднені    землі   сільськогосподарського
призначення,  на яких не забезпечується  одержання  продукції,  що
відповідає  встановленим вимогам (нормам,  правилам,  нормативам),
підлягають   вилученню   із   сільськогосподарського   обігу    та
консервації.
 
     2. Порядок   використання  техногенно  забруднених  земельних
ділянок встановлюється законодавством України.
 
                             Глава 28
 
                        Консервація земель
 
     Стаття 171. Деградовані і малопродуктивні землі
 
     1. До деградованих земель відносяться:
 
     а) земельні  ділянки,  поверхня   яких   порушена   внаслідок
землетрусу,  зсувів,  карстоутворення, повеней, добування корисних
копалин тощо;
 
     б) земельні  ділянки  з   еродованими,   перезволоженими,   з
підвищеною  кислотністю  або  засоленістю,  забрудненими хімічними
речовинами ґрунтами та інші.
 
     2. До       малопродуктивних        земель        відносяться
сільськогосподарські    угіддя,   ґрунти   яких   характеризуються
негативними природними  властивостями,  низькою  родючістю,  а  їх
господарське    використання    за   призначенням   є   економічно
неефективним.
 
     Стаття 172. Консервація деградованих, малопродуктивних
                 і техногенно забруднених земель
 
     1. Консервації   підлягають   деградовані  і  малопродуктивні
землі,  господарське використання яких є екологічно небезпечним та
економічно  неефективним.  Консервації підлягають також техногенно
забруднені земельні ділянки, на яких неможливо одержати екологічно
чисту  продукцію,  а перебування людей на цих земельних ділянках є
небезпечним для їх здоров'я.
 
     2. Консервація  земель  здійснюється  шляхом  припинення   їх
господарського  використання на визначений термін та залуження або
заліснення.
 
     3. Консервація  земель  здійснюється  за  рішеннями   органів
виконавчої  влади  та органів місцевого самоврядування на підставі
договорів з власниками земельних ділянок.
 
     4. Порядок консервації земель  встановлюється  законодавством
України.
 
                            Розділ VII
 
                 УПРАВЛІННЯ В ГАЛУЗІ ВИКОРИСТАННЯ
                         І ОХОРОНИ ЗЕМЕЛЬ
 
                             Глава 29
 
                    Встановлення та зміна меж
             адміністративно-територіальних утворень
 
     Стаття 173. Межі районів, сіл, селищ, міст, районів у містах
 
     1. Межа  району,  села,  селища,  міста,  району у місті - це
умовна замкнена лінія на поверхні землі,  що відокремлює територію
району, села, селища, міста, району у місті від інших територій.
 
     2. Межі   району,   села,   селища,  міста,  району  у  місті
встановлюються  і  змінюються  за   проектами   землеустрою,   які
розробляються  відповідно до техніко-економічного обґрунтування їх
розвитку, генеральних планів населених пунктів.
 
     3. Включення земельних ділянок у межі району,  села,  селища,
міста, району у місті не тягне за собою припинення права власності
і права користування цими ділянками,  якщо не  буде  проведено  їх
вилучення (викуп) відповідно до цього Кодексу.
 
     Стаття 174. Органи, які приймають рішення про встановлення та
                 зміну меж адміністративно-територіальних утворень
 
     1. Рішення про  встановлення  і  зміну  меж  районів  і  міст
приймається  Верховною  Радою  України  за поданням Верховної Ради
Автономної    Республіки    Крим,    обласних,    Київської     чи
Севастопольської міської рад.
 
     2. Рішення   про   встановлення   і   зміну  меж  сіл,  селищ
приймаються Верховною Радою Автономної Республіки Крим, обласними,
Київською  чи Севастопольською міською радами за поданням районних
та відповідних сільських, селищних рад.
 
     3. Рішення про встановлення і  зміну  меж  районів  у  містах
приймається  міською  радою  за  поданням  відповідних  районних у
містах рад.
 
     Стаття 175. Порядок встановлення і зміни меж
                 адміністративно-територіальних утворень
 
     Межі адміністративно-територіальних утворень встановлюються в
порядку та відповідно до закону.
 
     Стаття 176. Посвідчення меж адміністративно-територіальних
                 утворень
 
     1. Межі адміністративно-територіальних утворень посвідчуються
державним актом України.
 
     2. Форма та порядок видачі державного акта  України  на  межі
адміністративно-територіального утворення встановлюються Верховною
Радою України.
 
                             Глава 30
 
                  Планування використання земель
 
     Стаття 177. Загальнодержавні програми використання та
                 охорони земель
 
     1. Загальнодержавні  програми  використання та охорони земель
розробляються з метою  забезпечення  потреб  населення  і  галузей
економіки у землі та її раціонального використання і охорони.
 
     2. Загальнодержавні  програми  використання та охорони земель
розробляються     відповідно     до     програм      економічного,
науково-технічного і соціального розвитку України.
 
     3. Загальнодержавні  програми  використання та охорони земель
затверджуються Верховною Радою України.
 
     Стаття 178. Регіональні програми використання та
                 охорони земель
 
     1. Регіональні   програми   використання  та  охорони  земель
розробляються  Радою   міністрів   Автономної   Республіки   Крим,
обласними  державними  адміністраціями  і затверджуються Верховною
Радою Автономної Республіки Крим та обласними радами.
 
     2. Програми використання  та  охорони  земель  міст  Києва  і
Севастополя  розробляються  Київською  і Севастопольською міськими
державними адміністраціями та затверджуються відповідними радами.
 
     Стаття 179. Природно-сільськогосподарське районування земель
 
     1. Природно-сільськогосподарське  районування  земель  -   це
поділ  території  з  урахуванням природних умов та агробіологічних
вимог сільськогосподарських культур.
 
     2. Природно-сільськогосподарське районування земель є основою
для  оцінки  земель і розроблення землевпорядної документації щодо
використання та охорони земель.
 
     3. Використання  та   охорона   сільськогосподарських   угідь
здійснюються    відповідно    до   природно-сільськогосподарського
районування.
 
     4. Порядок     здійснення     природно-сільськогосподарського
районування визначається Кабінетом Міністрів України.
 
     Стаття 180. Зонування земель
 

| Стр.1 | Стр.2 | Стр.3 | Стр.4 | Стр.5 | Стр.6 | Стр.7 | Стр.8 | Стр.9 | Стр.10 | Стр.11 | Стр.12 | Стр.13 | Стр.14 | Стр.15 | Стр.16 | Стр.17 |



<< Назад | <<< Главная страница

Разное

При полном или частичном использовании материалов сайта ссылка на pravo.levonevsky.org обязательна

© 2006-2017г. www.levonevsky.org

TopList

Законодательство Беларуси и других стран

Законодательство России кодексы, законы, указы (избранное), постановления, архив

Законодательство Украины кодексы, законы, указы, постановления, приказы, письма


Законодательство Республики Беларусь по дате принятия:

2013 2012 2011 2010 2009 2008 2007 2006 2005 2004 2003 2002 2001 2000 до 2000 года

Защита прав потребителя
ЗОНА - специальный проект

Бюллетень "ПРЕДПРИНИМАТЕЛЬ" - о предпринимателях.



Новые документы




NewsBY.org - News of Belarus

UK Laws - Legal Portal

Legal portal of Belarus

Valery Levaneuski. Personal website of the Belarus politician, the former political prisoner