НАЙТИ ДОКУМЕНТ
Сімейний кодекс України
Кодекс України № 2947-III от 10.01.2002
Текст документа по состоянию на 2 июля 2009 года
<< Назад |
<<< Главная страница
Стр. 10
обставини, які вплинули на визначення розміру аліментів, у
судовому порядку може бути встановлено періодичне стягнення
аліментів з урахуванням сплаченої суми.
( Статтю 181 доповнено частиною згідно із Законом N 3539-IV
( 3539-15 ) від 15.03.2006 )
8. Якщо місце проживання чи перебування батьків невідоме, або
вони ухиляються від сплати аліментів, або не мають можливості
утримувати дитину, дитині призначається тимчасова державна
допомога, яка не може бути меншою ніж 30 відсотків прожиткового
мінімуму для дитини відповідного віку. Виплата тимчасової
державної допомоги здійснюється за рахунок коштів Державного
бюджету України.
( Частина статті 181 із змінами, внесеними згідно із Законом
N 2901-IV ( 2901-15 ) від 22.09.2005; в редакції Закону N 2853-IV
( 2853-15 ) від 08.09.2005; із змінами, внесеними згідно із
Законом N 1276-VI ( 1276-17 ) від 16.04.2009 )
9. Порядок призначення та виплати тимчасової державної
допомоги ( 189-2006-п ) визначається Кабінетом Міністрів України.
( Статтю 181 доповнено частиною згідно із Законом N 2853-IV
( 2853-15 ) від 08.09.2005 )
10. Суми наданої дитині тимчасової державної допомоги
підлягають стягненню з платника аліментів до Державного бюджету
України у судовому порядку.
( Статтю 181 доповнено частиною згідно із Законом N 2853-IV
( 2853-15 ) від 08.09.2005 )
Стаття 182. Обставини, які враховуються судом при визначенні
розміру аліментів
1. При визначенні розміру аліментів суд враховує:
1) стан здоров'я та матеріальне становище дитини;
2) стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів;
3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних
чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина;
4) інші обставини, що мають істотне значення.
2. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути
меншим, ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини
відповідного віку, за винятком випадків, передбачених статтею 184
цього Кодексу. ( Частина друга статті 182 в редакції Закону
N 2901-IV ( 2901-15 ) від 22.09.2005 )
Стаття 183. Визначення розміру аліментів у частці від
заробітку (доходу) матері, батька дитини
1. Частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде
стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.
2. Якщо стягуються аліменти на двох і більше дітей, суд
визначає єдину частку від заробітку (доходу) матері, батька на їх
утримання, яка буде стягуватися до досягнення найстаршою дитиною
повноліття.
3. Якщо після досягнення повноліття найстаршою дитиною ніхто
з батьків не звернувся до суду з позовом про визначення розміру
аліментів на інших дітей, аліменти стягуються за вирахуванням тієї
рівної частки, що припадала на дитину, яка досягла повноліття.
Стаття 184. Визначення розміру аліментів у твердій грошовій
сумі
1. Якщо платник аліментів має нерегулярний, мінливий дохід,
частину доходу одержує в натурі, а також за наявності інших
обставин, що мають істотне значення, суд за заявою платника або
одержувача може визначити розмір аліментів у твердій грошовій
сумі.
2. Розмір аліментів, визначений судом у твердій грошовій
сумі, підлягає індексації відповідно до закону.
3. Якщо розмір аліментів, визначений судом у твердій грошовій
сумі, менше мінімального розміру, передбаченого частиною другою
статті 182 цього Кодексу, то дитині призначається відповідно до
закону державна допомога в розмірі різниці між визначеним розміром
аліментів і 30 відсотками прожиткового мінімуму для дитини
відповідного віку. ( Статтю 184 доповнено частиною третьою згідно
із Законом N 2901-IV ( 2901-15 ) від 22.09.2005 )
Стаття 185. Участь батьків у додаткових витратах на дитину
1. Той з батьків, з кого присуджено стягнення аліментів на
дитину, а також той з батьків, до кого вимога про стягнення
аліментів не була подана, зобов'язані брати участь у додаткових
витратах на дитину, що викликані особливими обставинами (розвитком
здібностей дитини, її хворобою, каліцтвом тощо).
2. Розмір участі одного з батьків у додаткових витратах на
дитину в разі спору визначається за рішенням суду, з урахуванням
обставин, що мають істотне значення.
Додаткові витрати на дитину можуть фінансуватися наперед або
покриватися після їх фактичного понесення разово, періодично або
постійно.
Стаття 186. Контроль органу опіки та піклування за цільовим
витрачанням аліментів
1. За заявою платника аліментів або за власною ініціативою
орган опіки та піклування перевіряє цільове витрачання аліментів.
2. У разі нецільового витрачання аліментів платник має право
звернутися до суду з позовом про зменшення розміру аліментів або
про внесення частини аліментів на особистий рахунок дитини у
відділенні Державного ощадного банку України.
Стаття 187. Відрахування аліментів на дитину за ініціативою
платника
1. Один із батьків може подати заяву за місцем роботи, місцем
виплати пенсії, стипендії про відрахування аліментів на дитину з
його заробітної плати, пенсії, стипендії у розмірі та на строк,
які визначені у цій заяві.
Така заява може бути ним відкликана.
2. На підставі заяви одного з батьків аліменти відраховуються
не пізніше триденного строку від дня, встановленого для виплати
заробітної плати, пенсії, стипендії.
3. На підставі заяви одного з батьків аліменти можуть бути
відраховані і тоді, коли загальна сума, яка підлягає відрахуванню
на підставі заяви та виконавчих документів, перевищує половину
заробітної плати, пенсії, стипендії, а також якщо з нього вже
стягуються аліменти на іншу дитину.
Стаття 188. Звільнення батьків від обов'язку утримувати
дитину
1. Батьки можуть бути звільнені від обов'язку утримувати
дитину, якщо дохід дитини набагато перевищує дохід кожного з них і
забезпечує повністю її потреби.
2. Батьки можуть бути звільнені від обов'язку утримувати
дитину тільки за рішенням суду. Якщо дитина перестала отримувати
дохід або її дохід зменшився, заінтересована особа має право
звернутися до суду з позовом про стягнення аліментів. ( Статтю 188
доповнено частиною другою згідно із Законом N 2901-IV ( 2901-15 )
від 22.09.2005 )
Стаття 189. Договір між батьками про сплату аліментів на
дитину
1. Батьки мають право укласти договір про сплату аліментів на
дитину, у якому визначити розмір та строки виплати. Умови договору
не можуть порушувати права дитини, які встановлені цим Кодексом.
Договір укладається у письмовій формі і нотаріально
посвідчується.
2. У разі невиконання одним із батьків свого обов'язку за
договором аліменти з нього можуть стягуватися на підставі
виконавчого напису нотаріуса.
Стаття 190. Припинення права на аліменти на дитину у зв'язку
з набуттям права власності на нерухоме майно
1. Той із батьків, з ким проживає дитина, і той із батьків,
хто проживає окремо від неї, з дозволу органу опіки та піклування
можуть укласти договір про припинення права на аліменти для дитини
у зв'язку з передачею права власності на нерухоме майно (житловий
будинок, квартиру, земельну ділянку тощо).
Такий договір нотаріально посвідчується і підлягає державній
реєстрації.
Якщо дитина досягла чотирнадцяти років, вона бере участь в
укладенні цього договору.
2. Набувачем права власності на нерухоме майно є сама дитина
або дитина і той із батьків, з ким вона проживає, на праві
спільної часткової власності на це майно.
У разі укладення такого договору той із батьків, з ким
проживає дитина, зобов'язується самостійно утримувати її.
3. Укладення договору не звільняє того з батьків, хто
проживає окремо, від обов'язку брати участь у додаткових витратах
на дитину.
4. На майно, одержане за договором відповідно до частини
першої цієї статті, не може бути звернене стягнення.
5. Майно, одержане дитиною за цим договором, може бути
відчужене до досягнення нею повноліття лише з дозволу органу опіки
та піклування.
6. Договір, укладений відповідно до частини першої цієї
статті, визнається судом недійсним за вимогою відчужувача
нерухомого майна у разі виключення його імені як батька з актового
запису про народження дитини.
У разі визнання договору недійсним у відчужувача
відновлюється право власності на нерухоме майно.
7. За позовом відчужувача нерухомого майна договір, укладений
відповідно до частини першої цієї статті, може бути розірваний у
разі невиконання тим із батьків, з ким проживає дитина, обов'язку
по її утриманню.
Стаття 191. Час, з якого присуджуються аліменти на дитину
1. Аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня
пред'явлення позову.
2. Аліменти за минулий час можуть бути присуджені, якщо
позивач подасть суду докази того, що він вживав заходів щодо
одержання аліментів з відповідача, але не міг їх одержати у
зв'язку з ухиленням останнього від їх сплати. У цьому разі суд
може присудити аліменти за минулий час, але не більш як за три
роки.
Стаття 192. Зміна розміру аліментів
1. Розмір аліментів, визначений за рішенням суду або
домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено
за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у
разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або
поліпшення здоров'я когось із них.
2. Розмір аліментів може бути зменшено, якщо дитина перебуває
на утриманні держави, територіальної громади або юридичної особи,
за заявою батьків, уповноваженого територіальної громади,
юридичної особи, на утриманні якої перебуває дитина, та за згодою
органу опіки і піклування. ( Частина друга статті 192 із змінами,
внесеними згідно із Законом N 2901-IV ( 2901-15 ) від 22.09.2005 )
Стаття 193. Стягнення аліментів та інших коштів на дитину,
яка перебуває у закладі охорони здоров'я,
навчальному або іншому закладі
1. Влаштування дитини до закладу охорони здоров'я,
навчального або іншого закладу не припиняє стягнення аліментів на
користь того з батьків, з ким до цього проживала дитина, якщо вони
витрачаються за цільовим призначенням.
2. Якщо батьки не беруть участі в утриманні дитини,
влаштованої до державного або комунального закладу охорони
здоров'я, навчального або іншого закладу, аліменти на дитину
можуть бути стягнуті з них на загальних підставах.
3. За рішенням суду аліменти можуть перераховуватися на
особистий рахунок дитини у відділенні Державного ощадного банку
України.
4. На особистий рахунок дитини перераховуються також державні
пенсії, інші види допомоги та відшкодування шкоди у зв'язку з
втратою годувальника.
Стаття 194. Стягнення аліментів за минулий час та
заборгованості за аліментами
1. Аліменти можуть бути стягнуті за виконавчим листом за
минулий час, але не більш як за три роки, що передували
пред'явленню виконавчого листа до виконання.
2. Якщо за виконавчим листом, пред'явленим до виконання,
аліменти не стягувалися у зв'язку з розшуком платника аліментів
або у зв'язку з його перебуванням за кордоном, вони мають бути
сплачені за весь минулий час.
3. Заборгованість за аліментами, які стягуються відповідно до
статті 187 цього Кодексу, погашається за заявою платника шляхом
відрахувань з його заробітної плати, пенсії, стипендії за місцем
їх одержання або стягується за рішенням суду.
4. Заборгованість за аліментами стягується незалежно від
досягнення дитиною повноліття, а у випадку, передбаченому статтею
199 цього Кодексу, - до досягнення нею двадцяти трьох років.
5. Положення частин першої - третьої цієї статті, а також
статей 195-197 цього Кодексу застосовуються і до стягнення
аліментів іншим особам, які визначені цим Кодексом.
Стаття 195. Визначення заборгованості за аліментами,
присудженими у частці від заробітку (доходу)
1. Заборгованість за аліментами, присудженими у частці від
заробітку (доходу), визначається виходячи з фактичного заробітку
(доходу), який платник аліментів одержував за час, протягом якого
не провадилося їх стягнення.
2. Якщо платник аліментів не працював на час виникнення
заборгованості, але працює на час визначення її розміру,
заборгованість визначається із заробітку (доходу), який він
одержує.
3. Якщо платник аліментів не працював на час виникнення
заборгованості і не працює на час визначення її розміру, вона
обчислюється виходячи із середньої заробітної плати працівника
відповідної кваліфікації або некваліфікованого працівника для
даної місцевості.
4. Розмір заборгованості за аліментами обчислюється державним
виконавцем, а у разі спору - судом.
Стаття 196. Відповідальність за прострочення сплати аліментів
1. При виникненні заборгованості з вини особи, яка
зобов'язана сплачувати аліменти за рішенням суду, одержувач
аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі одного
відсотка від суми несплачених аліментів за кожен день
прострочення.
2. Розмір неустойки може бути зменшений судом з урахуванням
матеріального та сімейного стану платника аліментів.
3. Неустойка не сплачується, якщо платник аліментів є
неповнолітнім.
Стаття 197. Встановлення строку сплати заборгованості.
Звільнення від сплати заборгованості за
аліментами
1. З урахуванням матеріального та сімейного стану платника
аліментів суд може відстрочити або розстрочити сплату
заборгованості за аліментами.
2. За позовом платника аліментів суд може повністю або
частково звільнити його від сплати заборгованості за аліментами,
якщо вона виникла у зв'язку з його тяжкою хворобою або іншою
обставиною, що має істотне значення.
3. Суд може звільнити платника аліментів від сплати
заборгованості, якщо буде встановлено, що вона виникла внаслідок
непред'явлення без поважної причини виконавчого листа до виконання
особою, на користь якої присуджено аліменти.
Глава 16
ОБОВ'ЯЗОК БАТЬКІВ УТРИМУВАТИ ПОВНОЛІТНІХ
ДОЧКУ, СИНА ТА ЙОГО ВИКОНАННЯ
Стаття 198. Підстави виникнення обов'язку батьків утримувати
повнолітніх дочку, сина
1. Батьки зобов'язані утримувати своїх повнолітніх
непрацездатних дочку, сина, які потребують матеріальної допомоги,
якщо вони можуть таку матеріальну допомогу надавати.
Стаття 199. Обов'язок батьків утримувати повнолітніх дочку,
сина, які продовжують навчання
1. Якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у
зв'язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов'язані
утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони
| Стр.1 | Стр.2 | Стр.3 | Стр.4 | Стр.5 | Стр.6 | Стр.7 | Стр.8 | Стр.9 | Стр.10 | Стр.11 | Стр.12 | Стр.13 | Стр.14 | Стр.15 |
<< Назад |
<<< Главная страница
|
