Бесплатная библиотека законов онлайн
Загрузить Adobe Flash Player

  Главная

  Право Украины

  Конституция

  Кодексы

  Законы

  Указы

  Постановления

  Приказы

  Письма

  Законы других стран

  Законодательство РБ

  Законодательство РФ

  Новости

  Полезные ресурсы

  Контакты

  Новости сайта

  Поиск документа


Полезные ресурсы

- Таможенный кодекс таможенного союза

- Каталог предприятий и организаций СНГ

- Законодательство Республики Беларусь по темам

- Законодательство Республики Беларусь по дате принятия

- Законодательство Республики Беларусь по органу принятия

- Законы Республики Беларусь

- Новости законодательства Беларуси

- Тюрьмы Беларуси

- Законодательство России

- Деловая Украина

- Автомобильный портал

- The legislation of the Great Britain


Правовые новости







НАЙТИ ДОКУМЕНТ


Кодекс адміністративного судочинства України

Кодекс України № 2747-IV от 06.07.2005

Текст документа по состоянию на 2 июля 2009 года

<< Назад | <<< Главная страница

Стр. 5

 
     2. Представником  може бути фізична особа,  яка відповідно до
частини  другої  статті  48  цього  Кодексу  має   адміністративну
процесуальну дієздатність.
 
     3. Представники  беруть участь в адміністративному процесі на
основі договору або закону.
 
     4. Права,  свободи та інтереси  малолітніх  та  неповнолітніх
осіб,   які  не  досягли  віку,  з  якого  настає  адміністративна
процесуальна дієздатність,  а  також  недієздатних  фізичних  осіб
захищають у суді їхні законні представники - батьки, усиновлювачі,
опікуни, піклувальники чи інші особи, визначені законом.
 
     5. Права, свободи та інтереси неповнолітніх осіб, які досягли
віку,  з  якого  настає адміністративна процесуальна дієздатність,
непрацездатних   фізичних   осіб   і   фізичних   осіб,   цивільна
дієздатність  яких  обмежена,  можуть захищати в суді їхні законні
представники - батьки,  усиновлювачі,  опікуни,  піклувальники  чи
інші особи, визначені законом. Суд може залучити до участі у таких
справах відповідно  неповнолітніх  осіб,  непрацездатних  фізичних
осіб і фізичних осіб, цивільна дієздатність яких обмежена.
 
     6. Суд   з   метою   захисту   прав,   свобод   та  інтересів
неповнолітніх   осіб,   які   досягли   віку,   з   якого   настає
адміністративна процесуальна дієздатність, непрацездатних фізичних
осіб і фізичних осіб,  цивільна дієздатність яких обмежена, та які
беруть  участь  у  справі,  може залучити до участі у справі їхніх
законних представників.
 
     7. Законним  представником  органу,  підприємства,  установи,
організації  в  суді  є його керівник чи інша особа,  уповноважена
законом, положенням, статутом.
 
     8. Як законні представники діють також органи та інші  особи,
яким  законом  надано  право  захищати права,  свободи та інтереси
інших осіб.
 
     9. У разі  відсутності  представника  у  сторони  чи  третьої
особи,  яка не має адміністративної процесуальної дієздатності,  а
також у разі,  якщо законний представник цих  осіб  не  має  права
вести справу в суді з підстав,  встановлених законом,  суд зупиняє
провадження в справі та ініціює перед органами опіки і  піклування
чи іншими органами,  визначеними законом,  питання про призначення
чи заміну законного представника.
 
     Стаття 57. Особи, які не можуть бути представниками
 
     1. Не можуть бути представниками в  суді  особи,  які  беруть
участь   у   справі   як  секретар  судового  засідання,  експерт,
спеціаліст, перекладач та свідок.
 
     2. Судді,  прокурори,  слідчі не можуть бути представниками в
суді,  крім випадків,  коли вони діють як представники відповідних
органів,  що є стороною або третьою особою у справі, чи як законні
представники сторони чи третьої особи.
 
     Стаття 58. Документи, що підтверджують
                повноваження представників
 
     1. Повноваження   представників,   які   беруть   участь    в
адміністративному   процесі  на  основі  договору,  на  здійснення
представництва в суді повинні  бути  підтверджені  довіреністю  чи
усною  заявою  довірителя  із  занесенням  її  до журналу судового
засідання.  Оригінали довіреностей або засвідчені  підписом  судді
копії з них приєднуються судом до справи.
 
     2. Повноваження    законних   представників   підтверджуються
документами, які стверджують займану ними посаду чи факт родинних,
опікунських   тощо   відносин   з   особою,   інтереси  якої  вони
представляють.  Засвідчені підписом  судді  копії  цих  документів
приєднуються до справи.
 
     3. Довіреності  від  імені  органу,  підприємства,  установи,
організації   видаються   за   підписом   керівника   або    іншої
уповноваженої   на   те  законом,  положенням,  статутом  особи  і
засвідчуються  печаткою  цього  органу,  підприємства,   установи,
організації.
 
     4. Довіреність   фізичної   особи   на   ведення   справи   в
адміністративному суді  посвідчується  нотаріально  або  посадовою
особою  підприємства,  установи,  організації,  в  якій довіритель
працює,  навчається, перебуває на службі, стаціонарному лікуванні,
чи за рішенням суду або за місцем його проживання (перебування).
 
     5. Повноваження   адвоката   як   представника  можуть  також
посвідчуватися  ордером,  який  виданий  відповідним  адвокатським
об'єднанням, або договором про надання правової допомоги.
 
     6. Довіреності   або   інші   документи,   які  підтверджують
повноваження представника і  були  посвідчені  в  інших  державах,
повинні  бути легалізовані в установленому законодавством порядку,
якщо  інше  не  встановлено  міжнародними  договорами,  згода   на
обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
 
     Стаття 59. Повноваження представника в суді
 
     1. Повноваження  на  ведення справи в суді дає представникові
право на вчинення від  імені  особи,  яку  він  представляє,  усіх
процесуальних  дій,  які  може  вчинити  ця  особа.  Розпорядження
довірителя представникові,  який бере участь  в  адміністративному
процесі  на  основі договору,  щодо ведення справи є обов'язковими
для нього.
 
     2. Представник,  який бере участь в адміністративному процесі
на  основі  договору,  має право повністю або частково відмовитися
від  адміністративного  позову,  визнати  адміністративний  позов,
змінити  адміністративний  позов,  досягнути примирення,  передати
повноваження представника іншій особі  (передоручення),  оскаржити
судове   рішення,  якщо  право  на  вчинення  кожної  із  цих  дій
спеціально обумовлене у виданій йому довіреності.
 
     3. Повноваження представника чинні протягом часу  провадження
у справі, якщо інший строк не зазначено у довіреності.
 
     4. Представник може відмовитися від наданих йому повноважень,
про що повідомляє особу, яка його ними наділила, та суд. При цьому
він  не  може  брати  участь  у  цій  справі  як представник іншої
сторони.
 
     5. Підстави   і   порядок   припинення   представництва    за
довіреністю,  скасування  довіреності  та відмови представника від
наданих йому повноважень визначаються статтями 248-250  Цивільного
кодексу України ( 435-15 ).
 
     6. Законний   представник  самостійно  здійснює  процесуальні
права та обов'язки сторони чи третьої особи,  яку він представляє,
діючи в її інтересах.
 
     7. Якщо   дії  законного  представника  суперечать  інтересам
особи,  яку він представляє,  суд може залучити до участі у справі
відповідний  орган  чи  особу,  яким законом надано право захищати
права, свободи та інтереси інших осіб.
 
     Стаття 60. Участь у справі органів та осіб, яким
                законом надано право захищати права, свободи
                та інтереси інших осіб
 
     1. У випадках,  встановлених законом, Уповноважений Верховної
Ради  України  з  прав людини,  прокурор,  органи державної влади,
органи місцевого самоврядування,  фізичні та юридичні особи можуть
звертатися до адміністративного суду із адміністративними позовами
про захист прав,  свобод та інтересів інших осіб і брати участь  у
цих справах.
 
     2. Прокурор   здійснює   в   суді   представництво  інтересів
громадянина або держави в порядку,  встановленому цим Кодексом  та
іншими  законами,  і  може здійснювати представництво на будь-якій
стадії адміністративного процесу.
 
     3. Органи державної влади та органи місцевого  самоврядування
можуть   бути  залучені  судом  до  участі  у  справі  як  законні
представники або вступити у справу за своєю  ініціативою  з  метою
виконання покладених на них повноважень.
 
     Стаття 61. Особливості повноважень органів та осіб,
                яким законом надано право захищати права,
                свободи та інтереси інших осіб у суді
 
     1. Органи та особи, які визначені у статті 60 цього Кодексу і
звертаються до адміністративного суду за захистом прав,  свобод та
інтересів інших осіб, не можуть закінчувати справу примиренням.
 
     2. Відмова  органів  та  осіб,  визначених  у статті 60 цього
Кодексу,  від адміністративного позову або зміна позовних вимог не
позбавляє особу,  на захист прав,  свобод та інтересів якої подано
адміністративний позов,  права вимагати від суду розгляду  справи,
вирішення адміністративного позову в попередньому обсязі.
 
     3. Якщо  фізична особа,  яка має адміністративну процесуальну
дієздатність і на захист прав,  свобод та  інтересів  якої  подано
адміністративний позов,  не підтримує позовні вимоги,  суд залишає
позовну заяву без розгляду.
 
     4. Прокурор,  який не брав участі у справі, з метою вирішення
питання   про   наявність   підстав  для  подання  апеляційної  чи
касаційної скарги,  скарги за винятковими обставинами,  заяви  про
перегляд   рішення   за   нововиявленими   обставинами  має  право
знайомитися з матеріалами справи в адміністративному суді.
 
                    Параграф 2. Інші учасники
                    адміністративного процесу
 
     Стаття 62. Особи, які є іншими учасниками
                адміністративного процесу
 
     1. Учасниками   адміністративного  процесу,  крім  осіб,  які
беруть участь у справі,  є секретар  судового  засідання,  судовий
розпорядник, свідок, експерт, спеціаліст, перекладач.
 
     Стаття 63. Секретар судового засідання
 
     1. Секретар судового засідання:
 
     1) здійснює судові виклики і повідомлення;
 
     2) перевіряє  наявність та з'ясовує причини відсутності осіб,
яких було викликано до суду, і доповідає про це головуючому;
 
     3) забезпечує  контроль  за   повним   фіксуванням   судового
засідання технічними засобами;
 
     4) веде журнал судового засідання;
 
     5) оформляє матеріали адміністративної справи;
 
     6) виконує інші доручення головуючого у справі.
 
     Стаття 64. Судовий розпорядник
 
     1. До   участі   в  адміністративному  процесі  головуючим  у
судовому засіданні може залучатися судовий розпорядник.
 
     2. Судовий розпорядник:
 
     1) забезпечує  належний  стан  зали  судового   засідання   і
запрошує до неї учасників адміністративного процесу;
 
     2) оголошує  про вхід суду до зали судового засідання і вихід
суду із неї;
 
     3) слідкує за дотриманням порядку особами,  присутніми у залі
судового засідання;
 
     4) приймає від учасників адміністративного процесу та передає
документи і матеріали суду під час судового засідання;
 
     5)   виконує  розпорядження  головуючого  про  приведення  до
присяги перекладача, експерта;
 
     6) запрошує  до  зали  судового  засідання свідків та виконує
розпорядження головуючого про приведення їх до присяги;
 
     7) виконує  інші  розпорядження  головуючого,  пов'язані   із
забезпеченням   умов,  необхідних  для  розгляду  адміністративної
справи.
 
     3. Вимоги  судового  розпорядника,  пов'язані  із  виконанням
обов'язків,  встановлених цією статтею,  є обов'язковими для осіб,
які беруть участь  у  справі,  свідків,  експертів,  спеціалістів,
перекладачів та інших осіб, присутніх у залі судового засідання.
 
     4. У  разі відсутності в судовому засіданні розпорядника його
функції виконує секретар судового засідання.
 
     Стаття 65. Свідок
 
     1. Як свідок в адміністративній справі  може  бути  викликана
судом кожна особа,  якій можуть бути відомі обставини, що належить
з'ясувати у справі.
 
     2. Не можуть бути допитані як свідки:
 
     1) недієздатні фізичні особи,  а також особи, які перебувають
на обліку чи на лікуванні у психіатричному лікувальному закладі та
не здатні через свої фізичні або психічні вади правильно сприймати
обставини,  що  мають  значення  для  справи,  або  давати з цього
приводу показання;
 
     2) представники в судовому процесі,  захисники у кримінальних
справах  -  про  обставини,  які  стали  їм  відомі  у  зв'язку  з
виконанням функцій представника чи захисника;
 
     3) священнослужителі  -  про  відомості,  одержані  ними   на
сповіді віруючих;
 
     4) професійні  судді,  народні  засідателі  та присяжні - про
обставини обговорення в нарадчій кімнаті питань,  що  виникли  під
час ухвалення судового рішення;
 
     5) інші  особи,  які не можуть бути допитані як свідки згідно
із законом чи міжнародним договором, згода на обов'язковість якого
надана Верховною Радою України, без їхньої згоди.
 
     3. Фізична  особа  має право відмовитися від давання показань
щодо себе,  членів сім'ї чи близьких  родичів  (чоловік,  дружина,
батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат,
сестра,  дід,  баба,  внук,  внучка,  усиновлювач чи  усиновлений,
опікун  чи  піклувальник,  особа,  над  якою  встановлено опіку чи
піклування, член сім'ї або близький родич цих осіб).
 
     4. Свідок викликається в судове засідання з  ініціативи  суду
або  осіб,  які беруть участь у справі.  Особа,  яка бере участь у
справі,  заявляючи клопотання про виклик свідка, повинна зазначити
його  ім'я,  місце  проживання (перебування),  роботи чи служби та
обставини, щодо яких він може дати показання.
 
     5. Свідок зобов'язаний прибути до суду  у  визначений  час  і
дати правдиві показання про відомі йому обставини.
 
     6. У  разі  неможливості  прибуття  за  викликом  суду свідок
зобов'язаний завчасно повідомити про це суд.
 
     7. Свідок має право давати показання рідною мовою або  мовою,
якою він володіє,  користуватися письмовими записами,  відмовитися
від давання показань у випадках,  встановлених законом, а також на
компенсацію витрат, пов'язаних з викликом до суду.
 
     8. За  завідомо  неправдиві  показання  або  за  відмову  від
давання показань з  непередбачених  законом  підстав  свідок  несе
кримінальну відповідальність.
 
     Стаття 66. Експерт
 
     1. Експертом  є  особа,  яка  має  необхідні знання та якій в
порядку,  встановленому цим Кодексом,  доручається дати висновок з
питань,   що  виникають  під  час  розгляду  справи  і  стосуються
спеціальних знань  цієї  особи,  шляхом  дослідження  матеріальних
об'єктів,  явищ і процесів,  що містять інформацію про обставини у
справі.
 
     2. Як експерт може залучатися особа,  яка відповідає вимогам,
встановленим Законом України "Про судову експертизу" ( 4038-12 ).
 
     3. Експерт  зобов'язаний  провести  повне  дослідження і дати
обґрунтований та об'єктивний письмовий висновок  щодо  поставлених
йому питань,  у разі необхідності - прибути за викликом суду, дати
висновок або роз'яснити його в судовому засіданні.
 
     4. Під час проведення дослідження експерт повинен забезпечити
збереження об'єкта експертизи. Якщо дослідження пов'язане з повним
або  частковим  знищенням  об'єкта  експертизи  або  зміною   його
властивостей,  експерт має одержати на це відповідний дозвіл суду,
який оформлюється ухвалою.
 
     5. Експерт  не  має  права  за  власною  ініціативою  збирати
матеріали для проведення експертизи;  спілкуватися з особами,  які
беруть  участь   у   справі,   а   також   з   іншими   учасниками
адміністративного   процесу,   за   винятком   дій,  пов'язаних  з
проведенням експертизи;  розголошувати відомості,  що  стали  йому
відомі   у  зв'язку  з  проведенням  експертизи,  або  повідомляти
будь-кому, крім суду, про результати експертизи.
 
     6. Експерт   невідкладно   повинен   повідомити    суд    про
неможливість  проведення  ним експертизи через відсутність у нього
необхідних знань або без залучення інших експертів.
 
     7. У разі виникнення сумніву щодо змісту та обсягу  доручення
експерт  невідкладно  заявляє  суду клопотання щодо його уточнення
або повідомляє суд про неможливість проведення ним  експертизи  за
заданими питаннями.
 
     8. Експерт  не  має  права передоручати проведення експертизи
іншій особі.
 
     9. У разі постановлення ухвали суду про припинення проведення
експертизи експерт зобов'язаний негайно подати матеріали справи та
інші документи, що використовувалися для проведення експертизи.
 
     10. Експерт має право:

| Стр.1 | Стр.2 | Стр.3 | Стр.4 | Стр.5 | Стр.6 | Стр.7 | Стр.8 | Стр.9 | Стр.10 | Стр.11 | Стр.12 | Стр.13 | Стр.14 | Стр.15 | Стр.16 | Стр.17 | Стр.18 | Стр.19 | Стр.20 | Стр.21 |



<< Назад | <<< Главная страница

Разное

При полном или частичном использовании материалов сайта ссылка на pravo.levonevsky.org обязательна

© 2006-2017г. www.levonevsky.org

TopList

Законодательство Беларуси и других стран

Законодательство России кодексы, законы, указы (избранное), постановления, архив

Законодательство Украины кодексы, законы, указы, постановления, приказы, письма


Законодательство Республики Беларусь по дате принятия:

2013 2012 2011 2010 2009 2008 2007 2006 2005 2004 2003 2002 2001 2000 до 2000 года

Защита прав потребителя
ЗОНА - специальный проект

Бюллетень "ПРЕДПРИНИМАТЕЛЬ" - о предпринимателях.



Новые документы




NewsBY.org - News of Belarus

UK Laws - Legal Portal

Legal portal of Belarus

Valery Levaneuski. Personal website of the Belarus politician, the former political prisoner