Бесплатная библиотека законов онлайн
Загрузить Adobe Flash Player

  Главная

  Право Украины

  Конституция

  Кодексы

  Законы

  Указы

  Постановления

  Приказы

  Письма

  Законы других стран

  Законодательство РБ

  Законодательство РФ

  Новости

  Полезные ресурсы

  Контакты

  Новости сайта

  Поиск документа


Полезные ресурсы

- Таможенный кодекс таможенного союза

- Каталог предприятий и организаций СНГ

- Законодательство Республики Беларусь по темам

- Законодательство Республики Беларусь по дате принятия

- Законодательство Республики Беларусь по органу принятия

- Законы Республики Беларусь

- Новости законодательства Беларуси

- Тюрьмы Беларуси

- Законодательство России

- Деловая Украина

- Автомобильный портал

- The legislation of the Great Britain


Правовые новости







НАЙТИ ДОКУМЕНТ


Сімейний кодекс України

Кодекс України № 2947-III от 10.01.2002

Текст документа по состоянию на 2 июля 2009 года

<< Назад | <<< Главная страница

Стр. 6

 
                         ПРИПИНЕННЯ ШЛЮБУ
 
     Стаття 104. Підстави припинення шлюбу
 
     1. Шлюб  припиняється  внаслідок смерті одного з подружжя або
оголошення його померлим.
 
     2. Шлюб припиняється внаслідок його розірвання.
 
     3. Якщо один із подружжя помер до набрання чинності  рішенням
суду   про   розірвання  шлюбу,  вважається,  що  шлюб  припинився
внаслідок його смерті.
 
     4. Якщо у день набрання чинності рішенням суду про розірвання
шлюбу  один  із  подружжя  помер,  вважається,  що шлюб припинився
внаслідок його розірвання.
 
     Стаття 105. Припинення шлюбу внаслідок його розірвання
 
     1.  Шлюб  припиняється  внаслідок його розірвання за спільною
заявою  подружжя  відповідно  до  статті  106  або  одного  з  них
відповідно до статті 107 цього Кодексу.
(  Частина  перша  статті 105 в редакції Закону N 524-V ( 524-16 )
від 22.12.2006 )
 
     2. Шлюб  припиняється  внаслідок  його розірвання за спільною
заявою подружжя на підставі рішення суду, відповідно до статті 109
цього Кодексу.
 
     3. Шлюб  припиняється  внаслідок  його  розірвання за позовом
одного з подружжя на підставі рішення суду,  відповідно до  статті
110 цього Кодексу.
 
     Стаття 106.  Розірвання  шлюбу  державним  органом реєстрації
                  актів цивільного стану за заявою  подружжя,  яке
                  не має дітей
 
      1. Подружжя,   яке   не  має  дітей,  має  право  подати  до
державного органу реєстрації  актів  цивільного  стану  заяву  про
розірвання шлюбу.
 
     Якщо  один із подружжя через поважну причину не може особисто
подати  заяву про розірвання шлюбу до державного органу реєстрації
актів  цивільного  стану,  таку  заяву, нотаріально засвідчену або
прирівняну  до  неї, від його імені може подати другий з подружжя.
(  Частину  першу  статті  106 доповнено абзацом згідно із Законом
N 524-V ( 524-16 ) від 22.12.2006 )
 
     2. Державний орган реєстрації актів цивільного стану виносить
постанову про розірвання шлюбу після спливу одного місяця від  дня
подання такої заяви, якщо вона не була відкликана.
 
     3. Шлюб  розривається  незалежно  від наявності між подружжям
майнового спору.
 
     Стаття 107.  Розірвання шлюбу  державним  органом  реєстрації
                  актів   цивільного  стану  за  заявою  одного  з
                  подружжя
 
     1. Шлюб  розривається  державним  органом  реєстрації   актів
цивільного  стану  за  заявою  одного із подружжя,  якщо другий із
подружжя:
 
     1) визнаний безвісно відсутнім;
 
     2) визнаний недієздатним;
 
     3) засуджений за вчинення  злочину  до  позбавлення  волі  на
строк не менш як три роки.
 
     2. Шлюб  розривається  незалежно  від наявності між подружжям
майнового спору.
 
     Стаття 108. Визнання розірвання шлюбу фіктивним
 
     1. За  заявою   заінтересованої   особи   розірвання   шлюбу,
здійснене  відповідно  до  положень статті 106 та пункту 3 частини
першої  статті  107  цього  Кодексу,  може  бути   визнане   судом
фіктивним, якщо буде встановлено, що жінка та чоловік продовжували
проживати  однією  сім'єю  і  не  мали  наміру  припинити   шлюбні
відносини.
 
     На підставі  рішення  суду актовий запис про розірвання шлюбу
та Свідоцтво про розірвання  шлюбу  анулюються  державним  органом
реєстрації актів цивільного стану.
 
     Стаття 109.  Розірвання  шлюбу  за  рішенням суду за спільною
                  заявою подружжя, яке має дітей
 
     1. Подружжя,  яке має дітей,  має право подати до суду  заяву
про розірвання шлюбу разом із письмовим договором про те, з ким із
них будуть проживати діти,  яку участь у забезпеченні умов їхнього
життя  братиме той з батьків,  хто буде проживати окремо,  а також
про умови здійснення ним права на особисте виховання дітей.
 
     2. Договір між подружжям про розмір аліментів на  дитину  має
бути  нотаріально  посвідчений.  У разі невиконання цього договору
аліменти  можуть  стягуватися  на  підставі   виконавчого   напису
нотаріуса.
 
     3. Суд  постановляє  рішення про розірвання шлюбу,  якщо буде
встановлено, що заява про розірвання шлюбу відповідає дійсній волі
дружини та чоловіка і що після розірвання шлюбу не будуть порушені
їхні особисті та майнові права, а також права їхніх дітей.
 
     4. Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу після  спливу
одного  місяця  від дня подання заяви.  До закінчення цього строку
дружина і чоловік мають  право  відкликати  заяву  про  розірвання
шлюбу.
 
     Стаття 110. Право на пред'явлення позову про розірвання шлюбу
 
     1. Позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із
подружжя.
 
     2. Позов про  розірвання  шлюбу  не  може  бути  пред'явлений
протягом   вагітності   дружини  та  протягом  одного  року  після
народження дитини,  крім випадків,  коли один із  подружжя  вчинив
протиправну поведінку,  яка містить ознаки злочину, щодо другого з
подружжя або дитини.
 
     3. Чоловік,  дружина  мають  право   пред'явити   позов   про
розірвання  шлюбу  протягом  вагітності дружини,  якщо батьківство
зачатої дитини визнане іншою особою.
 
     4. Чоловік,  дружина  мають  право   пред'явити   позов   про
розірвання   шлюбу   до   досягнення  дитиною  одного  року,  якщо
батьківство щодо неї визнане іншою особою  або  за  рішенням  суду
відомості  про  чоловіка  як  батька  дитини виключено із актового
запису про народження дитини.
 
     5. Опікун має право пред'явити позов  про  розірвання  шлюбу,
якщо  цього  вимагають  інтереси  того  з  подружжя,  хто визнаний
недієздатним.
 
     Стаття 111. Заходи суду щодо примирення подружжя
 
     1. Суд вживає заходів щодо примирення подружжя,  якщо  це  не
суперечить моральним засадам суспільства.
 
     Стаття 112. Підстави для розірвання шлюбу за позовом одного з
                 подружжя
 
     1. Суд з'ясовує фактичні взаємини  подружжя,  дійсні  причини
позову  про розірвання шлюбу,  бере до уваги наявність малолітньої
дитини, дитини-інваліда та інші обставини життя подружжя.
 
     2. Суд постановляє рішення про розірвання  шлюбу,  якщо  буде
встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу
суперечило б інтересам одного з них,  інтересам  їхніх  дітей,  що
мають істотне значення.
 
     Стаття 113. Право на вибір прізвища після розірвання шлюбу
 
     1. Особа,  яка  змінила своє прізвище у зв'язку з реєстрацією
шлюбу,  має право після розірвання шлюбу  надалі  іменуватися  цим
прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.
 
     Стаття 114. Момент припинення шлюбу у разі його розірвання
 
     1. У разі розірвання шлюбу державним органом реєстрації актів
цивільного  стану  шлюб  припиняється у день реєстрації розірвання
шлюбу.
(  Частина  перша  статті 114 в редакції Закону N 524-V ( 524-16 )
від 22.12.2006 )
 
     2. У  разі  розірвання  шлюбу  судом шлюб припиняється у день
набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу.
 
     Стаття 115. Реєстрація розірвання шлюбу
 
     1. Розірвання шлюбу,  здійснене за рішенням  суду,  має  бути
зареєстроване  в  державному  органі  реєстрації  актів цивільного
стану, за заявою колишньої дружини або чоловіка.
 
     2. Розірвання шлюбу засвідчується Свідоцтвом  про  розірвання
шлюбу ( 1367-2002-п ),  зразок  якого затверджує Кабінет Міністрів
України.
 
     Стаття 116. Право на повторний шлюб після розірвання шлюбу
 
     1. Після   розірвання   шлюбу   та  одержання  Свідоцтва  про
розірвання шлюбу особа має право на повторний шлюб.
 
 
     (  Статтю 117 виключено на підставі Закону N 524-V ( 524-16 )
від 22.12.2006 )
 
 
     Стаття 118. Поновлення шлюбу у разі з'явлення особи, яка була
                 оголошена   померлою   або    визнана    безвісно
                 відсутньою
 
     1.  Якщо  особа,  яка  була  оголошена померлою, з'явилася, і
відповідне  рішення  суду  скасовано  та  актовий запис про смерть
анульовано, її шлюб з іншою особою поновлюється за умови, що ніхто
з них не перебуває у повторному шлюбі.
(  Частина  перша  статті 118 в редакції Закону N 524-V ( 524-16 )
від 22.12.2006 )
 
     2. Якщо  особа,  яка  була   визнана   безвісно   відсутньою,
з'явилася,  і  відповідне рішення суду скасоване,  її шлюб з іншою
особою може бути поновлений за їхньою заявою, за умови, що ніхто з
них не перебуває у повторному шлюбі.
 
     3.  У  випадку,  передбаченому  частиною  другою цієї статті,
державний  орган  реєстрації актів цивільного стану анулює актовий
запис про розірвання шлюбу та відповідне свідоцтво, видане на його
підставі.
(  Частина  третя  статті 118 в редакції Закону N 524-V ( 524-16 )
від 22.12.2006 )
 
     Стаття 119. Встановлення режиму окремого проживання подружжя
 
     1. За заявою подружжя або  позовом  одного  з  них  суд  може
постановити  рішення про встановлення для подружжя режиму окремого
проживання у  разі  неможливості  чи  небажання  дружини  і  (або)
чоловіка проживати спільно.
 
     2. Режим  окремого  проживання припиняється у разі поновлення
сімейних відносин або за рішенням суду на підставі заяви одного  з
подружжя.
 
     Стаття 120.  Правові  наслідки  встановлення  режиму окремого
                  проживання подружжя
 
     1. Встановлення режиму окремого проживання не  припиняє  прав
та обов'язків подружжя, які встановлені цим Кодексом і які дружина
та чоловік мали до встановлення цього  режиму,  а  також  прав  та
обов'язків, які встановлені шлюбним договором.
 
     2. У разі встановлення режиму окремого проживання:
 
     1) майно,  набуте  в  майбутньому  дружиною та чоловіком,  не
вважатиметься набутим у шлюбі;
 
     2) дитина, народжена дружиною після спливу десяти місяців, не
вважатиметься такою, що походить від її чоловіка.
 
 
     (  Пункт  3  частини  другої статті 120 виключено на підставі
Закону N 524-V ( 524-16 ) від 22.12.2006 )
 
 
                            Розділ III
 
            ПРАВА ТА ОБОВ'ЯЗКИ МАТЕРІ, БАТЬКА І ДИТИНИ
 
                             Глава 12
 
                   ВИЗНАЧЕННЯ ПОХОДЖЕННЯ ДИТИНИ
 
     Стаття 121.  Загальні підстави виникнення прав та  обов'язків
                  матері, батька і дитини
 
     1. Права та обов'язки матері,  батька і дитини ґрунтуються на
походженні  дитини  від  них,   засвідченому   державним   органом
реєстрації   актів   цивільного  стану  в  порядку,  встановленому
статтями 122 та 125 цього Кодексу.
 
     Стаття 122.  Визначення  походження  дитини  від  матері   та
                  батька, які перебувають у шлюбі між собою
 
     1. Дитина, яка зачата і (або) народжена у шлюбі, походить від
подружжя.
 
     Походження дитини  від  подружжя  визначається  на   підставі
Свідоцтва  про  шлюб  та  документа  закладу  охорони здоров'я про
народження дружиною дитини.
 
     2.  Дитина,  яка  народжена  до  спливу  десяти місяців після
припинення   шлюбу  або  визнання  його  недійсним,  походить  від
подружжя.
( Частина друга статті 122 із змінами, внесеними згідно із Законом
N 524-V ( 524-16 ) від 22.12.2006 )
 
     3.  Подружжя,  а  також  жінка  та  чоловік,  шлюб  між якими
припинено, у разі народження дитини до спливу десяти місяців після
припинення  їх  шлюбу,  мають  право  подати  до державного органу
реєстрації  актів  цивільного  стану  спільну заяву про невизнання
чоловіка  (колишнього  чоловіка)  батьком дитини. Така вимога може
бути задоволена лише у разі подання іншою особою та матір'ю дитини
заяви про визнання батьківства.
 
     Якщо дитина народилася  до  спливу  десяти  місяців  від  дня
припинення шлюбу внаслідок смерті чоловіка,  походження дитини від
батька може бути визначене за спільною заявою матері та  чоловіка,
який вважає себе батьком.
(  Частина  третя  статті 122 в редакції Закону N 524-V ( 524-16 )
від 22.12.2006 )
 
     Стаття 123. Визначення походження дитини, народженої в
                 результаті застосування допоміжних
                 репродуктивних технологій
 
     1. У  разі  народження дружиною дитини,  зачатої в результаті
застосування допоміжних репродуктивних технологій,  здійснених  за
письмовою згодою її чоловіка, він записується батьком дитини.
 
     2. У разі перенесення в організм іншої жінки ембріона людини,
зачатого   подружжям   в   результаті   застосування    допоміжних
репродуктивних технологій, батьками дитини є подружжя.
 
     3. Подружжя  визнається батьками дитини,  народженої дружиною
після перенесення в  її  організм  ембріона  людини,  зачатого  її
чоловіком  та  іншою  жінкою  в результаті застосування допоміжних
репродуктивних технологій.
( Стаття 123 в редакції Закону N 524-V ( 524-16 ) від 22.12.2006 )
 
     Стаття 124.  Визначення  походження  дитини від батька у разі
                  реєстрації повторного шлюбу з її матір'ю
 
     1. Якщо дитина народилася до спливу десяти  місяців  від  дня
припинення   шлюбу   або   визнання  шлюбу  недійсним,  але  після
реєстрації повторного шлюбу її матері з іншою особою,  вважається,
що батьком дитини є чоловік її матері у повторному шлюбі.
 
     Батьківство попереднього  чоловіка  може  бути  визначене  на
підставі його спільної заяви з чоловіком у повторному шлюбі або за
рішенням суду.
 
     Стаття 125. Визначення  походження  дитини,  батьки  якої не
                 перебувають у шлюбі між собою
 
     1.  Якщо  мати  та  батько  дитини не перебувають у шлюбі між
собою,  походження  дитини  від  матері  визначається  на підставі
документа закладу охорони здоров'я про народження нею дитини.
 
     2. Якщо мати та батько дитини  не  перебувають  у  шлюбі  між
собою, походження дитини від батька визначається:
 
     1) за заявою матері та батька дитини;
 
     2) за заявою чоловіка, який вважає себе батьком дитини;
 
     3) за рішенням суду.
 
     Стаття 126. Визначення походження дитини від батька за заявою
                 жінки та чоловіка, які не перебувають у шлюбі між
                 собою
 
     1. Походження  дитини від батька визначається за заявою жінки
та чоловіка, які не перебувають у шлюбі між собою. Така заява може
бути  подана  як  до,  так і після народження дитини до державного
органу реєстрації актів цивільного стану.
 
     2. Якщо  заява  про  визнання  себе  батьком  дитини   подана
неповнолітнім,  державний  орган реєстрації актів цивільного стану
повідомляє батьків,  опікуна,  піклувальника  неповнолітнього  про

| Стр.1 | Стр.2 | Стр.3 | Стр.4 | Стр.5 | Стр.6 | Стр.7 | Стр.8 | Стр.9 | Стр.10 | Стр.11 | Стр.12 | Стр.13 | Стр.14 | Стр.15 |



<< Назад | <<< Главная страница

Разное

При полном или частичном использовании материалов сайта ссылка на pravo.levonevsky.org обязательна

© 2006-2017г. www.levonevsky.org

TopList

Законодательство Беларуси и других стран

Законодательство России кодексы, законы, указы (избранное), постановления, архив

Законодательство Украины кодексы, законы, указы, постановления, приказы, письма


Законодательство Республики Беларусь по дате принятия:

2013 2012 2011 2010 2009 2008 2007 2006 2005 2004 2003 2002 2001 2000 до 2000 года

Защита прав потребителя
ЗОНА - специальный проект

Бюллетень "ПРЕДПРИНИМАТЕЛЬ" - о предпринимателях.



Новые документы




NewsBY.org - News of Belarus

UK Laws - Legal Portal

Legal portal of Belarus

Valery Levaneuski. Personal website of the Belarus politician, the former political prisoner