Бесплатная библиотека законов онлайн
Загрузить Adobe Flash Player

  Главная

  Право Украины

  Конституция

  Кодексы

  Законы

  Указы

  Постановления

  Приказы

  Письма

  Законы других стран

  Законодательство РБ

  Законодательство РФ

  Новости

  Полезные ресурсы

  Контакты

  Новости сайта

  Поиск документа


Полезные ресурсы

- Таможенный кодекс таможенного союза

- Каталог предприятий и организаций СНГ

- Законодательство Республики Беларусь по темам

- Законодательство Республики Беларусь по дате принятия

- Законодательство Республики Беларусь по органу принятия

- Законы Республики Беларусь

- Новости законодательства Беларуси

- Тюрьмы Беларуси

- Законодательство России

- Деловая Украина

- Автомобильный портал

- The legislation of the Great Britain


Правовые новости







НАЙТИ ДОКУМЕНТ


Кримінально-процесуальний кодекс України

Кодекс України № 1001-05 от 28.12.1960

Текст документа по состоянию на 2 июля 2009 года

<< Назад | <<< Главная страница

Стр. 14

колективу підприємства,  установи,  організації,  колгоспу,  цеху,
бригади  постанови  про  те,  що  дана  організація  або  трудовий
колектив  ручається  за  належну  поведінку  та   своєчасну   явку
обвинуваченого до органу дізнання, слідчого і в суд.
     Громадська організація або  трудовий  колектив  повинні  бути
ознайомлені  з характером обвинувачення,  пред'явленого особі,  що
віддається на поруки.
( Стаття 154  із  змінами,  внесеними згідно з Указом ПВР N 6834-X
( 6834-10 ) від 16.04.84 )
 
     Стаття 154-1. Застава
 
     Застава  полягає  у  внесенні  на  депозит  органу досудового
розслідування  або  суду  підозрюваним,  обвинуваченим, підсудним,
іншими фізичними чи юридичними особами грошей чи передачі їм інших
матеріальних  цінностей  з  метою забезпечення належної поведінки,
виконання  зобов'язання  не  відлучатися  із зареєстрованого місця
проживання  чи перебування або з місця тимчасового знаходження без
дозволу слідчого чи суду, явки за викликом до органу розслідування
і суду особи, щодо якої застосовано запобіжний захід.
 
     Розмір застави  встановлюється  з урахуванням обставин справи
органом,  який застосував  запобіжний  захід.  Він  не  може  бути
меншим: щодо особи, обвинуваченої у вчиненні тяжкого, або особливо
тяжкого  злочину,  -  однієї  тисячі  неоподатковуваних  мінімумів
доходів  громадян;  щодо  особи,  обвинуваченої  у вчиненні іншого
тяжкого,  або  особливо тяжкого злочину чи раніше судимої особи, -
п'ятисот  неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; щодо інших
осіб  - п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. У
всіх   випадках   розмір  застави  не  може  бути  меншим  розміру
цивільного позову, обгрунтованого достатніми доказами.
 
     При внесенні     застави    підозрюваному,    обвинуваченому,
підсудному роз'яснюються його обов'язки і наслідки їх невиконання,
а   заставодавцю  -  у  вчиненні  якого  злочину  підозрюється  чи
обвинувачується особа,  щодо якої застосовується запобіжний захід,
і що в разі невиконання нею своїх обов'язків застава буде звернена
в доход держави.
 
     Міра запобіжного заходу у вигляді  застави  щодо  особи,  яка
знаходиться  під  вартою,  до направлення справи до суду може бути
обрана лише з дозволу прокурора,  який давав санкцію на  арешт,  а
після надходження справи до суду - судом.
 
     Заставодавець може відмовитись від взятих на себе зобов'язань
до виникнення підстав для звернення застави  в  доход  держави.  У
цьому  випадку він забезпечує явку підозрюваного,  обвинуваченого,
підсудного  до  органу  розслідування  чи  суду  для  заміни  йому
запобіжного  заходу  на  інший.  Застава  повертається  лише після
обрання нового запобіжного заходу.
 
     Якщо  підозрюваний, обвинувачений, підсудний порушує взяті на
себе  зобов'язання,  застава  звертається в доход держави. Питання
про звернення застави в доход держави вирішується судом у судовому
засіданні  при  розгляді справи або в іншому судовому засіданні. В
судове  засідання  викликається  заставодавець  для дачі пояснень.
Неявка  без  поважних  причин  заставодавця  в судове засідання не
перешкоджає   розгляду  питання  про  звернення  застави  в  доход
держави.
 
     Питання про повернення застави заставодавцю вирішується судом
при розгляді справи. Застава, внесена підозрюваним, обвинуваченим,
підсудним, може  бути звернена судом на виконання вироку в частині
майнових стягнень.
( Кодекс  доповнено статтею 154-1 згідно  із  Законом  N 530/96-ВР
(  530/96-ВР  )  від  20.11.96;  із  змінами,  внесеними згідно із
Законами  N  2670-III  (  2670-14  )  від  12.07.2001,  N  1276-VI
( 1276-17 ) від 16.04.2009 )
 
     Стаття 155. Взяття під варту
 
     Взяття під варту як запобіжний захід застосовується в справах
про  злочини,  за  які  законом  передбачено  покарання  у вигляді
позбавлення волі на строк понад три роки.  У  виняткових  випадках
цей  запобіжний захід може бути застосовано в справах про злочини,
за які законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі  і
на строк не більше трьох років.
 
 
     (  Частину  другу  статті  155  виключено  на підставі Закону
N  2533-III  (  2533-14  )  від  21.06.2001  -  набуває чинності з
29.06.2001 )
 
 
     Місцями  попереднього ув'язнення для тримання осіб, щодо яких
як запобіжний захід обрано взяття під варту, є слідчі ізолятори. В
окремих  випадках  ці  особи  можуть  перебувати в місцях тримання
затриманих.
     Місцями      попереднього     ув'язнення     для     тримання
військовослужбовців,  щодо  яких як запобіжний захід обрано взяття
під  варту, є гауптвахти Військової служби правопорядку у Збройних
Силах  України  або  слідчі  ізолятори.  Ці  особи  перебувають  у
слідчому   ізоляторі   або   на   гауптвахті   Військової   служби
правопорядку  у  Збройних  Силах  України  за рішенням слідчого. В
окремих  випадках  військовослужбовці  можуть  перебувати в місцях
тримання затриманих.
     У місцях тримання затриманих особи,  взяті під варту,  можуть
перебувати не більше як  три  доби.  Якщо  доставка  ув'язнених  у
слідчий  ізолятор або на гауптвахту Військової служби правопорядку
у  Збройних Силах України у цей строк неможлива через віддаленість
або відсутність належних шляхів сполучення, вони можуть перебувати
в місцях тримання затриманих до десяти діб.
     Якщо  взяття  під  варту  як запобіжний захід обрано стосовно
особи,  яка вчинила злочин під час відбування покарання в установі
виконання покарань,  така особа може перебувати в  дисциплінарному
ізоляторі або карцері установи виконання покарань.
     Порядок  попереднього ув'язнення визначається Законом України
"Про попереднє ув'язнення" ( 3352-12 ), цим Кодексом.
( Стаття  155  із  змінами,  внесеними  згідно  з  Указами ПВР від
10.09.62,  N  117-VIII  (  117-08  )  від  30.08.71,  N  1898-VIII
(  1898-08  )  від 23.07.73, N 3130-VIII ( 3130-08 ) від 14.10.74,
N  1851-IX  (  1851-09  )  від  23.03.77, N 6834-X ( 6834-10 ) від
16.04.84, Законами N 2468-XII ( 2468-12 ) від 17.06.92, N 2935-XII
(  2935-12 ) від 26.01.93, N 282/95-ВР ( 282/95-ВР ) від 11.07.95,
N 210/98-ВР ( 210/98-ВР ) від 24.03.98, N 1945-III ( 1945-14 ) від
14.09.2000,  N  2533-III  (  2533-14  )  від  21.06.2001 - набуває
чинності  з  29.06.2001,  N  488-IV  (  488-15  ) від  06.02.2003,
N  743-IV  (  743-15  )  від 15.05.2003, N 2377-IV ( 2377-15 ) від
20.01.2005 )
 
     Стаття 156. Строки тримання під вартою
 
     Тримання  під  вартою  під  час  досудового  розслідування не
повинно тривати більше двох місяців.
 
     У випадках,  коли у строк,  передбачений частиною першою цієї
статті,  розслідування справи закінчити неможливо,  а підстав  для
скасування чи заміни запобіжного заходу на більш м'який немає, він
може бути продовжений:
 
     1) до  чотирьох  місяців  -   за   поданням,   погодженим   з
прокурором,  який  здійснює нагляд за додержанням законів органами
дізнання  і  досудового слідства, або самим цим прокурором, суддею
того  суду,  який  виніс  постанову  про  застосування запобіжного
заходу;
 
     2) до дев'яти місяців - за поданням, погодженим з заступником
Генерального  прокурора України,  прокурором Автономної Республіки
Крим,  області,  міст Києва і Севастополя та  прирівняних  до  них
прокурорів,  або  самим  цим  прокурором  у  справах  про  тяжкі і
особливо тяжкі злочини, суддею апеляційного суду;
 
     3) до   вісімнадцяти   місяців - за  поданням,  погодженим  з
Генеральним прокурором України,  його заступником,  або самим  цим
прокурором в особливо складних справах про особливо тяжкі злочини,
суддею Верховного Суду України.
 
     У кожному випадку, коли розслідування справи у повному обсязі
у  строки,  зазначені  у  частинах  першій  чи другій цієї статті,
закінчити неможливо і за відсутності підстав для зміни запобіжного
заходу,  прокурор,  який здійснює нагляд за виконанням законів при
провадженні розслідування у даній справі, має право дати згоду про
направлення  справи до суду в частині доведеного обвинувачення.  У
цьому  випадку  справа  в  частині  нерозслідуваних  злочинів   чи
епізодів  злочинної діяльності з додержанням вимог статті 26 цього
Кодексу  виділяється  в  окреме  провадження  і   закінчується   у
загальному порядку.
 
     Строк тримання під вартою обчислюється з моменту  взяття  під
варту,   а   якщо   взяттю   під   варту   передувало   затримання
підозрюваного, - з моменту затримання. У строк тримання під вартою
включається  час  перебування  особи  на стаціонарному експертному
дослідженні у психіатричній медичній установі будь-якого  типу.  У
разі повторного взяття під варту особи у тій самій справі, а також
по приєднаній до неї або виділеної з неї справи  або  пред'явлення
нового  обвинувачення  строк  тримання  під  вартою обчислюється з
урахуванням часу тримання під вартою раніше.
 
     Строки  тримання  під  вартою  під  час  досудового  слідства
закінчуються в день надходження справи до суду. У разі відкликання
справи  із  суду  прокурором  на підставі статті 232 цього Кодексу
перебіг  цих  строків  поновлюється  з  дня  надходження справи до
прокурора.
 
     Матеріали   закінченої   розслідуванням  кримінальної  справи
повинні бути пред'явлені обвинуваченому,  взятому  під  варту,  та
його  захисникові  не пізніш як за місяць до закінчення граничного
строку тримання під вартою,  встановленого  частиною  другою  цієї
статті.
 
     Якщо матеріали    кримінальної    справи   було   пред'явлено
обвинуваченому та його захисникові з порушенням місячного  терміну
до закінчення граничного строку тримання під вартою, встановленого
частиною  другою   цієї   статті,   то   після   його   закінчення
обвинувачений   підлягає   негайному   звільненню.  При  цьому  за
обвинуваченим   та   його   захисником   зберігається   право   на
ознайомлення з матеріалами справи.
 
     Якщо матеріали    кримінальної    справи   було   пред'явлено
обвинуваченому та його захисникові з додержанням місячного терміну
до  закінчення  граничного  строку  тримання під вартою,  але його
виявилося  недостатньо  для  ознайомлення  з  матеріалами  справи,
зазначений  строк може бути продовжено суддею апеляційного суду за
поданням слідчого,  погодженим з Генеральним прокурором України чи
його заступником, або поданням цього прокурора чи його заступника.
Коли у справі беруть участь кілька  обвинувачених,  яких  тримають
під вартою,  і хоча б одному з них строку,  передбаченого частиною
шостою цієї  статті,  виявилося  недостатньо  для  ознайомлення  з
матеріалами   справи,  то  зазначене  подання  може  бути  внесено
стосовно  того   обвинуваченого   або   тих   обвинувачених,   які
ознайомилися з матеріалами справи,  якщо не відпала необхідність у
застосуванні до нього або до  них  взяття  під  варту  і  відсутні
підстави для обрання іншого запобіжного заходу.
 
     При поверненні   судом   справи   прокуророві   на  додаткове
розслідування   строк   тримання   обвинуваченого    під    вартою
обчислюється  з  моменту  надходження  справи  прокурору і не може
перевищувати двох місяців. Подальше продовження зазначеного строку
проводиться  з  урахуванням  часу  перебування  обвинуваченого під
вартою до  направлення  справи  до  суду  в  порядку  і  в  межах,
встановлених частиною другою цієї статті.
 
     У разі  закінчення  строку тримання під вартою як запобіжного
заходу,  передбаченого частинами першою і другою цієї статті, якщо
цей  строк  не  продовжено  у  встановленому цим Кодексом порядку,
орган дізнання,  слідчий,  прокурор зобов'язаний негайно звільнити
особу з-під варти.
 
     Начальник  місця попереднього ув'язнення зобов'язаний негайно
звільнити  з-під  варти обвинуваченого, щодо якого постанова судді
про  продовження  строку  тримання  під  вартою на день закінчення
строків тримання під вартою, передбачених частинами першою, другою
і  шостою  цієї  статті,  не  надійшла.  При  цьому  він направляє
повідомлення особі чи органу, у провадженні яких перебуває справа,
та відповідному прокурору, який здійснює нагляд за розслідуванням.
( Стаття 156 із змінами, внесеними згідно з Указами  ПВР  N 6834-X
(  6834-10  )  від 16.04.84, N 8595-XI ( 8595-11 ) від 29.12.89, в
редакції  Закону  N 1960-XII ( 1960-12 ) від 10.12.91, із змінами,
внесеними  згідно із Законами N 2857-XII ( 2857-12 ) від 15.12.92,
N  3351-XII ( 3351-12 ) від 30.06.93; в редакції Закону N 2533-III
(  2533-14  )  від  21.06.2001 - набуває чинності з 29.06.2001; із
змінами,  внесеними  згідно  із  Законом  N  658-IV ( 658-15 ) від
03.04.2003 )
 
 
     (  Статтю  157  виключено   на  підставі  Закону  N  2533-III
( 2533-14 ) від 21.06.2001 - набуває чинності з 29.06.2001 )
 
 
     Стаття 158. Виконання постанови про застосування як
                 запобіжного заходу взяття під варту
 
     Постанова про застосування як запобіжного заходу  взяття  під
варту   виконується   органом,  який  обрав  запобіжний  захід.  У
необхідних випадках  орган,  що  обрав  запобіжний  захід,  вправі
доручити   виконання  постанови  органам  внутрішніх  справ.  Один
примірник постанови судді або ухвали суду  направляється  разом  з
заарештованим  у  відповідне  місце  попереднього  ув'язнення  для
виконання.
( Стаття 158 із змінами, внесеними згідно з Указом  ПВР  N  6834-X
(  6834-10  )  від  16.04.84,  Законом  N 2533-III ( 2533-14 ) від
21.06.2001 - набуває чинності з 29.06.2001 )
 
     Стаття 159. Заходи піклування про неповнолітніх дітей
                 заарештованого
 
     Коли в особи, відносно якої як запобіжний захід обрано взяття
під варту,  є неповнолітні  діти,  які  залишаються  без  нагляду,
слідчий  зобов'язаний  негайно  внести  з цього приводу подання до
служби  у  справах дітей для вжиття необхідних заходів до передачі
зазначених  неповнолітніх на піклування родичів або влаштування їх
в дитячі установи.
     Про вжиті  заходи  слідчий  письмово повідомляє прокурора,  а
також заарештовану особу і копію листа приєднує до справи.
( Стаття 159 із  змінами, внесеними згідно з Указом ПВР N 117-VIII
(  117-08  )  від  30.08.71,  Законами  N 2670-III ( 2670-14 ) від
12.07.2001, N 609-V ( 609-16 ) від 07.02.2007 )
 
     Стаття 160. Заходи по охороні майна ув'язненого
 
     При ув'язненні  підозрюваного  або   обвинуваченого   слідчий
зобов'язаний  вжити  заходів до охорони майна і житла ув'язненого,
якщо майно і житло залишаються без нагляду.
 
     Стаття 161. Повідомлення про взяття обвинуваченого під
                 варту
 
     Про арешт  підозрюваного  або  обвинуваченого  і  його  місце
перебування  слідчий  зобов'язаний  повідомити  його  дружину  або
іншого родича, а також сповістити за місцем його роботи.
     Якщо обвинувачений є іноземним громадянином, то постанова про
арешт направляється в Міністерство закордонних справ України.
( Стаття 161 із змінами, внесеними згідно з  Указом  ПВР  N 6834-X
( 6834-10 ) від 16.04.84 )
 
     Стаття 162. Побачення з заарештованим
 
     Побачення родичів   або   інших  осіб  з  заарештованим  може
дозволити  особа  або  орган,  які  провадять  справу.  Тривалість
побачення  встановляється  від однієї до чотирьох годин. Побачення
може  бути дозволено, як правило, не більше одного разу на місяць.
( Стаття 162 із  змінами, внесеними згідно з Указом ПВР N 117-VIII
(  117-08  )  від  30.08.71,  із  Законом  N 488-IV ( 488-15 ) від
06.02.2003 )
 
     Стаття 163. Нагляд командування військової частини
 
     Нагляд командування військової частини  за  підозрюваним  або
обвинуваченим,   який  є  військовослужбовцем,  полягає  у  вжитті
заходів,  передбачених статутами Збройних Сил України,  для  того,
щоб  забезпечити  належну  поведінку  та  явку  підозрюваного  або
обвинуваченого за викликом особи, що провадить дізнання, слідчого,
прокурора,  суду.  Командування  військової частини повідомляється
про суть справи, по якій обрано даний запобіжний захід.
     Про встановлення  нагляду  командування  військової частини у
письмовій формі повідомляє орган, що обрав цей запобіжний захід.
( Стаття 163 із змінами, внесеними згідно з Указом  ПВР  N  6834-X
(  6834-10  )  від  16.04.84,  Законом  N 2857-XII ( 2857-12 ) від
15.12.92 )
 
 
     ( Статтю  164  виключено  на  підставі  Указу  ПВР N 117-VIII
( 117-08 ) від 30.08.71 )
 
 
     Стаття 165. Загальні положення щодо порядку застосування,
                 скасування і зміни запобіжного заходу
 
     Запобіжний захід  у  вигляді  взяття під варту застосовується
лише за  вмотивованою  постановою  судді  чи  ухвалою  суду.  Інші
запобіжні  заходи  застосовуються  за  постановою органу дізнання,
слідчого, прокурора, судді або за ухвалою суду.
 
     Заміна одного запобіжного заходу іншим  або  його  скасування
здійснюється  органом  дізнання,  слідчим,  прокурором,  суддею чи
судом з  додержанням  вимог,  передбачених  частиною  першою  цієї
статті.
 
     У  разі  закриття  справи,  закінчення  строку  тримання  під
вартою,  якщо цей строк  не  продовжено  в  установленому  законом
порядку,  та  в  інших  випадках  звільнення  особи з-під варти на
стадії досудового розслідування здійснюється на підставі постанови
органу дізнання чи слідчого,  які проводять досудове розслідування
у справі,  або прокурора,  про що вони негайно  повідомляють  суд,
який   обрав   цей  запобіжний  захід.  Звільнення з-під  варти  у
кримінальних  справах,  що  знаходяться  в  судовому  провадженні,
здійснюється лише за рішенням судді або суду.
 
     Запобіжний захід  скасовується  або змінюється,  коли відпаде
необхідність  у  запобіжному  заході   або   в   раніше   обраному
запобіжному заході.
 
     Запобіжний захід,   крім  взяття  особи  під  варту,  обраний
прокурором,  може бути скасовано або  змінено  слідчим  і  органом
дізнання лише за згодою прокурора.
( Стаття 165 із змінами, внесеними згідно з Указом ПВР  N  3084-IX
( 3084-09 ) від 16.02.78; в редакції Закону N 2533-III ( 2533-14 )
від  21.06.2001  -  набуває  чинності  з  29.06.2001;  із змінами,
внесеними згідно із Законом N 2376-IV ( 2376-15 ) від 20.01.2005 )
 

| Стр.1 | Стр.2 | Стр.3 | Стр.4 | Стр.5 | Стр.6 | Стр.7 | Стр.8 | Стр.9 | Стр.10 | Стр.11 | Стр.12 | Стр.13 | Стр.14 | Стр.15 | Стр.16 | Стр.17 | Стр.18 | Стр.19 | Стр.20 | Стр.21 | Стр.22 | Стр.23 | Стр.24 | Стр.25 | Стр.26 | Стр.27 | Стр.28 | Стр.29 | Стр.30 | Стр.31 | Стр.32 | Стр.33 | Стр.34 |



<< Назад | <<< Главная страница

Разное

При полном или частичном использовании материалов сайта ссылка на pravo.levonevsky.org обязательна

© 2006-2017г. www.levonevsky.org

TopList

Законодательство Беларуси и других стран

Законодательство России кодексы, законы, указы (избранное), постановления, архив

Законодательство Украины кодексы, законы, указы, постановления, приказы, письма


Законодательство Республики Беларусь по дате принятия:

2013 2012 2011 2010 2009 2008 2007 2006 2005 2004 2003 2002 2001 2000 до 2000 года

Защита прав потребителя
ЗОНА - специальный проект

Бюллетень "ПРЕДПРИНИМАТЕЛЬ" - о предпринимателях.



Новые документы




NewsBY.org - News of Belarus

UK Laws - Legal Portal

Legal portal of Belarus

Valery Levaneuski. Personal website of the Belarus politician, the former political prisoner