Бесплатная библиотека законов онлайн
Загрузить Adobe Flash Player

  Главная

  Право Украины

  Конституция

  Кодексы

  Законы

  Указы

  Постановления

  Приказы

  Письма

  Законы других стран

  Законодательство РБ

  Законодательство РФ

  Новости

  Полезные ресурсы

  Контакты

  Новости сайта

  Поиск документа


Полезные ресурсы

- Таможенный кодекс таможенного союза

- Каталог предприятий и организаций СНГ

- Законодательство Республики Беларусь по темам

- Законодательство Республики Беларусь по дате принятия

- Законодательство Республики Беларусь по органу принятия

- Законы Республики Беларусь

- Новости законодательства Беларуси

- Тюрьмы Беларуси

- Законодательство России

- Деловая Украина

- Автомобильный портал

- The legislation of the Great Britain


Правовые новости







НАЙТИ ДОКУМЕНТ


Кримінально-процесуальний кодекс України

Кодекс України № 1001-05 от 28.12.1960

Текст документа по состоянию на 2 июля 2009 года

<< Назад | <<< Главная страница

Стр. 3

     Правосуддя в кримінальних  справах  здійснюється  на  засадах
рівності  громадян перед законом і судом незалежно від походження,
соціального і майнового стану,  расової і національної належності,
статі,  освіти,  мови,  ставлення  до  релігії,  роду  і характеру
занять, місця проживання та інших обставин.
( Стаття  16 із змінами, внесеними згідно з  Указом  ПВР  N 6834-X
( 6834-10 ) від 16.04.84 )
 
     Стаття 16-1. Змагальність і диспозитивність
 
     Розгляд справ у судах відбувається на засадах змагальності.
     При розгляді справи в суді функції обвинувачення,  захисту  і
вирішення  справи  не можуть покладатися на один і той же орган чи
на одну і ту ж особу.
     Державне обвинувачення в суді здійснює прокурор.  У випадках,
передбачених  цим Кодексом,  обвинувачення здійснює потерпілий або
його представник.
     Захист підсудного здійснює сам підсудний,  його захисник  або
законний представник.
     Прокурор, підсудний,  його  захисник чи законний представник,
потерпілий,  цивільний  позивач,  цивільний   відповідач   та   їх
представники  беруть  участь  у  судовому  засіданні  як сторони і
користуються рівними правами та свободою  у  наданні  доказів,  їх
дослідженні та доведенні їх переконливості перед судом.
     Суд, зберігаючи   об'єктивність  і  неупередженість,  створює
необхідні  умови  для   виконання   сторонами   їх   процесуальних
обов'язків і здійснення наданих їм прав.
     Функція розгляду справи покладається на суд.
( Кодекс  доповнено  статтею  16-1  згідно  із  Законом N 2533-III
( 2533-14 ) від 21.06.2001 - набуває чинності з 29.06.2001 )
 
     Стаття 17. Колегіальний і одноособовий розгляд справ
 
     Кримінальні справи розглядаються  в  суді  першої  інстанції
одноособово суддею, який діє від імені суду, за винятком випадків,
передбачених частинами другою і третьою цієї статті.
     Кримінальні справи  про  злочини,  за які законом передбачено
покарання у вигляді позбавлення волі на строк більше десяти років,
розглядаються  в  суді першої інстанції колегіально судом у складі
трьох осіб, якщо підсудний заявив клопотання про  такий  розгляд.
     Кримінальні  справи  про  злочини, за які законом передбачена
можливість  призначення  покарання  у  виді  довічного позбавлення
волі,  в  суді  першої інстанції розглядаються судом у складі двох
суддів і трьох народних засідателів, які при здійсненні правосуддя
користуються всіма правами судді.
     Розгляд справ   у   апеляційному   і   касаційному    порядку
здійснюється відповідно апеляційними і касаційними судами у складі
трьох суддів.  Розгляд справ  у  виключному  порядку  здійснюється
апеляційними і касаційними судами у складі не менше трьох суддів.
( Стаття 17 в редакції Закону N 2464-XII ( 2464-12 ) від 17.06.92,
із змінами, внесеними згідно із Законами N 174/94-ВР ( 174/94-ВР )
від  21.09.94,  N  1483-III ( 1483-14 ) від 22.02.2000, N 2533-III
(  2533-14  )  від  21.06.2001  - набуває чинності  з  29.06.2001,
N 2670-III ( 2670-14 ) від 12.07.2001 )
 
 
     Стаття 18. Незалежність суддів і підкорення їх тільки
                законові
 
     При здійсненні  правосуддя  в  кримінальних  справах  судді і
народні засідателі незалежні і підкоряються тільки законові. Судді
і  народні  засідателі  вирішують  кримінальні  справи  на  основі
закону,  в  умовах,  що  виключають  сторонній  вплив  на  суддів.
( Стаття  18  із змінами, внесеними згідно  із Законом  N 2857-XII
( 2857-12 ) від 15.12.92 )
 
     Стаття 19. Мова, якою провадиться судочинство
 
     Судочинство провадиться українською мовою або мовою більшості
населення даної місцевості.
     Особам, що беруть участь у справі і не володіють мовою,  якою
провадиться судочинство, забезпечується право робити заяви, давати
показання,  заявляти  клопотання,  знайомитися з усіма матеріалами
справи,  виступати в суді рідною мовою і  користуватися  послугами
перекладача в порядку, встановленому цим Кодексом.
     Слідчі і судові документи,  відповідно до  встановленого  цим
Кодексом  порядку,  вручаються  обвинуваченому в перекладі на його
рідну мову або іншу мову, якою він володіє.
( Стаття  19 із змінами, внесеними згідно з  Указом  ПВР  N 6834-X
( 6834-10 ) від 16.04.84 )
 
     Стаття 20. Гласність судового розгляду
 
     Розгляд справ у всіх судах відкритий,  за винятком  випадків,
коли це суперечить інтересам охорони державної або іншої захищеної
законом таємниці.
     Закритий судовий  розгляд,   крім   того,   допускається   за
мотивованою  ухвалою  суду  в  справах  про  злочини осіб,  які не
досягли шістнадцятирічного віку, в справах про статеві злочини,  а
також  в інших справах з метою запобігання розголошенню відомостей
про  інтимні  сторони  життя осіб, які беруть участь у справі та у
разі  коли  цього  потребують  інтереси  безпеки  осіб, взятих під
захист.
     Слухання справ  у  закритому  засіданні  суду  здійснюється з
додержанням усіх правил судочинства.
     Вироки судів у всіх випадках проголошуються публічно.
 
     (  Частину  п'яту  статті  20  виключено  на  підставі Закону
N  2533-III  (  2533-14  )  від  21.06.2001  -  набуває чинності з
29.06.2001 )
 
( Стаття  20 із змінами, внесеними згідно з  Указом  ПВР  N 6834-X
(  6834-10  )  від  16.04.84,  Законами N 1381-XIV ( 1381-14 ) від
13.01.2000,  N  2533-III  (  2533-14  )  від  21.06.2001 - набуває
чинності з 29.06.2001, N 850-IV ( 850-15 ) від 22.05.2003 )
 
     Стаття 21. Забезпечення підозрюваному, обвинуваченому і
                підсудному права на захист
 
     Підозрюваному,  обвинуваченому  і  підсудному  забезпечується
право на захист.
     Особа, яка провадить дізнання, слідчий, прокурор, суддя і суд
зобов'язані  до  першого  допиту  підозрюваного,  обвинуваченого і
підсудного роз'ясняти їм право мати захисника  і  скласти  про  це
протокол,   а   також   надати   підозрюваному,  обвинуваченому  і
підсудному можливість захищатися  встановленими  законом  засобами
від   пред'явленого   обвинувачення   та  забезпечити  охорону  їх
особистих і майнових прав.
( Стаття  21  в  редакції   Закону   N  3780-XII (  3780-12  ) від
23.12.93 )
 
     Стаття 22. Всебічне, повне і об'єктивне дослідження
                обставин справи
 
     Прокурор,   слідчий   і   особа,   яка   провадить  дізнання,
зобов'язані   вжити   всіх   передбачених   законом   заходів  для
всебічного,  повного і об'єктивного дослідження  обставин  справи,
виявити як ті обставини,  що викривають,  так і ті, що виправдують
обвинуваченого, а також обставини, що пом'якшують і обтяжують його
відповідальність.
     Суд, прокурор,  слідчий і особа,  яка провадить дізнання,  не
вправі перекладати обов'язок доказування на обвинуваченого.
     Забороняється домагатись  показань  обвинуваченого  та  інших
осіб,  які  беруть участь у справі,  шляхом насильства,  погроз та
інших незаконних заходів.
( Стаття  22 із змінами, внесеними згідно з  Указом  ПВР  N 6834-X
(  6834-10  )  від 16.04.84, із Законом N 2533-III ( 2533-14 ) від
21.06.2001 - набуває чинності з 29.06.2001 )
 
     Стаття 23. Виявлення причин і умов, які сприяли вчиненню
                злочину
 
     При  провадженні  дізнання,  досудового  слідства  і судового
розгляду  кримінальної  справи  орган  дізнання, слідчий, прокурор
зобов'язані   виявляти  причини  і  умови,  які  сприяли  вчиненню
злочину.
( Стаття  23  із  змінами,  внесеними згідно з Указом ПВР N 6834-X
(  6834-10  )  від 16.04.84, із Законом N 2533-III ( 2533-14 ) від
21.06.2001 - набуває чинності з 29.06.2001 )
 
     Стаття 23-1. Подання органу дізнання, слідчого, прокурора 
                  в кримінальній справі
 
     Орган дізнання,  слідчий,  прокурор,  встановивши  причини  і
умови,  що  сприяли  вчиненню  злочину,  вносять   у   відповідний
державний   орган,  громадську  організацію  або  посадовій  особі
подання про вжиття заходів для усунення цих причин і умов.
     Якщо  в  ході дізнання, досудового слідства або перевірки, що
проводилась  на підставах, передбачених частиною 4 статті 97 цього
Кодексу,  буде встановлено, що в діянні особи, яка притягається до
кримінальної  відповідальності,  чи  в діяннях інших осіб є ознаки
дисциплінарного  правопорушення або ці особи повинні бути згідно з
чинним законодавством притягнуті до матеріальної відповідальності,
орган дізнання, слідчий чи прокурор зобов'язані порушити в поданні
питання   про   притягнення   цих   осіб   до  дисциплінарної  або
матеріальної відповідальності.
     Не  пізніш  як  у  місячний  строк  по поданню має бути вжито
необхідних  заходів  і  про  результати  повідомлено  особу,   яка
надіслала подання.
     У разі залишення посадовою особою подання  без розгляду орган
дізнання,   слідчий   чи   прокурор   зобов'язані  вжити  заходів,
передбачених  статтями 254-257 Кодексу України про адміністративні
правопорушення ( 80732-10 ).
( Кодекс  доповнено  статтею  23-1  згідно  з  Указом ПВР N 6834-X
( 6834-10 ) від  16.04.84, із змінами, внесеними згідно із Законом
N 358/95-ВР ( 358/95-ВР ) від 05.10.95 )
 
     Стаття 23-2. Окрема ухвала (постанова) суду
 
     Суд при  наявності  на  те  підстав  виносить  окрему  ухвалу
(постанову), якою звертає  увагу  державних  органів,  громадських
організацій або посадових  осіб  на  встановлені  по справі  факти
порушення закону, причини і умови, що сприяли вчиненню  злочину  і
вимагають   вжиття   відповідних   заходів.   
     Окрему ухвалу  (постанову)  може  бути  також  винесено   при
виявленні  судом  порушень прав громадян та інших порушень закону,
допущених  при  провадженні  дізнання, досудового слідства або при
розгляді справи нижчестоящим судом.
 
     (  Частину  третю  статті  23-2  виключено на підставі Закону
N  2533-III  (  2533-14  )  від  21.06.2001  -  набуває чинності з
29.06.2001 )
 
     Суд може  окремою  ухвалою  (постановою)  довести  до  відома
відповідного  підприємства,  установи або організації про виявлені
громадянином   високу   свідомість,   мужність    при    виконанні
громадського   обов'язку,  які  сприяли  причиненню  чи  розкриттю
злочину.
     Окрема ухвала  (постанова)  суду  також  виноситься,  коли  у
засудженого  до  позбавлення  волі  є   неповнолітні   діти,   які
залишилися  без  нагляду і потребують влаштування або встановлення
над ними опіки чи піклування.
     Суд за  матеріалами  судового  розгляду вправі винести окрему
ухвалу  (постанову)  і  в  інших  випадках,  якщо  визнає  це   за
необхідне.
     Не пізніш  як у місячний строк по окремій ухвалі  (постанові)
має  бути  вжито  необхідних  заходів і про результати повідомлено
суд, що виніс окрему ухвалу (постанову).
     У разі залишення посадовою особою  окремої ухвали (постанови)
суду   без  розгляду  повинно  бути  вжито  заходів,  передбачених
статтями    254-257    Кодексу    України    про   адміністративні
правопорушення.
( Кодекс  доповнено  статтею  23-2 згідно з  Указом  ПВР  N 6834-X
( 6834-10 ) від 16.04.84, із змінами, внесеними згідно із Законами
N 358/95-ВР ( 358/95-ВР ) від 05.10.95, N 2533-III ( 2533-14 ) від
21.06.2001 - набуває чинності з 29.06.2001 )
 
 
     Стаття 24. Нагляд вищестоящих судів за судовою діяльністю
 
     Верховний Суд України здійснює нагляд за  судовою  діяльністю
всіх судів України.
     Верховний  суд Автономної Республіки Крим, обласні, Київський
і   Севастопольський   міські  суди,  військові  суди  регіонів  і
Військово-Морських Сил здійснюють  відповідно  нагляд  за  судовою
діяльністю районних (міських), міжрайонних (окружних) судів  даної
області, міст Києва і Севастополя, військових судів гарнізонів.
( Стаття  24 із змінами, внесеними згідно з  Указом  ПВР  N 6834-X
(  6834-10  )  від  16.04.84;  Законами N 2857-XII ( 2857-12 ) від
15.12.92, N 4018-XII ( 4018-12 ) від 24.02.94 )
 
     Стаття 25. Прокурорський нагляд в кримінальному судочинстві
 
     Нагляд   за   додержанням  законів  органами,  які  проводять
оперативно-розшукову  діяльність,  дізнання  і  досудове  слідство
здійснюється  Генеральним  прокурором  України  і підпорядкованими
йому прокурорами.
     Прокурор зобов'язаний   в    усіх    стадіях    кримінального
судочинства  своєчасно  вживати  передбачених  законом  заходів до
усунення всяких порушень  закону,  від  кого  б  ці  порушення  не
виходили.
     Свої повноваження  в   кримінальному   судочинстві   прокурор
здійснює   незалежно  від  будь-яких  органів  і  посадових  осіб,
підкоряючись тільки законові і керуючись  вказівками  Генерального
прокурора України.
     Постанови прокурора,  винесені  відповідно   до   закону,   є
обов'язковими  для  виконання  всіма  підприємствами,  установами,
організаціями, посадовими особами і громадянами.
( Стаття  25  із  змінами,  внесеними згідно з Указом ПВР N 6834-X
(  6834-10  )  від  16.04.84,  Законами N 2857-XII ( 2857-12 ) від
15.12.92, N 2533-III ( 2533-14 ) від 21.06.2001 - набуває чинності
з 29.06.2001 )
 
     Стаття 26. Об'єднання і виділення справ
 
     В одному   провадженні   можуть   бути  об'єднані  справи  по
обвинуваченню декількох осіб - співучасників  вчинення  одного  чи
кількох злочинів або по  обвинуваченню  однієї  особи  у  вчиненні
декількох злочинів.
     Виділення справи   допускається   тільки   у   випадках,  які
викликаються необхідністю,  коли це не може негативно  відбиватися
на  всебічності,  повноті  і об'єктивності дослідження і вирішення
справи.
     Об'єднання і виділення справ проводиться за постановою особи,
яка провадить дізнання,  слідчого,  прокурора або  за  ухвалою  чи
постановою суду.
     Правила цієї статті можуть  бути  застосовані  і  у  випадках
притягнення  до  кримінальної  відповідальності  за заздалегідь не
обіцяні переховування  злочинця  і  приховання  злочину,  а  також
недонесення про злочин.
 
     Стаття 27. Притягнення до кримінальної відповідальності не
                інакше як за скаргою потерпілого
 
     Справи  про  злочини,  передбачені  статтею  125,  частиною 1
статті  126  Кримінального  кодексу  України,  а  також справи про
злочини,  передбачені  статтею  356  Кримінального кодексу України
щодо  дій,  якими  заподіяно  шкоду  правам  та  інтересам окремих
громадян, порушуються не інакше як за скаргою потерпілого, якому і
належить  в  такому  разі  право підтримувати обвинувачення. В цих
справах  дізнання  і  досудове  слідство не провадяться. Зазначені
справи   підлягають   закриттю,   якщо  потерпілий  примириться  з
обвинуваченим,   підсудним.   Примирення   може  статися  лише  до
видалення суду в нарадчу кімнату для постановлення вироку.
     Справи про   злочини,   передбачені  частиною  1  статті  152
Кримінального кодексу України, порушуються не інакше як за скаргою
потерпілого,   але  закривати  їх  за  примиренням  потерпілого  з
обвинуваченим, підсудним не можна.
     Якщо справа  про  будь-який  із  зазначених  у частині 1 цієї
статті злочинів  має  особливе  громадське  значення,  а  також  у
виняткових  випадках,  коли  потерпілий у такій справі чи в справі
про злочин,  зазначений  у  частині  2  цієї  статті,  через  свій
безпорадний стан,  залежність від обвинуваченого чи з інших причин
не може захистити свої законні інтереси, прокурор порушує справу і
при відсутності скарги потерпілого.  Справа,  порушена прокурором,
направляється  для  провадження дізнання чи досудового слідства, а
після  закінчення  розслідування  розглядається судом в загальному
порядку.   Така   справа   в   разі   примирення   потерпілого   з
обвинуваченим, підсудним закриттю не підлягає.
     Прокурор вправі  в  будь-який  момент  вступити   в   справу,
порушену суддею за скаргою потерпілого,  про злочини,  зазначені в
частині 1 цієї статті,  і підтримувати обвинувачення в суді,  коли
цього  вимагає охорона державних або громадських інтересів чи прав
громадян.  Вступ прокурора в справу не позбавляє потерпілого прав,
передбачених  статтею 49 цього Кодексу,  але справа в цих випадках
за  примиренням потерпілого з обвинуваченим, підсудним закриттю не
підлягає.
 
     (  Частину  п'яту  статті  27  виключено  на  підставі Закону
N  2533-III  (  2533-14  )  від  21.06.2001  -  набуває чинності з
29.06.2001 )
 
( Стаття 27 із  змінами, внесеними згідно з Указами ПВР N 986-VIII
(  986-08  ) від 30.08.72, N 1937-VIII ( 1937-08 )  від  10.08.73,
N  6834-X  (  6834-10  )  від  16.04.84,  із  Законами  N 2533-III
(  2533-14  )  від  21.06.2001  - набуває чинності  з  29.06.2001,
N 2670-III ( 2670-14 ) від 12.07.2001 )
 
     Стаття 28. Цивільний позов у кримінальній справі
 
     Особа, яка зазнала матеріальної шкоди від злочину, вправі при
провадженні в кримінальній справі пред'явити до обвинуваченого або
до   осіб,   що   несуть   матеріальну   відповідальність  за  дії
обвинуваченого,  цивільний позов, який розглядається судом разом з
кримінальною справою.
     Закриття справи з підстав, зазначених у статтях 7 і 7-1 цього
Кодексу,   не   звільняє   особу   від  обов'язку  відшкодувати  в
установленому законом  порядку  матеріальні  збитки,  завдані  нею
державним, громадським організаціям або громадянам.
     Цивільний позов   може   бути   пред'явлений   як   під   час
досудового  слідства  і  дізнання, так і під час судового розгляду
справи,  але  до  початку  судового  слідства.  Відмова у позові в
порядку    цивільного   судочинства   позбавляє   позивача   права
пред'являти той же позов у кримінальній справі.
     Особа, яка  не  пред'явила  цивільного  позову в кримінальній
справі,  а  також  особа,  цивільний  позов  якої  залишився   без
розгляду,   має   право   пред'явити  його  в  порядку  цивільного
судочинства.
     Цивільний позивач   і   цивільний   відповідач  при  розгляді
цивільного  позову  в   кримінальній   справі   або   позову   про
відшкодування  матеріальних  збитків,  завданих особою,  щодо якої
справу закрито з підстав,  зазначених у  статтях  7  і  7-1  цього
Кодексу, звільняються від сплати державного мита.
( Стаття  28 із змінами, внесеними згідно з  Указом  ПВР  N 6834-X
(  6834-10  )  від  16.04.84,  Законом  N 2857-XII ( 2857-12 ) від
15.12.92 )
 
     Стаття 29. Забезпечення відшкодування збитків, завданих
                злочином, і виконання вироку в частині
                конфіскації майна

| Стр.1 | Стр.2 | Стр.3 | Стр.4 | Стр.5 | Стр.6 | Стр.7 | Стр.8 | Стр.9 | Стр.10 | Стр.11 | Стр.12 | Стр.13 | Стр.14 | Стр.15 | Стр.16 | Стр.17 | Стр.18 | Стр.19 | Стр.20 | Стр.21 | Стр.22 | Стр.23 | Стр.24 | Стр.25 | Стр.26 | Стр.27 | Стр.28 | Стр.29 | Стр.30 | Стр.31 | Стр.32 | Стр.33 | Стр.34 |



<< Назад | <<< Главная страница

Разное

При полном или частичном использовании материалов сайта ссылка на pravo.levonevsky.org обязательна

© 2006-2017г. www.levonevsky.org

TopList

Законодательство Беларуси и других стран

Законодательство России кодексы, законы, указы (избранное), постановления, архив

Законодательство Украины кодексы, законы, указы, постановления, приказы, письма


Законодательство Республики Беларусь по дате принятия:

2013 2012 2011 2010 2009 2008 2007 2006 2005 2004 2003 2002 2001 2000 до 2000 года

Защита прав потребителя
ЗОНА - специальный проект

Бюллетень "ПРЕДПРИНИМАТЕЛЬ" - о предпринимателях.



Новые документы




NewsBY.org - News of Belarus

UK Laws - Legal Portal

Legal portal of Belarus

Valery Levaneuski. Personal website of the Belarus politician, the former political prisoner