НАЙТИ ДОКУМЕНТ
Кримінально-виконавчий кодекс України
Кодекс України № 1129-IV от 11.07.2003
Текст документа по состоянию на 2 июля 2009 года
<< Назад |
<<< Главная страница
Стр. 3
внутрішніх справ у порядку, передбаченому
кримінально-процесуальним законодавством.
Глава 8
ВИКОНАННЯ ПОКАРАННЯ У ВИДІ ГРОМАДСЬКИХ РОБІТ
Стаття 36. Порядок виконання покарання у виді громадських
робіт
1. Покарання у виді громадських робіт відбувається за місцем
проживання засудженого. Громадські роботи полягають у виконанні
засудженим у вільний від основної роботи чи навчання час
безоплатних суспільно корисних робіт, вид яких визначають органи
місцевого самоврядування.
2. Виконання покарання у виді громадських робіт здійснюється
на основі участі засуджених у суспільно корисній праці і контролю
за їхньою поведінкою відповідно до вимог цього Кодексу.
3. Контроль за виконанням покарання у виді громадських робіт
покладається на кримінально-виконавчу інспекцію, а проведення
індивідуально-профілактичної роботи за місцем проживання
засудженого - на органи внутрішніх справ.
4. Вирок суду приводиться до виконання не пізніше
десятиденного строку з дня набрання вироком законної сили або
звернення його до виконання.
5. Кримінально-виконавча інспекція веде облік засуджених,
роз'яснює порядок і умови відбування покарання, погоджує з
органами місцевого самоврядування перелік об'єктів, на яких
засуджені відбувають громадські роботи, здійснює контроль за
додержанням умов відбування покарання засудженими і власником
підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом
за місцем відбування засудженим громадських робіт, веде сумарний
облік відпрацьованого засудженим часу.
Стаття 37. Умови відбування покарання у виді громадських
робіт
1. Засуджені до покарання у виді громадських робіт
зобов'язані додержуватися встановлених відповідно до законодавства
порядку і умов відбування покарання, сумлінно ставитися до праці,
працювати на визначених для них об'єктах і відпрацьовувати
встановлений судом строк громадських робіт, з'являтися за викликом
до кримінально-виконавчої інспекції, повідомляти інспекцію про
зміну місця проживання, періодично з'являтися на реєстрацію до
кримінально-виконавчої інспекції. Поважними причинами неявки
засудженого до кримінально-виконавчої інспекції в призначений
строк визнаються: несвоєчасне одержання виклику, хвороба та інші
обставини, що фактично позбавляють його можливості своєчасно
прибути за викликом і які документально підтверджені.
2. Надання засудженому щорічної відпустки за основним місцем
роботи не зупиняє виконання покарання у виді громадських робіт.
3. Стосовно особи, яка після постановлення вироку визнана
інвалідом першої або другої групи або досягла пенсійного віку, а
також жінки, яка стала вагітною, кримінально-виконавча інспекція
направляє до суду подання про звільнення її від подальшого
відбування покарання.
4. Засудженому забороняється без дозволу
кримінально-виконавчої інспекції виїжджати за межі України.
Стаття 38. Обчислення строку покарання у виді громадських
робіт
1. Строк покарання у виді громадських робіт обчислюється в
годинах, протягом яких засуджений працював за визначеним місцем
роботи.
2. Громадські роботи виконуються не більш як чотири години на
день, а неповнолітніми - дві години на день, але не менше двадцяти
п'яти годин на місяць.
Стаття 39. Обов'язки власника підприємства, установи,
організації або уповноваженого ним органу за
місцем відбування засудженими покарання у виді
громадських робіт
1. На власника підприємства, установи, організації або
уповноважений ним орган за місцем відбування засудженим покарання
у виді громадських робіт покладається:
погодження з кримінально-виконавчою інспекцією переліку
об'єктів, на яких засуджені відбувають громадські роботи, та видів
цих робіт;
контроль за виконанням засудженими визначених для них робіт
та дотриманням правил техніки безпеки;
своєчасне повідомлення кримінально-виконавчої інспекції про
ухилення засудженого від відбування покарання та переведення його
на інше місце роботи, появу на роботі в нетверезому стані, у стані
наркотичного або токсичного сп'яніння, порушення громадського
порядку;
ведення обліку та щомісячне інформування
кримінально-виконавчої інспекції про кількість відпрацьованих
засудженим годин і його ставлення до праці.
2. У разі систематичного несвоєчасного подання інформації про
виконання громадських робіт або нездійснення контролю
відповідальною особою за роботою та поведінкою засудженого, а
також невиконання інших вимог цієї статті кримінально-виконавча
інспекція надсилає матеріали прокуророві для вирішення питання про
притягнення винних осіб до відповідальності згідно із законом.
3. У разі ушкодження здоров'я під час виконання громадських
робіт відшкодування шкоди засудженому здійснюється відповідно до
законодавства про страхування від нещасного випадку.
Стаття 40. Відповідальність засуджених до покарання у виді
громадських робіт
1. За порушення порядку та умов відбування покарання у виді
громадських робіт, а також порушення громадського порядку, за яке
засудженого було притягнуто до адміністративної відповідальності,
до нього кримінально-виконавчою інспекцією може бути застосоване
застереження у виді письмового попередження про притягнення до
кримінальної відповідальності.
2. Стосовно особи, яка ухиляється від відбування покарання у
виді громадських робіт, кримінально-виконавча інспекція надсилає
матеріали прокуророві для вирішення питання про притягнення до
кримінальної відповідальності відповідно до статті 389
Кримінального кодексу України ( 2341-14 ).
3. Ухиленням від відбування покарання у виді громадських
робіт є:
невиконання встановлених обов'язків, порушення порядку та
умов відбування покарання, а також притягнення до адміністративної
відповідальності за правопорушення, які були вчинені після
письмового попередження;
невихід більше двох разів протягом місяця на громадські
роботи без поважних причин, а також допущення більше двох порушень
трудової дисципліни протягом місяця, поява на роботі в нетверезому
стані, у стані наркотичного або токсичного сп'яніння.
4. Засуджений до громадських робіт, розшук якого оголошено у
зв'язку з ухиленням від покарання, затримується і конвоюється
органом внутрішніх справ у порядку, передбаченому
кримінально-процесуальним законодавством.
Глава 9
ВИКОНАННЯ ПОКАРАННЯ У ВИДІ ВИПРАВНИХ РОБІТ
Стаття 41. Порядок виконання покарання у виді виправних
робіт
1. Покарання у виді виправних робіт відбувається на
підприємстві, в установі, організації незалежно від форми
власності за місцем роботи засудженого.
2. Виконання покарання у виді виправних робіт здійснюється на
основі участі засуджених у суспільно корисній праці і контролю за
їхньою поведінкою відповідно до вимог цього Кодексу.
3. Контроль за виконанням покарання у виді виправних робіт
покладається на кримінально-виконавчу інспекцію, а проведення
індивідуально-профілактичної роботи за місцем проживання
засудженого - на органи внутрішніх справ.
4. Вирок суду приводиться до виконання не пізніше
десятиденного строку з дня набрання вироком законної сили або
звернення його до виконання.
5. Кримінально-виконавча інспекція веде облік засуджених;
роз'яснює порядок та умови відбування покарання; здійснює контроль
за додержанням порядку та умов відбування покарання засудженими і
власником підприємства, установи, організації або уповноваженим
ним органом за місцем роботи засудженого; бере участь у виховній
роботі із засудженим; контролює поведінку засуджених; вносить
подання органу внутрішніх справ щодо здійснення приводу
засуджених, які не з'явилися за викликом до кримінально-виконавчої
інспекції без поважних причин; організовує початковий розшук
засуджених, місцезнаходження яких невідоме, та надсилає матеріали
до органу внутрішніх справ для оголошення розшуку таких
засуджених; застосовує заходи заохочення і стягнення; дає дозвіл
на звільнення з роботи засуджених за власним бажанням протягом
строку відбування ними покарання.
6. Засуджені зобов'язані: додержуватися встановлених порядку
та умов відбування покарання; сумлінно ставитися до праці;
з'являтися за викликом до кримінально-виконавчої інспекції;
повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця
проживання; періодично з'являтися на реєстрацію до
кримінально-виконавчої інспекції. Поважними причинами неявки
засудженого до кримінально-виконавчої інспекції в призначений
строк визнаються: несвоєчасне одержання виклику, хвороба та інші
обставини, що фактично позбавляють його можливості своєчасно
прибути за викликом і які документально підтверджені.
Стаття 42. Умови відбування покарання у виді виправних робіт
1. Протягом строку відбування покарання засудженим
забороняється звільнятися з роботи за власним бажанням без дозволу
кримінально-виконавчої інспекції. Дозвіл на звільнення може бути
наданий після перевірки обґрунтованості заяви засудженого та за
наявності довідки з нового місця роботи про можливість його
працевлаштування.
2. Особам, засудженим до покарання у виді виправних робіт,
надається щорічна відпустка, час якої не зараховується до строку
відбування покарання.
3. Час відбування засудженим покарання у виді виправних робіт
зараховується в загальний стаж роботи.
4. Засудженим забороняється без дозволу
кримінально-виконавчої інспекції виїжджати за межі України.
5. Стосовно особи, яка стала непрацездатною після
постановлення вироку суду, кримінально-виконавча інспекція вносить
подання до суду про заміну виправних робіт штрафом.
6. Стосовно особи, яка після постановлення вироку суду
досягла пенсійного віку, а також жінки, яка стала вагітною,
кримінально-виконавча інспекція вносить подання до суду про
звільнення такої особи від відбування покарання.
Стаття 43. Обчислення строку покарання у виді виправних робіт
1. Строк покарання у виді виправних робіт обчислюється
роками, місяцями і днями, протягом яких засуджений працював і з
його заробітку провадилося відрахування. Число днів,
відпрацьованих засудженим, має бути не менше числа робочих днів,
які припадають на кожний місяць встановленого судом строку
покарання. Якщо засуджений не відпрацював зазначену кількість днів
і відсутні підстави, встановлені цим Кодексом для заліку
невідпрацьованих днів у строк покарання, відбування покарання
триває до повного відпрацювання засудженим призначеної кількості
робочих днів. Початком строку відбування покарання вважається
день, з якого фактично розпочато відрахування із заробітку
засудженого.
2. У строк відбування покарання зараховується час, протягом
якого засуджений не працював з поважних причин і за ним відповідно
до закону зберігалася заробітна плата, а також час, коли
засудженому не надавалася робота на підприємстві, в установі,
організації, та час, протягом якого засуджений перебував на обліку
в державній службі зайнятості і йому було надано статус
безробітного.
3. У строк відбування покарання не зараховується час хвороби,
викликаної алкогольним, наркотичним або токсичним сп'янінням або
діями, пов'язаними з ним, грубим порушенням правил техніки
безпеки, умисним заподіянням собі тілесних ушкоджень; час
відбування адміністративного стягнення у виді адміністративного
арешту або виправних робіт, а також тримання під вартою як
запобіжного заходу з іншої кримінальної справи у період відбування
покарання у випадках, коли вина у вчиненні злочину доведена у
встановленому законом порядку.
Стаття 44. Обов'язки власника підприємства, установи,
організації або уповноваженого ним органу за
місцем відбування засудженими покарання у виді
виправних робіт
1. На власника підприємства, установи, організації або
уповноважений ним орган за місцем відбування засудженим покарання
у виді виправних робіт покладається:
щомісячне відрахування визначеної вироком суду частини
заробітної плати і перерахування утриманої суми в доход держави;
додержання порядку та умов відбування покарання, передбачених
цим Кодексом;
своєчасне інформування кримінально-виконавчої інспекції про
ухилення засудженого від відбування покарання, переведення
засудженого на іншу роботу чи посаду, а також його звільнення;
щомісячне інформування кримінально-виконавчої інспекції про
кількість робочих днів за графіком на підприємстві, в установі,
організації, кількість фактично відпрацьованих засудженим робочих
днів, розмір заробітної плати і утримань з неї за вироком суду,
кількість прогулів, кількість днів тимчасової непрацездатності за
листком непрацездатності та з інших причин.
2. У разі систематичного неправильного або несвоєчасного
відрахування сум із заробітку засудженого, а також невиконання
інших вимог цієї статті кримінально-виконавча інспекція надсилає
матеріали прокуророві для вирішення питання про притягнення винних
осіб до відповідальності згідно із законом.
Стаття 45. Порядок провадження відрахувань із заробітку
засуджених до виправних робіт
1. Кримінально-виконавча інспекція здійснює контроль за
правильністю і своєчасністю відрахувань із заробітку засуджених до
виправних робіт і перерахуванням відрахованих сум у доход держави.
2. Відрахування провадяться з усієї суми заробітку, без
виключення з цієї суми податків та інших платежів і незалежно від
наявності претензій до засудженого за виконавчими документами, за
кожний відпрацьований місяць при виплаті заробітної плати. В осіб,
які працюють за сумісництвом, відрахування провадяться із
заробітку за кожним місцем роботи. Відрахування відповідно до
вироку суду починаються з наступного дня після надходження вироку
та повідомлення на підприємство, в установу чи організацію, але не
раніше ніж вирок набрав чинності.
3. Відрахування не провадяться з грошових допомог, які
одержуються в порядку загальнообов'язкового державного соціального
страхування і соціального забезпечення, виплат одноразового
характеру, не передбачених системою оплати праці, сум, які
виплачуються як компенсація за витрати, пов'язані з відрядженням,
та інших компенсаційних виплат.
Стаття 46. Заходи заохочення і стягнення, що застосовуються
до осіб, засуджених до виправних робіт
1. Власник підприємства, установи, організації або
уповноважений ним орган щодо засуджених до покарання у виді
виправних робіт може застосовувати заходи заохочення і стягнення,
передбачені законодавством про працю.
2. Кримінально-виконавча інспекція за зразкову поведінку і
сумлінне ставлення до праці щодо засуджених може застосовувати
такі заходи заохочення:
подання до суду матеріалів на засудженого щодо
умовно-дострокового звільнення або заміни невідбутої частини
покарання штрафом;
зарахування часу щорічної відпустки у строк відбування
покарання.
3. Подання про умовно-дострокове звільнення засудженого від
покарання або заміну невідбутої частини покарання штрафом
надсилається до суду кримінально-виконавчою інспекцією з
урахуванням характеристики на нього власника підприємства,
установи, організації або уповноваженого ним органу за місцем
роботи засудженого.
4. За порушення порядку та умов відбування покарання у виді
виправних робіт до засудженого може застосовуватися застереження у
виді письмового попередження про притягнення до кримінальної
відповідальності.
5. Стосовно особи, яка ухиляється від відбування покарання у
виді виправних робіт, кримінально-виконавча інспекція надсилає
прокуророві матеріали для вирішення питання про притягнення до
кримінальної відповідальності відповідно до статті 389
Кримінального кодексу України ( 2341-14 ).
| Стр.1 | Стр.2 | Стр.3 | Стр.4 | Стр.5 | Стр.6 | Стр.7 | Стр.8 | Стр.9 | Стр.10 | Стр.11 | Стр.12 | Стр.13 | Стр.14 |
<< Назад |
<<< Главная страница
|
