НАЙТИ ДОКУМЕНТ
Закон № 1877-IV від 24.06.2004Про державну підтримку сільського господарства України
Текст документа по состоянию на 2 июля 2009 года
<< Назад |
<<< Главная страница
Стр. 3
9.3. Взаємовідносини Аграрного фонду та Державного бюджету
України
9.3.1. З метою підтримки належного рівня продовольчої безпеки
Аграрний фонд формує державний продовольчий резерв, який у розрізі
окремих об'єктів державного цінового регулювання не може бути
меншим (у відсотках до обсягів їх річного внутрішнього
споживання):
у 2006 році - 10 відсотків;
у 2007 році - 12 відсотків;
у 2008 році - 14 відсотків;
у 2009 році - 16 відсотків;
у 2010 та подальших роках - 20 відсотків.
Обсяг річного внутрішнього споживання окремого об'єкта
державного цінового регулювання розраховується як сума обсягів
продажу імпортованих та вироблених в Україні об'єктів державного
цінового регулювання, зменшена на обсяг їх експорту, за
відповідний рік.
Державний продовольчий резерв формується виключно для
здійснення товарних інтервенцій на організованому аграрному ринку
України та для реалізації положень підпункту 9.2.2 пункту 9.2 цієї
статті.
У 2005 році державний продовольчий резерв формується за
правилами, визначеними у Прикінцевих положеннях цього Закону.
9.3.2. У державному бюджеті на черговий рік передбачаються
витрати на здійснення фінансових інтервенцій з метою досягнення
державним продовольчим резервом показників, встановлених
підпунктом 9.3.1 цього пункту. Сума таких витрат визначається з
урахуванням коштів, отриманих Аграрним фондом внаслідок здійснення
товарних інтервенцій.
9.3.3. Якщо на кінець звітного бюджетного року обсяг
державного продовольчого резерву сформовано повністю відповідно до
показників, встановлених підпунктом 9.3.1 цього пункту, то залишок
коштів, що залишаються невикористаними Аграрним фондом, підлягає
зарахуванню до складу доходів державного бюджету.
9.3.4. Утримання Аграрного фонду здійснюється за рахунок
коштів державного бюджету у межах кошторису, затвердженого
центральним органом виконавчої влади з питань формування та
забезпечення реалізації державної аграрної політики.
9.3.5. На період дії режиму заставних закупівель окремих
об'єктів державного цінового регулювання Аграрний фонд виконує від
імені держави функції кредитора.
9.3.6. Порядок виконання цього пункту визначається Кабінетом
Міністрів України.
Розділ III
ДЕРЖАВНЕ РЕГУЛЮВАННЯ РИНКУ СТРАХУВАННЯ
СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКОЇ ПРОДУКЦІЇ (КАПІТАЛЬНИХ АКТИВІВ) ТА
ФОНД АГРАРНИХ СТРАХОВИХ СУБСИДІЙ
Стаття 10. Страхування сільськогосподарської продукції
(капітальних активів)
10.1. Об'єкти та суб'єкти страхування
10.1.1. Особа зобов'язана попередньо застрахувати ризики
загибелі (втрати) сільськогосподарської продукції (її частини) та
капітальних активів (у випадках, визначених у підпунктах "в" - "г"
цього підпункту), якщо така особа:
а) продає на організованому аграрному ринку будь-який вид
товарного деривативу, базовим активом якого є сільськогосподарська
продукція;
б) отримує бюджетну дотацію або субсидію, пов'язану з
виробництвом сільськогосподарської продукції або здешевленням її
ціни;
в) отримує банківський кредит (позику) на цілі виробництва
сільськогосподарської продукції або придбання капітальних активів,
якщо проценти за таким кредитом (позикою) частково або повністю
здешевлюються (відшкодовуються) за рахунок бюджету;
г) отримує бюджетний кредит (позику) або банківський кредит
(позику) під гарантію держави чи органу місцевого самоврядування
на цілі виробництва сільськогосподарської продукції або придбання
капітальних активів.
10.1.2. Для виконання вимог підпункту 10.1.1 цього пункту
особа повинна застрахувати ризики загибелі (втрати)
сільськогосподарської продукції або її частини за правилами
комплексного або індексного страхування, а капітального активу -
від ризиків його знищення, зруйнування, викрадення, а також
пошкодження, яке робить його непридатним для використання або
значно знижує його експлуатаційні якості, на строк, що не
перевищує граничний строк виконання зобов'язань страхувальника, що
виникли у випадках, визначених підпунктом 10.1.1 цього пункту.
10.1.3. Якщо особа здійснює правовідносини, визначені у
підпунктах "б" - "г" цього пункту, то страхування ризиків загибелі
(втрати) продукції тваринництва, лісового господарства та
рибальства не є обов'язковою передумовою для здійснення таких
правовідносин.
10.2. Комплексне страхування
10.2.1. Комплексним вважається страхування усіх з
нижчеперерахованих ризиків загибелі (втрати) сільськогосподарської
продукції або її частини внаслідок:
а) заморозку, ожеледі, вимерзання;
б) граду або удару блискавки;
в) землетрусу;
г) лавини, земельного зсуву, земельного або земельно-водного
селю;
ґ) пожежі, крім лісових пожеж;
д) бурі, урагану, бурану;
е) зливи, поводі, паводку;
є) посухи чи зневодження на землях, які підлягають
примусовому орошенню або заводненню;
ж) епітофітотійного розвитку хвороб, розмноження шкідників
рослин, притаманних Україні, а також хвороб, які стали наслідком
настання будь-якого з ризиків, визначених у підпунктах "а" - "з"
цього пункту;
з) протиправних дій осіб, що виражаються у крадіжках,
хуліганських діях стосовно рослинних насаджень; зруйнуванні
покриттів (несучих конструкцій) теплиць, парників, оранжерей.
10.2.2. Об'єктом комплексного страхування є будь-який з таких
об'єктів (їх комбінація):
а) сума витрат, понесених у зв'язку з виробництвом окремого
виду сільськогосподарської продукції;
б) очікувана вартість сільськогосподарської продукції, що
виробляється;
в) очікуваний дохід (прибуток) від продажу
сільськогосподарської продукції, що виробляється.
10.3. Індексне страхування
10.3.1. Індексним вважається страхування ризику втрати врожаю
окремої сільськогосподарської культури у відношенні до усереднених
натуральних показників її врожайності на визначеній території за
попередні п'ять маркетингових періодів.
10.3.2. Правила індексного страхування, затверджені
страховиком, підлягають реєстрації центральним органом виконавчої
влади у сфері регулювання ринків фінансових послуг.
10.3.3. Для цілей розрахунку розміру страхової виплати за
індексним страхуванням використовується спотова ціна метричної
одиниці застрахованої сільськогосподарської продукції, діюча на
організованому аграрному ринку на момент виникнення страхового
випадку.
10.4. Добровільне страхування
10.4.1. Виробник сільськогосподарської продукції або її
продавець (покупець) має право добровільно застрахувати будь-які
ризики її загибелі (втрати), якщо вони не були застраховані згідно
з вимогами пунктів 10.2-10.3 цієї статті.
Стаття 11. Фонд аграрних страхових субсидій
11.1. Визначення
11.1.1. Фонд аграрних страхових субсидій України (далі -
ФАСС) є державною спеціалізованою установою, яка створюється для
надання страхових субсидій виробникам сільськогосподарської
продукції.
11.1.2. ФАСС є бюджетною організацією, має свій кошторис,
бюджетні рахунки та здійснює неприбуткову діяльність у межах,
визначених цим Законом.
11.1.3. ФАСС підпорядковується, є підзвітним та
підконтрольним центральному органу виконавчої влади з питань
формування та забезпечення реалізації державної аграрної політики.
11.1.4. Положення про ФАСС затверджується Кабінетом Міністрів
України за поданням центрального органу виконавчої влади з питань
формування та забезпечення реалізації державної аграрної політики.
11.1.5. ФАСС є небанківською фінансовою установою та підлягає
нагляду, виходячи з норм відповідного закону.
11.2. Доходи ФАСС формуються за рахунок:
11.2.1. обов'язкових відрахувань страховиками від суми
страхових премій, отриманих внаслідок обов'язкового або
добровільного страхування окремих видів сільськогосподарської
продукції;
11.2.2. первинного внеску з державного бюджету;
11.2.3. кредитів державного бюджету.
11.3. Обов'язкові відрахування до ФАСС
11.3.1. Обов'язкові відрахування до ФАСС є обов'язковим
платежем, який включається до системи оподаткування України. Таке
обов'язкове відрахування нараховується та сплачується страховиком
у строки та за процедурою, встановленими Законом України "Про
оподаткування прибутку підприємств".
11.3.2. Розмір обов'язкових відрахувань до ФАСС становить 2
відсотки від сум страхових премій (страхових платежів), зазначених
у підпункті 11.2.1, збільшених на суму будь-яких інших платежів
або компенсацій страховику у зв'язку з таким страхуванням, що
надаються страхувальником або від його імені - третьою особою.
11.3.3. Порядок погашення зобов'язань страховика зі сплати
обов'язкового відрахування до ФАСС, фінансових санкцій, надання
звітності, порядку стягнення та процедури оскарження дій органів
стягнення визначається Законом України "Про порядок погашення
зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними
цільовими фондами" ( 2181-14 ).
11.3.4. Страховик, який сплачує відрахування до ФАСС,
зобов'язаний щоквартально надавати контролюючому органу та ФАСС
розрахунок за формою, встановленою відповідно до закону.
11.3.5. Державне казначейство України щоквартально
перераховує на бюджетний рахунок ФАСС суму коштів, сплачених
страховиками згідно з нормами цього розділу.
11.4. Витрати ФАСС
11.4.1. ФАСС здійснює витрати на:
а) надання страхової субсидії у розмірі 50 відсотків від
вартості страхових премій (внесків), фактично сплачених суб'єктами
аграрного ринку при комплексному та індексному страхуванні
сільськогосподарської продукції, а також страхуванні капітальних
активів за правилами, встановленими цією статтею;
б) надання страхової субсидії у розмірі 50 відсотків
страхової франшизи при настанні страхового випадку за комплексним
та індексним страхуванням сільськогосподарської продукції, а також
страхуванням капітальних активів за правилами, встановленими цією
статтею;
в) проведення розрахунків із державним бюджетом відповідно до
підпункту 11.5.3 пункту 11.5 цієї статті.
11.4.2. Відшкодування, визначені у підпунктах "а" - "б"
підпункту 11.4.1 цього пункту, здійснюються у межах страхової
премії (внеску), що не перевищує 5 відсотків до суми
застрахованого ризику, розрахованого виходячи з розміру
мінімальної закупівельної ціни на окремий об'єкт державного
цінового регулювання, та страхової франшизи, розмір якої не
перевищує 30 відсотків до суми зазначеного ризику.
11.4.3. Зазначені у цьому пункті види відшкодування надаються
ФАСС протягом місяця, наступного за кварталом, у якому виникає
право на таке відшкодування.
11.5. Взаємовідносини ФАСС та Державного бюджету України
11.5.1. Для формування ФАСС держава перераховує на його
бюджетний рахунок первинний внесок у розмірі 20 млн гривень
протягом місяця від дати набрання чинності цим Законом.
11.5.2. Якщо зобов'язання ФАСС на момент виплати страхових
субсидій перевищують суму коштів, яка обліковується на його
бюджетному рахунку, то така різниця покривається за рахунок
кредиту на відповідну суму з державного бюджету.
Бюджетний кредит надається ФАСС на безвідсотковій основі на
строк, що не перевищує 12 поточних календарних місяців.
Порядок укладення кредитного договору між ФАСС та
Міністерством фінансів України визначається Кабінетом Міністрів
України.
11.5.3. Якщо на кінець звітного бюджетного року залишок
бюджетного рахунку ФАСС перевищує суму, яка дорівнює подвійному
середньорічному значенню суми фактично наданих страхових субсидій
за останні три роки (включаючи звітний), то сума такого
перевищення підлягає зарахуванню до складу доходів державного
бюджету. За будь-яких обставин залишок після такого перерахування
не може бути меншим за розмір первинного внеску з державного
бюджету.
11.5.4. Утримання ФАСС здійснюється за рахунок коштів
державного бюджету у межах кошторису, затвердженого центральним
органом виконавчої влади з питань формування та забезпечення
реалізації державної аграрної політики.
Розділ IV
ІНШІ ВИДИ ПІДТРИМКИ ВИРОБНИКІВ
СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКОЇ ПРОДУКЦІЇ ТА АГРАРНОГО РИНКУ
Стаття 12. Державні заставні закупівлі зерна
12.1. На період до запровадження системи державних форвардних
закупівель зерна на організованому аграрному ринку України
застосовується режим державних заставних закупівель.
12.2. Згідно із режимом державних заставних закупівель:
12.2.1. Аграрний фонд (далі - кредитор) надає бюджетну позику
виробнику зерна, яке є об'єктом державного цінового регулювання
(далі - позичальник), під заставу такого об'єкта, що оформлюється
переданням кредитору простого чи подвійного складського свідоцтва
або складської квитанції.
Стандартна форма кредитного договору розробляється Аграрним
фондом та затверджується центральним органом виконавчої влади з
питань формування та забезпечення реалізації державної аграрної
політики.
12.2.2. Розмір суми бюджетної позики не може перевищувати 80
відсотків вартості застави, розрахованої, виходячи з розміру
встановленої мінімальної закупівельної ціни.
12.2.3. Бюджетна позика надається на строк, встановлений
сторонами, який не може перевищувати строк одного маркетингового
періоду. Пролонгації та дисконтування (списання) основної суми та
процентів не припускаються.
12.2.4. Основна сума бюджетної позики та плата за її
використання погашається єдиним платежем у строк, визначений у
кредитному договорі. Дозволяється дострокове погашення суми
бюджетної позики та пропорційне погашення плати за її використання
або їх частини.
12.2.5. При повному погашенні основної суми бюджетної позики
та плати за її використання, у тому числі достроковому,
позичальнику повертається просте чи подвійне складське свідоцтво
(складська квитанція), а зерно звільняється з-під режиму застави.
12.2.6. Якщо основна сума бюджетної позики та/або плата за її
використання не погашається позичальником у строк, встановлений
кредитним договором, то з такого моменту:
| Стр.1 | Стр.2 | Стр.3 | Стр.4 | Стр.5 |
<< Назад |
<<< Главная страница
|
