Бесплатная библиотека законов онлайн
Загрузить Adobe Flash Player

  Главная

  Право Украины

  Конституция

  Кодексы

  Законы

  Указы

  Постановления

  Приказы

  Письма

  Законы других стран

  Законодательство РБ

  Законодательство РФ

  Новости

  Полезные ресурсы

  Контакты

  Новости сайта

  Поиск документа


Полезные ресурсы

- Таможенный кодекс таможенного союза

- Каталог предприятий и организаций СНГ

- Законодательство Республики Беларусь по темам

- Законодательство Республики Беларусь по дате принятия

- Законодательство Республики Беларусь по органу принятия

- Законы Республики Беларусь

- Новости законодательства Беларуси

- Тюрьмы Беларуси

- Законодательство России

- Деловая Украина

- Автомобильный портал

- The legislation of the Great Britain


Правовые новости







НАЙТИ ДОКУМЕНТ


Сімейний кодекс України

Кодекс України № 2947-III от 10.01.2002

Текст документа по состоянию на 2 июля 2009 года

<< Назад | <<< Главная страница

Стр. 12

 
     1.  Для  усиновлення  дитини  потрібна  її  згода,  якщо вона
досягла  такого  віку  та  рівня  розвитку,  що може її висловити.
(  Абзац  перший  частини  першої статті 218 із змінами, внесеними
згідно із Законом N 3497-IV ( 3497-15 ) від 23.02.2006 )
 
     Згода   дитини   на  її  усиновлення  дається  у  формі,  яка
відповідає  її  вікові  та  стану здоров'я. ( Абзац другий частини
першої   статті  218  із  змінами,  внесеними  згідно  із  Законом
N 3497-IV ( 3497-15 ) від 23.02.2006 )
 
     2. Дитина  має  бути  проінформована  про  правові   наслідки
усиновлення.
 
     3. Усиновлення  провадиться  без  згоди  дитини,  якщо вона у
зв'язку  з  віком  або  станом  здоров'я   не   усвідомлює   факту
усиновлення.
 
     4. Згода   дитини  на  усиновлення  не  потрібна,  якщо  вона
проживає в сім'ї усиновлювачів і вважає їх своїми батьками.
 
     Стаття 219. Усиновлення дитини без згоди батьків
 
     1. Усиновлення дитини провадиться  без  згоди  батьків,  якщо
вони:
 
     1) невідомі;
 
     2) визнані безвісно відсутніми;
 
     3) визнані недієздатними;
 
     4) позбавлені    батьківських    прав    щодо   дитини,   яка
усиновлюється.
 
     2. Усиновлення  дитини  може   бути   проведено   без   згоди
повнолітніх  батьків,  якщо  судом буде встановлено,  що вони,  не
проживаючи з дитиною понад шість місяців без поважних  причин,  не
проявляють   щодо  неї  батьківської  турботи  та  піклування,  не
виховують та не утримують її.
 
     Стаття 220. Згода другого з подружжя на усиновлення дитини
 
     1. На усиновлення дитини одним із подружжя потрібна  письмова
згода другого з подружжя, засвідчена нотаріально.
 
     2. Усиновлення дитини може бути проведене без згоди другого з
подружжя,  якщо він визнаний безвісно відсутнім,  недієздатним,  а
також за наявності інших обставин, що мають істотне значення.
 
 
     (  Частину  третю  статті  220  виключено  на підставі Закону
N 524-V ( 524-16 ) від 22.12.2006 )
 
 
     Стаття 221.  Згода  опікуна,  піклувальника  на   усиновлення
                  дитини
 
     1. На  усиновлення  дитини,  над  якою  встановлено опіку або
піклування,  а також на  усиновлення  дитини,  над  батьками  якої
встановлено опіку або піклування,  потрібна письмова згода опікуна
або піклувальника, незалежно від згоди батьків.
 
     2. Якщо опікун або піклувальник не дав згоди  на  усиновлення
дитини, така згода може бути дана органом опіки та піклування.
 
     3. Усиновлення   може   бути  проведене  без  згоди  опікуна,
піклувальника або органу опіки та піклування, якщо суд встановить,
що усиновлення дитини відповідає її інтересам.
 
     Стаття 222.  Згода  закладу  охорони здоров'я або навчального
                  закладу на усиновлення дитини
 
     1. На усиновлення дитини,  яка не має батьків і  перебуває  у
закладі   охорони   здоров'я  або  навчальному  закладі,  потрібна
письмова згода цього закладу.
 
     Усиновлення може бути проведене без згоди цього закладу, якщо
суд встановить, що усиновлення дитини відповідає її інтересам.
 
     Стаття 223. Заява про усиновлення дитини
 
     1. Особа, яка бажає усиновити дитину, подає до суду заяву про
усиновлення.   Подання   такої   заяви   через   представника   не
допускається.
 
     2. Заява  про  усиновлення  може  бути відкликана до набрання
чинності рішенням суду про усиновлення.
 
     Стаття 224. Рішення суду про усиновлення
 
     1. Суд,  постановляючи  рішення   про   усиновлення   дитини,
враховує обставини, що мають істотне значення, зокрема:
 
     1) стан  здоров'я  та матеріальне становище особи,  яка бажає
усиновити дитину,  її сімейний стан та умови проживання, ставлення
до виховання дитини;
 
     2) мотиви, на підставі яких особа бажає усиновити дитину;
 
     3) мотиви  того,  чому  другий  із  подружжя  не  бажає  бути
усиновлювачем,  якщо  лише  один  із  подружжя  подав  заяву   про
усиновлення;
 
     4) взаємовідповідність особи,  яка бажає усиновити дитину, та
дитини, а також те, як довго ця особа опікується вже дитиною;
 
     5) особу дитини та стан її здоров'я;
 
     6) ставлення дитини до особи, яка бажає її усиновити.
 
     2. При  дотриманні  всіх  умов,  встановлених  цим  Кодексом,
здатності особи, яка бажає усиновити дитину, забезпечити стабільні
та гармонійні умови для життя дитини суд постановляє рішення, яким
оголошує цю особу усиновлювачем дитини.
 
     3. Суд не може відмовити особі в усиновленні на тій підставі,
що вона вже має або може народити дитину.
 
     4. Суд,  постановляючи рішення про  усиновлення  повнолітньої
особи,   враховує   мотиви,   на   підставі   яких  особи  бажають
усиновлення,  можливість  їхнього  спільного   проживання,   їхній
сімейний стан та стан здоров'я,  а також інші обставини,  що мають
істотне значення.
 
     Стаття 225. Момент здійснення усиновлення
 
     1. Усиновлення вважається здійсненим у день набрання чинності
рішенням суду про усиновлення.
 
     2. За  бажанням усиновлювача державний орган реєстрації актів
цивільного стану видає на  підставі  рішення  суду  Свідоцтво  про
усиновлення  ( 1367-2002-п ),  зразок   якого  затверджує  Кабінет
Міністрів України.
 
     Стаття 226. Право на таємницю усиновлення
 
     1. Особа має право на таємницю перебування на обліку тих, хто
бажає усиновити дитину,  пошуку дитини  для  усиновлення,  подання
заяви   про   усиновлення   та   її  розгляду,  рішення  суду  про
усиновлення.
 
     2. Дитина,  яка усиновлена,  має право на  таємницю,  в  тому
числі і від неї самої, факту її усиновлення.
 
     3. Особа, яка була усиновлена, має право після досягнення нею
чотирнадцяти років на одержання інформації щодо свого усиновлення.
 
     Стаття 227. Право на приховання факту усиновлення від дитини,
                 яка усиновлена
 
     1. Усиновлювач  має  право  приховувати  факт усиновлення від
дитини,  яка  ним  усиновлена,  і  вимагати  нерозголошення   цієї
інформації особами,  яким стало відомо про неї як до,  так і після
досягнення дитиною повноліття.
 
     2. Усиновлювач має  право  приховувати  від  дитини  факт  її
усиновлення,  якщо  розкриття  таємниці  усиновлення  може завдати
шкоди її інтересам.
 
     3. Якщо усиновлюється дитина,  яка  не  досягла  семи  років,
службові  особи  при виявленні її згоди на усиновлення зобов'язані
вживати заходів щодо забезпечення таємниці усиновлення  від  самої
дитини.
 
     Стаття 228. Забезпечення таємниці усиновлення
 
     1. Особи,  яким  у  зв'язку з виконанням службових обов'язків
доступна  інформація  щодо  усиновлення  (перебування  осіб,   які
бажають  усиновити  дитину,  на  обліку,  пошук  ними  дитини  для
усиновлення,  подання заяви про усиновлення,  розгляд  справи  про
усиновлення,  здійснення  нагляду  за дотриманням прав усиновленої
дитини   тощо),  а  також  інші  особи,  яким  став  відомий  факт
усиновлення, зобов'язані не розголошувати її, зокрема і тоді, коли
усиновлення для самої дитини не є таємним.
( Частина перша статті 228 із змінами, внесеними згідно із Законом
N 3497-IV ( 3497-15 ) від 23.02.2006 )
 
     2. Відомості  про  усиновлення видаються судом лише за згодою
усиновлювача,  крім  випадків,  коли   такі   відомості   потрібні
правоохоронним органам, суду у зв'язку з цивільною чи кримінальною
справою, яка є у їх провадженні.
 
     3. Таємниця усиновлення забезпечується  також  відповідно  до
статей 229-231 цього Кодексу.
 
     4. Особи,   які   розголосили  таємницю  усиновлення,  несуть
відповідальність, встановлену законом.
 
     Стаття 229.  Право  усиновлювача  бути   записаним   матір'ю,
                  батьком дитини
 
     1. Особа,  яка  подала  заяву  про усиновлення,  може виявити
бажання бути  записаною  у  Книзі  реєстрації  народжень  матір'ю,
батьком дитини або повнолітньої особи.
 
     2. Якщо усиновлюється дитина,  яка досягла семи років, то для
запису усиновлювача матір'ю,  батьком потрібна згода дитини,  крім
випадку,   передбаченого   частиною  четвертою  статті  218  цього
Кодексу.
 
     3. Суд задовольняє таку  заяву  усиновлювача  у  рішенні  про
усиновлення, якщо це відповідає інтересам дитини.
 
     Стаття 230.  Право усиновлювача на зміну відомостей про місце
                  народження та дату народження дитини
 
     1. Особа,  яка подала заяву  про  усиновлення,  може  виявити
бажання  змінити відомості про місце народження та дату народження
дитини.
 
     2. Дата народження дитини може бути змінена не  більш  як  на
шість місяців.
 
     3. У рішенні про усиновлення суд змінює відомості  про  місце
народження  та  дату  народження  дитини,  якщо  це  відповідає її
інтересам.
 
     Стаття 231.  Зміна прізвища,  імені та по батькові особи, яка
                  усиновлена
 
     1. Якщо усиновлювачами є одночасно жінка та  чоловік  і  якщо
вони  записуються батьками дитини,  відповідно змінюються прізвище
та по батькові дитини.
 
     За заявою усиновлювачів може бути змінено  ім'я  дитини.  Для
такої зміни потрібна згода дитини. Така згода не вимагається, якщо
дитина живе в сім'ї усиновлювачів і звикла до нового імені.
 
     2. Якщо усиновлювач записується  батьком  дитини,  відповідно
змінюється по батькові дитини.
 
     3. Якщо усиновлюється повнолітня особа,  її прізвище, ім'я та
по батькові можуть бути змінені у зв'язку з усиновленням за заявою
усиновлювача та усиновленої особи.
 
     4. Про  зміни,  передбачені  у  цій  статті,  суд  зазначає у
рішенні про усиновлення.
 
     Стаття 232. Правові наслідки усиновлення
 
     1. З моменту здійснення усиновлення припиняються особисті  та
майнові права і обов'язки між батьками та особою,  яка усиновлена,
а також між нею та іншими її родичами за походженням.
 
     При усиновленні дитини однією особою ці  права  та  обов'язки
можуть  бути  збережені  за бажанням матері,  якщо усиновлювачем є
чоловік, або за бажанням батька, якщо усиновлювачем є жінка.
 
     2.  Якщо  після смерті одного з батьків дитини або розірвання
шлюбу  з  особою,  визнаною  судом  недієздатною, другий з батьків
дитини  вступив  у  повторний  шлюб  і  його  дружина,  чоловік  у
повторному шлюбі бажають усиновити дитину, баба, дід дитини з боку
того  з батьків, хто помер або визнаний недієздатним, рідні брати,
сестри  дитини мають право подати до суду заяву про збереження між
ними  та  дитиною,  яку  усиновлюють,  правового  зв'язку. ( Абзац
перший  частини  другої  статті  232  в  редакції  Закону  N 524-V
( 524-16 ) від 22.12.2006 )
 
     Суд розглядає таку заяву одночасно із заявою про  усиновлення
і задовольняє її, якщо це відповідає інтересам дитини.
 
     3. З моменту усиновлення виникають взаємні особисті немайнові
та майнові права і обов'язки  між  особою,  яка  усиновлена  (а  в
майбутньому  -  між  її  дітьми, внуками), та усиновлювачем і його
родичами за походженням.
 
     4. Усиновлення надає усиновлювачеві права і накладає на нього
обов'язки щодо дитини,  яку він усиновив,  у такому ж обсязі, який
мають батьки щодо дитини.
 
     5. Усиновлення надає особі,  яку усиновлено, права і накладає
на неї обов'язки щодо усиновлювача у такому  ж  обсязі,  який  має
дитина щодо своїх батьків.
 
     Стаття 233.  Внесення змін до актового запису про  народження
                  дитини, яка усиновлена
 
     1. На  підставі  рішення суду про усиновлення в актовий запис
про народження  дитини  або  повнолітньої  особи  державний  орган
реєстрації актів цивільного стану вносить відповідні зміни і видає
нове Свідоцтво про народження з урахуванням цих змін.
 
     Свідоцтво про народження, що було видане раніше, анулюється.
 
     Стаття 234.  Збереження  прав  дитини,  які  вона   мала   до
                  усиновлення
 
     1. Дитина,  яка  усиновлена,  зберігає права на пенсію,  інші
соціальні виплати,  а також на відшкодування  шкоди  у  зв'язку  з
втратою годувальника, які вона мала до усиновлення.
 
     Стаття 235. Нагляд за дотриманням прав дитини, яка усиновлена
 
     1. Орган  опіки  та піклування здійснює нагляд за дотриманням
прав дітей, які усиновлені і проживають в Україні.
 
     2. Нагляд  за  дотриманням  прав  дитини,   яка   усиновлена,
здійснюється до досягнення нею повноліття.
 
     Стаття 236. Недійсність усиновлення
 
     1. Усиновлення  визнається  недійсним за рішенням суду,  якщо
воно було проведене без згоди дитини та батьків,  якщо така  згода
була необхідною.
 
     2. Усиновлення  визнається  недійсним за рішенням суду,  якщо
усиновлювач не бажав настання прав та обов'язків,  які виникають у
результаті усиновлення (фіктивне усиновлення).
 
     3. Усиновлення  може бути визнане недійсним за рішенням суду,
якщо воно було проведене на підставі підроблених документів.
 
     4. Усиновлення може бути визнане недійсним за рішенням суду у
разі  відсутності згоди на усиновлення осіб,  зазначених у статтях
220-222 цього Кодексу.
 
     5. Якщо  одним  із  подружжя  усиновлена  дитина  другого   з
подружжя,  усиновлення  може  бути  визнане  недійсним за рішенням
суду,  якщо буде встановлено,  що на момент усиновлення другий  із
подружжя не мав наміру продовжувати з ним шлюбні відносини.
 
     Стаття 237. Правові наслідки визнання усиновлення недійсним
 
     1. Усиновлення,  визнане недійсним, анулюється з моменту його
здійснення.
 
     2. У разі визнання усиновлення недійсним  припиняються  права
та  обов'язки,  які  виникли  раніше  і  встановлені  законом  для
усиновлювача, його родичів та усиновленої дитини.
 
     3. У разі визнання усиновлення недійсним відновлюються  права
та  обов'язки  між  дитиною,  її  батьками  та  іншими родичами за
походженням.
 
     4.  У  разі  визнання  усиновлення  недійсним  дитина, яка не
досягла  чотирнадцяти років, за бажанням батьків або інших родичів
передається їм.
 
     У разі   визнання  усиновлення  недійсним  щодо  дитини,  яка
досягла  чотирнадцяти  років,  місце  її   подальшого   проживання
визначається за її згодою.
 
     У разі  якщо  передання  дитини  батькам  або  іншим  родичам
неможливе,  вона  передається  на  опікування  органу   опіки   та
піклування.
( Частина четверта статті 237 в редакції Закону N 524-V ( 524-16 )
від 22.12.2006 )
 
     5. У   разі   визнання  усиновлення  недійсним  відновлюються

| Стр.1 | Стр.2 | Стр.3 | Стр.4 | Стр.5 | Стр.6 | Стр.7 | Стр.8 | Стр.9 | Стр.10 | Стр.11 | Стр.12 | Стр.13 | Стр.14 | Стр.15 |



<< Назад | <<< Главная страница

Разное

При полном или частичном использовании материалов сайта ссылка на pravo.levonevsky.org обязательна

© 2006-2017г. www.levonevsky.org

TopList

Законодательство Беларуси и других стран

Законодательство России кодексы, законы, указы (избранное), постановления, архив

Законодательство Украины кодексы, законы, указы, постановления, приказы, письма


Законодательство Республики Беларусь по дате принятия:

2013 2012 2011 2010 2009 2008 2007 2006 2005 2004 2003 2002 2001 2000 до 2000 года

Защита прав потребителя
ЗОНА - специальный проект

Бюллетень "ПРЕДПРИНИМАТЕЛЬ" - о предпринимателях.



Новые документы




NewsBY.org - News of Belarus

UK Laws - Legal Portal

Legal portal of Belarus

Valery Levaneuski. Personal website of the Belarus politician, the former political prisoner