Бесплатная библиотека законов онлайн
Загрузить Adobe Flash Player

  Главная

  Право Украины

  Конституция

  Кодексы

  Законы

  Указы

  Постановления

  Приказы

  Письма

  Законы других стран

  Законодательство РБ

  Законодательство РФ

  Новости

  Полезные ресурсы

  Контакты

  Новости сайта

  Поиск документа


Полезные ресурсы

- Таможенный кодекс таможенного союза

- Каталог предприятий и организаций СНГ

- Законодательство Республики Беларусь по темам

- Законодательство Республики Беларусь по дате принятия

- Законодательство Республики Беларусь по органу принятия

- Законы Республики Беларусь

- Новости законодательства Беларуси

- Тюрьмы Беларуси

- Законодательство России

- Деловая Украина

- Автомобильный портал

- The legislation of the Great Britain


Правовые новости







НАЙТИ ДОКУМЕНТ


Цивільний кодекс України

Кодекс України № 435-IV от 16.01.2003

Текст документа по состоянию на 2 июля 2009 года

<< Назад | <<< Главная страница

Стр. 61

оголошує його зміст.
 
     3. Про  оголошення  заповіту   складається   протокол,   який
підписують нотаріус та свідки.  У протоколі записується весь зміст
заповіту.
 
     Стаття 1251. Посвідчення заповіту посадовою, службовою особою
                  органу місцевого самоврядування
 
     1. Якщо  у населеному пункті немає нотаріуса,  заповіт,  крім
секретного,  може бути посвідчений уповноваженою на це  посадовою,
службовою особою відповідного органу місцевого самоврядування.
 
     Стаття 1252. Посвідчення заповіту іншою посадовою, службовою
                  особою
 
     1. Заповіт особи,  яка  перебуває  на  лікуванні  у  лікарні,
госпіталі,  іншому стаціонарному закладі охорони здоров'я, а також
особи, яка проживає в будинку для осіб похилого віку та інвалідів,
може   бути  посвідчений  головним  лікарем,  його  заступником  з
медичної частини або черговим  лікарем  цієї  лікарні,  госпіталю,
іншого стаціонарного закладу охорони здоров'я, а також начальником
госпіталю,  директором  або  головним  лікарем  будинку  для  осіб
похилого віку та інвалідів.
 
     2. Заповіт   особи,   яка   перебуває  під  час  плавання  на
морському,  річковому судні,  що ходить під прапором України, може
бути посвідчений капітаном цього судна.
 
     3. Заповіт   особи,  яка  перебуває  у  пошуковій  або  іншій
експедиції, може бути посвідчений начальником цієї експедиції.
 
     4. Заповіт  військовослужбовця,  а   в   пунктах   дислокації
військових   частин,   з'єднань,   установ,   військово-навчальних
закладів, де немає нотаріуса чи органу, що вчиняє нотаріальні дії,
а  також заповіт робітника,  службовця,  члена їхніх сімей і члена
сім'ї  військовослужбовця   може   бути   посвідчений   командиром
(начальником) цих частини, з'єднання, установи або закладу.
 
     5.   Заповіт  особи,  яка  тримається  в  установі  виконання
покарань, може бути посвідчений начальником такої установи.
( Частина п'ята статті 1252 в редакції Закону N 1254-VI ( 1254-17 )
від 14.04.2009 )
 
     6.  Заповіт  особи, яка тримається у слідчому ізоляторі, може
бути посвідчений начальником слідчого ізолятора.
(  Частина  шоста  статті  1252  із  змінами,  внесеними згідно із
Законом N 1254-VI ( 1254-17 ) від 14.04.2009 )
 
     7. Заповіти осіб,  зазначених у частинах першій - шостій цієї
статті, посвідчуються при свідках.
 
     8. До заповітів,  посвідчених посадовими, службовими особами,
застосовуються положення статті 1247 цього Кодексу.
 
     9. Заповіти,   посвідчені   посадовими,  службовими  особами,
визначеними у частинах першій - шостій цієї статті,  прирівнюються
до заповітів, посвідчених нотаріусами.
 
     Стаття 1253. Посвідчення заповіту при свідках
 
     1. На  бажання  заповідача його заповіт може бути посвідчений
при свідках.
 
     2. У випадках,  встановлених абзацом  третім  частини  другої
статті  1248 і статтею 1252 цього Кодексу,  присутність не менш як
двох свідків при посвідченні заповіту є обов'язковою.
 
     3. Свідками  можуть  бути  лише  особи  з  повною   цивільною
дієздатністю.
 
     4. Свідками не можуть бути:
 
     1) нотаріус або інша посадова,  службова особа, яка посвідчує
заповіт;
 
     2) спадкоємці за заповітом;
 
     3) члени сім'ї та близькі родичі спадкоємців за заповітом;
 
     4) особи, які не можуть прочитати або підписати заповіт.
 
     5. Свідки, при яких посвідчено заповіт, зачитують його вголос
та ставлять свої підписи на ньому.
 
     6. У текст заповіту заносяться відомості про особу свідків.
 
     Стаття 1254. Право заповідача на скасування та зміну заповіту
 
     1. Заповідач має право у будь-який час скасувати заповіт.
 
     2. Заповідач має право у будь-який час скласти новий заповіт.
Заповіт,  який було складено пізніше,  скасовує попередній заповіт
повністю або у тій частині, в якій він йому суперечить.
 
     3. Кожний  новий  заповіт  скасовує попередній і не відновлює
заповіту, який заповідач склав перед ним.
 
     4. Якщо новий заповіт,  складений заповідачем,  був  визнаний
недійсним,  чинність попереднього заповіту не відновлюється,  крім
випадків, встановлених статтями 225 і 231 цього Кодексу.
 
     5. Заповідач має право у будь-який  час  внести  до  заповіту
зміни.
 
     6. Скасування  заповіту,  внесення  до нього змін провадяться
заповідачем особисто.
 
     7. Скасування заповіту,  внесення до нього змін провадяться у
порядку, встановленому цим Кодексом для посвідчення заповіту.
 
     Стаття 1255. Таємниця заповіту
 
     1. Нотаріус,  інша  посадова,  службова особа,  яка посвідчує
заповіт,  свідки,  а також фізична  особа,  яка  підписує  заповіт
замість   заповідача,   не   мають  права  до  відкриття  спадщини
розголошувати  відомості  щодо  факту  складення  заповіту,   його
змісту, скасування або зміни заповіту.
 
     Стаття 1256. Тлумачення заповіту
 
     1. Тлумачення  заповіту  може  бути здійснене після відкриття
спадщини самими спадкоємцями.
 
     2. У  разі  спору  між   спадкоємцями   тлумачення   заповіту
здійснюється судом відповідно до статті 213 цього Кодексу.
 
     Стаття 1257. Недійсність заповіту
 
     1. Заповіт,  складений особою,  яка не мала на  це  права,  а
також  заповіт,  складений  з  порушенням вимог щодо його форми та
посвідчення, є нікчемним.
 
     2. За  позовом  заінтересованої  особи  суд  визнає   заповіт
недійсним,  якщо буде встановлено,  що волевиявлення заповідача не
було вільним і не відповідало його волі.
 
     3. Недійсність  окремого  розпорядження,   що   міститься   у
заповіті, не має наслідком недійсності іншої його частини.
 
     4. У  разі  недійсності  заповіту  спадкоємець,  який  за цим
заповітом був позбавлений права на спадкування,  одержує право  на
спадкування за законом на загальних підставах.
 
                             Глава 86
                      СПАДКУВАННЯ ЗА ЗАКОНОМ
 
     Стаття 1258. Черговість спадкування за законом
 
     1. Спадкоємці  за  законом  одержують  право  на  спадкування
почергово.
 
     2. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує  право
на  спадкування  у разі відсутності спадкоємців попередньої черги,
усунення їх від права на спадкування,  неприйняття  ними  спадщини
або відмови від її прийняття,  крім випадків, встановлених статтею
1259 цього Кодексу.
 
     Стаття 1259. Зміна черговості одержання права на спадкування
 
     1. Черговість одержання  спадкоємцями  за  законом  права  на
спадкування  може  бути  змінена нотаріально посвідченим договором
заінтересованих спадкоємців,  укладеним після відкриття  спадщини.
Цей договір не може порушити прав спадкоємця, який не бере у ньому
участі, а також спадкоємця, який має право на обов'язкову частку у
спадщині.
 
     2. Фізична  особа,  яка  є  спадкоємцем  за законом наступних
черг, може за рішенням суду одержати право на спадкування разом із
спадкоємцями тієї черги,  яка має право на спадкування,  за умови,
що  вона  протягом   тривалого   часу   опікувалася,   матеріально
забезпечувала,  надавала  іншу допомогу спадкодавцеві,  який через
похилий вік, тяжку хворобу або каліцтво був у безпорадному стані.
 
     Стаття 1260. Спадкування усиновленими та усиновлювачами
 
     1. У разі спадкування за законом усиновлений та його нащадки,
з  одного  боку,  та  усиновлювач  і  його  родичі  -  з  другого,
прирівнюються до родичів за походженням.
 
     2. Усиновлений та його нащадки не спадкують за законом  після
смерті батьків усиновленого,  інших його родичів за походженням по
висхідній лінії.
 
     Батьки усиновленого та інші його  родичі  за  походженням  по
висхідній  лінії не спадкують за законом після смерті усиновленого
та його нащадків.
 
     3. Якщо за рішенням суду про усиновлення збережений  правовий
зв'язок між усиновленим та його бабою, дідом, братом та сестрою за
походженням,  то у разі смерті  його  баби,  діда  за  походженням
усиновлений має право на спадкування за правом представлення,  а у
разі смерті його брата,  сестри за  походженням  -  має  право  на
спадкування як спадкоємець другої черги.
 
     У разі смерті усиновленого його баба,  дід,  брат,  сестра за
походженням, з якими був збережений правовий зв'язок, спадкують на
загальних підставах.
 
     Стаття 1261. Перша черга спадкоємців за законом
 
     1. У  першу  чергу право на спадкування за законом мають діти
спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені
після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.
 
     Стаття 1262. Друга черга спадкоємців за законом
 
     1. У  другу чергу право на спадкування за законом мають рідні
брати та сестри спадкодавця,  його баба та дід як з  боку  батька,
так і з боку матері.
 
     Стаття 1263. Третя черга спадкоємців за законом
 
     1. У  третю чергу право на спадкування за законом мають рідні
дядько та тітка спадкодавця.
 
     Стаття 1264. Четверта черга спадкоємців за законом
 
     1. У четверту чергу право на  спадкування  за  законом  мають
особи,  які  проживали  зі  спадкодавцем  однією сім'єю не менш як
п'ять років до часу відкриття спадщини.
 
     Стаття 1265. П'ята черга спадкоємців за законом
 
     1. У п'яту чергу право на спадкування за законом  мають  інші
родичі спадкодавця до шостого ступеня споріднення включно, причому
родичі ближчого ступеня споріднення усувають від права спадкування
родичів подальшого ступеня споріднення.
 
     Ступінь споріднення  визначається  за  числом  народжень,  що
віддаляють родича від спадкодавця.  Народження самого  спадкодавця
не входить до цього числа.
 
     2. У  п'яту  чергу  право на спадкування за законом одержують
утриманці спадкодавця, які не були членами його сім'ї.
 
     Утриманцем вважається неповнолітня або  непрацездатна  особа,
яка  не була членом сім'ї спадкодавця,  але не менш як п'ять років
одержувала від нього матеріальну допомогу,  що була для неї єдиним
або основним джерелом засобів до існування.
 
     Стаття 1266. Спадкування за правом представлення
 
     1. Внуки,  правнуки спадкодавця спадкують ту частку спадщини,
яка належала б за законом їхнім матері,  батькові,  бабі,  дідові,
якби вони були живими на час відкриття спадщини.
 
     2. Прабаба,  прадід  спадкують  ту  частку  спадщини,  яка  б
належала за законом їхнім дітям (бабі,  дідові спадкодавця),  якби
вони були живими на час відкриття спадщини.
 
     3. Племінники  спадкодавця спадкують ту частку спадщини,  яка
належала б за законом  їхнім  матері,  батькові  (сестрі,  братові
спадкодавця), якби вони були живими на час відкриття спадщини.
 
     4. Двоюрідні  брати та сестри спадкодавця спадкують ту частку
спадщини, яка належала б за законом їхнім матері, батькові (тітці,
дядькові  спадкодавця),  якби  вони  були  живими на час відкриття
спадщини.
 
     5. Якщо  спадкування  за  правом  представлення  здійснюється
кількома  особами,  частка  їхнього  померлого родича ділиться між
ними порівну.
 
     6. При  спадкуванні   по   прямій   низхідній   лінії   право
представлення діє без обмеження ступеня споріднення.
 
     Стаття 1267. Розмір частки у спадщині спадкоємців за законом
 
     1. Частки  у  спадщині  кожного  із  спадкоємців за законом є
рівними.
 
     2. Спадкоємці за усною угодою між собою,  якщо це  стосується
рухомого майна,  можуть змінити розмір частки у спадщині когось із
них.
 
     3. Спадкоємці за  письмовою  угодою  між  собою,  посвідченою
нотаріусом,  якщо  це стосується нерухомого майна або транспортних
засобів, можуть змінити розмір частки у спадщині когось із них.
 
                             Глава 87
                 ЗДІЙСНЕННЯ ПРАВА НА СПАДКУВАННЯ
 
     Стаття 1268. Прийняття спадщини
 
     1. Спадкоємець за заповітом чи за законом має право  прийняти
спадщину або не прийняти її.
 
     2. Не   допускається   прийняття  спадщини  з  умовою  чи  із
застереженням.
 
     3. Спадкоємець,  який постійно проживав разом із спадкодавцем
на час відкриття спадщини,  вважається таким, що прийняв спадщину,
якщо протягом строку,  встановленого статтею 1270  цього  Кодексу,
він не заявив про відмову від неї.
 
     4. Малолітня, неповнолітня, недієздатна особа, а також особа,
цивільна  дієздатність  якої  обмежена,  вважаються   такими,   що
прийняли спадщину,  крім випадків, встановлених частинами другою -
четвертою статті 1273 цього Кодексу.
 
     5. Незалежно  від  часу  прийняття  спадщини  вона   належить
спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.
 
     Стаття 1269. Подання заяви про прийняття спадщини
 
     1. Спадкоємець,  який  бажає  прийняти  спадщину,  але на час
відкриття спадщини  не  проживав  постійно  із  спадкодавцем,  має
подати до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини.
 
     2. Заява   про   прийняття   спадщини  подається  спадкоємцем
особисто.
 
     3. Особа,  яка досягла чотирнадцяти років,  має право  подати
заяву   про   прийняття  спадщини  без  згоди  своїх  батьків  або
піклувальника.
 
     4. Заяву  про  прийняття  спадщини  від  імені   малолітньої,
недієздатної особи подають її батьки (усиновлювачі), опікун.
 
     5. Особа,  яка  подала  заяву  про  прийняття спадщини,  може
відкликати  її  протягом  строку,  встановленого   для   прийняття
спадщини.
 
     Стаття 1270. Строки для прийняття спадщини
 
     1. Для   прийняття  спадщини  встановлюється  строк  у  шість
місяців, який починається з часу відкриття спадщини.
 
     2. Якщо виникнення у особи права на спадкування залежить  від
неприйняття   спадщини   або   відмови  від  її  прийняття  іншими
спадкоємцями,  строк для прийняття нею спадщини  встановлюється  у
три  місяці з моменту неприйняття іншими спадкоємцями спадщини або
відмови від її прийняття.
 
     Якщо строк,  що  залишився,  менший  як   три   місяці,   він
продовжується до трьох місяців.
 
     Стаття 1271. Прийняття заповідального відказу
 
     1. Якщо  протягом  шести  місяців  з  часу відкриття спадщини
відказоодержувач  не  відмовився   від   заповідального   відказу,
вважається, що він його прийняв.
 
     Стаття 1272. Наслідки пропущення строку для прийняття
                  спадщини
 
     1. Якщо спадкоємець протягом  строку,  встановленого  статтею
1270  цього  Кодексу,  не подав заяву про прийняття спадщини,  він
вважається таким, що не прийняв її.

| Первая ... | Стр.30 | Стр.31 | Стр.32 | Стр.33 | Стр.34 | Стр.35 | Стр.36 | Стр.37 | Стр.38 | Стр.39 | Стр.40 | Стр.41 | Стр.42 | Стр.43 | Стр.44 | Стр.45 | Стр.46 | Стр.47 | Стр.48 | Стр.49 | Стр.50 | Стр.51 | Стр.52 | Стр.53 | Стр.54 | Стр.55 | Стр.56 | Стр.57 | Стр.58 | Стр.59 | Стр.60 | Стр.61 | Стр.62 | Стр.63 |



<< Назад | <<< Главная страница

Разное

При полном или частичном использовании материалов сайта ссылка на pravo.levonevsky.org обязательна

© 2006-2017г. www.levonevsky.org

TopList

Законодательство Беларуси и других стран

Законодательство России кодексы, законы, указы (избранное), постановления, архив

Законодательство Украины кодексы, законы, указы, постановления, приказы, письма


Законодательство Республики Беларусь по дате принятия:

2013 2012 2011 2010 2009 2008 2007 2006 2005 2004 2003 2002 2001 2000 до 2000 года

Защита прав потребителя
ЗОНА - специальный проект

Бюллетень "ПРЕДПРИНИМАТЕЛЬ" - о предпринимателях.



Новые документы




NewsBY.org - News of Belarus

UK Laws - Legal Portal

Legal portal of Belarus

Valery Levaneuski. Personal website of the Belarus politician, the former political prisoner