Бесплатная библиотека законов онлайн
Загрузить Adobe Flash Player

  Главная

  Право Украины

  Конституция

  Кодексы

  Законы

  Указы

  Постановления

  Приказы

  Письма

  Законы других стран

  Законодательство РБ

  Законодательство РФ

  Новости

  Полезные ресурсы

  Контакты

  Новости сайта

  Поиск документа


Полезные ресурсы

- Таможенный кодекс таможенного союза

- Каталог предприятий и организаций СНГ

- Законодательство Республики Беларусь по темам

- Законодательство Республики Беларусь по дате принятия

- Законодательство Республики Беларусь по органу принятия

- Законы Республики Беларусь

- Новости законодательства Беларуси

- Тюрьмы Беларуси

- Законодательство России

- Деловая Украина

- Автомобильный портал

- The legislation of the Great Britain


Правовые новости







НАЙТИ ДОКУМЕНТ


Кримінально-процесуальний кодекс України

Кодекс України № 1001-05 от 28.12.1960

Текст документа по состоянию на 2 июля 2009 года

<< Назад | <<< Главная страница

Стр. 15

     Стаття 165-1. Постанова (ухвала) про застосування,
                   скасування чи зміну запобіжного заходу
 
     Про застосування,  скасування  чи  зміну  запобіжного  заходу
орган  дізнання,  слідчий,  прокурор,  суддя виносять постанову, а
суд - ухвалу.
 
     У постанові (ухвалі) про застосування  чи  зміну  запобіжного
заходу  зазначаються  прізвище,  ім'я та по батькові,  вік,  місце
народження  особи,  щодо   якої   застосовується   чи   змінюється
запобіжний   захід,   вчинений   нею   злочин,  відповідна  стаття
Кримінального кодексу України, обраний запобіжний захід і підстави
його  обрання чи зміни,  а також визначається особа чи орган,  які
повинні здійснювати контроль за виконанням постанови  (ухвали).  У
постанові  (ухвалі) про скасування запобіжного заходу повинні бути
зазначені підстави для його скасування.
 
     Постанова або ухвала негайно оголошуються під розписку особі,
щодо  якої вона винесена.  Одночасно особі роз'яснюються порядок і
строки оскарження постанови або ухвали.
 
     При оголошенні постанови про обрання запобіжних  заходів,  не
пов'язаних з триманням під вартою, особі під розписку повинно бути
роз'яснено,  в чому полягає обраний запобіжний  захід,  обов'язки,
які  покладаються  на  неї  у зв'язку з його застосуванням.  Особа
також попереджається,  що  у  разі  порушення  покладених  на  неї
обов'язків та її неналежної поведінки до неї може бути застосовано
більш суворий запобіжний захід.
(  Кодекс  доповнено  статтею  165-1  згідно із Законом N 2533-III
( 2533-14 ) від 21.06.2001 - набуває чинності з 29.06.2001 )
 
     Стаття 165-2. Порядок обрання запобіжного заходу
 
     На  стадії  досудового розслідування справи запобіжний захід,
не  пов'язаний  з  триманням  під  вартою,  обирає орган дізнання,
слідчий, прокурор.
 
     Якщо орган  дізнання,  слідчий  вважає,  що  є  підстави  для
обрання запобіжного заходу у вигляді взяття під варту, він вносить
за згодою прокурора подання до суду.  Таке ж подання вправі внести
прокурор.   При  вирішенні  цього  питання  прокурор  зобов'язаний
ознайомитися з усіма матеріалами, що дають підстави для взяття під
варту, перевірити законність одержання доказів, їх достатність для
обвинувачення.
 
     Подання має бути розглянуто протягом сімдесяти двох  годин  з
моменту затримання підозрюваного чи обвинуваченого.
 
     Якщо в  поданні ставиться питання про взяття під варту особи,
яка перебуває на волі,  суддя вправі своєю постановою дати  дозвіл
на затримання підозрюваного,  обвинуваченого і доставку його в суд
під вартою.  Затримання в цьому  випадку  не  може  продовжуватися
більше  сімдесяти  двох  годин;  а  в разі коли особа перебуває за
межами населеного пункту,  в якому діє суд,  -  не  більше  сорока
восьми годин з моменту доставки затриманого в цей населений пункт.
 
     Після одержання  подання  суддя вивчає матеріали кримінальної
справи,  представлені  органами  дізнання,  слідчим,   прокурором,
допитує  підозрюваного чи обвинуваченого,  а при необхідності бере
пояснення в особи, у провадженні якої перебуває справа, вислуховує
думку   прокурора,   захисника,  якщо  він  з'явився,  і  виносить
постанову:
 
     1) про відмову в обранні запобіжного заходу,  якщо  для  його
обрання немає підстав;
 
     2) про   обрання  підозрюваному,  обвинуваченому  запобіжного
заходу у вигляді взяття під варту.
 
     Відмовивши в обранні запобіжного заходу у вигляді взяття  під
варту,  суд вправі обрати підозрюваному, обвинуваченому запобіжний
захід, не пов'язаний із триманням під вартою.
 
     На постанову   судді   до   апеляційного   суду   прокурором,
підозрюваним,   обвинуваченим,   його   захисником   чи   законним
представником протягом трьох діб з  дня  її  винесення  може  бути
подана  апеляція.  Подача  апеляції не зупиняє виконання постанови
судді.
 
     Якщо для обрання  затриманому  запобіжного  заходу  необхідно
додатково  вивчити  дані  про  особу затриманого чи з'ясувати інші
обставини,  які мають  значення  для  прийняття  рішення  з  цього
питання,  то  суддя  вправі продовжити затримання до десяти,  а за
клопотанням підозрюваного,  обвинуваченого - до  п'ятнадцяти  діб,
про  що  виноситься  постанова.  У  разі,  коли  така необхідність
виникне  при  вирішенні  цього  питання   щодо   особи,   яка   не
затримувалася,  суддя  вправі  відкласти  його розгляд на строк до
десяти діб і вжити заходів,  спроможних забезпечити на цей  період
її    належну    поведінку,   або   своєю   постановою   затримати
підозрюваного, обвинуваченого на цей строк.
(  Кодекс  доповнено  статтею  165-2  згідно із Законом N 2533-III
( 2533-14 ) від 21.06.2001 - набуває чинності з 29.06.2001 )
 
     Стаття 165-3. Порядок продовження строків тримання під вартою
 
     За відсутності підстав для зміни запобіжного заходу чи у разі
неможливості  закінчення розслідування справи в частині доведеного
обвинувачення, слідчий за погодженням з відповідним прокурором або
прокурор  звертається  до  суду  з поданням про продовження строку
тримання під вартою.  У поданні зазначаються причини,  у зв'язку з
якими необхідно продовжити строк,  обставини та факти, що належить
дослідити,  докази,  які підтверджують,  що злочин вчинено особою,
яка тримається під вартою, і обгрунтування необхідності збереження
цього запобіжного заходу.
 
     Подання про продовження  строку  тримання  особи  під  вартою
повинно бути подане до суду:
 
     1) при  продовженні  строку  тримання  під вартою до чотирьох
місяців - не пізніш як за п'ять діб до закінчення строку  тримання
особи під вартою;
 
     2) при  продовженні  строку  тримання  під  вартою до дев'яти
місяців - не пізніше п'ятнадцяти діб до закінчення строку тримання
під вартою;
 
     3) при продовженні строку тримання під вартою до вісімнадцяти
місяців - не пізніше двадцяти діб до  закінчення  строку  тримання
під вартою;
 
     4)   при   продовженні   строку   тримання   під  вартою  для
ознайомлення   обвинуваченого  та  його  захисника  з  матеріалами
кримінальної справи  -  не  пізніш  як  за  5  діб  до  закінчення
граничного строку тримання під вартою.
 
     Одержавши подання,   суддя   вивчає   матеріали  кримінальної
справи,  при  необхідності   опитує   обвинуваченого,   особу,   у
провадженні  якої  перебуває  справа,  вислуховує думку прокурора,
захисника,  якщо він з'явився, після чого залежно від наявності до
того  підстав  виносить  постанову про продовження строку тримання
під  вартою  за  винятком  випадку,  передбаченого частиною сьомою
статті 156 цього Кодексу або відмовляє в його продовженні.
 
     На постанову   судді   до   апеляційного   суду   прокурором,
підозрюваним,   обвинуваченим,   його   захисником   чи   законним
представником протягом трьох діб з  дня  її  винесення  може  бути
подана  апеляція.  Подача  апеляції не зупиняє виконання постанови
судді.  Постанови судді апеляційного  і  Верховного  Суду  України
оскарженню  не  підлягають,  на  них  не може бути внесено подання
прокурора.
(  Кодекс  доповнено  статтею  165-3  згідно із Законом N 2533-III
(  2533-14  )  від  21.06.2001 - набуває чинності з 29.06.2001; із
змінами,  внесеними  згідно  із  Законом  N  658-IV ( 658-15 ) від
03.04.2003 )
 
                          Г л а в а  14
 
                    ДОПИТ СВІДКА І ПОТЕРПІЛОГО
 
     Стаття 166. Порядок виклику свідка для допиту
 
     Свідок викликається до слідчого повісткою, яка вручається під
розписку   свідкові,  а  в  разі  його  тимчасової  відсутності  -
кому-небудь з дорослих членів його сім'ї,  житлово-експлуатаційній
організації,  виконавчому  комітету  селищної  або  сільської Ради
народних депутатів чи адміністрації за місцем його роботи.  Свідок
може бути викликаний також телеграмою або телефонограмою.
     В повістці  повинно  бути  зазначено,  хто  викликається   як
свідок,  куди  і  до  кого,  день  і  час  явки,  наслідки неявки,
передбачені статтями 70 і 71 цього Кодексу.
     Неповнолітній свідок      викликається     через     законних
представників.
( Стаття 166 із змінами, внесеними згідно з  Указом  ПВР  N 6834-X
( 6834-10 ) від 16.04.84 )
 
     Стаття 167. Допит свідка
 
     Свідка можна  допитувати  про  факти,  які  стосуються  даної
справи,  а  також  про  особу  підозрюваного або обвинуваченого та
потерпілого.
     Свідок допитується в місці провадження досудового слідства, а
в разі необхідності - в місці його перебування.
     Свідок допитується окремо і у відсутності інших свідків.  При
цьому слідчий вживає заходів до  того,  щоб  свідки,  викликані  в
одній справі, не могли зноситися між собою до закінчення допиту.
     Перед допитом слідчий  встановлює  особу  свідка,  повідомляє
його,  в  якій  справі він викликаний,  і попереджає про обов'язок
розповісти все відоме йому  в  справі,  а  також  про  кримінальну
відповідальність  за  відмову  дати  показання  і за дачу завідомо
неправдивих показань.  Потім слідчий з'ясовує стосунки між свідком
і  підозрюваним  або  обвинуваченим,  а також потерпілим і починає
допит.  Після того як  свідок  закінчить  дачу  показань,  слідчий
ставить   йому   запитання.  Забороняється  ставити  запитання,  у
формулюванні  яких  міститься  відповідь,  частина  відповіді  або
підказка до неї (навідні запитання).
( Стаття 167 із змінами, внесеними згідно з Указом  ПВР  N  6834-X
(  6834-10  )  від  16.04.84;  Законом  N 1833-III ( 1833-14 ) від
22.06.2000 )
 
     Стаття 168. Допит неповнолітнього свідка
 
     Допит неповнолітнього  свідка віком до чотирнадцяти років,  а
за розсудом слідчого - віком до шістнадцяти років  проводиться  за
правилами  статті 167 цього Кодексу в присутності педагога,  а при
необхідності - лікаря,  батьків чи  інших  законних  представників
неповнолітнього.
     До початку  допиту   зазначеним   особам   роз'яснюється   їх
обов'язок бути присутніми при допиті, а також право викладати свої
зауваження і  з  дозволу  слідчого  задавати  свідкові  запитання.
Запитання, поставлені свідкові законними представниками, педагогом
або лікарем,  і їх зауваження  заносяться  до  протоколу.  Слідчий
вправі  відвести  поставлене  запитання,  але  відведене запитання
повинно бути занесене до протоколу.
     Свідкові, який     не    досяг    шістнадцятирічного    віку,
роз'яснюється його  обов'язок  говорити  тільки  правду,  але  про
кримінальну  відповідальність  за  відмову від дачі показань та за
завідомо неправдиві показання він не попереджається.
 
     Стаття 169. Допит німого або глухого свідка
 
     Допит німого або  глухого  свідка  проводиться  за  правилами
статті  167  цього Кодексу з участю особи,  яка його розуміє.  Про
участь цієї особи в допиті свідка зазначається в протоколі.
 
     Стаття 170. Протокол допиту свідка
 
     Про допит свідка складається протокол з  додержанням  правил,
зазначених  у  статті  85  цього Кодексу.  Крім того,  в протоколі
допиту вказуються: прізвище, ім'я та по батькові свідка, його вік,
громадянство, національність, освіта, місце роботи, рід занять або
посада, місце проживання, а також  відомості  про  його стосунки з
обвинуваченим і потерпілим.
     У протоколі  зазначається,  що   свідкові   роз'яснені   його
права,  обов'язки і відповідальність за відмову давати показання і
за   дачу  завідомо  неправдивих  показань.  Показання  свідка  та
відповіді на поставлені йому запитання викладаються в першій особі
і по можливості дослівно.
     Свідкові, коли   він   про   це  просить,  може  бути  надана
можливість  особисто  написати  свої   показання   в   присутності
слідчого, про що зазначається в протоколі.
     По закінченні допиту слідчий пред'являє свідкові протокол для
прочитання. За проханням свідка протокол може бути йому прочитаний
слідчим. Свідок і особи, які були присутні при допиті, мають право
просити   про   внесення  доповнень  і  поправок  у  протокол.  Ці
доповнення і поправки заносяться слідчим до протоколу.
     Протокол підписують свідок, слідчий і особи, що були присутні
при допиті. Якщо протокол написаний на декількох сторінках, свідок
підписує кожну сторінку окремо.
(  Стаття  170  із змінами, внесеними згідно із Законом N 1381-XIV
( 1381-14 ) від 13.01.2000 )
 
     Стаття 171. Виклик і допит потерпілого
 
     Виклик потерпілого  проводиться  за правилами,  встановленими
статтею 166 цього Кодексу.
     Допит потерпілого проводиться з додержанням вимог, зазначених
у частинах 1,  2 і 3 статті  167  цього  Кодексу.  Перед  початком
допиту    слідчий    попереджає    потерпілого   про   кримінальну
відповідальність за дачу завідомо неправдивих показань за  статтею
384     Кримінального     кодексу     України.     Після     цього
слідчий  з'ясовує  стосунки  між  потерпілим  і  підозрюваним  або
обвинуваченим і пропонує  потерпілому  розповісти  про  все відоме
йому  в  справі.  Забороняється  ставити запитання, у формулюванні
яких  міститься  відповідь,  частина відповіді або підказка до неї
(навідні запитання).
     Про допит  потерпілого  складається  протокол  з  додержанням
правил статті 170 цього Кодексу.
( Стаття 171 із змінами, внесеними згідно з Указом  ПВР  N  6834-X
(  6834-10  )  від  16.04.84;  Законами N 1833-III ( 1833-14 ) від
22.06.2000, N 2670-III ( 2670-14 ) від 12.07.2001 )
 
                          Г л а в а  15
 
             ОЧНА СТАВКА, ПРЕД'ЯВЛЕННЯ ДЛЯ ВПІЗНАННЯ
 
     Стаття 172. Очна ставка
 
     Слідчий вправі  провести  очну  ставку   між   двома   раніше
допитаними особами, в показаннях яких є суперечності.
 
     Стаття 173. Проведення очної ставки
 
     На початку очної ставки встановлюється,  чи знають особи,  що
викликані на очну ставку,  один одного і  в  яких  стосунках  вони
перебувають  між  собою.  Свідки  попереджаються  про  кримінальну
відповідальність за відмову від дачі показань і за  дачу  завідомо
неправдивих  показань,  а потерпілі - за дачу завідомо неправдивих
показань.
     Викликаним на  очну  ставку особам по черзі пропонується дати
показання про ті обставини справи,  для з'ясування яких призначена
очна   ставка.  Після  цього  слідчий  ставить  запитання.  Особи,
викликані на  очну  ставку,  з  дозволу  слідчого  можуть  ставити
запитання одна одній.
     Оголошення показань,  даних  учасниками   очної   ставки   на
попередніх допитах,  дозволяється лише після дачі ними показань на
очній ставці та запису їх до протоколу.
     Слідчий пред'являє   протокол   очної   ставки  особам,  яких
допитано,  для прочитання або за  їх  проханням  прочитує  їм  цей
протокол. Допитані особи мають право вимагати доповнення протоколу
і  внесення  до  нього  поправок.  Ці  доповнення   або   поправки
підлягають  обов'язковому  занесенню  в  протокол.  Протокол очної
ставки підписує кожна з допитаних осіб та слідчий.
 
     Стаття 174. Пред'явлення особи для впізнання
 
     При необхідності пред'явлення якої-небудь особи для впізнання
свідкові,  потерпілому,  обвинуваченому  або підозрюваному слідчий
спочатку допитує їх про зовнішній вигляд і прикмети цієї особи,  а
також  про обставини,  при яких впізнаючий бачив цю особу,  про що
складає протокол допиту.
     Коли впізнаючий  є свідком чи потерпілим,  він попереджається
про кримінальну  відповідальність  за  дачу  завідомо  неправдивих
показань,  а  свідок,  крім того,  і за відмову від дачі показань.
Особа,  що підлягає впізнанню,  пред'являється впізнаючому разом з
іншими  особами  тієї  ж статі у кількості не менше трьох,  які не
мають різких відмін у зовнішності та одягу.
     Перед тим як пред'явити особу для впізнання,  їй пропонується
зайняти  будь-яке  місце  серед  інших  осіб,  що  пред'являються.
Впізнаючому  пропонується вказати особу,  яку він має впізнати,  і
пояснити, за якими ознаками він її впізнав.
     У  виняткових  випадках  з  метою забезпечення безпеки особи,
яка впізнає,  впізнання проводиться поза візуальним спостереженням
того,  кого  впізнають,  з  дотриманням  вимог,  передбачених цією
статтею.  Про  результати  впізнання  обов'язково   повідомляється
особа, яка пред'являлася для впізнання.
     При необхідності  впізнання  може проводитися по фотознімках,
відповідно до умов, викладених у цій статті.
     Пред'явлення особи  для  впізнання  проводиться в присутності
не  менше  двох понятих. У разі проведення впізнання за правилами,
встановленими  частиною  четвертою  цієї  статті,  поняті  повинні
пересвідчитися    у    можливості    впізнання   поза   візуальним
спостереженням того, кого впізнають, і засвідчити таке впізнання.
(  Стаття  174  із змінами, внесеними згідно із Законом N 1381-XIV
( 1381-14 ) від 13.01.2000 )
 
     Стаття 175. Пред'явлення предметів для впізнання
 
     При необхідності пред'явити для впізнання який-небудь предмет
слідчий  спочатку  допитує впізнаючого про ознаки цього предмета і
обставини,  при яких він цей предмет  бачив,  про  що  складається
протокол допиту.
     Коли впізнаючий є свідком чи потерпілим,  він  попереджається
про  кримінальну  відповідальність  за  дачу  завідомо неправдивих
показань, а свідок, крім того, і за відмову від дачі показань.
     Предмет, що підлягає впізнанню,  пред'являється впізнаючому в
числі інших однорідних предметів. Впізнаючому пропонується вказати
предмет,  який він має впізнати, і пояснити, за якими ознаками він
його впізнав.
     Пред'явлення предметів    для    впізнання    проводиться   в
присутності двох понятих.
     Пред'явлені предмети по можливості фотографуються.
 
     Стаття 176. Протокол пред'явлення для впізнання
 
     Про пред'явлення  для  впізнання  особи  або  предмета  і про
наслідки впізнання  складається  протокол  з  додержанням  правил,
зазначених  у  статті  85  цього Кодексу.  Крім того,  в протоколі
зазначаються відомості про особу впізнаючого  і  про  те,  що  він
попереджений  про кримінальну відповідальність за відмову від дачі
показань та за дачу неправдивих показань, наводяться дані про осіб

| Стр.1 | Стр.2 | Стр.3 | Стр.4 | Стр.5 | Стр.6 | Стр.7 | Стр.8 | Стр.9 | Стр.10 | Стр.11 | Стр.12 | Стр.13 | Стр.14 | Стр.15 | Стр.16 | Стр.17 | Стр.18 | Стр.19 | Стр.20 | Стр.21 | Стр.22 | Стр.23 | Стр.24 | Стр.25 | Стр.26 | Стр.27 | Стр.28 | Стр.29 | Стр.30 | Стр.31 | Стр.32 | Стр.33 | Стр.34 |



<< Назад | <<< Главная страница

Разное

При полном или частичном использовании материалов сайта ссылка на pravo.levonevsky.org обязательна

© 2006-2017г. www.levonevsky.org

TopList

Законодательство Беларуси и других стран

Законодательство России кодексы, законы, указы (избранное), постановления, архив

Законодательство Украины кодексы, законы, указы, постановления, приказы, письма


Законодательство Республики Беларусь по дате принятия:

2013 2012 2011 2010 2009 2008 2007 2006 2005 2004 2003 2002 2001 2000 до 2000 года

Защита прав потребителя
ЗОНА - специальный проект

Бюллетень "ПРЕДПРИНИМАТЕЛЬ" - о предпринимателях.



Новые документы




NewsBY.org - News of Belarus

UK Laws - Legal Portal

Legal portal of Belarus

Valery Levaneuski. Personal website of the Belarus politician, the former political prisoner