НАЙТИ ДОКУМЕНТ
Закон № 1961-IV від 01.07.2004Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів
Текст документа по состоянию на 2 июля 2009 года
<< Назад |
<<< Главная страница
Стр. 3
26.4. Якщо потерпілий, у якого настала стійка втрата
працездатності, має можливість освоїти одночасно нову професію з
метою отримання доходів від праці, яка сумісна з його теперішнім
станом здоров'я, страховиком чи МТСБУ оплачується його професійна
освіта, що відповідає освіті того ступеня, яка була у потерпілої
особи на момент дорожньо-транспортної пригоди.
26.5. Потерпілим, які на момент настання страхового випадку
не одержували доходів, у зв'язку із стійкою втратою працездатності
відшкодовуються витрати, пов'язані з доставкою, розміщенням,
утриманням, діагностикою, лікуванням та реабілітацією потерпілого
у відповідному закладі охорони здоров'я, медичним піклуванням,
лікуванням та доглядом у домашніх умовах та купівлею лікарських
препаратів.
Стаття 27. Шкода, пов'язана із смертю потерпілого
27.1. Право на отримання відшкодування за шкоду, пов'язану із
смертю потерпілого, мають особи, які знаходилися на утриманні
потерпілого, та особи, які взяли на себе витрати з поховання.
27.2. У зв'язку із смертю годувальника в результаті
дорожньо-транспортної пригоди право на страхове відшкодування
мають:
діти (в тому числі усиновлені) - до досягнення ними
повноліття;
непрацездатна вдова (вдовець), непрацездатні батьки - до
відновлення ними працездатності, а також працездатна вдова
(вдовець), якщо у сім'ї є діти віком до восьми років;
інші члени сім'ї, які знаходилися на утриманні потерпілого.
27.3. Страхове відшкодування виплачується, якщо смерть
потерпілого в результаті дорожньо-транспортної пригоди настала
протягом одного року після дорожньо-транспортної пригоди та є
прямим наслідком такої дорожньо-транспортної пригоди.
27.4. У зв'язку із смертю годувальника відшкодовується
частина неотриманих доходів потерпілого, яка кожному утриманцю
належала б при його житті, за вирахуванням пенсій, наданих
утриманцям внаслідок втрати годувальника. Порядок вирахування
відшкодування утриманцям визначає Кабінет Міністрів України.
27.5. Витрати на поховання мають бути обґрунтовані та
відшкодовуються при наданні страховику оригіналу свідоцтва про
смерть та документів, які підтверджують такі витрати.
27.6. За умовами договору або за поданням одержувачів
страхового відшкодування та за погодженням із страховиком таке
відшкодування може бути виплачено у вигляді одноразової
компенсації.
Стаття 28. Шкода, заподіяна майну
Шкода, заподіяна в результаті дорожньо-транспортної пригоди
майну потерпілого, - це шкода, пов'язана:
з пошкодженням чи фізичним знищенням транспортного засобу;
з пошкодженням чи фізичним знищенням доріг, дорожніх споруд,
технічних засобів регулювання руху;
з пошкодженням чи фізичним знищенням майна потерпілого;
з проведенням робіт, які необхідні для врятування потерпілих
у результаті дорожньо-транспортної пригоди;
з пошкодженням транспортного засобу, використаного для
доставки потерпілого до відповідного закладу охорони здоров'я, чи
забрудненням салону цього транспортного засобу;
з евакуацією транспортних засобів з місця
дорожньо-транспортної пригоди.
Стаття 29. Шкода, пов'язана з пошкодженням транспортного
засобу
У зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються
витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу
з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому
законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень,
зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок
дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з
місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того
власника чи законного користувача транспортного засобу, який
керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної
пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо
транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на
стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію
транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.
( Стаття 29 із змінами, внесеними згідно із Законом N 2902-IV
( 2902-15 ) від 22.09.2005 )
Стаття 30. Шкода, пов'язана з фізичним знищенням
транспортного засобу
30.1. Транспортний засіб вважається фізично знищеним, якщо
його ремонт є технічно неможливим чи економічно необґрунтованим та
власник транспортного засобу згоден з визнанням його фізично
знищеним. Ремонт вважається економічно необґрунтованим, якщо
передбачені згідно з експертизою, проведеною відповідно до
законодавства, витрати на ремонт транспортного засобу перевищують
вартість транспортного засобу до дорожньо-транспортної пригоди.
30.2. Якщо власник транспортного засобу не згоден з визнанням
транспортного засобу фізично знищеним, йому відшкодовується
різниця між вартістю транспортного засобу до та після
дорожньо-транспортної пригоди, а також витрати по евакуації
транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди.
30.3. Якщо транспортний засіб визнано фізично знищеним,
відшкодування шкоди виплачується у розмірі, який відповідає
вартості транспортного засобу до дорожньо-транспортної пригоди та
витратам по евакуації транспортного засобу з місця
дорожньо-транспортної пригоди. Право на залишки транспортного
засобу отримує страховик чи МТСБУ.
Стаття 31. Шкода, пов'язана з пошкодженням дороги, дорожніх
споруд та інших матеріальних цінностей чи їх
фізичним знищенням
Шкода, пов'язана з пошкодженням дороги, дорожніх споруд та
інших матеріальних цінностей чи їх фізичним знищенням, - це
різниця між вартістю відповідного об'єкта до та після
дорожньо-транспортної пригоди.
Стаття 32. Випадки, коли шкода не відшкодовується
Відповідно до цього Закону страховик або МТСБУ не
відшкодовує: ( Абзац перший статті 32 із змінами, внесеними згідно
із Законом N 2902-IV ( 2902-15 ) від 22.09.2005 )
32.1. шкоду, заподіяну при експлуатації забезпеченого
транспортного засобу, але за спричинення якої не виникає
цивільно-правової відповідальності відповідно до закону;
32.2. шкоду, заподіяну забезпеченому транспортному засобу,
який спричинив дорожньо-транспортну пригоду;
32.3. шкоду, заподіяну життю та здоров'ю пасажирів, які
знаходилися у забезпеченому транспортному засобі, який спричинив
дорожньо-транспортну пригоду, та які є застрахованими відповідно
до пункту 6 статті 7 Закону України "Про страхування"
( 85/96-ВР );
32.4. шкоду, заподіяну майну, яке знаходилося у забезпеченому
транспортному засобі, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду;
32.5. шкоду, заподіяну при використанні забезпеченого
транспортного засобу під час тренувальної поїздки чи для участі в
офіційних змаганнях;
32.6. шкоду, яка прямо чи опосередковано викликана чи якій
сприяли іонізуюча радіація, викликане довільним ядерним паливом
радіоактивне отруєння, радіоактивна, токсична, вибухова чи в
іншому відношенні небезпечна властивість довільної вибухової
ядерної сполуки чи її ядерного компонента;
32.7. шкоду, пов'язану із втратою товарного вигляду
транспортного засобу;
32.8. шкоду, заподіяну пошкодженням або знищенням внаслідок
дорожньо-транспортної пригоди антикварних речей, виробів з
коштовних металів, коштовного та напівкоштовного каміння,
біжутерії, предметів релігійного культу, картин, рукописів,
грошових знаків, цінних паперів, різного роду документів,
філателістичних, нумізматичних та інших колекцій;
32.9. шкоду, заподіяну в результаті дорожньо-транспортної
пригоди, якщо вона відбулася внаслідок масових заворушень і
групових порушень громадського порядку, військових конфліктів,
терористичних актів, стихійного лиха, вибуху боєприпасів, пожежі
транспортного засобу, не пов'язаної з цією пригодою.
Стаття 33. Повідомлення про страховий випадок
33.1. Учасники дорожньо-транспортної пригоди зобов'язані:
33.1.1. терміново повідомити про дорожньо-транспортну пригоду
відповідні органи Міністерства внутрішніх справ України;
33.1.2. вжити заходів для невідкладного, але не пізніше трьох
робочих днів, повідомлення страховика, з яким було укладено
договір обов'язкового страхування цивільно-правової
відповідальності, або, у випадках, передбачених цим Законом, МТСБУ
про настання дорожньо-транспортної пригоди.
Якщо зазначені особи з поважних причин не мали змоги виконати
зазначені дії, вони мають підтвердити це документально;
33.1.3. проінформувати один одного про себе, своє місце
проживання, назву та місцезнаходження страховика та надати
відомості про відповідні страхові поліси;
33.1.4. вжити всіх можливих заходів з метою запобігання чи
зменшення подальшої шкоди.
33.2. Учасники дорожньо-транспортної пригоди зобов'язані
зберегти транспортний засіб чи пошкоджене майно в такому стані, в
якому воно знаходилося після дорожньо-транспортної пригоди, до тих
пір, доки їх не огляне призначений страховиком аварійний комісар
або експерт. ( Пункт 33.2 статті 33 із змінами, внесеними згідно
із Законом N 2902-IV ( 2902-15 ) від 22.09.2005 )
33.3. Під час оформлення відповідних документів про
дорожньо-транспортну пригоду працівники органів Міністерства
внутрішніх справ України встановлюють та фіксують необхідні
відомості щодо обов'язкового страхування цивільно-правової
відповідальності учасників цієї пригоди.
Стаття 34. Дії страховика після отримання повідомлення про
страховий випадок
34.1. Страховик терміново, але не пізніше трьох робочих днів
(враховуючи день отримання письмового повідомлення про страховий
випадок), зобов'язаний направити аварійного комісара або експерта
на місце настання страхового випадку та/або до місцезнаходження
пошкодженого майна для визначення причин настання страхового
випадку та розміру збитків. ( Пункт 34.1 статті 34 в редакції
Закону N 2902-IV ( 2902-15 ) від 22.09.2005 )
34.2. Якщо у визначений строк аварійний комісар або експерт
не з'явився, потерпілий має право самостійно обрати аварійного
комісара або експерта для визначення розміру шкоди. У такому
випадку страховик зобов'язаний відшкодувати потерпілому витрати на
проведення експертизи. ( Пункт 34.2 статті 34 із змінами,
внесеними згідно із Законом N 2902-IV ( 2902-15 ) від 22.09.2005 )
Стаття 35. Заява про страхове відшкодування
35.1. Для отримання страхового відшкодування особа, яка має
право на відшкодування, подає страховику (або якщо страховик
невідомий - МТСБУ) відповідну заяву. У заяві про виплату
страхового відшкодування має міститися:
а) найменування страховика, до якого подається заява, або
МТСБУ;
б) назва (для юридичної особи), прізвище, ім'я, по батькові
(для фізичної особи) заявника, його місцезнаходження або місце
проживання;
в) зміст майнової вимоги заявника щодо відшкодування завданих
збитків;
г) інформація про вже здійснені взаєморозрахунки осіб,
відповідальність яких застрахована, та потерпілих;
ґ) обставини, якими заявник обґрунтовує свою вимогу, та
докази, що підтверджують її відповідно до законодавства;
д) розмір шкоди;
е) підпис заявника і дата подання заяви.
35.2. До заяви додаються довідки про дорожньо-транспортну
пригоду, довідки відповідних закладів охорони здоров'я щодо
тимчасової втрати працездатності або довідки спеціалізованих
установ про встановлення стійкої втрати працездатності
(інвалідності) у разі її виникнення, інші документи, які мають
відношення до даної дорожньо-транспортної пригоди, завірені у
встановленому порядку.
35.3. Страховик зобов'язаний надавати консультаційну допомогу
заявнику при складанні заяви та на прохання заявника зобов'язаний
ознайомити його з відповідними нормативними актами та порядком
обчислення страхового відшкодування.
( Пункт 35.4 статті 35 виключено на підставі Закону N 2902-IV
( 2902-15 ) від 22.09.2005 )
Стаття 36. Рішення страховика
36.1. Після розгляду страховиком наданих йому визначених у
статті 35 цього Закону документів про дорожньо-транспортну пригоду
страховик приймає рішення про виплату страхового відшкодування або
відмову у виплаті страхового відшкодування.
36.2. Протягом трьох робочих днів з дня прийняття
відповідного рішення страховик зобов'язаний направити заявнику
письмове повідомлення щодо прийнятого рішення.
36.3. Якщо особа, яка має право на отримання відшкодування,
не задоволена рішенням страховика щодо виплати страхового
відшкодування, вона має право подати до МТСБУ скаргу про перегляд
вищезазначеного рішення. Якщо прийняте МТСБУ рішення не
задовольняє таку особу, то вона має право подати позов до суду
щодо відшкодування шкоди в установленому законом порядку.
Стаття 37. Порядок виплати страхового відшкодування
37.1. Виплата страхового відшкодування здійснюється протягом
одного місяця з дня отримання страховиком визначених у статті 35
цього Закону документів або в строки та в обсягах, визначених
рішенням суду.
37.2. За кожен день прострочення виплати страхового
відшкодування з вини страховика або МТСБУ особі, яка має право на
отримання такого відшкодування, сплачується пеня з розрахунку
подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діє у
період, за який нараховується пеня.
37.3. При вирішенні питання про виплату страхового
відшкодування у зв'язку із заподіяною особі шкодою страховик має
право письмово вимагати від відповідного закладу охорони здоров'я
відомості про діагноз, лікування та прогноз хвороби потерпілого,
використовувати висновки судово-медичної експертизи, а також за
необхідності отримати додаткову інформацію, направити потерпілого
на медичне обстеження, відшкодовуючи всі пов'язані з цим витрати.
Відомості, отримані страховиком про діагноз, лікування та прогноз
захворювання потерпілого, є конфіденційними.
37.4. Страховик має право здійснювати виплату страхового
відшкодування безпосередньо потерпілим або погодженим з ними
підприємствам, установам та організаціям, що надають послуги з
ремонту пошкодженого майна, лікування потерпілих та інші послуги,
пов'язані з відшкодуванням збитків. Страховик здійснює компенсацію
витрат страхувальника або особи, відповідальність якої
застрахована, у разі, коли такі витрати здійснюються за згодою
страховика. Якщо страхувальник або особа, відповідальність якої
застрахована, здійснили такі витрати без попереднього погодження
із страховиком, страховик має право відмовити у компенсації таких
витрат або зменшити їх розмір з урахуванням вимог законодавства
України про порядок відшкодування такої шкоди.
37.5. Страхувальником або особою, відповідальність якої
застрахована, потерпілому має бути компенсована сума франшизи у
повному обсязі одночасно з виплатою страховиком страхового
відшкодування.
Стаття 38. Регресний позов страховика та МТСБУ
38.1. Страховик після виплати страхового відшкодування має
право подати регресний позов:
38.1.1. до страхувальника або водія забезпеченого
транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду:
а) якщо він керував транспортним засобом у стані сп'яніння
під впливом алкоголю, наркотичних, психотоксичних чи інших
одурманюючих речовин;
б) якщо він керував транспортним засобом без права на
керування транспортним засобом відповідної категорії;
в) якщо він після дорожньо-транспортної пригоди самовільно
| Стр.1 | Стр.2 | Стр.3 | Стр.4 | Стр.5 | Стр.6 | Стр.7 |
<< Назад |
<<< Главная страница
|
