Бесплатная библиотека законов онлайн
Загрузить Adobe Flash Player

  Главная

  Право Украины

  Конституция

  Кодексы

  Законы

  Указы

  Постановления

  Приказы

  Письма

  Законы других стран

  Законодательство РБ

  Законодательство РФ

  Новости

  Полезные ресурсы

  Контакты

  Новости сайта

  Поиск документа


Полезные ресурсы

- Таможенный кодекс таможенного союза

- Каталог предприятий и организаций СНГ

- Законодательство Республики Беларусь по темам

- Законодательство Республики Беларусь по дате принятия

- Законодательство Республики Беларусь по органу принятия

- Законы Республики Беларусь

- Новости законодательства Беларуси

- Тюрьмы Беларуси

- Законодательство России

- Деловая Украина

- Автомобильный портал

- The legislation of the Great Britain


Правовые новости







НАЙТИ ДОКУМЕНТ


Кодекс торговельного мореплавства України

Кодекс України № 176/95-ВР от 23.05.1995

Текст документа по состоянию на 2 июля 2009 года

<< Назад | <<< Главная страница

Стр. 6

     Стаття 112. Лоцман-оператор служби регулювання руху суден
 
     Лоцманами-операторами служби регулювання  руху  суден  можуть
бути громадяни України,  які  відповідають  вимогам,  встановленим
Положенням про лоцмана - оператора служби регулювання руху  суден,
що  затверджується  центральним  органом виконавчої влади в галузі
транспорту.
 
     Стаття 113. Відмова служби регулювання руху суден від
                 надання послуг судну
 
     Якщо  капітан  судна,  що  проводиться  за  допомогою  служби
регулювання руху суден, не  дотримується  рекомендацій  лоцмана  -
оператора служби регулювання  руху  суден,  то  лоцман  має  право
відмовитися від продовження радіолокаційного проведення судна,  що
обов'язково фіксується за допомогою  технічних  засобів.  Проте  і
після    відмови    від    радіолокаційного    проведення    судна
лоцман-оператор  служби  регулювання  руху   суден    зобов'язаний
залишитися на зв'язку з судном, і якщо  капітану  будуть  потрібні
відомості,  необхідні  для  безпечного  плавання,  лоцман-оператор
служби регулювання руху суден зобов'язаний подати їх.
     Якщо капітан зажадає, щоб лоцман-оператор служби  регулювання
руху суден поновив радіолокаційне проведення  судна,  його  вимога
має задовольнитися.
 
     Стаття 114. Відповідальність служби регулювання руху
                 суден за аварії
 
     Відповідальність  за    аварії,    що    сталися    з    вини
лоцмана-оператора служби регулювання руху суден, несе  відповідний
порт, у підпорядкуванні якого перебуває  служба  регулювання  руху
суден.
     Ця відповідальність  обмежується  розміром  аварійного  фонду
служби регулювання руху  суден,  що  утворюється  з  10  відсотків
відрахувань від сум зборів, що надійшли в календарному році,  який
передував аварії.
 
     Стаття 115. Оплата послуг служби регулювання руху суден
 
     Із суден, що користуються послугами  служби  регулювання руху
суден,  справляється  збір,  порядок  справляння  і  розмір  якого
встановлюються  центральним  органом  виконавчої  влади  в  галузі
транспорту за погодженням з центральним органом виконавчої влади з
питань економічної політики.
     Капітан судна, який  звернувся  до  служби  регулювання  руху
суден за послугами,  а  потім  відмовився  від  них,  зобов'язаний
повністю сплатити належний за затребувані послуги збір.
 
                   ГЛАВА 5. МОРСЬКЕ АГЕНТУВАННЯ
 
     Стаття 116. Агентування суден
 
     У морському  порту  або  поза  його  територією  як  постійні
представники судновласника діють агентські  організації  (морський
агент), які  за  договором  морського  агентування  за  винагороду
зобов'язуються  надавати   послуги    в    галузі    торговельного
мореплавства.
     Плата за послуги агентських організацій всіх  форм  власності
встановлюється  центральним  органом  виконавчої  влади  в  галузі
транспорту за погодженням з центральним органом виконавчої влади з
питань економічної політики.
     При виконанні договору морського агентування морський  агент,
що діє від імені судновласника, може також діяти на користь  іншої
договірної сторони,  якщо  вона  її  на  те  уповноважила  і  якщо
судновласник не заперечує.
 
 
     (  Частину  четверту  статті 116 виключено на підставі Закону
N 3370-IV ( 3370-15 ) від 19.01.2006 )
 
 
     Стаття 117. Права та обов'язки морського агента
 
     Морський  агент  виконує  формальності та  дії,  пов'язані  з
прибуттям, перебуванням і відходом судна, допомагає капітану судна
у налагодженні контактів  з  службами  порту,  місцевими  органами
державної  виконавчої  влади,  в    організації    постачання    і
обслуговування  судна  в  порту,  оформляє  митні  документи    та
документи на вантаж, інкасує суми фрахту та інші суми  для  оплати
вимог судновласника, що виникають з договору перевезення,  сплачує
за розпорядженням судновласника і капітана судна суми, пов'язані з
перебуванням у порту, залучає вантажі для морських ліній, здійснює
збір фрахту, експедирування вантажу, наймання екіпажів для  роботи
на суднах, виступає від імені вантажовласника, а також  договірною
стороною  учасників  перевезення  вантажів  у  прямому   змішаному
сполученні.
     Морський агент зобов'язаний:
     а) здійснювати добросовісно  свою  діяльність  відповідно  до
інтересів судновласника або іншого довірителя і звичайної практики
морського агентування;
     б) діяти в межах своїх повноважень;
     в)  не  передавати  здійснення  своїх  функцій  іншій   особі
(суб'єкту), якщо тільки він  не  був  уповноважений  на  це  своїм
довірителем.
 
     Стаття 118. Обов'язки судновласника або іншого довірителя
 
     Судновласник або інший довіритель зобов'язані:
     а) надавати морському агенту кошти, достатні  для  здійснення
його функцій;
     б) відшкодовувати морському агенту будь-які витрати, зроблені
ним від їх імені або за їх згодою;
     в) нести відповідальність за наслідки будь-яких дій морського
агента в межах його повноважень.
 
     У разі обмеження довірителем звичайних повноважень  морського
агента будь-яка угода, укладена ним з третьою  особою,  яка  діяла
добросовісно, є дійсною і обов'язковою для довірителя, якщо тільки
третій особі не було відомо про таке обмеження.
 
     Стаття 119. Припинення договору морського агентування
 
     Договір  морського  агентування,  укладений  на    визначений
термін, припиняється після його закінчення, якщо умовами  договору
не передбачено інше.
     Якщо договір морського агентування укладено  на  невизначений
термін, то кожна із сторін вправі розірвати договір  за  наявності
серйозних причин, які підтверджують його невиконання,  сповістивши
другу сторону про це не пізніше ніж за три місяці з часу, коли  їй
стало відомо про такі причини.
 
                ГЛАВА 6. МАЙНО, ЩО ЗАТОНУЛО В МОРІ
 
     Стаття 120. Поняття майна, що затонуло в морі і сфера
                 застосування
 
     Майном, що затонуло, як визначає ця глава, є судна  або  інші
плавучі засоби, що зазнали катастрофи,  будь-які  споруди,  здатні
здійснювати плавання, літальні  апарати,  їх  уламки,  обладнання,
вантажі та інші предмети незалежно від того, знаходяться вони  на
плаву чи під поверхнею води, опустилися  на  дно  чи  викинуті  на
мілководдя або на берег.
     Правила цієї глави застосовуються щодо  підняття,  віддалення
або знищення  майна,  що  затонуло  у  межах  внутрішніх  вод  або
територіального моря України.
     До суден, що затонули у відкритому морі, а також до  вантажів
та речей, що  знаходяться  на  них,  застосовується  законодавство
держави, під прапором якої плавало судно.
     Правила цієї глави не застосовуються щодо:
     а) підняття, віддалення або знищення військового майна;
     б) підняття майна культурного характеру,  археологічного  або
історичного значення.
     Підняття,  віддалення  або  знищення  майна,  переліченого  у
підпунктах "а" і "б" частини четвертої цієї  статті,  здійснюється
відповідно до чинного законодавства України.
     Якщо  таке  майно  затонуло  на  акваторії  морського  порту,
організація, відповідальна за підняття,  віддалення  або  знищення
цього майна, відповідно до чинного законодавства  України  повинна
погодити свої дії з керівництвом порту.
 
     Стаття 121. Право на майно, що затонуло
 
     Право  на  майно,  що  затонуло  у  внутрішніх  водах  або  у
територіальному морі України, а також відносини,  що  виникають  у
зв'язку з цим майном, визначаються чинним законодавством України.
 
      Стаття 122. Підняття майна його власником
 
     Власник майна, що затонуло, якщо він  має  намір  підняти  це
майно, повинен повідомити про це найближчий морський порт  України
протягом одного року з дня, коли майно затонуло.
     Порт за погодженням з  заінтересованими  державними  органами
встановлює достатній за обставинами  термін  для  підняття  майна,
порядок проведення цих робіт і  доводить  це  до  відома  власника
майна.
 
     Стаття 123. Порядок підняття небезпечного майна, що затонуло
 
     У тих випадках, коли майно, що  затонуло,  створює  перешкоду
судноплавству,  морським  промислам,  гідротехнічним  або    іншим
роботам,  загрозу  життю  або  здоров'ю  людей   чи    забруднення
навколишнього природного середовища, власник зобов'язаний  негайно
повідомити про  те,  що  сталося,  найближчий  порт  і  на  вимогу
останнього віддалити або знищити це майно  у  встановлений  портом
термін.
     Порт  повинен повідомити про це відповідно державну інспекцію
з  охорони  Чорного або Азовського моря, а також центральний орган
виконавчої   влади   в  галузі  охорони  навколишнього  природного
середовища.
     Якщо  майно,  що  затонуло,  становить  безпосередню  загрозу
безпеці  судноплавства,  життю  чи  здоров'ю  людей,   забрудненню
навколишнього природного середовища, а власник майна, що затонуло,
не піднімає його у термін,  встановлений  портом,  згідно  з  цією
статтею, порт має право  за  рахунок  власника  затонулого  майна
вжити  необхідних  заходів  до  його  негайного  підняття,  а  при
необхідності - до його знищення або віддалення іншим способом.
     Якщо власник  майна,  що  затонуло,  невідомий,  порт  робить
публікацію  про  терміни,  встановлені  для  підняття  майна,   що
затонуло, у Повідомленнях мореплавцям. Якщо  відома  держава,  під
прапором якої плавало затонуле судно,  порт  направляє  відповідне
повідомлення Міністерству закордонних справ України.
(  Стаття  123  із  змінами,  внесеними згідно із Законом N 885-VI
( 885-17 ) від 15.01.2009 )
 
     Стаття 124. Право порту на вибір суднопіднімального
                 підприємства
 
     У разі наявності вагомих підстав порт має право не дозволити
власнику  майна  піднімати  затонуле  майно  своїми  засобами  або
засобами  обраної  ним  суднопіднімальної  організації.  У   цьому
випадку підняття майна здійснює порт за рахунок його власника.
 
     Стаття 125. Втрата права на майно, що затонуло
 
     Власник майна, що затонуло, втрачає право на нього у випадку,
якщо не зробить заяви або не підніме майно у терміни,  передбачені
статтями 122,  123  цього  Кодексу,  і  це  майно  стає  державною
власністю.
 
     Стаття 126. Витребування майна, піднятого портом
 
     Майно, підняте портом згідно зі статтею 124 цього Кодексу,  а
також майно, підняте портом  внаслідок  того,  що  воно  становило
безпосередню загрозу  безпеці  судноплавства,  життю  і  здоров'ю
людей або забруднення навколишнього природного середовища  (стаття
123 цього Кодексу), може бути витребуване його власником  протягом
двох років з дня, коли майно  було  фактично  піднято.  При  цьому
порту повинні бути відшкодовані вартість підняття та інші  завдані
у зв'язку з цим витрати і збитки.
     Якщо підняте майно реалізовано портом через неможливість  або
недоцільність  його  зберігання,  власнику   майна    повертається
виручена  від  реалізації  сума  за  вирахуванням  усіх    витрат,
понесених портом у зв'язку з підняттям, зберіганням і  реалізацією
майна. При цьому, якщо виручена  від  реалізації  піднятого  майна
сума не покриває  всіх  витрат  і  збитків  порту,  власник  майна
зобов'язаний відшкодувати їх порту.
     Відмова  від  затонулого  або  піднятого  майна  не  звільняє
власника від обов'язку відшкодувати порту його витрати і збитки  у
випадках, передбачених статтями 123 і 124  цього  Кодексу  і  цією
статтею.
 
     Стаття 127. Випадково підняте майно
 
     Випадково підняте майно,  що  затонуло,  повинно  бути  здане
найближчому морському порту  України.  У  цьому  разі  особі,  яка
доставила майно у розпорядження порту, виплачується  винагорода  у
розмірі однієї третини вартості цього майна.
 
                     Р О З Д І Л   V
 
                  МОРСЬКІ ПЕРЕВЕЗЕННЯ
 
                  ГЛАВА 1. ЗАГАЛЬНІ ПРАВИЛА
 
     Стаття 128. Організація морських перевезень вантажів
 
     Умови морського перевезення вантажів визначаються договором.
     Морські  перевезення  для  державних  потреб  здійснюються  у
порядку, встановленому чинним законодавством України.
     Перевізник і вантажовласник  у разі  необхідності  здійснення
систематичних перевезень вантажів  можуть укладати  довготермінові
договори про організацію морських перевезень.
 
     Стаття 129. Морські перевезення транспортом загального
                 користування
 
     Морська транспортна організація загального користування:
     а)  зобов'язана  прийняти  будь-який    запропонований    для
перевезення вантаж, якщо на судні є  вільні  приміщення,  придатні
для перевезення, і вантаж може  бути  перевезений  без  шкоди  для
раніше прийнятих до перевезення вантажів;
     б) не вправі віддавати перевагу одному вантажовласнику  перед
іншим стосовно приймання вантажів і умов перевезення, за  винятком
випадків, передбачених чинним законодавством України;
     в) зобов'язана публікувати тарифи  та  умови перевезень.
     Морська транспортна організація  загального  користування  не
має права укладати договори з вантажовласниками про звільнення від
відповідальності або її зменшення, яку відповідно до правил цього
розділу  ця організація -  перевізник  повинна  нести  за  втрату,
нестачу і пошкодження або прострочення у доставці вантажу.
 
     Стаття 130. Заборона приймання вантажу до перевезення
 
     Приймання вантажів до перевезення у визначених напрямках може
бути  заборонено  тільки у виняткових випадках центральним органом
виконавчої  влади  в  галузі  транспорту  з  повідомленням  про це
заінтересованих організацій і Уряду України.
     У випадках явищ стихійного характеру, катастроф і аварій,  що
викликали перерву в русі, а  також  у  разі  оголошення  карантину
приймання вантажів може  бути  тимчасово  припинено  або  обмежено
розпорядженням начальника порту з негайним  повідомленням  про  це
центрального  органу  виконавчої  влади  в галузі транспорту, який
встановлює термін дії заборони приймання вантажу і його обмеження.
     Заборона,  тимчасове  припинення  або  обмеження    приймання
вантажу можуть бути введені  для  перевезень  у  певних напрямках,
з визначених портів або у визначені порти.
     Про заборону, тимчасове  припинення  чи  обмеження  приймання
вантажу начальник порту негайно сповіщає відправників вантажів,  а
при перевезенні вантажів у прямому змішаному або  прямому  водному
сполученні - також і організації інших видів транспорту.
 
     Стаття 131. Каботажні перевезення
 
     Перевезення між  портами  України  здійснюються  суднами,  що
плавають під Державним  прапором  України,  а  також  суднами,  що
плавають під іноземним прапором за умови одержання на  це  дозволу
центрального органу виконавчої влади в галузі транспорту.
 
     Стаття 132. Міжнародні перевезення
 
     Перевезення між портами України й іноземними  портами  можуть
здійснюватися як  суднами,  що  плавають  під  Державним  прапором
України, так і  за  умови  взаємності  суднами,  що  плавають  під
іноземним прапором.
 
          ГЛАВА 2. ДОГОВІР МОРСЬКОГО ПЕРЕВЕЗЕННЯ ВАНТАЖУ
 
     Стаття 133. Поняття договору морського перевезення
                 вантажу
 
     За договором морського  перевезення  вантажу  перевізник  або
фрахтівник зобов'язується перевезти  доручений  йому  відправником
вантаж з порту відправлення  в  порт  призначення  і  видати  його
уповноваженій  на  одержання  вантажу  особі    (одержувачу),    а
відправник  або  фрахтувальник    зобов'язується    сплатити    за
перевезення встановлену плату (фрахт).
     Фрахтувальником і фрахтівником визнаються  особи,  що  уклали
між собою договір фрахтування судна (чартер).
 
     Стаття 134. Доказ існування та зміст договору морського
                 перевезення вантажу
 
     Договір морського перевезення вантажу повинен бути  укладений
у письмовій формі.
     Документами, що  підтверджують  наявність  і  зміст  договору
морського перевезення вантажу,  є:
     1) рейсовий чартер - якщо договір  передбачає  умову  надання
для перевезення всього судна, його частини  або  окремих  суднових
приміщень;
     2) коносамент - якщо договір не передбачає умови,  зазначеної
в пункті 1 цієї статті;
     3) інші письмові докази.
 
     Стаття 135. Правовідносини перевізника і одержувача вантажу
 
     Правовідносини  між  перевізником  і   одержувачем    вантажу
визначаються коносаментом. Умови договору  морського  перевезення,
не викладені в коносаменті, обов'язкові  для  одержувача,  якщо  в
коносаменті  зроблено  посилання  на  документ,  в   якому    вони
викладені.
 
     Стаття 136. Реквізити рейсового чартеру
 
     Рейсовий  чартер   повинен    містити    основні  реквізити:
найменування  сторін,  судна  і  вантажу,  порту  відправлення   і
призначення (або місця направлення судна).  До  рейсового  чартеру
можуть бути включені за згодою сторін інші умови  і  застереження.
Рейсовий  чартер  підписується  фрахтівником   (перевізником)    і
фрахтувальником або їх уповноваженими представниками.
 

| Стр.1 | Стр.2 | Стр.3 | Стр.4 | Стр.5 | Стр.6 | Стр.7 | Стр.8 | Стр.9 | Стр.10 | Стр.11 | Стр.12 | Стр.13 | Стр.14 | Стр.15 | Стр.16 |



<< Назад | <<< Главная страница

Разное

При полном или частичном использовании материалов сайта ссылка на pravo.levonevsky.org обязательна

© 2006-2017г. www.levonevsky.org

TopList

Законодательство Беларуси и других стран

Законодательство России кодексы, законы, указы (избранное), постановления, архив

Законодательство Украины кодексы, законы, указы, постановления, приказы, письма


Законодательство Республики Беларусь по дате принятия:

2013 2012 2011 2010 2009 2008 2007 2006 2005 2004 2003 2002 2001 2000 до 2000 года

Защита прав потребителя
ЗОНА - специальный проект

Бюллетень "ПРЕДПРИНИМАТЕЛЬ" - о предпринимателях.



Новые документы




NewsBY.org - News of Belarus

UK Laws - Legal Portal

Legal portal of Belarus

Valery Levaneuski. Personal website of the Belarus politician, the former political prisoner