Бесплатная библиотека законов онлайн
Загрузить Adobe Flash Player

  Главная

  Право Украины

  Конституция

  Кодексы

  Законы

  Указы

  Постановления

  Приказы

  Письма

  Законы других стран

  Законодательство РБ

  Законодательство РФ

  Новости

  Полезные ресурсы

  Контакты

  Новости сайта

  Поиск документа


Полезные ресурсы

- Таможенный кодекс таможенного союза

- Каталог предприятий и организаций СНГ

- Законодательство Республики Беларусь по темам

- Законодательство Республики Беларусь по дате принятия

- Законодательство Республики Беларусь по органу принятия

- Законы Республики Беларусь

- Новости законодательства Беларуси

- Тюрьмы Беларуси

- Законодательство России

- Деловая Украина

- Автомобильный портал

- The legislation of the Great Britain


Правовые новости







НАЙТИ ДОКУМЕНТ


Кодекс торговельного мореплавства України

Кодекс України № 176/95-ВР от 23.05.1995

Текст документа по состоянию на 2 июля 2009 года

<< Назад | <<< Главная страница

Стр. 8

                 Право притримання вантажу
 
     Під час прийому вантажу одержувач  зобов'язаний  відшкодувати
витрати, зроблені перевізником за рахунок вантажу, внести плату за
простій судна в порту вивантаження, а також сплатити фрахт і плату
за простій у порту навантаження, якщо це передбачено в коносаменті
або іншому документі, на підставі якого перевозився  вантаж,  а  у
випадку загальної аварії -  внести  аварїйний  внесок  або  надати
належне забезпечення.
     Перевізник може не видавати вантаж до сплати сум або  надання
забезпечення, зазначених у частині першій цієї статті.
     Право притримання вантажу перевізник зберігає у випадку здачі
його на склад, що не належить одержувачу,  за  умови  повідомлення
власника складу про таке право.
     Після видачі  вантажу  одержувачу  перевізник  втрачає  право
вимоги від відправника чи  фрахтувальника  платежів,  не  внесених
одержувачем,  за  винятком  випадків,  коли  перевізник  не   зміг
здійснити право притримання вантажу з незалежних від нього причин.
(  Стаття  163  із  змінами,  внесеними  згідно із Законом N 997-V
( 997-16 ) від 27.04.2007 )
 
     Стаття 164. Право застави на вантаж
 
     Для забезпечення вимог, зазначених у  частині  першій  статті
163 цього Кодексу, перевізник має  право  застави  на  вантаж,  що
перевозиться.
     Право застави припиняється у випадках:
     1) видачі вантажу одержувачу;
     2) задоволення забезпечених заставою вимог перевізника;
     3) прийняття перевізником іншого належного забезпечення.
     Перевізник має право в порядку, передбаченому законодавством,
продати вантаж, що є предметом застави, попередньо повідомивши про
це відправника або фрахтувальника, а також одержувача.
     Із сум, виручених від реалізації вантажу, вимоги перевізника,
зазначені  в  частині  першій   статті    163    цього    Кодексу,
задовольняються після оплати судових витрат,  витрат,  пов'язаних
із збереженням і реалізацією вантажу.
     Якщо суми, вирученої від реалізації вантажу, недостатньо  для
задоволення потреб, зазначених у частині першій статті  163  цього
Кодексу, а також відсотків  і  збитків,  заподіяних  простроченням
оплати,  перевізник  вправі  вимагати    від    відправника    або
фрахтувальника суму, якої не вистачає.
 
     Стаття 165. Огляд і перевірка кількості вантажу
 
     Одержувач і перевізник  мають  право  (кожний)  вимагати  до
видачі вантажу  огляду та/або перевірки його кількості.  Викликані
цим витрати несе той, хто вимагав огляду вантажу та перевірки його
кількості.
 
     Стаття 166. Заява про нестачу або пошкодження вантажу
 
     Якщо  під  час  прийому  вантажу,    що    перевозиться    за
коносаментом, одержувач письмово не заявив перевізнику про нестачу
або  пошкодження  вантажу,  то  вважається,  якщо  інше  не   буде
доведено,  що  одержувач  отримав  вантаж   згідно    з    умовами
коносамента. 
    Якщо вантаж було оглянуто  і  перевірено  одержувачем
разом з перевізником, то одержувач може  не  робити  зазначеної  в
першій частині цієї статті заяви.
     У випадку, якщо втрата, нестача або пошкодження не могли бути
виявлені  при  звичайному  способі  приймання  вантажу,  то  заява
перевізнику може бути  зроблена  одержувачем  протягом  трьох  діб
після прийняття вантажу.
     Договори, що суперечать цій статті, недійсні.
 
     Стаття 167. Здача незапитаного вантажу на зберігання
 
     Якщо для перевезення вантажу було надано не  все  судно  і  в
порту призначення одержувач не запитав цей вантаж, не розпорядився
ним або відмовився від нього, перевізник вправі,  повідомивши  про
це відправника, здати вантаж на зберігання на  склад  або  в  інше
надійне місце за рахунок і на ризик відправника.
     Якщо для перевезення вантажу було надано все судно,  капітан
у разі неявки одержувача в  порту  призначення  або  у  разі  його
відмови від приймання вантажу зобов'язаний негайно повідомити  про
це відправника. Вивантаження і здача вантажу на склад  проводяться
капітаном  лише  після  закінчення   термінів    вивантаження    і
контрсталійного часу і за умови, що в ці терміни не надійде іншого
розпорядження відправника. Час, витрачений перевізником  на  здачу
вантажу на зберігання, розглядається як простій судна.
     Якщо протягом двох місяців з дня приходу судна в порт  зданий
на зберігання вантаж не буде запитаний і  відправник  не  сплатить
перевізнику всіх належних за це перевезення сум, перевізник вправі
продати вантаж. Незапитаний  вантаж,  що  швидко  псується,  може
бути проданий  і  до  закінчення  зазначеного  терміну.  Про  факт
продажу вантажу перевізник повідомляє відправника.
     У  морських  портах  України  терміни  і  порядок  зберігання
вантажів до отримання їх одержувачем  визначаються  правилами,  що
встановлюються  центральним  органом  виконавчої  влади  в  галузі
транспорту згідно із статтею 3 цього Кодексу.
     Вантажі, що зберігаються у портах понад встановлені  терміни,
підлягають продажу у порядку, встановленому чинним  законодавством
України, з компенсацією портам витрат на зберігання відповідно до
правил статті 169 цього Кодексу.
 
     Стаття 168. Оплата зберігання несвоєчасно вивезеного вантажу
 
     У разі скупчення  в  морських  портах  України  вантажів,  що
перевозяться в  каботажі,  внаслідок  несвоєчасного  їх  вивезення
одержувачами з вини останніх плата за зберігання  цих  вантажів  у
портах може бути збільшена до трикратного розміру.
     Підвищена плата за зберігання вводиться  не  раніш  як  через
добу після письмового повідомлення про це  юридичної  чи  фізичної
особи, з якої передбачається стягнення підвищеної плати.
 
     Стаття 169. Продаж незапитаного і зданого на зберігання
                 вантажу
 
     Суми, виручені від продажу вантажу, зазначеного в статті  167
цього  Кодексу,  за  вирахуванням  сум,   належних    перевізнику,
зараховуються на депозит перевізника для видачі за належністю.
     Якщо виручених від продажу вантажу сум виявиться  недостатньо
для покриття належних перевізнику платежів і витрат, пов'язаних із
зберіганням  і  продажем  вантажу,  перевізник  вправі    стягнути
недоодержані суми з відправника.
     Якщо протягом шести місяців з дня продажу  вантажу  ніхто  не
заявить своїх прав на суму, виручену від його продажу, то ця сума,
за  вирахуванням  належних  перевізнику  платежів,  надходить   до
Державного  бюджету  України,  а  сума,  виручена   від    продажу
бездокументного  вантажу,  -  в  доход  перевізника  на   покриття
збитків, викликаних задоволенням вимог, зв'язаних  з  втратою  або
нестачею вантажів.
 
     Стаття 170. Оплата фрахту
 
     Всі  належні  перевізнику  платежі  сплачуються  відправником
вантажу (фрахтувальником).
     У    випадках,    передбачених    договором       відправника
(фрахтувальника) з перевізником, а при перевезенні  в  каботажі  -
чинними на морському транспорті  України  правилами,  допускається
переведення  платежів на одержувача.
     Одержувач  зобов'язаний  при  прийманні   вантажу    сплатити
перевізнику, якщо це не було зроблено  раніше  вантажовідправником
(вантажоодержувачем), належний фрахт,  внести  плату  за  простій,
відшкодувати зазначені перевізником витрати, пов'язані з вантажем,
а у випадку загальної аварії - зробити аварійний внесок або надати
належне забезпечення.
     Перевізник може не видавати вантаж до виплати сум або надання
забезпечення, зазначених у частині третій цієї статті.
 
     Стаття 171. Забезпечення оплати фрахту
 
     Якщо вартість навантаженого вантажу  не  покриває  фрахту  та
інших витрат  перевізника  щодо  вантажу,  а  відправник  не  вніс
повністю  фрахт  перед  відходом  судна  і  не  надав  додаткового
забезпечення, перевізник має  право  до  відходу  судна  розірвати
договір і вимагати сплати йому половини обумовленого фрахту, плати
за простій, якщо  він  мав  місце,  а  також  відшкодування  інших
понесених перевізником витрат щодо  вантажу.  Вивантаження  такого
вантажу здійснюється за рахунок відправника.
 
     Стаття 172. Оплата фрахту в разі відмови відправника
                 від договору, якщо для перевезення було
                 надано все судно
 
     Якщо для перевезення вантажу  надано  все  судно,  відправник
вправі відмовитися від договору із сплатою:
     1) половини повного фрахту, а також плати  за  простій,  якщо
він мав місце та витрачених перевізником за рахунок вантажу сум  і
не включених в суму фрахту, якщо відмова відправника  надійшла  до
закінчення сталійного або контрсталійного часу, встановленого  для
навантаження, або до відправлення судна в  плавання,  залежно  від
того, який з цих двох моментів настав раніше;
     2) повного фрахту та інших сум, зазначених у  пункті  1  цієї
статті, якщо відмова надійшла після одного з моментів,  зазначених
у пункті 1 цієї статті, і договір було укладено на один рейс;
     3) повного фрахту за перший рейс,  інших  сум,  зазначених  у
пункті 1 цієї статті, і половини  фрахту  за  решту  рейсів,  якщо
відмова надійшла після одного з моментів, зазначених  у  пункті  1
цієї статті, і якщо договір було укладено на кілька рейсів.
     У разі відмови відправника від договору морського перевезення
вантажу до виходу судна  в  рейс  перевізник  зобов'язаний  видати
відправнику вантаж, якщо навіть вивантаження може затримати  судно
понад встановлений термін.
     При відмові відправника від  договору  морського  перевезення
вантажу під час рейсу він вправі вимагати видачі вантажу тільки  в
порту призначення, куди судно повинно  зайти  згідно  з  договором
морського перевезення вантажу, або в порту,  куди  воно  зайшло за
необхідністю.
 
     Стаття 173. Оплата фрахту у разі відмови відправника
                 від договору, якщо для перевезення було
                 надано не все судно
 
     Якщо за договором морського перевезення  вантажу  відправнику
було надано не все  судно,  то  його  відмова  від  договору  може
виникнути лише за умови сплати повного фрахту, плати  за  простій,
якщо він мав місце, і відшкодування понесених перевізником  витрат
по вантажу, не включених у суму фрахту. Перевізник зобов'язаний на
вимогу  відправника  видати  вантаж  до  його  доставки  в    порт
призначення лише у тому випадку, якщо цим не буде завдано  збитків
перевізнику та іншим відправникам вантажу.
 
     Стаття 174. Дистанційний фрахт
 
     У разі втрати, нестачі або пошкодження вантажу з  причин,  за
які  перевізник  не  несе  відповідальності,  фрахт    сплачується
повністю. У випадках, передбачених статтями  154,  157,  158,  159
цього Кодексу, фрахт сплачується пропорційно пройденій відстані.
 
     Стаття 175. Прострочення оплати фрахту
 
     Фрахт та інші платежі, належні перевізнику,  а  також  термін
оплати визначаються договором морського  перевезення  вантажу.  За
прострочений  фрахт  відправник  (фрахтувальник)  або    одержувач
платить пеню відповідно до  умов  договору  морського  перевезення
вантажу   або   за  ставками,  встановленими  центральним  органом
виконавчої влади в галузі транспорту.
 
     Стаття 176. Підстави звільнення перевізника від
                 відповідальності за втрату, нестачу
                 і пошкодження вантажу
 
     Перевізник  відповідає  за  втрату,  нестачу  і   пошкодження
прийнятого для перевезення вантажу, якщо  не  доведе,  що  втрата,
нестача  або  пошкодження  сталися  не  з  його  вини,    зокрема,
внаслідок:
     1) дії непереборної сили;
     2) виникнення небезпеки і  випадковостей  на  морі  та  інших
судноплавних водах;
     3) пожежі, що виникла не з вини перевізника;
     4) рятування людей, суден, вантажів;
     5) дій або розпоряджень властей (затримання, арешт,  карантин
тощо);
     6) воєнних дій, терористичних актів, народних заворушень;
     7) дій або упущень відправника або одержувача;
     8)  прихованих  недоліків  вантажу,  його  властивостей   або
природних втрат, що не перевищують однак встановлених норм;
     9)  непомітних  за  зовнішнім  виглядом,  недоліків  тари   і
упаковки вантажу чи збивання лісу в плоту;
     10) недостатності чи неясності маркування вантажу;
     11) страйків або інших обставин, що  спричинили  зупинку  або
обмеження роботи повністю чи частково;
     12) дій щодо запобігання забрудненню навколишнього природного
середовища.
     Відповідальність перевізника згідно з цією статтею виникає  з
моменту приймання вантажу до перевезення і закінчується  в  момент
його видачі.
     Недійсними  є  угоди,  що  не  відповідають  положенням  цієї
статті, за винятком угод про відповідальність з моменту  приймання
вантажу до його навантаження на  судно  і  після  вивантаження  до
здачі вантажу.
 
     Стаття 177. Навігаційна помилка
 
     Перевізник не відповідає за втрату, нестачу  або  пошкодження
вантажу, якщо доведе, шо вони сталися внаслідок  дій  або  упущень
капітана, інших осіб суднового екіпажу і  лоцмана  в  судноводінні
або управлінні судном. За втрату, нестачу або пошкодження вантажу,
викликані  діями  або  упущеннями  названих    осіб    під    час
навантаження,  розміщення,  вивантаження  або  здавання   вантажу,
перевізник несе відповідальність за  правилами  статті  176  цього
Кодексу.
 
     Стаття 178. Звільнення перевізника від відповідальності
                 за нестачу вантажу
 
     Перевізник не відповідає за нестачу вантажу, що прибув у порт
призначення:
     1) у справних суднових приміщеннях, ліхтерах, контейнерах  із
справними пломбами відправника (стаття 147 цього Кодексу);
     2) у цілій і справній  тарі  без  слідів  її  розпакування  в
дорозі;
     3) у супроводі провідника відправника  або  одержувача,  якщо
тільки одержувач не доведе, що  нестача  вантажу  сталася  з  вини
перевізника.
 
     Стаття 179. Розмір відповідальності перевізника за втрату,
                 недостачу і пошкодження вантажу
 
     За збитки, що є результатом втрати або  пошкодження  вантажу,
перевізник несе відповідальність у таких розмірах:
     1) за втрату і недостачу вантажу - у розмірі дійсної вартості
втраченого вантажу і вантажу, якого не вистачає;
     2) за пошкодження або зіпсуття  вантажу  -  у  сумі,  на  яку
знизилась вартість вантажу.
     Перевізник також повертає одержаний ним фрахт,  якщо  він  не
входить у ціну втраченого вантажу або вантажу, якого не вистачає.
 
     Стаття 180. Визначення вартості вантажу
 
     Дійсна  вартість  втраченого  вантажу  і  вантажу,  якого  не
вистачає, визначається за цінами порту  призначення  на  той  час,
коли  туди  прийшло  або  повинно  було  прийти  судно,   а    при
неможливості  визначити  ці  ціни  -  за  цінами  порту  і   часом
відправлення вантажу, збільшеними на  суму  витрат,  пов'язаних  з
перевезенням.
     З відшкодування за втрачений, пошкоджений  вантаж  і  вантаж,
якого  не  вистачає,  відраховуються    витрати,    пов'язані    з
перевезенням вантажу (оплата фрахту, мита тощо), що  повинні  були
бути  зроблені  вантажовласником,  але  внаслідок   нестачі    або
пошкодження вантажу зроблені не були.
 
     Стаття 181. Обмеження відповідальності перевізника
                 при незазначеній вартості вантажу
 
     Якщо  вартість  вантажу  не  була  зазначена  і  включена   в
коносамент, відшкодування за пошкоджене місце чи  одиницю вантажу,
якої не вистачає, не  може  перевищувати  666,67  розрахункових
одиниць або 2,0 розрахункових одиниць за один кілограм маси брутто
пошкодженого, зіпсованого вантажу або вантажу, якого не  вистачає,
залежно від того, яка сума вища, за винятком  вартості  контейнера
або іншого транспортного  пристрою  відправника  (фрахтувальника),
вартість якого визначається згідно зі статтею 182 цього Кодексу.
     Угода про зменшення зазначених сум  є  недійсною.  Перевізник
не має права на обмеження відповідальності, передбачене в  частині
першій  цієї  статті,  якщо  доведено,  що  втрата,  нестача   або
пошкодження  стали  результатом  дій  або   упущень   перевізника,
здійснених з наміром завдати таку втрату, нестачу  чи  пошкодження
чи через самовпевненість  з  усвідомленням  можливості  заподіяння
збитку.
     Службовець  або  агент  перевізника  не  вправі  скористатися
передбаченими   в    цій    главі    правилами    про    обмеження
відповідальності,  якщо  доведено,  що  нестача,  пошкодження  або
зіпсуття стали результатом дії або упущення  цього  службовця  або
агента, здійснені з  наміром  заподіяти  такий  збиток  або  через
самовпевненість з усвідомленням можливості заподіяння збитку.
     Якщо в коносаменті  зазначено  кількість  місць  або  одиниць
вантажу,  поміщеного  в  контейнер  або  на  інший  пристрій,   то
кількість  місць  або  одиниць  вантажу  для  цілей  цієї   статті
приймається відповідно  до  коносамента.  Якщо  у  коносаменті  не
зазначено  кількість  місць  або  одиниць  вантажу,  поміщеного  в
контейнер чи на інший пристрій,  кількість  вантажу  в  контейнері
або  на  іншому  пристрої  вважається  одним  місцем  або   однією
одиницею вантажу.
 
     Стаття 182. Відповідальність перевізника за втрату
                 або пошкодження контейнера
 
     За втрату  або  пошкодження  контейнера  чи  іншого  пристрою
відправника (фрахтувальника) перевізник  несе  відповідальність  у
таких розмірах:
     1) за втрату контейнера чи пристрою - у розмірі його  дійсної
вартості з урахуванням фактичного зносу контейнера чи пристрою  на
момент його втрати;
     2) за пошкодження контейнера чи пристрою - у розмірі  дійсної
вартості його ремонту в порту призначення,  якщо  ремонт  не  буде
виконано перевізником самостійно або за власний рахунок до моменту
здачі контейнера одержувачу.
 
     Стаття 183. Відповідальність за простій судна з вини
                 відправника або одержувача вантажу
 
     За простій судна внаслідок непред'явлення або  несвоєчасного
пред'явлення вантажу,  затримки  навантажувально-розвантажувальних
робіт, що проводяться засобами відправника або одержувача вантажу,
чи інших затримок  з  вини  відправника  або  одержувача  вантажу
відповідальність несе відправник або одержувач  вантажу  згідно  з
договором морського перевезення вантажу.

| Стр.1 | Стр.2 | Стр.3 | Стр.4 | Стр.5 | Стр.6 | Стр.7 | Стр.8 | Стр.9 | Стр.10 | Стр.11 | Стр.12 | Стр.13 | Стр.14 | Стр.15 | Стр.16 |



<< Назад | <<< Главная страница

Разное

При полном или частичном использовании материалов сайта ссылка на pravo.levonevsky.org обязательна

© 2006-2017г. www.levonevsky.org

TopList

Законодательство Беларуси и других стран

Законодательство России кодексы, законы, указы (избранное), постановления, архив

Законодательство Украины кодексы, законы, указы, постановления, приказы, письма


Законодательство Республики Беларусь по дате принятия:

2013 2012 2011 2010 2009 2008 2007 2006 2005 2004 2003 2002 2001 2000 до 2000 года

Защита прав потребителя
ЗОНА - специальный проект

Бюллетень "ПРЕДПРИНИМАТЕЛЬ" - о предпринимателях.



Новые документы




NewsBY.org - News of Belarus

UK Laws - Legal Portal

Legal portal of Belarus

Valery Levaneuski. Personal website of the Belarus politician, the former political prisoner