Бесплатная библиотека законов онлайн
Загрузить Adobe Flash Player

  Главная

  Право Украины

  Конституция

  Кодексы

  Законы

  Указы

  Постановления

  Приказы

  Письма

  Законы других стран

  Законодательство РБ

  Законодательство РФ

  Новости

  Полезные ресурсы

  Контакты

  Новости сайта

  Поиск документа


Полезные ресурсы

- Таможенный кодекс таможенного союза

- Каталог предприятий и организаций СНГ

- Законодательство Республики Беларусь по темам

- Законодательство Республики Беларусь по дате принятия

- Законодательство Республики Беларусь по органу принятия

- Законы Республики Беларусь

- Новости законодательства Беларуси

- Тюрьмы Беларуси

- Законодательство России

- Деловая Украина

- Автомобильный портал

- The legislation of the Great Britain


Правовые новости







НАЙТИ ДОКУМЕНТ


Указ № 810/98 від 22.07.1998

Про заходи щодо впровадження Концепції адміністративної реформи в Україні


Текст документа по состоянию на 2 июля 2009 года

<< Назад | <<< Главная страница

Стр. 4

 
     підвищення ефективності  здійснення  державної політики уряду
на територіальному рівні;
 
     спрямування їх діяльності на забезпечення реалізації  прав  і
свобод громадян, розширення видів державних (управлінських) послуг
та підвищення їх якості;
 
     гармонійне поєднання загальнодержавних та місцевих  інтересів
з урахуванням особливостей територіального розвитку;
 
     сприяння становленню  та розвитку місцевого самоврядування на
основі його чіткого функціонального розмежування з  повноваженнями
виконавчої влади.
 
                            * * *
 
     Місцеві державні  адміністрації  є  єдиноначальними  органами
виконавчої  влади загальної компетенції,  що уособлюються головами
місцевих державних адміністрацій.  Згідно з пунктом 10 статті  106
Конституції   України   голови  місцевих  державних  адміністрацій
призначаються на посаду за  поданням  Прем'єр-міністра  України  і
звільняються  з  посади Президентом України.  При здійсненні своїх
повноважень вони відповідальні перед главою  держави  і  Кабінетом
Міністрів України.  Районні державні адміністрації також підзвітні
та підконтрольні органам виконавчої влади вищого рівня.
 
     Голови місцевих державних адміністрацій формують їх склад  та
приймають  рішення,  які  повинні відповідати Конституції України,
іншим актам законодавства.
 
     Основними напрямами     діяльності     місцевих     державних
адміністрацій законодавчо мають бути визначені такі:
 
     виконання Конституції  і  законів  України,  актів Президента
України,  Кабінету Міністрів  України,  інших  органів  виконавчої
влади вищого рівня;
 
     забезпечення законності  і  правопорядку,  додержання  прав і
свобод громадян;
 
     загальний нагляд за дотриманням Конституції  та  інших  актів
законодавства України;
 
     реалізація державних       і       регіональних       програм
соціально-економічного і  культурного  розвитку,  програм  охорони
довкілля,  а  в  місцях  компактного проживання корінних народів і
національних меншин  -  також  програм їх  національно-культурного
розвитку;
 
     розроблення проектів  відповідних  бюджетів,  забезпечення їх
виконання та звітування про виконання бюджетів і програм;
 
     взаємодія з органами місцевого самоврядування;
 
     реалізація інших  наданих  державою,  а   також   делегованих
відповідними радами повноважень.
 
     У діяльності   обласних   державних  адміністрацій  має  бути
підвищена   ефективність    контрольно-наглядових    функцій    за
додержанням   Конституції  і  законів,  а  також  щодо  здійснення
державного управління  і  місцевого  самоврядування  з  одночасним
посиленням  у діяльності районних державних адміністрацій значення
розпорядчо-виконавчих функцій.
 
     До сфери    контрольно-наглядової    діяльності     державних
адміністрацій доцільно, зокрема, віднести:
 
     збереження і раціональне використання державного майна;
 
     додержання фінансової  дисципліни,  порядку ведення обліку та
звітності,  виконання державних  контрактів  і  зобов'язань  перед
бюджетом,  належне  і своєчасне відшкодування збитків,  заподіяних
державі;
 
     використання та   охорона   земель,   лісів,   надр,    води,
атмосферного  повітря,  рослинного  і  тваринного  світу  та інших
природних ресурсів;
 
     охорону пам'яток історії та  культури,  збереження  житлового
фонду;
 
     додержання виробниками  продукції стандартів,  технічних умов
та інших вимог, пов'язаних з її якістю та сертифікацією;
 
     додержання санітарних   та   ветеринарних   правил,    правил
збирання, утилізації і захоронення промислових, побутових та інших
відходів, додержання правил благоустрою населених пунктів;
 
     додержання архітектурно-будівельних    норм,     правил     і
стандартів;
 
     виконання правил   торгівлі,   побутового,   транспортного  і
комунального  обслуговування,  законодавства   про   захист   прав
споживачів;
 
     додержання законодавства   з  питань  науки,  мови,  реклами,
освіти,  культури,  охорони  здоров'я,  материнства  і  дитинства,
сім'ї,  молоді  та  неповнолітніх,  соціального захисту населення,
фізичної культури і спорту;
 
     додержання громадського     порядку,     правил     технічної
експлуатації транспорту та дорожнього руху;
 
     додержання законодавства про державну таємницю та інформацію.
 
     Місцевим державним   адміністраціям   відповідно  до  законів
України можуть передаватися (делегуватися) для здійснення  окремі
повноваження органів виконавчої влади вищого рівня.  Надання таких
повноважень повинно супроводжуватися передачею місцевим  державним
адміністраціям  відповідних  фінансових,  матеріально-технічних та
інших ресурсів, необхідних для здійснення цих повноважень.
 
                              * * * 
 
     Реформування організації  та  діяльності  місцевих  державних
адміністрацій  необхідно   проводити   поступово   з   урахуванням
загальних  тенденцій  перетворення  структурних  та функціональних
засад  всієї  системи  органів  виконавчої  влади   та   інституту
державної служби.
 
     Особливу увагу  слід приділити поетапності здійснення змін на
рівні обласних державних адміністрацій,  які є ключовою  ланкою  у
реалізації державної політики уряду на територіальному рівні.
 
     У міру  накопичення досвіду функціонування місцевих державних
адміністрацій  обов'язково   відпрацьовуються   шляхи   і   засоби
запровадження  нової  моделі  організації  державних адміністрацій
обласного рівня,  яка   передбачає,   що   на   заключному   етапі
реформування  (орієнтовно  з 2000 року) вони мають бути побудовані
за наступною схемою:
 
     а) голова  обласної  державної  адміністрації  повинен   мати
статус політичного провідника єдиної державної політики в регіоні.
Голова  обласної  держадміністрації  призначається  на  посаду   і
звільняється    з   посади   Президентом   України   за   поданням
Прем'єр-міністра України;
 
     б) перший заступник,  заступники  голови  обласної  державної
адміністрації   повинні   мати   (за   аналогією  із  заступниками
міністрів) статус державних службовців  з  деякими  особливостями,
які мають  бути  визначені Законом України "Про державну службу"
( 3723-12 ).  Вони призначаються головою  облдержадміністрацій  за
погодженням,  відповідно,  з Першим віце-прем'єр-міністром України
або з віце-прем'єр-міністром України з конкретного  напрямку  його
функціональних     повноважень     з    урахуванням    кандидатур,
запропонованих керівним органом управління державною службою;
 
     в) сфери  відання  та  відповідальності  заступників   голови
обласних державних адміністрацій,  як правило, повинні відповідати
розподілу функціональних повноважень  між  віце-прем'єр-міністрами
України. Це є підставою для обмеження кількості заступників голови
обласної державної адміністрації;
 
     г) запроваджується  посада   Секретаря   обласної   державної
адміністрації, який повинен здійснювати адміністративно-оперативне
керівництво апаратом цієї адміністрації.  Призначення на цю посаду
здійснюється    головою    облдержадміністрації    з   врахуванням
кандидатур, поданих керівним органом управління державною службою,
за  погодженням  із Державним секретарем,  а звільнення з посади у
порядку, визначеному у законодавстві про державну службу;
 
     д) між посадовими особами  обласної  державної  адміністрації
повноваження  повинні  бути  розмежовані  таким чином,  щоб голова
адміністрації був максимально звільнений від  вирішення  поточних,
оперативних питань та зосереджував увагу на проблемах розроблення
і  здійснення   державної   політики   з   урахуванням   специфіки
відповідного регіону (регіональної політики).
 
     Районні  державні адміністрації організовуються з урахуванням
того, що функції голів цих адміністрацій за своїм змістом не мають
ознак  політичної  діяльності. Відповідно до цього голови районних
державних  адміністрацій повинні мати статус державних службовців.
Згідно  з  частиною  10  статті  106  і  частиною  IV  статті  118
Конституції  України вони призначаються на посади і звільняються з
посад Президентом України за поданням Прем'єр-міністра України.
 
     У подальшому, з  огляду  на  перспективи  розвитку  інституту
державної  служби,  кандидатури  на   зазначені   посади   повинні
пропонуватися   керівним  органом  управління  державною  службою.
Перебування їх  на  посаді   не   повинно   обмежуватися   строком
повноважень   Президента   України,  що  забезпечить  стабільність
становища цих посадових осіб, їх певну незалежність від політичних
змін.
 
 
     Важливим питанням реформування місцевих  органів  міністерств
та  інших  центральних  органів  виконавчої  влади (далі - місцеві
органи) є забезпечення чітких субординаційних  зв'язків  між  цими
органами та органами виконавчої влади вищого рівня.
 
     При цьому треба зазначити,  що важливою особливістю правового
статусу місцевих державних адміністрацій є те,  що в ньому  певним
чином    поєднуються   повноваження   загальної   та   спеціальної
компетенції.   Зокрема,   повноваження   спеціальної   компетенції
здійснюють структурні підрозділи місцевих державних адміністрацій,
до відання яких віднесені питання  галузевого  чи  функціонального
управління на відповідній території (наприклад, управління охорони
здоров'я,  фінансове  управління  тощо).  З  огляду  на  це  серед
місцевих органів виділяються органи двох типів:
 
     перший тип - органи, що підпорядковані міністерствам та іншим
ЦОВВ,  хоч  і  мають  певні   зв'язки   з   місцевими   державними
адміністраціями;
 
     другий тип  -  органи,  що  підпорядковані голові відповідної
державної  адміністрації  і  водночас  мають  враховувати   вимоги
реалізації завдань відповідного міністерства чи іншого ЦОВВ.
 
     Згідно із  зазначеними  типами  місцевих органів визначається
різний характер їх відносин з іншими органами виконавчої влади,  а
також порядок призначення керівників.
 
     (У графічному вигляді принципова схема зв'язків між місцевими
органами виконавчої влади наведена у додатку 4).
 
 
                III. ОРГАНІЗАЦІЯ ДЕРЖАВНОЇ СЛУЖБИ
 
     Діяльність держави,  функціонування її управлінського апарату
здійснюються через державну службу,  яка  є  особливим  інститутом
сучасної  держави.  Державна  служба  - це спеціально організована
професійна діяльність громадян з реалізації конституційних цілей і
функцій   держави.   Система   державної   служби   складається  з
інституційних (правових, організаційних) і процесуальних структур,
а також державних службовців - осіб, які спеціально підготовлені і
професійно зайняті у системі державних органів.
 
 
     Розбудова державності     України     має    супроводжуватися
відповідним розвитком та удосконаленням  державної  служби.  Метою
реформування  цього  інституту  є становлення справді професійної,
високоефективної, стабільної та авторитетної державної служби.
 
     Основними цілями і завданнями державної служби  як  інституту
української держави є:
 
     охорона конституційного  устрою,  створення умов для розвитку
відкритого  громадянського  суспільства,  захист  прав  та  свобод
людини і громадянина;
 
     забезпечення ефективної    діяльності    державних    органів
відповідно  до  їх  повноважень  і  компетенції   шляхом   надання
професійних   управлінських  послуг  політичному  керівництву  цих
органів та громадськості.
 
     Для успішної реалізації визначених цілей і  завдань  державна
служба повинна будуватися на таких базових принципах:
 
     верховенство Конституції і законів України;
     пріоритет прав та свобод людини і громадянина;
     патріотизм;
     професіоналізм і компетентність;
     оптимальне поєднання повноважень та відповідальності;
     політична і релігійна нейтральність;
     відкритість і прозорість.
 
     Зазначені цілі,   завдання  і  принципи  обумовлюють  головні
функції державної служби, зокрема:
 
     забезпечення реалізації  державної  політики   в   управлінні
суспільними процесами;
 
     залучення до  державної  служби  та утримання на ній найбільш
компетентних і відданих справі кадрів;
 
     побудову кар'єри та просування по службі на основі  особистих
якостей, заслуг і результатів роботи державних службовців;
 
     професійну підготовку,     перепідготовку    та    підвищення
кваліфікації персоналу державної служби;
 
     здійснення ефективного    управління    державною    службою;
 
     забезпечення зв'язків з громадськістю.
 
     Для цього  державна  служба  має  розвиватися  з  урахуванням
наступних засад.
 
     Класифікація державних органів і державних посад.
 
     У побудові   державної  служби  насамперед  слід  виходити  з
функцій  державних  органів,  розподілу  цих  функцій  між  даними
органами,  визначення  повноважень  органів  у  цілому  і  кожного
окремо,  а  також  повноважень  їх  працівників.  Тобто   потрібна
функціональна  класифікація  державних  органів  різних  рівнів  і
напрямів  діяльності  всіх  гілок  влади  на  основі  узагальнення
предметно-цільових характеристик, функцій та повноважень. Це дасть
змогу  розмежувати  органи  за  специфікою   діяльності,   виявити
однорідні функції, визначити доцільний функціональний розподіл між
структурними підрозділами та штатними посадами.
 
     З урахуванням цього  можна  здійснити  класифікацію  посад  у
державних  органах  за змістом і характером діяльності,  способами
обіймання посади і надання повноважень,  а також розробити реєстри
і типові професійно-кваліфікаційні характеристики посад.
 
     На основі  класифікації  державних  органів  слід  виділити і
законодавчо визначити такі типи державних посад:
     політичні;
     патронатні;
     адміністративні.
 
     Зокрема, до політичних посад повинні належати посади міністра
(так само як і посади інших членів Кабінету Міністрів).
 
     Визначення сфери  державної  служби   і   статусу   державних
службовців.
 
     На основі наведеної класифікації адміністративні і патронатні
посади в державних органах доцільно віднести до державної  служби.
Працівники на цих посадах є державними службовцями і беруть участь
у  здійсненні  завдань  та  функцій  державної  влади,  займаються
державною    управлінською   діяльністю   (керують,   організують,
виконують) в органах  трьох  гілок  влади.  Ці  працівники  мають
державно-владні повноваження,  несуть відповідальність за посадою,
отримують від держави винагороду за свою працю.
 
     Найпершим радикальним  заходом  реформування державної служби
має  стати  чітке   законодавче   визначення   статусу   державних
службовців,  встановлення  та  утвердження  норм  і гарантій цього
статусу.  Це дасть змогу розмежувати дві групи  посадових  осіб  у
державних  органах  -  політичних  діячів  (політиків) і державних
службовців.
 
     Керівництво проходженням державної служби в органах державної
влади  покладається  на  вищу  посадову  особу,  яка  є  державним
службовцем.
 
     Окремо визначаються особливості служби працівників в  органах
місцевого самоврядування.
 
     У перспективі  до специфічних видів державної служби доцільно
віднести військову,  дипломатичну,  митну та інші  види  служби  у
відповідних  державних  органах оборони,  внутрішніх і закордонних
справ, безпеки, прокуратури, судочинства тощо.
 
     Конкурсність, об'єктивність,   прозорість   і   гласність   у
прийнятті на державну службу та просуванні щодо службової кар'єри.
 
     Для приймання на посади державних службовців доцільно перейти
до єдиного порядку проведення конкурсу та стажування із складанням
іспиту.
 
     Необхідно створити  систему  об'єктивної  оцінки  (атестації)
діяльності державних службовців.  Серед основних критеріїв  оцінки
мають  бути  продуктивність,  ефективність,  якість і своєчасність
роботи. Обов'язкове здійснення системного контролю за проходженням
державної служби.
 

| Стр.1 | Стр.2 | Стр.3 | Стр.4 | Стр.5 | Стр.6 | Стр.7 | Стр.8 | Стр.9 |



<< Назад | <<< Главная страница

Разное

При полном или частичном использовании материалов сайта ссылка на pravo.levonevsky.org обязательна

© 2006-2017г. www.levonevsky.org

TopList

Законодательство Беларуси и других стран

Законодательство России кодексы, законы, указы (избранное), постановления, архив

Законодательство Украины кодексы, законы, указы, постановления, приказы, письма


Законодательство Республики Беларусь по дате принятия:

2013 2012 2011 2010 2009 2008 2007 2006 2005 2004 2003 2002 2001 2000 до 2000 года

Защита прав потребителя
ЗОНА - специальный проект

Бюллетень "ПРЕДПРИНИМАТЕЛЬ" - о предпринимателях.



Новые документы




NewsBY.org - News of Belarus

UK Laws - Legal Portal

Legal portal of Belarus

Valery Levaneuski. Personal website of the Belarus politician, the former political prisoner