НАЙТИ ДОКУМЕНТ
Кодекс торговельного мореплавства України
Кодекс України № 176/95-ВР от 23.05.1995
Текст документа по состоянию на 2 июля 2009 года
<< Назад |
<<< Главная страница
Стр. 5
портового нагляду, яку він очолює, входять до складу порту.
У морських торговельних і рибних портах, що мають суміжні
акваторії з іншими морськими спеціалізованими або річковими
портами, створюється єдина для суміжних портів Інспекція
державного портового нагляду на чолі з капітаном морського
торговельного порту.
Стаття 87. Призначення капітана морського порту
Капітан морського торговельного порту і капітан морського
рибного порту призначаються відповідно центральним органом
виконавчої влади в галузі транспорту і центральним органом
виконавчої влади в галузі рибного господарства.
Стаття 88. Функції капітана морського порту
До функцій капітанів морських портів належать:
1) нагляд за дотриманням чинного законодавства і правил
мореплавства, а також міжнародних договорів України щодо
мореплавства;
2) реєстрація суден у Державному судновому реєстрі України,
Судновій книзі України і видача суднових документів, якщо інше не
передбачено чинним законодавством України;
3) видача документів, зазначених у статті 51 цього Кодексу;
4) перевірка суднових документів, а також дипломів і
кваліфікаційних свідоцтв;
5) видача посвідчень моряка особам, які входять до складу
суднового екіпажу;
6) нагляд за дотриманням вимог щодо порядку заходження суден
у порт і виходу з порту;
7) нагляд за дотриманням вимог щодо запобігання забрудненню
навколишнього природного середовища;
8) оформлення приходу суден у порт і виходу з порту;
9) керівництво лоцманською службою і службою регулювання
руху суден, нагляд та контроль за ними;
10) організація і нагляд за криговим проведенням суден на
підходах до порту в межах його акваторії;
11) видача дозволів на підняття майна, що затонуло в морі, а
також на проведення в межах території та акваторії порту
будівельних, гідротехнічних та інших робіт;
12) облік та розслідування аварійних морських подій.
Розслідування аварійних морських подій здійснюється в
порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади в
галузі транспорту.
Стаття 89. Повноваження капітана морського порту
Розпорядження капітана морського порту з питань забезпечення
безпеки мореплавства і порядку в порту, що входять до його
компетенції, обов'язкові для всіх суден, юридичних і фізичних
осіб, які перебувають на території та акваторії порту.
Розпорядження капітана морського торговельного (морського рибного)
порту може бути скасоване тільки центральним органом виконавчої
влади в галузі транспорту (центральнимй органом виконавчої влади в
галузі рибного господарства).
За порушення чинного законодавства і правил щодо безпеки
мореплавства і порядку в порту капітан порту має право накладати
адміністративні стягнення відповідно до чинного законодавства
України.
Стаття 90. Контрольний огляд судна
Кожне судно перед виходом у море підлягає контролю, який
здійснює Інспекція державного портового нагляду, з метою перевірки
суднових документів, установлення відповідності судновим
документам основних характеристик судна, а також перевірки
виконання вимог щодо укомплектування суднового екіпажу.
У разі відсутності суднових документів або наявності
достатніх підстав вважати, що судно не задовольняє вимогам безпеки
мореплавства, Інспекція державного портового нагляду може провести
його огляд.
З метою перевірки та усунення недоліків, що перешкоджають
видачі дозволу на вихід судна з порту, Інспекцією державного
портового нагляду може бути проведено контрольний огляд судна.
Правила контролю суден з метою забезпечення безпеки
мореплавства встановлюються центральним органом виконавчої влади в
галузі транспорту за погодженням з центральним органом виконавчої
влади в галузі рибного господарства.
Стаття 91. Заборона на вихід судна з морського порту
Кожне судно зобов'язане до виходу з морського порту одержати
на це дозвіл капітана порту.
Капітан морського порту повинен відмовити у видачі дозволу на
вихід з порту в разі:
а) непридатності судна до плавання, порушення вимог щодо його
завантаження, постачання, комплектування екіпажу і наявності інших
недоліків, що становлять загрозу безпеці плавання або здоров'ю
людей, які перебувають на судні, або загрозу заподіяння шкоди
навколишньому природному середовищу;
б) порушення вимог до суднових документів;
в) несплати встановлених зборів, штрафів та інших платежів;
г) рішення уповноважених законодавством державних органів
(митних органів, санітарно-карантинної служби, органів
рибоохорони, центрального органу виконавчої влади в галузі охорони
навколишнього природного середовища та прикордонної служби).
Капітан морського порту може затримати судно на підставах,
зазначених у частині другій цієї статті, до усунення виявлених
недоліків за висновком Інспекції державного портового нагляду або
до моменту сплати належних зборів, штрафів чи інших платежів.
Якщо недоліки не можуть бути усунуті на місці, судну
надається можливість пройти на найближчу судноремонтну верф.
Про затримку судна негайно повідомляється судновласник.
Витрати, пов'язані з здійсненням капітаном морського порту
прав, передбачених цією статтею, покладаються на судновласника.
( Стаття 91 із змінами, внесеними згідно із Законами N 662-IV
( 662-15 ) від 03.04.2003, N 885-VI ( 885-17 ) від 15.01.2009 )
ГЛАВА 3. МОРСЬКА ЛОЦМАНСЬКА СЛУЖБА
Стаття 92. Організація морської лоцманської служби
З метою забезпечення безпеки мореплавства на підходах до
морських портів, у межах вод цих портів, а також між морськими
портами незалежно від прапора держави, під яким плаває судно, і
форми власності судна проведення суден здійснюється виключно
державними морськими лоцманами.
Лоцманська служба порту підпорядкована капітану порту.
Стаття 93. Громадянство державних морських лоцманів
Державними морськими лоцманами є громадяни України, які
відповідають вимогам, встановленим у Положенні про державну
морську лоцманську службу, що затверджується центральним органом
виконавчої влади в галузі транспорту.
Стаття 94. Обов'язкове і необов'язкове лоцманське
проведення суден
Центральний орган виконавчої влади в галузі транспорту за
погодженням з іншими заінтересованими міністерствами і відомствами
встановлює райони обов'язкового лоцманського проведення, категорії
суден, що звільняються від обов'язкового лоцманського проведення,
і публікує ці відомості у лоціях і Повідомленнях мореплавцям.
У районах обов'язкового лоцманського проведення судно не має
права здійснювати плавання без державного морського лоцмана, якщо
тільки судно не належить до категорії суден, що звільняються від
обов'язкового лоцманського проведення.
У районах необов'язкового лоцманського проведення капітан
судна у разі необхідності має право взяти на судно державного
морського лоцмана.
У районах необов'язкового лоцманського проведення капітан
морського порту може встановлювати обов'язкове лоцманське
проведення суден:
а) які самі (ядерні судна та інші) або їх вантаж можуть
становити загрозу заподіяння шкоди навколишньому природному
середовищу. Категорії таких суден доводяться до загального відома
в обов'язковій постанові начальника морського порту;
б) які мають серйозні пошкодження корпусу, механізмів або
обладнання, що може істотно вплинути на безпеку їх плавання в
порту. У цьому випадку капітану судна вручається нотис про те, що
його судно має слідувати під лоцманським проведенням.
Стаття 95. Визначення часу лоцманського проведення
Час лоцманського проведення суден визначається капітаном
морського порту і оголошується в обов'язковій постанові начальника
морського порту.
Капітан морського порту може заборонити проведення суден у
разі, коли безпечному проведенню суден перешкоджає стан погоди або
моря (погана видимість, шторм, землетрус тощо), а також за
наявності інших надзвичайних обставин, що створюють загрозу
судноплавству.
Стаття 96. Обов'язки державного морського лоцмана
Під час проведення суден державний морський лоцман повинен
спостерігати за станом і правильністю огородження фарватеру,
станом берегових навігаційних знаків і терміново повідомляти
капітану морського порту про будь-які зміни на фарватері і про
аварійні морські події з суднами, які він проводить.
Державний морський лоцман зобов'язаний вказати капітану
судна, яке він проводить, на виявлені порушення правил
судноплавства, обов'язкової постанови начальника морського порту
та інших правил, вимагати усунення помічених порушень, а в разі
невиконання капітаном судна цих або інших законних вимог
державного морського лоцмана - негайно повідомити про це капітана
морського порту.
Стаття 97. Правовий статус державного морського лоцмана
на судні
Присутність на судні державного морського лоцмана не звільняє
капітана від відповідальності за управління судном.
У випадках залишення капітаном судна командного містка він
зобов'язаний вказати державному морському лоцману особу,
відповідальну за управління судном у його відсутність.
Стаття 98. Відповідальність за аварійні морські події
Відповідальність за аварійні морські події, що сталися з вини
державних морських лоцманів під час виконання ними службових
обов'язків, несе організація, працівником якої є лоцман.
Ця відповідальність обмежується розмірами аварійного
лоцманського фонду, який створюється з 10 відсотків відрахувань
від сум лоцманського збору, що надійшли в календарному році, який
передував аварії.
Стаття 99. Направлення державного морського лоцмана на судно
У разі виклику лоцмана лоцманська служба зобов'язана негайно
направити на судно державного морського лоцмана, сповістивши про
це капітана судна. Якщо це зробити неможливо, лоцманська служба
зобов'язана повідомити капітана судна про час, коли прибуде
лоцман.
Державного морського лоцмана, який прибуває на судно для
виконання своїх обов'язків, може супроводжувати особа, яка
проходить підготовку для роботи на посаді лоцмана (стажист).
Стаття 100. Умови перебування державного морського лоцмана
на судні
Капітан судна зобов'язаний забезпечити швидкий і безпечний
прийом державного морського лоцмана і стажиста на борт судна і на
період проведення безкоштовно надавати їм окреме приміщення і
харчування нарівні з особами командного складу судна.
Стаття 101. Лоцманська квитанція
Прибулий на судно державний морський лоцман зобов'язаний
вручити капітану лоцманську квитанцію встановленого центральним
органом виконавчої влади в галузі транспорту зразка.
У квитанцію капітан судна вносить такі відомості:
найменування судна, прапор держави, під яким плаває судно, осадка,
довжина, ширина, чиста місткість, а також місце і час прийому
державного морського лоцмана.
Капітан відмічає у квитанції місце і час закінчення
лоцманського проведення, а в разі необхідності вносить зауваження
щодо проведення судна державним морським лоцманом. Внесені у
квитанцію відомості та зауваження капітан судна засвідчує своїм
підписом.
Стаття 102. Штраф за неправильну інформацію про судно
та прохід без лоцмана
За неправильне повідомлення осадки, довжини і ширини судна
або його місткості, а також за прохід без дозволу служби
регулювання руху або без лоцмана в зоні обов'язкового лоцманського
проведення капітан судна зобов'язаний сплатити штраф у розмірі
двократної ставки лоцманського збору незалежно від встановленої
чинним законодавством України відповідальності за наслідки, що
можуть виникнути через ці дії.
Стаття 103. Залишення державним морським лоцманом судна
Державний морський лоцман не має права без згоди капітана
залишити судно раніше, ніж поставить його на якір, відшвартує в
безпечне місце, виведе в море або буде замінений іншим лоцманом.
Стаття 104. Відмова державного морського лоцмана від
проведення судна
Якщо капітан, прийнявши на судно державного морського
лоцмана, діє всупереч його рекомендаціям, лоцман має право у
присутності третьої особи відмовитися від продовження проведення
судна. Державний морський лоцман вправі вимагати, щоб про це було
зроблено запис у лоцманській квитанції. Однак і після відмови від
проведення судна лоцман зобов'язаний залишатися на капітанському
містку, і якщо капітанові судна будуть потрібні відомості,
необхідні для безпечного плавання, він зобов'язаний надати їх.
На вимогу капітана продовжити лоцманське проведення судна,
лоцман зобов'язаний продовжити проведення судна.
Стаття 105. Відмова капітана судна від послуг державного
морського лоцмана
Якщо у капітана судна виникли сумніви щодо правильності
рекомендацій державного морського лоцмана, він має право
відмовитися від його послуг. При цьому в районі, де лоцманське
проведення є обов'язковим, капітан за наявності можливостей
зупиняє рух судна до прибуття іншого лоцмана.
Капітан судна, який викликав державного морського лоцмана і
після його прибуття відмовився від лоцманських послуг,
зобов'язаний сплатити повністю лоцманський збір за проведення
судна, для якого був викликаний лоцман.
Стаття 106. Лоцманський збір
Із суден, що користуються послугами державних морських
лоцманів, справляється лоцманський збір, порядок справляння і
розмір якого встановлюються центральним органом виконавчої влади в
галузі транспорту за погодженням з центральним органом виконавчої
влади з питань економічної політики.
Стаття 107. Окрема винагорода за затримку державного
морського лоцмана
Якщо державний морський лоцман затримується на судні більше
двох годин через необхідність довантаження чи розвантаження судна,
несправність суднових механізмів, перебування судна в карантині та
інші обставини, якщо вони не викликані діями непереборної сили,
капітан судна зобов'язаний сплатити організації, де працює
державний морський лоцман, окрему винагороду в розмірі,
встановленому центральним органом виконавчої влади в галузі
транспорту.
Стаття 108. Окрема винагорода на повернення державного
морського лоцмана
Якщо лоцман і стажист вивезені судном, яке вони проводили, за
межі обслуговуваного ними району, капітан судна зобов'язаний
відшкодувати лоцману і стажисту витрати на повернення до місця
служби (проїзд, добові, проживання в готелі) і, крім того,
виплатити винагороду, передбачену статтею 107 цього Кодексу за
кожну добу перебування їх за межами району лоцманського
проведення.
Стаття 109. Справляння зборів і стягнення штрафів
Лоцманський збір, окрема винагорода і штрафи, передбачені
статтями 102, 105, 106, 107, 108 цього Кодексу, включаються в
доход організації, працівником якої є державний морський лоцман.
ГЛАВА 4. СЛУЖБА РЕГУЛЮВАННЯ РУХУ СУДЕН
Стаття 110. Поняття служби регулювання руху суден
У районах інтенсивного судноплавства (портові та узбережні
води, вузькості, перетин морських шляхів) рішенням центрального
органу виконавчої влади в галузі транспорту створюються служби
регулювання руху суден, що здійснюють радіолокаційне
обслуговування суден.
Зона дії і порядок руху суден в зоні встановлюються Правилами
плавання у цій зоні, що затверджуються центральним органом
виконавчої влади в галузі транспорту.
Під радіолокаційним обслуговуванням мається на увазі контроль
за безпекою судноплавства, регулювання руху суден, радіолокаційне
проведення, подання допомоги суднам під час аварійно-рятувальних
операцій, інформування про рух суден, стан засобів навігаційного
облаштування, гідрометеорологічні умови та інші фактори, що
впливають на безпеку плавання.
Перелік послуг, що надаються конкретною службою регулювання
руху суден, ступінь обов'язковості окремих видів радіолокаційного
обслуговування повідомляються в обов'язковій постанові начальника
морського порту, лоціях і Повідомленнях мореплавцям.
За межами територіального моря України служба регулювання
руху суден обслуговує судна тільки за заявкою капітана судна.
Стаття 111. Правовий статус служби регулювання руху суден
Служба регулювання руху суден діє відповідно до Типового
положення про службу регулювання руху суден, що затверджується
центральним органом виконавчої влади в галузі транспорту.
Якщо зона дії служби регулювання руху суден охоплює акваторії
кількох портів або узбережні води і вузькості (регіональна служба
регулювання руху суден), порядок створення і підпорядкованість
служби регулювання руху суден визначаються портами, що беруть
участь у створенні такої служби, за погодженням з центральним
органом виконавчої влади в галузі транспорту.
| Стр.1 | Стр.2 | Стр.3 | Стр.4 | Стр.5 | Стр.6 | Стр.7 | Стр.8 | Стр.9 | Стр.10 | Стр.11 | Стр.12 | Стр.13 | Стр.14 | Стр.15 | Стр.16 |
<< Назад |
<<< Главная страница
|
