НАЙТИ ДОКУМЕНТ
Цивільний кодекс України
Кодекс України № 435-IV от 16.01.2003
Текст документа по состоянию на 2 июля 2009 года
<< Назад |
<<< Главная страница
Стр. 47
можуть бути відокремлені одне від одного.
2. У кожній з двох частин подвійного складського свідоцтва
мають бути однаково зазначені:
1) найменування та місцезнаходження товарного складу, що
прийняв товар на зберігання;
2) номер свідоцтва за реєстром товарного складу;
3) найменування юридичної особи або ім'я фізичної особи, від
якої прийнято товар на зберігання, її місцезнаходження або місце
проживання;
4) найменування і кількість прийнятого на зберігання товару -
число одиниць та (або) товарних місць та (або) міра (вага, об'єм)
товару;
5) строк, на який прийнято товар на зберігання, або вказівка
на те, що товар прийнято на зберігання до запитання;
6) розмір плати за зберігання або тарифи, на підставі яких
вона обчислюється, та порядок її сплати;
7) дата видачі свідоцтва.
Кожна з двох частин подвійного складського свідоцтва повинна
також містити ідентичні підписи уповноваженої особи та печатки
товарного складу.
3. Документ, що не відповідає вимогам цієї статті, не є
подвійним складським свідоцтвом.
Стаття 963. Права володільця складського та заставного
свідоцтва
1. Володілець складського та заставного свідоцтва має право
розпоряджатися товаром, що зберігається на товарному складі.
2. Володілець лише складського свідоцтва має право
розпоряджатися товаром, але цей товар не може бути взятий зі
складу до погашення кредиту, виданого за заставним свідоцтвом.
3. Володілець лише заставного свідоцтва має право застави на
товар на суму відповідно до суми кредиту та процентів за
користування ним. У разі застави товару відмітка про це робиться
на складському свідоцтві.
Стаття 964. Передання складського та заставного свідоцтва
1. Складське та заставне свідоцтва можуть передаватися разом
або окремо за передавальними написами.
Стаття 965. Просте складське свідоцтво
1. Просте складське свідоцтво видається на пред'явника.
2. Просте складське свідоцтво має містити відомості,
встановлені пунктами 1, 2, 4, 7 та абзацом дев'ятим частини другої
статті 962 цього Кодексу, а також вказівку на те, що воно видане
на пред'явника.
3. Документ, що не відповідає вимогам цієї статті, не є
простим складським свідоцтвом.
Стаття 966. Видача товару за подвійним складським свідоцтвом
1. Товарний склад видає товари володільцеві складського та
заставного свідоцтва (подвійного складського свідоцтва) лише в
обмін на обидва свідоцтва разом.
2. Володільцеві складського свідоцтва, який не має заставного
свідоцтва, але сплатив суму боргу за ним, склад видає товар лише в
обмін на складське свідоцтво та за умови надання разом з ним
квитанції про сплату всієї суми боргу за заставним свідоцтвом.
Товарний склад, що видав товар володільцеві складського
свідоцтва, який не має заставного свідоцтва та не сплатив суму
боргу за ним, відповідає перед володільцем заставного свідоцтва за
платіж усієї суми, забезпеченої за ним.
3. Володілець складського та заставного свідоцтва має право
вимагати видачі товару частинами. При цьому в обмін на первісні
свідоцтва йому видаються нові свідоцтва на товар, що залишився на
складі.
Параграф 3. Спеціальні види зберігання
Стаття 967. Зберігання речі у ломбарді
1. Договір зберігання речі, прийнятої ломбардом від фізичної
особи, оформляється видачею іменної квитанції.
2. Ціна речі визначається за домовленістю сторін.
3. Ломбард зобов'язаний страхувати на користь поклажодавця за
свій рахунок речі, прийняті на зберігання, виходячи з повної суми
їх оцінки.
Стаття 968. Продаж речі, яку поклажодавець не забрав з
ломбарду
1. Річ, яку поклажодавець не забрав із ломбарду після спливу
трьох місяців від дня закінчення строку договору зберігання, може
бути продана ломбардом у порядку, встановленому законом.
2. Із суми виторгу, одержаної від продажу речі, вираховуються
плата за зберігання та інші платежі, які належить зробити
ломбардові. Залишок суми виторгу повертається поклажодавцеві.
Стаття 969. Зберігання цінностей у банку
1. Банк може прийняти на зберігання документи, цінні папери,
дорогоцінні метали, каміння, інші коштовності та цінності.
2. Банк може бути уповноважений поклажодавцем на вчинення
правочинів з цінними паперами, прийнятими на зберігання.
3. Укладення договору зберігання цінностей у банку
засвідчується видачею банком поклажодавцеві іменного документа,
пред'явлення якого є підставою для повернення цінностей
поклажодавцеві.
Стаття 970. Договір про надання індивідуального банківського
сейфа, що охороняється банком
1. Банк може передати поклажодавцеві індивідуальний
банківський сейф (його частину або спеціальне приміщення) для
зберігання у ньому цінностей та роботи з ними.
2. Банк видає поклажодавцеві ключ від сейфа, картку, що
ідентифікує поклажодавця, інший знак або документ, що посвідчує
право його пред'явника на доступ до сейфа та одержання з нього
цінностей.
3. Банк приймає від поклажодавця цінності, контролює їх
поміщення у сейф та одержання їх із сейфа.
Стаття 971. Договір про надання індивідуального банківського
сейфа, що не охороняється банком
1. До договору про надання особі банківського сейфа без
відповідальності банку за вміст сейфа застосовуються положення
цього Кодексу про майновий найм (оренду).
Стаття 972. Зберігання речей у камерах схову організацій,
підприємств транспорту
1. Камери схову загального користування, що перебувають у
віданні організацій, підприємств транспорту, зобов'язані приймати
на зберігання речі пасажирів та інших осіб незалежно від наявності
у них проїзних документів.
2. На підтвердження прийняття речі на зберігання до камери
схову (крім автоматичних камер) поклажодавцеві видається квитанція
або номерний жетон.
3. Збитки, завдані поклажодавцеві внаслідок втрати, нестачі
або пошкодження речі, зданої до камери схову, відшкодовуються
протягом доби з моменту пред'явлення вимоги про їх відшкодування у
розмірі суми оцінки речі, здійсненої при переданні її на
зберігання.
4. Строк, протягом якого камера схову зобов'язана зберігати
річ, встановлюється правилами, що видаються відповідно до
транспортних кодексів (статутів), або за домовленістю сторін. Якщо
сторона не забрала річ у встановлені строки, камера схову
зобов'язана зберігати її протягом трьох місяців. Зі спливом цього
строку річ може бути продана у порядку, встановленому законом.
5. У разі втрати квитанції або номерного жетона річ, здана до
камери схову, видається поклажодавцеві після надання доказів
належності йому цієї речі.
6. До договору про зберігання речі в автоматичних камерах
схову застосовуються положення цього Кодексу про майновий найм
(оренду).
Стаття 973. Зберігання речей у гардеробі організації
1. Якщо річ здана у гардероб організації, зберігачем є ця
організація.
Зберігач речі, зданої до гардеробу, незалежно від того, чи
здійснюється зберігання за плату чи безоплатно, зобов'язаний вжити
усіх необхідних заходів щодо забезпечення схоронності речі.
2. Положення цієї статті застосовуються у разі зберігання
верхнього одягу, головних уборів у місцях, спеціально відведених
для цього, в закладах охорони здоров'я та інших закладах.
Стаття 974. Зберігання речей пасажира під час його
перевезення
1. Перевізник зобов'язаний забезпечити схоронність валізи
(сумки), особистих речей пасажира (крім дорогоцінностей та
грошей), які пасажир перевозить у відведеному місці.
Стаття 975. Зберігання речей у готелі
1. Готель відповідає за схоронність речей, внесених до готелю
особою, яка проживає у ньому. Річ вважається такою, що внесена до
готелю, якщо вона передана працівникам готелю або знаходиться у
відведеному для особи приміщенні.
2. Готель відповідає за втрату грошей, інших цінностей
(цінних паперів, коштовностей) лише за умови, що вони були окремо
передані готелю на зберігання.
3. У разі втрати чи пошкодження речі особа зобов'язана
негайно повідомити про це готель.
Якщо до закінчення строку проживання особа не пред'явила свої
вимоги до готелю, вважається, що її речі не були втрачені чи
пошкоджені.
4. Положення цієї статті застосовуються до зберігання речей
фізичних осіб у гуртожитках, мотелях, будинках відпочинку,
пансіонатах, санаторіях та інших організаціях, у приміщеннях яких
особа тимчасово проживає.
Стаття 976. Зберігання речей, що є предметом спору
1. Дві або більше осіб, між якими виник спір про право на
річ, можуть передати цю річ третій особі, яка бере на себе
обов'язок після вирішення спору повернути річ особі, визначеній за
рішенням суду або за погодженням усіх осіб, між якими є спір.
2. Річ, яка є предметом спору, може бути передана на
зберігання за рішенням суду.
Зберігачем у цьому разі може бути особа, призначена судом,
або особа, визначена за домовленістю сторін, між якими є спір. Річ
передається на зберігання іншій особі за її згодою, якщо інше не
встановлено законом. Зберігач має право на плату за рахунок
сторін, між якими є спір.
Стаття 977. Зберігання автотранспортних засобів
1. Якщо зберігання автотранспортних засобів здійснюється
суб'єктом підприємницької діяльності, такий договір є публічним.
2. За договором зберігання транспортного засобу в боксах та
гаражах, на спеціальних стоянках зберігач зобов'язується не
допускати проникнення в них сторонніх осіб і видати транспортний
засіб за першою вимогою поклажодавця.
Договір зберігання транспортного засобу поширюється також на
відносини між гаражно-будівельним чи гаражним кооперативом та їх
членами, якщо інше не встановлено законом або статутом
кооперативу.
Прийняття автотранспортного засобу на зберігання
посвідчується квитанцією (номером, жетоном).
Стаття 978. Договір охорони
1. За договором охорони охоронець, який є суб'єктом
підприємницької діяльності, зобов'язується забезпечити
недоторканність особи чи майна, які охороняються. Володілець
такого майна або особа, яку охороняють, зобов'язані виконувати
передбачені договором правила особистої та майнової безпеки і
щомісячно сплачувати охоронцю встановлену плату.
Глава 67
СТРАХУВАННЯ
Стаття 979. Договір страхування
1. За договором страхування одна сторона (страховик)
зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку)
виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі,
визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а
страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та
виконувати інші умови договору.
Стаття 980. Предмет договору страхування
1. Предметом договору страхування можуть бути майнові
інтереси, які не суперечать закону і пов'язані з:
1) життям, здоров'ям, працездатністю та пенсійним
забезпеченням (особисте страхування);
2) володінням, користуванням і розпоряджанням майном (майнове
страхування);
3) відшкодуванням шкоди, завданої страхувальником
(страхування відповідальності).
Стаття 981. Форма договору страхування
1. Договір страхування укладається в письмовій формі.
Договір страхування може укладатись шляхом видачі страховиком
страхувальникові страхового свідоцтва (поліса, сертифіката).
2. У разі недодержання письмової форми договору страхування
такий договір є нікчемним.
Стаття 982. Істотні умови договору страхування
1. Істотними умовами договору страхування є предмет договору
страхування, страховий випадок, розмір грошової суми, в межах якої
страховик зобов'язаний провести виплату у разі настання страхового
випадку (страхова сума), розмір страхового платежу і строки його
сплати, строк договору та інші умови, визначені актами цивільного
законодавства.
Стаття 983. Момент набрання чинності договором страхування
1. Договір страхування набирає чинності з моменту внесення
страхувальником першого страхового платежу, якщо інше не
встановлено договором.
Стаття 984. Сторони у договорі страхування
1. Страховиком є юридична особа, яка спеціально створена для
здійснення страхової діяльності та одержала у встановленому
порядку ліцензію на здійснення страхової діяльності.
Вимоги, яким повинні відповідати страховики, порядок
ліцензування їх діяльності та здійснення державного нагляду за
страховою діяльністю встановлюються законом.
2. Страхувальником може бути фізична або юридична особа.
Стаття 985. Укладення договору страхування на користь третьої
особи
1. Страхувальник має право укласти із страховиком договір на
користь третьої особи, якій страховик зобов'язаний здійснити
страхову виплату у разі досягнення нею певного віку або настання
іншого страхового випадку.
2. Страхувальник має право при укладенні договору страхування
призначити фізичну або юридичну особу для одержання страхової
виплати (вигодонабувача), а також замінювати її до настання
страхового випадку, якщо інше не встановлено договором
страхування.
3. Особливості укладення договору страхування на користь
третьої особи встановлюються законом.
Стаття 986. Співстрахування
1. За згодою страхувальника предмет договору страхування може
бути застрахований за одним договором страхування кількома
страховиками (співстрахування) з визначенням прав та обов'язків
кожного із страховиків.
| Первая ... | Стр.30 | Стр.31 | Стр.32 | Стр.33 | Стр.34 | Стр.35 | Стр.36 | Стр.37 | Стр.38 | Стр.39 | Стр.40 | Стр.41 | Стр.42 | Стр.43 | Стр.44 | Стр.45 | Стр.46 | Стр.47 | Стр.48 | Стр.49 | Стр.50 | Стр.51 | Стр.52 | Стр.53 | Стр.54 | Стр.55 | Стр.56 | Стр.57 | Стр.58 | Стр.59 | Стр.60 | Стр.61 | Стр.62 | Стр.63 |
<< Назад |
<<< Главная страница
|
