Бесплатная библиотека законов онлайн
Загрузить Adobe Flash Player

  Главная

  Право Украины

  Конституция

  Кодексы

  Законы

  Указы

  Постановления

  Приказы

  Письма

  Законы других стран

  Законодательство РБ

  Законодательство РФ

  Новости

  Полезные ресурсы

  Контакты

  Новости сайта

  Поиск документа


Полезные ресурсы

- Таможенный кодекс таможенного союза

- Каталог предприятий и организаций СНГ

- Законодательство Республики Беларусь по темам

- Законодательство Республики Беларусь по дате принятия

- Законодательство Республики Беларусь по органу принятия

- Законы Республики Беларусь

- Новости законодательства Беларуси

- Тюрьмы Беларуси

- Законодательство России

- Деловая Украина

- Автомобильный портал

- The legislation of the Great Britain


Правовые новости







НАЙТИ ДОКУМЕНТ


Кримінально-процесуальний кодекс України

Кодекс України № 1001-05 от 28.12.1960

Текст документа по состоянию на 2 июля 2009 года

<< Назад | <<< Главная страница

Стр. 23

ім'я, по батькові, місце, рік, місяць  і  день  народження,  місце
проживання, заняття, сімейний  стан  та  інші  потрібні  дані,  що
стосуються його особи.
     Після цього головуючий запитує підсудного,  чи вручені йому і
коли саме копія обвинувального висновку, а в справах, зазначених у
частині  першій  статті  27  цього  Кодексу, - копія скарги, копія
постанови про порушення справи та повістка.
     В разі  невручення  підсудному  зазначених   документів   або
вручення  їх  в  строк  менший  як  три  дні  до розгляду справи в
судовому засіданні розгляд справи належить відкласти на три дні  з
обов'язковим врученням підсудному цих документів для ознайомлення.
     При несвоєчасному врученні підсудному  зазначених  документів
справа  може бути розглянута в судовому засіданні лише тоді,  коли
про це просить підсудний.
( Стаття  286  із  змінами, внесеними згідно із Законом N 2533-III
( 2533-14 ) від 21.06.2001 - набуває чинності з 29.06.2001 )
 
     Стаття 287. Оголошення складу суду і роз'яснення права
                 відводу
 
     Після виконання   дій,   зазначених   у   попередній  статті,
головуючий оголошує учасникам судового розгляду склад суду в даній
справі,  прізвище запасного судді, якщо він є, прізвище прокурора,
громадського  обвинувача,   захисника,   громадського   захисника,
перекладача,   експерта,   спеціаліста,   секретаря   і  роз'яснює
підсудному  та  іншим  учасникам  судового  розгляду  належне   їм
право відводу та запитує їх,  чи  заявляють  вони проти  будь-кого
відвід.  Питання про відвід вирішується судом за правилами  статті
57 цього Кодексу.
( Стаття 287 із змінами, внесеними згідно з  Указом  ПВР  N 6834-X
( 6834-10 ) від 16.04.84 )
 
     Стаття 288. Наслідки неявки підсудного
 
     Коли підсудний  не  з'явиться  без  поважних  причин в судове
засідання в справах,  в яких явка його є обов'язковою (стаття  262
цього  Кодексу),  суд  відкладає розгляд справи і може покласти на
підсудного судові витрати по відкладеному засіданню.
     Крім того,  суд має право винести ухвалу, а суддя - постанову
про привід підсудного і про заміну  запобіжного  заходу  на  більш
суворий  або  про  обрання  запобіжного заходу,  коли його не було
обрано раніше.
( Стаття 288 із змінами, внесеними згідно із  Законом  N  2464-XII
( 2464-12 ) від 17.06.92 )
 
     Стаття 289. Наслідки неявки прокурора, громадського
                 обвинувача, захисника чи громадського захисника
 
     Якщо в  судове засідання не з'явиться прокурор або захисник і
якщо  неможливо  замінити  їх  іншими  особами,  слухання   справи
належить відкласти. Заміна захисника, що не з'явився, допускається
тільки за згодою підсудного.
     Прокуророві, а  також  захисникові,  які  вперше  вступили  в
справу, суд зобов'язаний надати час, необхідний для ознайомлення з
матеріалами   справи   і  для  підготовки  до  участі  в  судовому
засіданні.
     Про неявку  прокурора  або  адвоката  в  судове засідання суд
повідомляє відповідні органи.
 
     ( Частину  четверту  статті  289 виключено на підставі Закону
N  2533-III  (  2533-14  )  від  21.06.2001  -  набуває чинності з
29.06.2001 )
 
(  Стаття  289  із змінами, внесеними згідно із Законом N 2533-III
( 2533-14 ) від 21.06.2001 - набуває чинності з 29.06.2001 )
 
     Стаття 290. Наслідки неявки потерпілого
 
     Якщо в  судове  засідання  не  з'явиться   потерпілий,   суд,
вислухавши думку учасників судового розгляду,  вирішує питання про
розгляд справи або відкладення його  в  залежності  від  того,  чи
можливо у відсутності потерпілого з'ясувати всі обставини справи і
захистити його права та законні інтереси.  До потерпілого, який не
з'явився   без   поважних  причин,  суд  може  застосувати  привід
відповідно до статті 72 цього Кодексу. За злісне ухилення від явки
до  суду  потерпілий  несе  відповідальність  за частиною 1 статті
185-3   Кодексу   України   про   адміністративні   правопорушення
( 80731-10 ). 
     Суд   у  виняткових випадках може звільнити потерпілого, щодо
якого  здійснюються  заходи  безпеки,  від  обов'язку з'являтися в
судове  засідання  за наявності письмового підтвердження показань,
даних ним раніше.
( Стаття 290 із змінами, внесеними згідно з Указами ПВР  N  6834-X
(  6834-10  )  від  16.04.84,  N 9166-XI ( 9166-11 ) від 04.05.90,
Законом  N  1381-XIV  (  1381-14  )  від  13.01.2000,  N  2533-III
( 2533-14 ) від 21.06.2001 - набуває чинності з 29.06.2001 )
 
     Стаття 291. Наслідки неявки цивільного позивача
 
     Якщо в судове засідання не з'явиться  цивільний  позивач  або
представник  його  інтересів,  суд не розглядає цивільного позову,
проте за потерпілим зберігається право  заявити  позов  у  порядку
цивільного судочинства.
     Суд може  за  клопотанням  цивільного   позивача   розглянути
цивільний  позов  у  його  відсутності.  У  випадках,  коли  позов
підтримує  прокурор  або  коли  позов   заявлений   підприємством,
установою чи організацією, суд розглядає цивільний позов незалежно
від явки цивільного позивача або його представника.
( Стаття 291 із змінами, внесеними згідно з Указом  ПВР  N  6834-X
( 6834-10 ) від 16.04.84 )
 
     Стаття 292. Наслідки неявки свідків і експертів
 
     Якщо не  всі  викликані  свідки  і  експерти  з'явилися,  суд
вислухує думку учасників судового розгляду про можливість розгляду
справи і виносить ухвалу,  а суддя - постанову про дальший розгляд
справи чи про відкладення його,  вживаючи,  при необхідності, щодо
свідків заходів,  зазначених у статтях 70 і 71, а щодо експертів -
заходів, зазначених у статті 77 цього Кодексу.
     Суд  у виняткових випадках може звільнити свідка,  щодо якого
здійснюються  заходи  безпеки,  від  обов'язку з'являтися в судове
засідання за наявності письмового  підтвердження  показань,  даних
ним раніше.
( Стаття 292 із змінами, внесеними згідно із Законами  N  2464-XII
( 2464-12 ) від 17.06.92, N 1381-XIV ( 1381-14 ) від 13.01.2000 )
 
     Стаття 292-1. Допит осіб, які з'явилися в судове засідання,
                   при відкладенні розгляду справи
 
     У разі винесення судом ухвали про відкладення розгляду справи
суд може допитати свідків,  експерта або спеціаліста, потерпілого,
цивільного позивача,  цивільного відповідача або їх представників,
які   з'явилися.  Якщо  після  відкладення  розгляду  справи  вона
розглядається в тому ж складі суду,  повторний  виклик  зазначених
осіб у судове засідання провадиться лише в необхідних випадках.
( Кодекс  доповнено  статтею 292-1 згідно з Указом  ПВР  N  8627-X
( 8627-10 ) від 20.03.85 )
 
     Стаття 293. Видалення свідків із залу суду
 
     Коли визнано можливим почати слухання справи,  головуючий дає
розпорядження про видалення свідків із залу судового  засідання  в
окрему  кімнату  і вживає заходів до того,  щоб допитані свідки не
зносилися з недопитаними.  Потерпілого і експерта з залу  суду  не
видаляють.
 
     Стаття 294. Роз'яснення прав підсудному
 
     Після виконання   дій,   зазначених   у  попередніх  статтях,
головуючий  зобов'язаний   роз'яснити   підсудному   його   права,
передбачені статтею 263 цього Кодексу.
 
     Стаття 295. Роз'яснення прав і обов'язків особам, що беруть
                 участь у справі
 
     Головуючий роз'яснює  потерпілому,   цивільному   позивачеві,
цивільному  відповідачеві,  спеціалістові і експертові їх права та
обов'язки   в   судовому   засіданні  і  попереджає  експерта  про
кримінальну  відповідальність за статтею 385 Кримінального кодексу
України  за  відмову  виконати обов'язки експерта і за статтею 384
Кримінального   кодексу  України  за  дачу  завідомо  неправдивого
висновку.
( Стаття 295 із змінами, внесеними згідно з Указами ПВР N 117-VIII
(  117-08  )  від  30.08.71, N 6834-X ( 6834-10 ) від 16.04.84, із
Законами  N 2533-III ( 2533-14 ) від 21.06.2001 - набуває чинності
з 29.06.2001; N 2670-III ( 2670-14 ) від 12.07.2001 )
 
     Стаття 296. Заявлення і розв'язання клопотань
 
     Головуючий опитує учасників судового розгляду,  чи мають вони
клопотання про виклик нових свідків і експертів, про  витребування
і приєднання до справи нових доказів.
     Особа, яка  заявила  такі  клопотання,  повинна вказати,  для
встановлення яких обставин вона просить викликати нових   свідків,
витребувати   чи  приєднати  до  справи  нові  докази.  З'ясування
обставин, для підтвердження яких викликаються нові свідки, повинно
мати місце у відсутності цих свідків.
     При заявленні клопотання  суд  вислухує  думку  прокурора  та
інших  учасників  судового  розгляду  і  розв'язує  ці  клопотання
мотивованою ухвалою, а суддя - постановою.
     Відхилення клопотань   не   позбавляє  права  заявляти  ті  ж
клопотання протягом усього судового слідства.
 
     (  Частину  п'яту  статті  296  виключено  на підставі Закону
N  2533-III  (  2533-14  )  від  21.06.2001  -  набуває чинності з
29.06.2001 )
 
     (  Частину  шосту  статті  296  виключено  на підставі Закону
N  2533-III  (  2533-14  )  від  21.06.2001  -  набуває чинності з
29.06.2001 )
 
( Стаття 296 із змінами, внесеними згідно із Законами  N  2464-XII
( 2464-12 ) від  17.06.92, N 2533-III ( 2533-14 ) від 21.06.2001 -
набуває чинності з 29.06.2001 )
 
                          Г л а в а  26
 
                         СУДОВЕ СЛІДСТВО
 
     Стаття 297. Початок судового слідства
 
     Після закінчення  підготовчих  дій  головуючий  оголошує  про
початок  судового слідства.  Судове слідство починається з читання
обвинувального висновку,  в справах,  зазначених у частині  першій
статті 27 цього Кодексу, - з оголошення скарги потерпілого.
 
     Якщо в  справі  заявлено цивільний позов,  оголошується також
позовна заява.
 
     Обвинувальний висновок оголошує прокурор,  за згодою сторін -
тільки  резолютивну  частину  обвинувального  висновку,  скарги  -
потерпілий чи його представник,  позовну заяву - цивільний позивач
чи його представник.
( Стаття 297 із змінами, внесеними згідно з Указами ПВР  N  6834-X
(  6834-10  )  від  16.04.84, N 8627-X ( 8627-10 ) від 20.03.85, в
редакції  Закону  N  2533-III ( 2533-14 ) від 21.06.2001 - набуває
чинності з 29.06.2001 )
 
     Стаття 298. Роз'яснення підсудному суті обвинувачення
 
     Після оголошення  документів,  зазначених  у статті 297 цього
Кодексу,  головуючий  роз'яснює  підсудному,  а   коли   підсудних
декілька,  -  кожному  з  них  суть  обвинувачення  і запитує,  чи
зрозуміле їм обвинувачення,  чи визнають вони себе  винними  і  чи
бажають давати показання.  Якщо в справі заявлено цивільний позов,
головуючий  запитує  підсудного  і  цивільного   відповідача,   чи
визнають вони позов.
( Стаття 298 із змінами, внесеними згідно з Указами  ПВР  N 6834-X
( 6834-10 ) від 16.04.84, N 8627-X ( 8627-10 ) від 20.03.85 )
 
     Стаття 299. Визначення обсягу доказів, що підлягають
                 дослідженню, та порядку їх дослідження
 
     Після виконання зазначених у попередній статті дій головуючий
з'ясовує  думку  учасників  судового  розгляду про те,  які докази
треба дослідити, та про порядок їх дослідження.
 
     Обсяг доказів,  які  будуть  досліджуватися,  та  порядок  їх
дослідження визначається постановою судді чи ухвалою суду.
 
     Суд вправі, якщо проти цього не заперечують учасники судового
розгляду,  визнати недоцільним дослідження  доказів  стосовно  тих
фактичних обставин справи та розміру цивільного позову,  які ніким
не оспорюються.  При цьому суд з'ясовує,  чи  правильно  розуміють
підсудний  та  інші учасники судового розгляду зміст цих обставин,
чи немає сумнівів у добровільності та  істинності  їх  позиції,  а
також  роз'яснює  їм,  що  у такому випадку вони будуть позбавлені
права оспорювати ці фактичні обставини справи та розмір цивільного
позову у апеляційному порядку.
 
     Якщо для  вирішення  питання щодо обсягу доказів,  які будуть
досліджуватися,  необхідно допитати підсудного,  суд вирішує  його
після допиту підсудного.
 
     Допит підсудного,  якщо  тільки він не відмовляється від дачі
показань, провадиться обов'язково.
( Стаття  299 із змінами, внесеними згідно із  Законом  N 2464-XII
( 2464-12 ) від 17.06.92, в редакції Закону N 2533-III ( 2533-14 )
від 21.06.2001 - набуває чинності з 29.06.2001 )
 
     Стаття 300. Допит підсудного
 
     Допит підсудного  починається з пропозиції головуючого дати в
справі  показання,  після  чого  підсудного  допитують   прокурор,
громадський обвинувач,  потерпілий,  цивільний позивач,  цивільний
відповідач, їх представники, захисник, громадський захисник. Після
цього  підсудному  можуть  бути  задані питання іншими підсудними.
Потім підсудного допитують суддя та народні  засідателі.  Суд  має
право  на  протязі  всього  допиту  підсудного учасниками судового
розгляду задавати йому питання для  уточнення  і  доповнення  його
відповідей.
     Допит підсудного у відсутності іншого підсудного допускається
за  мотивованою  ухвалою  суду тільки у виняткових випадках,  коли
цього  вимагають  інтереси  справи  або  безпека підсудного. Після
повернення  підсудного  до  залу суду головуючий ознайомлює його з
показаннями,  які  були  дані  у  його  відсутності,  і надає йому
можливість  задавати  питання  підсудному, що був допитаний у його
відсутності, а також дати пояснення з приводу цих показань.
     У судовому   засіданні   підсудний  має  право  користуватись
нотатками.
( Стаття 300 із змінами, внесеними згідно з  Указом  ПВР  N 6834-X
(  6834-10  )  від  16.04.84,  Законом  N 1381-XIV ( 1381-14 ) від
13.01.2000 )
 
     Стаття 301. Оголошення показань підсудного
 
     Оголошення судом показань підсудного, даних під час дізнання,
досудового  слідства  або  на суді, дозволяється як за ініціативою
суду,  так  і за клопотанням прокурора та інших учасників судового
розгляду у таких випадках:
     1) при наявності істотних суперечностей між показаннями,  які
підсудний  дав на суді і під час досудового слідства або дізнання;
     2) в  разі  відмови  підсудного  давати показання на судовому
слідстві;
     3) коли справа розглядається у відсутності підсудного.
 
     Стаття 301-1. Перехід до судових дебатів після допиту
                   підсудного
 
     У разі, коли відповідно до частини 3 статті 299 цього Кодексу
суд  обмежив  дослідження  фактичних   обставин   справи   допитом
підсудного,  він після допиту останнього виконує вимоги статті 317
цього Кодексу і переходить до судових дебатів.
(  Кодекс  доповнено  статтею  301-1  згідно із Законом N 2533-III
(  2533-14  )  від  21.06.2001  -  набуває  чинності з 29.06.2001;
із змінами, внесеними згідно із Законом N 2670-III ( 2670-14 ) від
12.07.2001 )
 
     Стаття 302.  Роз'яснення свідкові і потерпілому їх прав та
                  обов'язків
 
     Перед дачею кожним свідком чи потерпілим показань  головуючий
встановлює  його  особу, роз'яснює свідкові його права і обов'язок
повідомити  все,  що  він  знає  в  справі, та попереджає його про
кримінальну  відповідальність  за статтями 384 і 385 Кримінального
кодексу  України  за  дачу суду завідомо неправдивих показань і за
відмову дати показання.
     Потерпілому головуючий роз'яснює його права і попереджає його
про  кримінальну  відповідальність  за  статтею  384 Кримінального
кодексу України за завідомо неправдиві показання.
(  Стаття  302 із змінами, внесеними згідно із Законами N 1381-XIV
(  1381-14  )   від   13.01.2000,   N  2670-III  (  2670-14  ) від
12.07.2001 )
 
     Стаття 303. Допит свідка
 
     Свідки допитуються по  одному  у  відсутності  інших,  ще  не
допитаних свідків.
     Кожному свідкові  перед  допитом  його  по   суті   задаються
питання,  щоб з'ясувати його стосунки з підсудним і потерпілим,  і
пропонується розповісти все те, що йому відомо в справі.
     Після того,  як свідок розповів усе, що йому відомо в справі,
його  допитують прокурор, потерпілий, цивільний позивач, цивільний
відповідач, захисник, підсудний, суддя та народні засідателі.
     Якщо свідка  викликано  в  судове  засідання  за  клопотанням
прокурора або інших учасників судового розгляду,  запитання  цьому
свідкові  ставить  спочатку  той  учасник  судового  розгляду,  за
клопотанням  якого  свідка   викликано.   
     Суд протягом  усього  допиту   свідка   учасниками   судового
розгляду   має  право  ставити  йому  запитання  для  уточнення  і
доповнення відповідей.
     Для  забезпечення безпеки свідка,  який підлягає допиту,  суд
(суддя)  за  власною  ініціативою  або  за  клопотанням прокурора,
адвоката   чи   самого   свідка  виносить  мотивовану  ухвалу  про
проведення  допиту  свідка  з  використанням  технічних  засобів з
іншого  приміщення,  у  тому  числі  за межами приміщення суду, та
надання  права  учасникам  процесу слухати його показання, ставити
запитання та слухати відповіді на них.
     У разі, коли існує загроза ідентифікації голосу свідка, допит
може супроводжуватися створенням акустичних перешкод.
     Якщо   допитати  свідка  з  використанням  технічних  засобів
неможливо,  суд  (суддя)  допитує  його  у відсутності підсудного.
Допитаний свідок видаляється із залу судового засідання.
     Після повернення підсудного до залу суду головуючий знайомить
його з показаннями свідка і надає йому можливість дати пояснення з
цього приводу.
     Підсудний і учасники судового розгляду  мають  право  ставити
запитання свідкові.
     Свідок відповідає на запитання у відсутності підсудного.
     Допитані свідки  залишаються  в  залі судового засідання і не

| Стр.1 | Стр.2 | Стр.3 | Стр.4 | Стр.5 | Стр.6 | Стр.7 | Стр.8 | Стр.9 | Стр.10 | Стр.11 | Стр.12 | Стр.13 | Стр.14 | Стр.15 | Стр.16 | Стр.17 | Стр.18 | Стр.19 | Стр.20 | Стр.21 | Стр.22 | Стр.23 | Стр.24 | Стр.25 | Стр.26 | Стр.27 | Стр.28 | Стр.29 | Стр.30 | Стр.31 | Стр.32 | Стр.33 | Стр.34 |



<< Назад | <<< Главная страница

Разное

При полном или частичном использовании материалов сайта ссылка на pravo.levonevsky.org обязательна

© 2006-2017г. www.levonevsky.org

TopList

Законодательство Беларуси и других стран

Законодательство России кодексы, законы, указы (избранное), постановления, архив

Законодательство Украины кодексы, законы, указы, постановления, приказы, письма


Законодательство Республики Беларусь по дате принятия:

2013 2012 2011 2010 2009 2008 2007 2006 2005 2004 2003 2002 2001 2000 до 2000 года

Защита прав потребителя
ЗОНА - специальный проект

Бюллетень "ПРЕДПРИНИМАТЕЛЬ" - о предпринимателях.



Новые документы




NewsBY.org - News of Belarus

UK Laws - Legal Portal

Legal portal of Belarus

Valery Levaneuski. Personal website of the Belarus politician, the former political prisoner