НАЙТИ ДОКУМЕНТ
Кримінально-процесуальний кодекс України
Кодекс України № 1001-05 от 28.12.1960
Текст документа по состоянию на 2 июля 2009 года
<< Назад |
<<< Главная страница
Стр. 20
Постанова органу дізнання, слідчого, прокурора про порушення
кримінальної справи щодо конкретної особи чи за фактом вчинення
злочину може бути оскаржена до місцевого суду за місцем
розташування органу або роботи посадової особи, яка винесла
постанову, з дотриманням правил підсудності.
Скарга на постанову органу дізнання, слідчого, прокурора про
порушення кримінальної справи щодо особи може бути подана до суду
особою, щодо якої було порушено кримінальну справу, її захисником
чи законним представником.
Скарга на постанову органу дізнання, слідчого, прокурора про
порушення кримінальної справи за фактом вчинення злочину може бути
подана до суду особою, інтересів якої стосується порушена
кримінальна справа, її захисником чи законним представником з
достатнім обґрунтуванням порушення прав та законних інтересів
відповідної особи. Якщо обґрунтування порушення прав та інтересів
особи визнано суддею недостатнім, суддя приймає рішення про
відмову у відкритті провадження з розгляду скарги. Відмова у
відкритті провадження не позбавляє права повторно звертатися до
суду.
Суд приймає до розгляду скаргу на постанову про порушення
кримінальної справи протягом усього часу перебування справи у
провадженні органу дізнання, слідчого, прокурора до моменту
закінчення досудового слідства.
( Кодекс доповнено статтею 236-7 згідно із Законом N 462-V
( 462-16 ) від 14.12.2006 )
Стаття 236-8. Розгляд судом скарги на постанову про порушення
справи
Скарга на постанову органу дізнання, слідчого, прокурора про
порушення справи розглядається суддею одноособово не пізніше п'яти
днів з дня її надходження до суду.
Про відкриття провадження за скаргою на постанову про
порушення справи суддя протягом доби від дня надходження скарги до
суду виносить постанову, копія якої направляється:
1) особі, яка подала скаргу, її захиснику або законному
представнику;
2) органу, який порушив кримінальну справу або у провадженні
якої вона перебуває;
3) прокурору;
4) потерпілому або особі, за заявою якої було порушено
справу.
У постанові про відкриття провадження зазначаються:
1) час і місце судового розгляду скарги;
2) список осіб, явка яких у судове засідання є обов'язковою;
3) дії, які необхідно вчинити сторонам для забезпечення
розгляду скарги;
4) строк подання до суду матеріалів, на підставі яких було
прийнято рішення про порушення справи.
У постанові про відкриття провадження суддя вирішує питання
про доцільність зупинення слідчих дій у справі на час розгляду
скарги.
Постанова судді про відкриття провадження набирає законної
сили з моменту її винесення і підлягає негайному виконанню.
Орган дізнання, слідчий або прокурор, у провадженні якого
знаходиться справа, зобов'язаний у встановлений суддею строк
подати до суду матеріали, на підставі яких було прийнято рішення
про порушення справи. Матеріали, які подаються до суду, мають бути
описані, прошиті та пронумеровані із зазначенням посади та
прізвища особи, яка склала опис.
У разі неподання без поважних причин до суду матеріалів, на
підставі яких було прийнято рішення про порушення справи, у
встановлений суддею строк суддя вправі визнати відсутність цих
матеріалів підставою для скасування постанови про порушення
справи.
Якщо постановою суду вирішено питання про зупинення слідчих
дій на час розгляду скарги, строк розгляду скарги не враховується
у строк досудового слідства.
Обов'язок доведення правомірності порушення справи
покладається на прокурора, неявка якого в судове засідання не
перешкоджає розгляду справи.
Неявка без поважних причин у судове засідання особи, яка
подала скаргу та присутність якої визнано суддею обов'язковою, є
підставою для закриття провадження з розгляду скарги.
Суддя розглядає скаргу на підставі наявних у справі
матеріалів у судовому засіданні.
У судовому засіданні, перевіривши явку сторін, суддя:
1) досліджує матеріали, на підставі яких було порушено
справу;
2) заслуховує пояснення особи, яка подала скаргу, її
захисників чи законних представників, потерпілого або особи, за
заявою якої було порушено справу, якщо вони з'явились у судове
засідання;
3) заслуховує думку прокурора, якщо він з'явився у судове
засідання;
4) у разі необхідності заслуховує пояснення особи, яка
винесла постанову про порушення справи.
Під час розгляду скарги ведеться протокол судового засідання.
Під час судового розгляду скарги сторони мають право
ознайомитися з матеріалами, які обґрунтовують порушення
кримінальної справи, та вимагати їх оголошення у судовому
засіданні.
Розглядаючи скаргу на постанову про порушення справи, суд
повинен перевіряти наявність приводів і підстав для винесення
зазначеної постанови, законність джерел отримання даних, які стали
підставою для винесення постанови про порушення справи, і не
вправі розглядати й заздалегідь вирішувати ті питання, які
вирішуються судом при розгляді справи по суті.
За результатами розгляду скарги, залежно від того, чи були
при порушенні справи додержані вимоги статей 94, 97, 98 цього
Кодексу, суддя своєю мотивованою постановою:
1) залишає скаргу без задоволення;
2) задовольняє скаргу, скасовує постанову про порушення
справи і виносить постанову про відмову в порушенні справи.
Набрання законної сили постановою судді про скасування
постанови про порушення справи тягне за собою скасування
запобіжних заходів, повернення вилучених речей та поновлення прав,
щодо яких на час досудового слідства встановлювались обмеження.
Копія постанови судді надсилається прокурору, органу, який
порушив кримінальну справу, органу, в провадженні якого вона
перебуває, особі, яка подала скаргу, її захиснику чи законному
представнику, потерпілому та особі, за заявою якої порушено
кримінальну справу.
У разі відмови в задоволенні скарги матеріали справи
повертаються органу, який проводить досудове слідство. Копії
документів залишаються в матеріалах провадження по скарзі.
У разі скасування постанови про порушення справи та відмови у
порушенні справи подані до суду документи зберігаються в
матеріалах провадження по скарзі до набрання законної сили
відповідною постановою судді. У подальшому ці матеріали
зберігаються в суді.
На постанову судді протягом семи діб з дня її винесення може
бути подана апеляція до апеляційного суду. Подача апеляції не
зупиняє виконання постанови судді.
( Кодекс доповнено статтею 236-8 згідно із Законом N 462-V
( 462-16 ) від 14.12.2006 )
Розділ третій
ПРОВАДЖЕННЯ СПРАВ У СУДІ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ
Г л а в а 23
ПОПЕРЕДНІЙ РОЗГЛЯД СПРАВИ СУДДЕЮ
( Назва глави 23 в редакції Закону N 2533-III ( 2533-14 ) від
21.06.2001 - набуває чинності з 29.06.2001 )
Стаття 237. Питання, які з'ясовуються суддею при
попередньому розгляді справи
У справі, що надійшла від прокурора, суддя з'ясовує щодо
кожного з обвинувачених такі питання:
1) чи підсудна справа суду, на розгляд якого вона надійшла;
2) чи немає підстав для закриття справи або її зупинення;
3) чи складено обвинувальний висновок відповідно до вимог
цього Кодексу;
4) чи немає підстав для зміни, скасування або обрання
запобіжного заходу;
5) чи не було допущено під час порушення справи, провадження
дізнання або досудового слідства таких порушень вимог цього
Кодексу, без усунення яких справа не може бути призначена до
судового розгляду.
За клопотанням прокурора, обвинуваченого, його захисника чи
законного представника, потерпілого чи його представника суддя
з'ясовує також питання про те, чи немає підстав для притягнення до
кримінальної відповідальності інших осіб.
За клопотанням прокурора, потерпілого чи його представника
суддя з'ясовує також питання про те, чи немає підстав для
кваліфікації дій обвинуваченого за статтею Кримінального кодексу,
яка передбачає відповідальність за більш тяжкий злочин чи для
пред'явлення йому обвинувачення, яке до цього не було
пред'явлено.
( Стаття 237 із змінами, внесеними згідно з Указом ПВР N 986-VIII
( 986-08 ) від 30.08.72, Законами N 2464-XII ( 2464-12 ) від
17.06.92, N 1483-III ( 1483-14 ) від 22.02.2000, в редакції Закону
N 2533-III ( 2533-14 ) від 21.06.2001 - набуває чинності з
29.06.2001 )
( Статтю 238 виключено на підставі Закону N 2533-III
( 2533-14 ) від 21.06.2001 - набуває чинності з 29.06.2001 )
( Статтю 239 виключено на підставі Закону N 2533-III
( 2533-14 ) від 21.06.2001 - набуває чинності з 29.06.2001 )
Стаття 240. Порядок попереднього розгляду справи
Попередній розгляд справи здійснюється суддею одноособово з
обов'язковою участю прокурора. Про день попереднього розгляду
справи повідомляються також інші учасники процесу, однак їх неявка
не перешкоджає розгляду справи.
Попередній розгляд справи починається з доповіді прокурора
щодо можливості призначення справи до судового розгляду. Якщо в
судове засідання з'явились інші учасники судового розгляду, вони
висловлюють свої думки щодо питань, зазначених у статті 237 цього
Кодексу, та заявлених ними клопотань. Прокурор висловлює свою
думку щодо клопотань, заявлених іншими учасниками судового
розгляду. Постанова судді виноситься в нарадчій кімнаті.
При попередньому розгляді справи ведеться протокол.
( Стаття 240 із змінами, внесеними згідно з Указом ПВР N 117-VIII
( 117-08 ) від 30.08.71; в редакції Закону N 2533-III ( 2533-14 )
від 21.06.2001 - набуває чинності з 29.06.2001; із змінами,
внесеними згідно із Законом N 3150-IV ( 3150-15 ) від 30.11.2005 )
Стаття 241. Строки попереднього розгляду справи
Справа повинна бути призначена до попереднього розгляду не
пізніше десяти діб, а у разі складності справи - не пізніше
тридцяти діб з дня надходження її до суду.
( Стаття 241 в редакції Закону N 2533-III ( 2533-14 ) від
21.06.2001 - набуває чинності з 29.06.2001 )
( Статтю 242 виключено на підставі Закону N 2533-III
( 2533-14 ) від 21.06.2001 - набуває чинності з 29.06.2001 )
( Статтю 243 виключено на підставі Закону N 2533-III
( 2533-14 ) від 21.06.2001 - набуває чинності з 29.06.2001 )
Стаття 244. Рішення судді за результатами попереднього
розгляду справи
За результатами попереднього розгляду справи суддя своєю
постановою приймає одне з таких рішень:
1) про призначення справи до судового розгляду;
2) про зупинення провадження в справі;
3) про повернення справи прокуророві;
4) про направлення справи за підсудністю;
5) про закриття справи;
6) про повернення справи на додаткове розслідування.
( Стаття 244 із змінами, внесеними згідно із Законом N 2464-XII
( 2464-12 ) від 17.06.92, в редакції Закону N 2533-III ( 2533-14 )
від 21.06.2001 - набуває чинності з 29.06.2001 )
Стаття 245. Призначення справи до судового розгляду
За наявності достатніх підстав для розгляду справи в судовому
засіданні суддя, не вирішуючи наперед питання про винуватість,
виносить постанову про призначення справи до судового розгляду.
У постанові повинні бути зазначені: місце і дата її
винесення, посада і прізвище судді, прізвище, ім'я і по батькові
обвинуваченого, підстави призначення справи до розгляду, стаття
Кримінального кодексу, за якою пред'явлено обвинувачення, та
рішення з інших питань, пов'язаних з підготовкою справи до
розгляду.
Постанова судді оскарженню не підлягає, на неї не може бути
внесено подання прокурором.
( Стаття 245 із змінами, внесеними згідно із Законом N 2464-XII
( 2464-12 ) від 17.06.92, в редакції Закону N 2533-III ( 2533-14 )
від 21.06.2001 - набуває чинності з 29.06.2001 )
Стаття 246. Повернення справи на додаткове розслідування
При попередньому розгляді справи суддя з власної ініціативи
чи за клопотанням прокурора, обвинуваченого, його захисника чи
законного представника, потерпілого, позивача, відповідача або їх
представників своєю постановою повертає справу на додаткове
розслідування у випадках, коли під час порушення справи,
провадження дізнання або досудового слідства були допущені такі
порушення вимог цього Кодексу, без усунення яких справа не може
бути призначена до судового розгляду.
За клопотанням прокурора, обвинуваченого, його захисника чи
законного представника суддя вправі повернути справу на додаткове
розслідування для притягнення до кримінальної відповідальності
інших осіб, якщо окремий розгляд справи щодо них неможливий. За
клопотанням прокурора, потерпілого чи його представника суддя може
повернути справу на додаткове розслідування і у випадках наявності
підстав для кваліфікації дій обвинуваченого за статтею
Кримінального кодексу, яка передбачає відповідальність за більш
тяжкий злочин, чи для пред'явлення йому обвинувачення, яке до
цього не було пред'явлено.
У постанові суддя зазначає підстави повернення справи на
додаткове розслідування і може вказати, які слідчі дії повинні
бути проведені при додатковому розслідуванні. В постанові також
повинно бути вирішено питання про запобіжний захід щодо
обвинуваченого.
Копія постанови протягом трьох діб після її винесення
надсилається сторонам.
На постанову протягом семи діб з дня її винесення сторони
можуть подати апеляції до апеляційного суду, а якщо справа
розглядається по першій інстанції апеляційним судом - касаційні
подання чи скарги до касаційного суду.
( Стаття 246 в редакції Закону N 2533-III ( 2533-14 ) від
21.06.2001 - набуває чинності з 29.06.2001 )
( Статтю 247 виключено на підставі Закону N 2533-III
( 2533-14 ) від 21.06.2001 - набуває чинності з 29.06.2001 )
Стаття 248. Закриття справи
| Стр.1 | Стр.2 | Стр.3 | Стр.4 | Стр.5 | Стр.6 | Стр.7 | Стр.8 | Стр.9 | Стр.10 | Стр.11 | Стр.12 | Стр.13 | Стр.14 | Стр.15 | Стр.16 | Стр.17 | Стр.18 | Стр.19 | Стр.20 | Стр.21 | Стр.22 | Стр.23 | Стр.24 | Стр.25 | Стр.26 | Стр.27 | Стр.28 | Стр.29 | Стр.30 | Стр.31 | Стр.32 | Стр.33 | Стр.34 |
<< Назад |
<<< Главная страница
|
