Бесплатная библиотека законов онлайн
Загрузить Adobe Flash Player

  Главная

  Право Украины

  Конституция

  Кодексы

  Законы

  Указы

  Постановления

  Приказы

  Письма

  Законы других стран

  Законодательство РБ

  Законодательство РФ

  Новости

  Полезные ресурсы

  Контакты

  Новости сайта

  Поиск документа


Полезные ресурсы

- Таможенный кодекс таможенного союза

- Каталог предприятий и организаций СНГ

- Законодательство Республики Беларусь по темам

- Законодательство Республики Беларусь по дате принятия

- Законодательство Республики Беларусь по органу принятия

- Законы Республики Беларусь

- Новости законодательства Беларуси

- Тюрьмы Беларуси

- Законодательство России

- Деловая Украина

- Автомобильный портал

- The legislation of the Great Britain


Правовые новости







НАЙТИ ДОКУМЕНТ


Кодекс адміністративного судочинства України

Кодекс України № 2747-IV от 06.07.2005

Текст документа по состоянию на 2 июля 2009 года

<< Назад | <<< Главная страница

Стр. 6

 
     1) знайомитися з матеріалами справи,  що стосуються  предмета
дослідження;
 
     2) заявляти клопотання про подання йому додаткових матеріалів
і зразків;
 
     3) викладати у висновку судової експертизи виявлені в ході її
проведення  факти,  які мають значення для справи і з приводу яких
йому не були задані питання;
 
     4) бути присутнім під  час  вчинення  процесуальних  дій,  що
стосуються предмета і об'єктів дослідження;
 
     5) задавати  питання особам,  які беруть участь у справі,  та
свідкам;
 
     6) користуватися   іншими   правами,   встановленими  Законом
України "Про судову експертизу" ( 4038-12 ).
 
     11. Експерт  має  право  на  оплату  виконаної  роботи  та на
компенсацію витрат, пов'язаних з проведенням експертизи і викликом
до суду.
 
     12. Експерт  може  відмовитися  від  давання  висновку,  якщо
подані йому матеріали недостатні для виконання покладених на нього
обов'язків. Заява про відмову повинна бути вмотивованою.
 
     13. За  завідомо  неправдивий висновок,  відмову без поважних
причин від виконання покладених на нього обов'язків у суді експерт
несе кримінальну відповідальність.
 
     Стаття 67. Спеціаліст
 
     1. Спеціалістом є особа, яка володіє спеціальними знаннями та
навичками  застосування  технічних   засобів   і   може   надавати
консультації  під  час  вчинення  процесуальних  дій з питань,  що
потребують відповідних спеціальних знань і навичок.
 
     2. Спеціаліст   може   бути    залучений    до    участі    в
адміністративному    процесі   за   ухвалою   суду   для   надання
безпосередньої технічної допомоги (фотографування, складення схем,
планів,  креслень,  відбір зразків для проведення експертизи тощо)
під  час  вчинення   процесуальних   дій.   Допомога   спеціаліста
технічного характеру під час вчинення процесуальних дій не замінює
висновку експерта.
 
     3. Спеціаліст  зобов'язаний   прибути   за   викликом   суду,
відповідати  на задані судом питання,  давати усні консультації та
письмові роз'яснення,  звертати увагу суду на характерні обставини
чи особливості  доказів,  у  разі потреби - надавати суду технічну
допомогу.
 
     4. Допомога спеціаліста не може стосуватися правових питань.
 
     5. Спеціаліст має право знати мету  свого  виклику  до  суду,
відмовитися  від  участі в адміністративному процесі,  якщо він не
володіє  відповідними  знаннями  та  навичками,  з  дозволу   суду
задавати питання особам,  які беруть участь у справі,  та свідкам,
звертати  увагу  суду  на  характерні  обставини  чи   особливості
доказів,  на  оплату  виконаної  роботи  та на компенсацію витрат,
пов'язаних з викликом до суду.
 
     Стаття 68. Перекладач
 
     1. Перекладачем є  особа,  яка  вільно  володіє  мовою,  якою
здійснюється адміністративне судочинство,  та іншою мовою,  знання
якої необхідне для усного або письмового перекладу з  однієї  мови
на  іншу,  а  також  особа,  яка  володіє  технікою  спілкування з
глухими, німими чи глухонімими.
 
     2. Перекладач допускається ухвалою суду за клопотанням особи,
яка бере участь у справі, або призначається з ініціативи суду. Суд
забезпечує  особі  перекладача,  якщо  дійде  висновку,  що  особа
внаслідок   неспроможності   оплатити   послуги  перекладача  буде
позбавлена судового захисту.
 
     3. Перекладач   має   право   відмовитися   від   участі    в
адміністративному судочинстві, якщо він не володіє мовою в обсязі,
необхідному  для  перекладу,  право  задавати  питання   з   метою
уточнення  перекладу,  а також право на оплату виконаної роботи та
на компенсацію витрат, пов'язаних з викликом до суду.
 
     4. Перекладач зобов'язаний з'являтися за  викликом  до  суду,
здійснювати   повний   і   правильний   переклад,  своїм  підписом
посвідчувати правильність перекладу в процесуальних документах, що
вручаються особам,  які беруть участь у справі, в перекладі мовою,
якою вони володіють.
 
     5. За завідомо  неправильний  переклад  або  за  відмову  без
поважних  причин  від  виконання  покладених  на  нього обов'язків
перекладач несе кримінальну відповідальність.
 
                             Глава 6
                              ДОКАЗИ
 
     Стаття 69. Поняття доказів
 
     1. Доказами   в   адміністративному  судочинстві  є  будь-які
фактичні дані,  на підставі  яких  суд  встановлює  наявність  або
відсутність обставин,  що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб,
які беруть участь у справі,  та інші обставини,  що мають значення
для правильного вирішення справи.  Ці дані встановлюються судом на
підставі пояснень сторін,  третіх  осіб  та  їхніх  представників,
показань   свідків,   письмових   і   речових  доказів,  висновків
експертів.
 
     2. Докази суду надають особи, які беруть участь у справі. Суд
може   запропонувати   надати  додаткові  докази  або  витребувати
додаткові докази за клопотанням осіб,  які беруть участь у справі,
або з власної ініціативи.
 
     Стаття 70. Належність та допустимість доказів
 
     1.  Належними  є докази, які містять інформацію щодо предмету
доказування.  Суд не бере до розгляду докази,  які  не  стосуються
предмету доказування.
 
     2. Сторони  мають право обґрунтовувати належність конкретного
доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.
 
     3. Докази,  одержані з порушенням закону, судом при вирішенні
справи не беруться до уваги.
 
     4. Обставини,   які  за  законом  повинні  бути  підтверджені
певними засобами доказування,  не можуть підтверджуватися  ніякими
іншими  засобами  доказування,  крім  випадків,  коли  щодо  таких
обставин не виникає спору.
 
     Стаття 71. Обов'язок доказування
 
     1. Кожна  сторона  повинна  довести  ті  обставини,  на  яких
ґрунтуються її вимоги та заперечення,  крім випадків, встановлених
статтею 72 цього Кодексу.
 
     2. В адміністративних справах про протиправність рішень,  дій
чи  бездіяльності  суб'єкта  владних  повноважень  обов'язок  щодо
доказування правомірності  свого  рішення,  дії  чи  бездіяльності
покладається    на   відповідача,   якщо   він   заперечує   проти
адміністративного позову.
 
     3. Якщо особа,  яка бере участь у справі,  не може самостійно
надати  докази,  то  вона повинна зазначити причини,  через які ці
докази не можуть бути надані,  та повідомити,  де вони знаходяться
чи  можуть знаходитися.  Суд сприяє в реалізації цього обов'язку і
витребовує необхідні докази.
 
     4. Суб'єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні
у  нього  документи  та матеріали,  які можуть бути використані як
докази у справі. У разі невиконання цього обов'язку суд витребовує
названі документи та матеріали.
 
     5. Суд може збирати докази з власної ініціативи.
 
     6. Якщо особа,  яка бере участь у справі, без поважних причин
не надасть докази на пропозицію суду для  підтвердження  обставин,
на  які  вона  посилається,  суд  вирішує справу на основі наявних
доказів.
 
     Стаття 72. Підстави для звільнення від доказування
 
     1. Обставини,     встановлені     судовим     рішенням      в
адміністративній,  цивільній або господарській справі,  що набрало
законної сили,  не доказуються при розгляді інших  справ,  у  яких
беруть  участь  ті самі особи або особа,  щодо якої встановлено ці
обставини.
 
     2. Обставини,  визнані судом  загальновідомими,  не  потрібно
доказувати.
 
     3. Обставини,    які    визнаються   сторонами,   можуть   не
доказуватися перед судом,  якщо проти цього не заперечують сторони
і  в  суду  не  виникає сумніву щодо достовірності цих обставин та
добровільності їх визнання.
 
     4. Вирок суду в кримінальній  справі  або  постанова  суду  у
справі про адміністративний проступок,  які набрали законної сили,
є обов'язковими для адміністративного суду,  що  розглядає  справу
про  правові  наслідки  дій  чи  бездіяльності  особи,  щодо  якої
ухвалений вирок або постанова суду, лише в питаннях, чи мало місце
діяння та чи вчинене воно цією особою.
 
     Стаття 73. Забезпечення доказів
 
     1. Особи,   які   беруть  участь  у  справі  та  обґрунтовано
вважають, що надання потрібних доказів стане згодом неможливим або
ускладненим, мають право просити суд забезпечити ці докази.
 
     2. Забезпечення  доказів  може  здійснюватися також за заявою
заінтересованої особи до відкриття провадження у справі.
 
     Стаття 74. Способи забезпечення доказів
 
     Суд забезпечує   докази   допитом    свідків,    призначенням
експертизи,   витребуванням   та  оглядом  письмових  або  речових
доказів, у тому числі за місцем їх знаходження.
 
     Стаття 75. Заява про забезпечення доказів та
                порядок її розгляду
 
     1. У  заяві  про  забезпечення доказів повинні бути зазначені
докази,  які необхідно  забезпечити;  обставини,  що  можуть  бути
підтверджені  цими доказами;  обставини,  які свідчать про те,  що
надання потрібних доказів може стати неможливим або ускладненим, а
також  справа,  для  якої  потрібні  ці  докази,  або з якою метою
потрібно їх забезпечити.
 
     2. Заява про забезпечення доказів  подається  до  суду,  який
розглядає справу,  а якщо провадження у справі ще не відкрито - до
місцевого адміністративного суду,  на території якого можуть  бути
вчинені процесуальні дії щодо забезпечення доказів.
 
     3. Заява  про  забезпечення  доказів  розглядається  протягом
п'яти днів після її надходження з повідомленням  сторін  та  інших
осіб,  які  беруть участь у справі.  Неприбуття у судове засідання
осіб, які були належним чином повідомлені, не перешкоджає розгляду
заяви.
 
     4. У  разі  обґрунтованої вимоги особи,  яка подала заяву про
забезпечення доказів,  а також якщо не можна встановити,  до  кого
може  бути згодом висунуто вимоги,  заява про забезпечення доказів
розглядається судом невідкладно лише за участю особи,  яка  подала
заяву.
 
     5. Питання про забезпечення доказів вирішується ухвалою,  яку
може бути оскаржено. Оскарження ухвали про забезпечення доказів не
зупиняє її виконання, а також не перешкоджає розгляду справи.
 
     6. Про  забезпечення  доказів  або про відмову в забезпеченні
доказів суд постановляє ухвалу.  В ухвалі про забезпечення доказів
визначаються порядок і спосіб її виконання.
 
     7. Ухвала  про  відмову  в  забезпеченні  доказів  може  бути
оскаржена  особою,  яка  звернулася  із  заявою  про  забезпечення
доказів.
 
     8. Забезпечення  доказів здійснюється за загальними правилами
вчинення відповідних процесуальних дій.
 
     Стаття 76. Пояснення сторін, третіх осіб та їхніх
                представників
 
     1. Пояснення  сторін,  третіх  осіб,  їхніх представників про
відомі їм обставини,  що мають  значення  для  справи,  оцінюються
поряд  з іншими доказами у справі.  Сторони,  треті особи або їхні
представники,  які дають пояснення про  відомі  їм  обставини,  що
мають  значення для справи,  можуть бути за їхньою згодою допитані
як свідки.
 
     2. Визнання стороною в суді  обставин,  якими  друга  сторона
обґрунтовує   свої   вимоги   або   заперечення,  не  є  для  суду
обов'язковим.
 
     Стаття 77. Показання свідка
 
     1. Показаннями  свідка  є  повідомлення   про   відомі   йому
обставини, які мають значення для справи.
 
     2. Не  є  доказом  показання  свідка,  який  не  може назвати
джерела своєї обізнаності щодо певної обставини.
 
     3. Якщо показання свідка ґрунтуються на  повідомленнях  інших
осіб, то ці особи повинні бути також допитані.
 
     Стаття 78. Допит свідка за місцем або у місці його
                проживання (перебування)
 
     1. Суд може допитати  свідка  за  місцем  або  у  місці  його
проживання (перебування) з ініціативи суду, який розглядає справу,
за клопотанням сторони або інших осіб, які беруть участь у справі,
чи самого свідка.
 
     2. За дорученням суду,  що розглядає справу,  свідок, який не
може з поважних причин  прибути  в  судове  засідання  і  проживає
(перебуває) за межами територіальної підсудності адміністративного
суду,  що розглядає справу,  допитується суддею  адміністративного
суду, який знаходиться за місцем проживання (перебування) свідка.
 
     3. Свідок,  який не може прибути у судове засідання внаслідок
хвороби,  старості,  інвалідності або  з  інших  поважних  причин,
допитується судом у місці його проживання (перебування).
 
     Стаття 79. Письмові докази
 
     1. Письмовими  доказами  є документи (у тому числі електронні
документи), акти, листи, телеграми, будь-які інші письмові записи,
що містять в собі відомості про обставини,  які мають значення для
справи.
 
     2. Особа, яка заявляє клопотання перед судом про витребування
від   інших   осіб  письмових  доказів,  повинна  зазначити:  який
письмовий  доказ  вимагається,  орган  чи  особу,   у   яких   він
знаходиться, та обставини, які може підтвердити цей доказ.
 
     3. Письмові   докази,   які   витребовує   суд,  надсилаються
безпосередньо  до   адміністративного   суду.   Суд   може   також
уповноважити  заінтересовану  сторону  або  іншу  особу,  яка бере
участь у справі, одержати письмовий доказ для надання його суду.
 
     4. Оригінали письмових доказів,  що є у справі,  повертаються
судом після їх дослідження, якщо це можливо без шкоди для розгляду
справи, або після набрання законної сили судовим рішенням у справі
за   клопотанням   осіб,  які  їх  надали.  У  справі  залишається
засвідчена суддею копія письмового доказу.
 
     Стаття 80. Речові докази
 
     1. Речовими  доказами  є  предмети  матеріального  світу,  що
містять  інформацію про обставини,  які мають значення для справи.
Речовими доказами є  також  магнітні,  електронні  та  інші  носії
інформації, що містять аудіовізуальну інформацію про обставини, що
мають значення для справи.
 
     2. Витребування  речових  доказів  проводиться   в   порядку,
встановленому для витребування письмових доказів.
 
     3. Речові  докази  повертаються судом після їх дослідження за
клопотанням осіб,  які їх надали,  якщо це можливо без  шкоди  для
розгляду справи. В інших випадках речові докази повертаються після
набрання рішенням суду законної сили  за  клопотанням  осіб,  яким
належать ці докази.
 
     4. Речові докази,  які є об'єктами,  що вилучені з цивільного
обороту  або  обмежено  оборотоздатні,   передаються   відповідним
підприємствам,    установам    або    організаціям    у    порядку
(  236-2006-п  ),  встановленому  Кабінетом  Міністрів України. За
клопотанням державних експертних установ такі речові докази можуть
бути передані їм для використання в експертній та науковій роботі.
 
     Стаття 81. Призначення судової експертизи
 
     1. Для з'ясування обставин,  що мають значення для  справи  і
потребують спеціальних знань у галузі науки,  мистецтва,  техніки,
ремесла тощо, суд може призначити експертизу.
 
     2. Особи, які беруть участь у справі, мають право подати суду
питання,  на  які  потрібна відповідь експерта.  Кількість і зміст
питань,  за якими  має  бути  проведена  експертиза,  визначаються
судом.  Суд повинен вмотивувати відхилення питань осіб, які беруть
участь у справі.
 
     3. Особи, які беруть участь у справі, мають право просити суд
призначити   експертизу   і  доручити  її  проведення  відповідній
експертній  установі  або  конкретному  експерту.   Якщо   сторони
домовилися  про  залучення  експертами  певних  осіб,  суд повинен
призначити їх відповідно до цієї домовленості.
 
     4. Якщо проведення експертизи доручено  експертній  установі,
її  керівник  має  право доручити проведення експертизи одному або
кільком експертам, якщо судом не визначено конкретних експертів, у

| Стр.1 | Стр.2 | Стр.3 | Стр.4 | Стр.5 | Стр.6 | Стр.7 | Стр.8 | Стр.9 | Стр.10 | Стр.11 | Стр.12 | Стр.13 | Стр.14 | Стр.15 | Стр.16 | Стр.17 | Стр.18 | Стр.19 | Стр.20 | Стр.21 |



<< Назад | <<< Главная страница

Разное

При полном или частичном использовании материалов сайта ссылка на pravo.levonevsky.org обязательна

© 2006-2017г. www.levonevsky.org

TopList

Законодательство Беларуси и других стран

Законодательство России кодексы, законы, указы (избранное), постановления, архив

Законодательство Украины кодексы, законы, указы, постановления, приказы, письма


Законодательство Республики Беларусь по дате принятия:

2013 2012 2011 2010 2009 2008 2007 2006 2005 2004 2003 2002 2001 2000 до 2000 года

Защита прав потребителя
ЗОНА - специальный проект

Бюллетень "ПРЕДПРИНИМАТЕЛЬ" - о предпринимателях.



Новые документы




NewsBY.org - News of Belarus

UK Laws - Legal Portal

Legal portal of Belarus

Valery Levaneuski. Personal website of the Belarus politician, the former political prisoner