НАЙТИ ДОКУМЕНТ
Кодекс адміністративного судочинства України
Кодекс України № 2747-IV от 06.07.2005
Текст документа по состоянию на 2 июля 2009 года
<< Назад |
<<< Главная страница
Стр. 3
N 2953-IV ( 2953-15 ) від 06.10.2005 )
Стаття 25. Порядок вирішення питань колегією суддів
1. Усі питання, що виникають при судовому розгляді
адміністративної справи колегією суддів, вирішуються більшістю
голосів суддів.
2. При прийнятті рішення з кожного питання жоден із суддів не
має права утримуватися від голосування та підписання судового
рішення. Головуючий у судовому засіданні голосує останнім.
3. Суддя, не згідний із судовим рішенням за наслідками
розгляду адміністративної справи, може письмово викласти свою
окрему думку. Цей документ не оголошується в судовому засіданні,
приєднується до справи і є відкритим для ознайомлення.
Стаття 26. Незмінність складу суду
1. Склад суду під час розгляду і вирішення адміністративної
справи в суді однієї інстанції незмінний.
2. У разі неможливості продовження розгляду адміністративної
справи одним із суддів до розгляду залучається інший суддя. Якщо
нового суддю залучено під час судового розгляду, судовий розгляд
адміністративної справи починається спочатку.
Стаття 27. Підстави для відводу (самовідводу) судді
1. Суддя не може брати участі в розгляді адміністративної
справи і відводиться:
1) якщо він брав участь у розгляді цієї справи або пов'язаної
з нею справи як представник, секретар судового засідання, свідок,
експерт, спеціаліст, перекладач;
2) якщо він прямо чи опосередковано заінтересований в
результаті розгляду справи;
3) якщо він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік,
дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок,
падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи
усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич
цих осіб) сторони або інших осіб, які беруть участь у справі;
4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у
неупередженості судді.
2. Суддя відводиться також за наявності обставин,
встановлених статтею 28 цього Кодексу.
3. До складу суду не можуть входити особи, які є членами
сім'ї, родичами між собою чи родичами подружжя.
Стаття 28. Недопустимість повторної участі судді в
розгляді адміністративної справи
1. Суддя, який брав участь у вирішенні адміністративної
справи в суді першої інстанції, не може брати участі у вирішенні
цієї ж справи в судах апеляційної і касаційної інстанцій, у
перегляді справи за винятковими обставинами, а також у новому її
розгляді у першій інстанції після скасування попередньої постанови
або ухвали про закриття провадження в адміністративній справі.
2. Суддя, який брав участь у вирішенні адміністративної
справи в суді апеляційної інстанції, не може брати участі у
вирішенні цієї ж справи в судах першої і касаційної інстанцій, у
перегляді справи за винятковими обставинами, а також у новому її
розгляді після скасування постанови або ухвали суду апеляційної
інстанції.
3. Суддя, який брав участь у вирішенні адміністративної
справи в суді касаційної інстанції, не може брати участі у
вирішенні цієї ж справи в судах першої і апеляційної інстанцій, у
перегляді справи за винятковими обставинами, а також у новому її
розгляді після скасування постанови або ухвали суду касаційної
інстанції.
4. Суддя, який брав участь у вирішенні адміністративної
справи за винятковими обставинами, не може брати участі у
вирішенні цієї самої справи в судах першої, апеляційної і
касаційної інстанцій.
Стаття 29. Підстави для відводу (самовідводу)
секретаря судового засідання, експерта,
спеціаліста, перекладача
1. Секретар судового засідання, експерт, спеціаліст,
перекладач не можуть брати участі в адміністративному процесі та
відводяться за підставами, встановленими у частині першій
статті 27 цього Кодексу.
2. Експерт або спеціаліст, крім того, не може брати участі в
адміністративному процесі, якщо:
1) він перебував або перебуває в службовій або в іншій
залежності від осіб, які беруть участь у справі;
2) проводив ревізію, перевірку тощо, матеріали яких
використовуються при розгляді даної справи;
3) з'ясування обставин, які мають значення для справи,
виходить за межі сфери його спеціальних знань.
3. Участь секретаря судового засідання, експерта,
спеціаліста, перекладача в судовому засіданні при попередньому
розгляді даної справи відповідно як секретаря судового засідання,
експерта, спеціаліста, перекладача не є підставою для їхнього
відводу (самовідводу).
Стаття 30. Заява про відвід (самовідвід)
1. За наявності підстав, зазначених у статтях 27-29 цього
Кодексу, суддя, секретар судового засідання, експерт, спеціаліст,
перекладач зобов'язані заявити самовідвід.
2. За цими ж підставами їм може бути заявлено відвід особами,
які беруть участь у справі.
3. Відвід (самовідвід) повинен бути вмотивований і заявлений
до початку судового розгляду. Заявляти відвід (самовідвід) після
цього можна лише в разі, якщо про підставу відводу (самовідводу)
стало відомо після початку судового розгляду.
Стаття 31. Порядок вирішення питання про відвід (самовідвід)
1. У разі заявлення відводу (самовідводу) суд повинен
вислухати особу, якій заявлено відвід, якщо вона бажає дати
пояснення, а також думку осіб, які беруть участь у справі.
2. Питання про відвід вирішується в нарадчій кімнаті ухвалою
суду, що розглядає справу. Заява про відвід кільком суддям або
всьому складу суду вирішується простою більшістю голосів.
3. Ухвала за наслідками розгляду питання про відвід
(самовідвід) окремо не оскаржується. Заперечення проти неї може
бути включене до апеляційної чи касаційної скарги на постанову чи
ухвалу суду, прийняту за наслідками розгляду справи.
Стаття 32. Наслідки відводу (самовідводу) судді
1. У разі задоволення відводу (самовідводу) судді, який
розглядає справу одноособово, адміністративна справа розглядається
в тому самому адміністративному суді іншим суддею.
2. У разі задоволення відводу (самовідводу) комусь із суддів
або всьому складу суду, якщо справа розглядається колегією суддів,
адміністративна справа розглядається в тому самому
адміністративному суді тим самим кількісним складом колегії суддів
без участі відведеного судді або іншим складом суддів.
3. Якщо після задоволення відводів (самовідводів) неможливо
утворити новий склад суду, суд вирішує питання про передачу справи
до іншого адміністративного суду в порядку, встановленому
статтею 22 цього Кодексу.
Глава 3
СУДОВІ ВИКЛИКИ І ПОВІДОМЛЕННЯ
Стаття 33. Повістки
1. Судові виклики і повідомлення здійснюються повістками про
виклик і повістками-повідомленнями.
2. Повістки про виклик у суд надсилаються особам, які беруть
участь у справі, свідкам, експертам, спеціалістам, перекладачам, а
повістки-повідомлення - особам, які беруть участь у справі, з
приводу вчинення процесуальних дій, у яких участь цих осіб не є
обов'язковою.
3. Повістки надсилаються особам, які беруть участь у справі,
свідкам, експертам, спеціалістам, перекладачам рекомендованою
кореспонденцією (листом, телеграмою) або кур'єром із зворотною
розпискою за адресами, вказаними цими особами.
4. Якщо фізична особа, яка бере участь у справі, діє через
представника і суд не вважає її особисту участь обов'язковою, він
може направити повістку лише представникові.
Стаття 34. Зміст повістки
1. У повістці про виклик зазначаються:
1) найменування та адреса адміністративного суду;
2) ім'я фізичної особи, яку викликають до суду, або
найменування органу, підприємства, установи, організації,
представник яких викликається;
3) дата, час і місце судового засідання;
4) назва і номер адміністративної справи;
5) в якому процесуальному статусі викликається ця особа (як
позивач, відповідач, свідок тощо);
6) у разі необхідності - пропозиція особі, яка бере участь у
справі, подати всі раніше не подані докази;
7) обов'язок адресата повідомити про наявність поважних
причин неможливості прибути до суду;
8) роз'яснення наслідків неприбуття до суду;
9) обов'язок особи, яка одержала повістку у зв'язку з
відсутністю адресата, за першої можливості вручити її адресату.
2. У повістці-повідомленні зазначаються:
1) найменування та адреса адміністративного суду;
2) ім'я особи або найменування органу, підприємства,
установи, організації, яким адресується повістка;
3) дата, час і місце судового засідання або проведення
окремої процесуальної дії;
4) назва і номер адміністративної справи;
5) в якому процесуальному статусі має право взяти участь ця
особа (як позивач, відповідач, свідок тощо) в адміністративному
процесі;
6) обов'язок особи, яка одержала повістку у зв'язку з
відсутністю адресата, негайно повідомити про неї адресата.
3. Якщо разом з повісткою надсилаються копії документів, у
повістці вказується їх перелік і роз'яснюється право подати
заперечення та докази на їх підтвердження.
Стаття 35. Вручення повістки
1. Повістка вручається під розписку. Повістка може бути
вручена безпосередньо в суді. Суд може за згодою особи, яка бере
участь у справі, видати їй повістку для вручення іншій особі, яка
викликається до суду.
2. Особа, яка вручає повістку, зобов'язана повернути до
адміністративного суду розписку адресата про одержання повістки,
яка приєднується до справи.
3. Повістка повинна бути вручена не пізніше ніж за сім днів
до судового засідання, крім випадку, коли повістка вручається
безпосередньо в суді. Повістка у справах, для яких встановлено
скорочені строки розгляду, має бути вручена у строк, достатній для
прибуття до суду.
4. Вважається, що повістку вручено також у разі одержання її
під розписку будь-яким повнолітнім членом сім'ї адресата, який
проживає разом з ним. Особа, яка одержала повістку, зобов'язана
негайно повідомити про неї адресата.
5. У разі тимчасової відсутності адресата особа, яка повинна
вручити повістку, відмічає у повістці відомості про те, куди вибув
адресат та коли передбачається його повернення за наявності таких
даних.
6. Якщо особа, яка бере участь у справі, перебуває під вартою
або відбуває покарання у виді довічного позбавлення волі,
позбавлення волі на певний строк, тримання у дисциплінарному
батальйоні військовослужбовців, обмеження волі, арешту, повістка
та інші судові документи вручаються їй під розписку адміністрацією
місця утримання особи, яка негайно надсилає розписку цієї особи до
суду.
7. Особам, які проживають за межами України, повістки
вручаються в порядку, встановленому міжнародними договорами
України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою
України, у разі відсутності таких - через дипломатичні
представництва та консульські установи України за місцем
проживання цих осіб.
8. Вважається, що повістку вручено юридичній особі, якщо вона
доставлена за адресою, внесеною до відповідного державного
реєстру, або за адресою, яка зазначена її представником, і це
підтверджується підписом відповідної службової особи.
9. Вважається, що повістку вручено посадовій чи службовій
особі, яка є учасником адміністративного процесу, якщо її
доставлено за адресою місця служби цієї особи в порядку,
встановленому частиною восьмою цієї статті.
10. Вручення повістки представникові особи, яка бере участь у
справі, вважається також врученням повістки і цій особі.
11. Розписку про одержання повістки (повістку у разі
неможливості вручити її адресату чи відмови адресата її одержати)
належить негайно повернути до адміністративного суду.
Стаття 36. Час вручення повістки
1. Часом вручення повістки вважається день заповнення
розписки адресатом, його представником, повнолітнім членом сім'ї
адресата, який проживає разом з ним, службовою особою органу,
підприємства, установи, організації.
Стаття 37. Наслідки відмови від одержання повістки
1. У разі відмови адресата від одержання повістки особа, яка
її доставляє, робить відповідну відмітку на повістці, засвідчує її
власним підписом і негайно повертає до адміністративного суду.
Особа, яка відмовилася одержати повістку, вважається такою, що її
повідомлено про дату, час і місце судового засідання.
Стаття 38. Виняткові засоби судових викликів і повідомлень
1. Якщо цим Кодексом передбачено скорочені строки розгляду
адміністративної справи, допускається судовий виклик або судове
повідомлення осіб, які беруть участь у справі, свідків, експертів,
спеціалістів, перекладачів телеграмою, факсимільним повідомленням
(факсом, телефаксом), електронною поштою, телефоном, через
друкований засіб масової інформації.
2. Судовий виклик чи повідомлення, здійснені засобами,
передбаченими цією статтею, повинні містити відомості, зазначені у
статті 34 цього Кодексу.
Стаття 39. Виклик відповідача, третіх осіб, свідків,
місце фактичного проживання (перебування) яких
невідоме
1. Якщо місце фактичного проживання (перебування)
відповідача, третіх осіб, свідків невідоме, суд може здійснити їх
виклик через засоби масової інформації за останнім відомим місцем
їхнього проживання (перебування) на території України.
2. Виклик публікується в друкованому засобі масової
інформації не пізніше ніж за сім днів до дати призначеного
судового розгляду справи.
3. Друкований засіб масової інформації, у якому розміщуються
оголошення про виклик протягом наступного року, визначається не
пізніше 1 грудня поточного року в порядку ( 52-2006-п ),
встановленому Кабінетом Міністрів України.
Стаття 40. Обов'язок повідомити про зміну адреси
та причини неприбуття в судове засідання
1. Особи, які беруть участь у справі, зобов'язані під час
провадження у справі повідомляти суд про зміну місця проживання
(перебування, знаходження), роботи, служби. У разі неповідомлення
про зміну адреси повістка надсилається їм за останньою адресою і
вважається врученою.
2. Особи, які беруть участь у справі, свідки, експерти,
спеціалісти, перекладачі, які не можуть з поважних причин прибути
до суду, зобов'язані завчасно повідомити про це суд.
Глава 4
ФІКСУВАННЯ АДМІНІСТРАТИВНОГО ПРОЦЕСУ
| Стр.1 | Стр.2 | Стр.3 | Стр.4 | Стр.5 | Стр.6 | Стр.7 | Стр.8 | Стр.9 | Стр.10 | Стр.11 | Стр.12 | Стр.13 | Стр.14 | Стр.15 | Стр.16 | Стр.17 | Стр.18 | Стр.19 | Стр.20 | Стр.21 |
<< Назад |
<<< Главная страница
|
