НАЙТИ ДОКУМЕНТ
Цивільний кодекс України
Кодекс України № 435-IV от 16.01.2003
Текст документа по состоянию на 2 июля 2009 года
<< Назад |
<<< Главная страница
Стр. 16
Якщо відповідь та спростування у тому ж засобі масової
інформації є неможливими у зв'язку з його припиненням, така
відповідь та спростування мають бути оприлюднені в іншому засобі
масової інформації, за рахунок особи, яка поширила недостовірну
інформацію.
Спростування недостовірної інформації здійснюється незалежно
від вини особи, яка її поширила.
7. Спростування недостовірної інформації здійснюється у такий
же спосіб, у який вона була поширена.
Стаття 278. Заборона поширення інформації, якою
порушуються особисті немайнові права
1. Якщо особисте немайнове право фізичної особи порушене у
газеті, книзі, кінофільмі, теле-, радіопередачі тощо, які
готуються до випуску у світ, суд може заборонити розповсюдження
відповідної інформації.
2. Якщо особисте немайнове право фізичної особи порушене в
номері (випуску) газети, книзі, кінофільмі, теле-, радіопередачі
тощо, які випущені у світ, суд може заборонити (припинити) їх
розповсюдження до усунення цього порушення, а якщо усунення
порушення неможливе, - вилучити тираж газети, книги тощо з метою
його знищення.
( Стаття 278 в редакції Закону N 3261-IV ( 3261-15 ) від
22.12.2005 )
Стаття 279. Правові наслідки невиконання рішення суду про
захист особистого немайнового права
1. Якщо особа, яку суд зобов'язав вчинити відповідні дії для
усунення порушення особистого немайнового права, ухиляється від
виконання судового рішення, на неї може бути накладено штраф
відповідно до Цивільного процесуального кодексу України
( 1618-15 ).
2. Сплата штрафу не звільняє особу від обов'язку виконати
рішення суду.
Стаття 280. Право фізичної особи, особисте немайнове право
якої порушено, на відшкодування шкоди
1. Якщо фізичній особі внаслідок порушення її особистого
немайнового права завдано майнової та (або) моральної шкоди, ця
шкода підлягає відшкодуванню.
Глава 21
ОСОБИСТІ НЕМАЙНОВІ ПРАВА, ЩО ЗАБЕЗПЕЧУЮТЬ ПРИРОДНЕ ІСНУВАННЯ
ФІЗИЧНОЇ ОСОБИ
Стаття 281. Право на життя
1. Фізична особа має невід'ємне право на життя.
2. Фізична особа не може бути позбавлена життя.
Фізична особа має право захищати своє життя та здоров'я, а
також життя та здоров'я іншої фізичної особи від протиправних
посягань будь-якими засобами, не забороненими законом.
3. Медичні, наукові та інші досліди можуть провадитися лише
щодо повнолітньої дієздатної фізичної особи за її вільною згодою.
4. Забороняється задоволення прохання фізичної особи про
припинення її життя.
5. Стерилізація може відбутися лише за бажанням повнолітньої
фізичної особи.
Стерилізація недієздатної фізичної особи за наявності
медичних показань може бути проведена лише за згодою її опікуна, з
додержанням вимог, встановлених законом.
6. Штучне переривання вагітності, якщо вона не перевищує
дванадцяти тижнів, може здійснюватися за бажанням жінки.
У випадках, встановлених законодавством, штучне переривання
вагітності може бути проведене при вагітності від дванадцяти до
двадцяти двох тижнів.
Перелік ( 144-2006-п ) обставин, що дозволяють переривання
вагітності після дванадцяти тижнів вагітності, встановлюється
законодавством.
7. Повнолітні жінка або чоловік мають право за медичними
показаннями на проведення щодо них лікувальних програм допоміжних
репродуктивних технологій згідно з порядком та умовами,
встановленими законодавством.
( Стаття 281 із змінами, внесеними згідно із Законом N 2135-IV
( 2135-15 ) від 02.11.2004 )
Стаття 282. Право на усунення небезпеки, яка загрожує життю
та здоров'ю
1. Фізична особа має право вимагати усунення небезпеки,
створеної внаслідок підприємницької або іншої діяльності, яка
загрожує життю та здоров'ю.
Стаття 283. Право на охорону здоров'я
1. Фізична особа має право на охорону її здоров'я.
2. Охорона здоров'я забезпечується системною діяльністю
державних та інших організацій, передбаченою Конституцією України
( 254к/96-ВР ) та законом.
Стаття 284. Право на медичну допомогу
1. Фізична особа має право на надання їй медичної допомоги.
2. Фізична особа, яка досягла чотирнадцяти років і яка
звернулася за наданням їй медичної допомоги, має право на вибір
лікаря та вибір методів лікування відповідно до його рекомендацій.
3. Надання медичної допомоги фізичній особі, яка досягла
чотирнадцяти років, провадиться за її згодою.
4. Повнолітня дієздатна фізична особа, яка усвідомлює
значення своїх дій і може керувати ними, має право відмовитися від
лікування.
5. У невідкладних випадках, за наявності реальної загрози
життю фізичної особи, медична допомога надається без згоди
фізичної особи або її батьків (усиновлювачів), опікуна,
піклувальника.
6. Надання фізичній особі психіатричної допомоги здійснюється
відповідно до закону.
Стаття 285. Право на інформацію про стан свого здоров'я
1. Повнолітня фізична особа має право на достовірну і повну
інформацію про стан свого здоров'я, у тому числі на ознайомлення з
відповідними медичними документами, що стосуються її здоров'я.
2. Батьки (усиновлювачі), опікун, піклувальник мають право на
інформацію про стан здоров'я дитини або підопічного.
3. Якщо інформація про хворобу фізичної особи може погіршити
стан її здоров'я або погіршити стан здоров'я фізичних осіб,
визначених частиною другою цієї статті, зашкодити процесові
лікування, медичні працівники мають право дати неповну інформацію
про стан здоров'я фізичної особи, обмежити можливість їх
ознайомлення з окремими медичними документами.
4. У разі смерті фізичної особи члени її сім'ї або інші
фізичні особи, уповноважені ними, мають право бути присутніми при
дослідженні причин її смерті та ознайомитись із висновками щодо
причин смерті, а також право на оскарження цих висновків до суду.
Стаття 286. Право на таємницю про стан здоров'я
1. Фізична особа має право на таємницю про стан свого
здоров'я, факт звернення за медичною допомогою, діагноз, а також
про відомості, одержані при її медичному обстеженні.
2. Забороняється вимагати та подавати за місцем роботи або
навчання інформацію про діагноз та методи лікування фізичної
особи.
3. Фізична особа зобов'язана утримуватися від поширення
інформації, зазначеної у частині першій цієї статті, яка стала їй
відома у зв'язку з виконанням службових обов'язків або з інших
джерел.
4. Фізична особа може бути зобов'язана до проходження
медичного огляду у випадках, встановлених законодавством.
Стаття 287. Права фізичної особи, яка перебуває на
стаціонарному лікуванні у закладі охорони
здоров'я
1. Фізична особа, яка перебуває на стаціонарному лікуванні у
закладі охорони здоров'я, має право на допуск до неї інших
медичних працівників, членів сім'ї, опікуна, піклувальника,
нотаріуса та адвоката.
2. Фізична особа, яка перебуває на стаціонарному лікуванні у
закладі охорони здоров'я, має право на допуск до неї
священнослужителя для відправлення богослужіння та релігійного
обряду.
Стаття 288. Право на свободу
1. Фізична особа має право на свободу.
2. Забороняються будь-які форми фізичного чи психічного тиску
на фізичну особу, втягування її до вживання спиртних напоїв,
наркотичних та психотропних засобів, вчинення інших дій, що
порушують право на свободу.
Стаття 289. Право на особисту недоторканність
1. Фізична особа має право на особисту недоторканність.
2. Фізична особа не може бути піддана катуванню, жорстокому,
нелюдському або такому, що принижує її гідність, поводженню чи
покаранню.
3. Фізичне покарання батьками (усиновлювачами), опікунами,
піклувальниками, вихователями малолітніх, неповнолітніх дітей та
підопічних не допускається.
У разі жорстокої, аморальної поведінки фізичної особи щодо
іншої особи, яка є в безпорадному стані, застосовуються заходи,
встановлені цим Кодексом та іншим законом.
4. Фізична особа має право розпорядитися щодо передачі після
її смерті органів та інших анатомічних матеріалів її тіла
науковим, медичним або навчальним закладам.
Стаття 290. Право на донорство
1. Повнолітня дієздатна фізична особа має право бути донором
крові, її компонентів, а також органів та інших анатомічних
матеріалів та репродуктивних клітин.
Донорство крові, її компонентів, органів та інших анатомічних
матеріалів, репродуктивних клітин здійснюється відповідно до
закону.
2. Взяття органів та інших анатомічних матеріалів з тіла
фізичної особи, яка померла, не допускається, крім випадків і в
порядку, встановлених законом.
3. Фізична особа може дати письмову згоду на донорство її
органів та інших анатомічних матеріалів на випадок своєї смерті
або заборонити його.
У разі імплантації органів та інших анатомічних матеріалів
члени сім'ї, близькі родичі донора мають право знати ім'я особи
реципієнта.
Стаття 291. Право на сім'ю
1. Фізична особа незалежно від віку та стану здоров'я має
право на сім'ю.
2. Фізична особа не може бути проти її волі розлучена з
сім'єю, крім випадків, встановлених законом.
3. Фізична особа має право на підтримання зв'язків з членами
своєї сім'ї та родичами незалежно від того, де вона перебуває.
4. Ніхто не має права втручатися у сімейне життя фізичної
особи, крім випадків, передбачених Конституцією України
( 254к/96-ВР ).
Стаття 292. Право на опіку або піклування
1. Малолітня, неповнолітня особа, а також фізична особа, яка
визнана недієздатною або цивільна дієздатність якої обмежена, має
право на опіку або піклування.
Стаття 293. Право на безпечне для життя і здоров'я довкілля
1. Фізична особа має право на безпечне для життя і здоров'я
довкілля, право на достовірну інформацію про стан довкілля, про
якість харчових продуктів і предметів побуту, а також право на її
збирання та поширення.
2. Діяльність фізичної та юридичної особи, що призводить до
нищення, псування, забруднення довкілля, є незаконною. Кожен має
право вимагати припинення такої діяльності.
Діяльність фізичної та юридичної особи, яка завдає шкоди
довкіллю, може бути припинена за рішенням суду.
3. Фізична особа має право на безпечні для неї продукти
споживання (харчові продукти та предмети побуту).
4. Фізична особа має право на належні, безпечні і здорові
умови праці, проживання, навчання тощо.
Глава 22
ОСОБИСТІ НЕМАЙНОВІ ПРАВА, ЩО ЗАБЕЗПЕЧУЮТЬ СОЦІАЛЬНЕ БУТТЯ
ФІЗИЧНОЇ ОСОБИ
Стаття 294. Право на ім'я
1. Фізична особа має право на ім'я.
2. Фізична особа має право на транскрибований запис її
прізвища та імені відповідно до своєї національної традиції.
3. У разі перекручення імені фізичної особи воно має бути
виправлене. Якщо перекручення імені було здійснене у документі,
такий документ підлягає заміні. Якщо перекручення імені здійснене
у засобі масової інформації, воно має бути виправлене у тому ж
засобі масової інформації.
Стаття 295. Право на зміну імені
1. Фізична особа, яка досягла шістнадцяти років, має право на
власний розсуд змінити своє прізвище та (або) власне ім'я.
2. Фізична особа, яка досягла чотирнадцяти років, має право
змінити своє прізвище та (або) власне ім'я за згодою батьків або
одного з них у разі, якщо другий з батьків помер, визнаний
безвісно відсутнім, оголошений померлим, визнаний обмежено
дієздатним, недієздатним, позбавлений батьківських прав щодо цієї
дитини, а також якщо відомості про батька (матір) дитини виключено
з актового запису про її народження або якщо відомості про
чоловіка як батька дитини внесені до актового запису про її
народження за заявою матері.
У разі якщо над фізичною особою, яка досягла чотирнадцяти
років, встановлено піклування, зміна прізвища та (або) власного
імені такої особи здійснюється за згодою піклувальника.
3. Фізична особа, яка досягла чотирнадцяти років, має право
на зміну по батькові у разі зміни її батьком свого власного імені
або виключення відомостей про нього як батька дитини з актового
запису про її народження.
4. Прізвище, власне ім'я та по батькові фізичної особи можуть
бути змінені у разі її усиновлення, визнання усиновлення недійсним
або його скасування відповідно до закону.
5. Прізвище фізичної особи може бути змінене у разі
реєстрації шлюбу, розірвання шлюбу або визнання його недійсним.
6. Підставами для відмови у зміні імені є:
перебування заявника під слідством, судом, адміністративним
наглядом;
наявність у заявника судимості, яку не погашено або не знято
в установленому законом порядку;
офіційне звернення правоохоронних органів іноземних держав
про оголошення розшуку заявника;
подання заявником неправдивих відомостей про себе.
7. Порядок розгляду заяв про зміну імені (прізвища, власного
імені, по батькові) фізичної особи ( 915-2007-п ) встановлюється
Кабінетом Міністрів України.
( Стаття 295 в редакції Закону N 524-V ( 524-16 ) від 22.12.2006 )
Стаття 296. Право на використання імені
1. Фізична особа має право використовувати своє ім'я у всіх
сферах своєї діяльності.
2. Використання імені фізичної особи в літературних та інших
творах, крім творів документального характеру, як персонажа
(дійової особи) допускається лише за її згодою, а після її смерті
| Стр.1 | Стр.2 | Стр.3 | Стр.4 | Стр.5 | Стр.6 | Стр.7 | Стр.8 | Стр.9 | Стр.10 | Стр.11 | Стр.12 | Стр.13 | Стр.14 | Стр.15 | Стр.16 | Стр.17 | Стр.18 | Стр.19 | Стр.20 | Стр.21 | Стр.22 | Стр.23 | Стр.24 | Стр.25 | Стр.26 | Стр.27 | Стр.28 | Стр.29 | Стр.30 | Стр.31 | Стр.32 | Стр.33 | ... Последняя |
<< Назад |
<<< Главная страница
|
