НАЙТИ ДОКУМЕНТ
Закон № 850-IV від 22.05.2003Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо правової охорони інтелектуальної власності
Текст документа по состоянию на 2 июля 2009 года
<< Назад |
<<< Главная страница
Стр. 5
зміни або погіршення стану товару після введення його в цивільний
оборот;
використання кваліфікованого зазначення походження товару, що
охороняється відповідно до Закону України "Про охорону прав на
зазначення походження товарів" ( 752-14 );
некомерційне використання знака;
усі форми повідомлення новин і коментарів новин;
добросовісне застосування ними своїх імен чи адрес.
7. Власник свідоцтва може передавати будь-якій особі право
власності на знак повністю або відносно частини зазначених у
свідоцтві товарів і послуг, на підставі договору.
Передача права власності на знак не допускається, якщо вона
може стати причиною введення в оману споживача щодо товару і
послуги або щодо особи, яка виготовляє товар чи надає послугу.
8. Власник свідоцтва має право дати будь-якій особі дозвіл
(видати ліцензію) на використання знака на підставі ліцензійного
договору.
Ліцензійний договір повинен містити умову про те, що якість
товарів і послуг, виготовлених чи наданих за ліцензійним
договором, не буде нижчою від якості товарів і послуг власника
свідоцтва і що останній здійснюватиме контроль за виконанням цієї
умови.
9. Договір про передачу права власності на знак і ліцензійний
договір вважаються дійсними, якщо вони укладені у письмовій формі
і підписані сторонами.
Сторона договору має право на інформування невизначеного кола
осіб про передачу права власності на знак або видачу ліцензії на
використання знака. Таке інформування здійснюється шляхом
публікації в офіційному бюлетені відомостей в обсязі та порядку,
встановлених Установою, з одночасним внесенням їх до Реєстру.
За опублікування відомостей про передачу права власності на
знак повністю і видачу ліцензії на використання знака, а також
запропонованих стороною договору змін до відомостей про видачу
ліцензії сплачуються збори.
У разі опублікування відомостей про передачу права власності
на знак стосовно частини зазначених у свідоцтві товарів і послуг
Установа видає нове свідоцтво на ім'я особи, якій передане це
право, за наявності документа про сплату державного мита за видачу
свідоцтва.
10. Власник свідоцтва має право проставляти поряд із знаком
попереджувальне маркування, яке вказує на те, що цей знак
зареєстровано в Україні.
11. Власник свідоцтва, який здійснює посередницьку
діяльність, має право на основі договору з виробником товарів або
особою, що надає послуги, використовувати свій знак поряд із
знаком зазначених осіб, а також замість їх знака.
Стаття 17. Обов'язки, що випливають із свідоцтва
Власник свідоцтва повинен добросовісно користуватися правами,
що випливають із свідоцтва";
13) у статті 18:
в абзаці першому пункту 2 слово "двох" замінити словом
"шести";
у пункті 3 слова "(арбітражного суду)" виключити;
доповнити пунктом 4 такого змісту:
"4. Якщо знак не використовується в Україні повністю або щодо
частини зазначених у свідоцтві товарів і послуг протягом трьох
років від дати публікації відомостей про видачу свідоцтва або від
іншої дати після цієї публікації, будь-яка особа має право
звернутися до суду із заявою про дострокове припинення дії
свідоцтва повністю або частково.
У цьому разі дія свідоцтва може бути припинена повністю або
частково лише за умови, що власник свідоцтва не зазначить поважні
причини такого невикористання. Такими поважними причинами, зокрема
є:
обставини, що перешкоджають використанню знака незалежно від
волі власника свідоцтва, такі як обмеження імпорту чи інші вимоги
до товарів і послуг, встановлені законодавством;
можливість введення в оману щодо особи, яка виробляє товари
або надає послуги, під час використання знака особою, що
звернулася до суду, чи іншою особою щодо товарів і послуг,
відносно яких висунута вимога про припинення дії свідоцтва.
Для цілей цього пункту використанням знака власником
свідоцтва вважається також використання його іншою особою за умови
контролю з боку власника свідоцтва";
14) підпункт "в" пункту 1 статті 19 викласти в такій
редакції:
"в) видачі свідоцтва внаслідок подання заявки з порушенням
прав інших осіб";
15) у статті 20:
пункт 1 після слова "Закону" доповнити словами "в тому числі
вчинення без згоди власника свідоцтва дій, що потребують його
згоди, та готування до вчинення таких дій";
абзац третій пункту 2 викласти в такій редакції:
"Вимагати поновлення порушених прав власника свідоцтва може
за його згодою також особа, яка придбала ліцензію";
16) статтю 21 викласти в такій редакції:
"Стаття 21. Способи захисту прав
1. Захист прав на знак здійснюється у судовому та іншому
встановленому законом порядку.
2. Юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що
виникають у зв'язку з застосуванням цього Закону.
Суди відповідно до їх компетенції розв'язують, зокрема, спори
про:
встановлення власника свідоцтва;
укладання та виконання ліцензійних договорів;
порушення прав власника свідоцтва";
17) у статті 22 слово "статтею" замінити словами та цифрами
"пунктами 1-3 статті";
18) пункт 2 статті 24 викласти в такій редакції:
"2. У разі реєстрації знака в іноземних державах згідно з
Мадридською угодою про міжнародну реєстрацію знаків ( 995_134 )
та/або Протоколом до Мадридської угоди про міжнародну реєстрацію
знаків заявка на міжнародну реєстрацію та відповідні їй заява про
територіальне розширення і заява про продовження міжнародної
реєстрації подаються через Установу за умови сплати національного
збору за подання кожної з них";
19) доповнити статтею 25 такого змісту:
"Стаття 25. Охорона прав на добре відомий знак
1. Охорона прав на добре відомий знак здійснюється згідно з
статтею 6 bis Паризької конвенції про охорону промислової
власності ( 995_123 ) та цим Законом на підставі визнання знака
добре відомим Апеляційною палатою або судом.
2. При визначенні того, чи є знак добре відомим в Україні,
можуть розглядатися, зокрема, такі фактори, якщо вони є доречними:
ступінь відомості чи визнання знака у відповідному секторі
суспільства;
тривалість, обсяг та географічний район будь-якого
використання знака;
тривалість, обсяг та географічний район будь-якого просування
знака, включаючи рекламування чи оприлюднення та представлення на
ярмарках чи виставках товарів та/або послуг, щодо яких знак
застосовується;
тривалість та географічний район будь-яких реєстрацій та/або
заявок на реєстрацію знака за умови, що знак використовується чи є
визнаним;
свідчення успішного відстоювання прав на знак, зокрема
територія, на якій знак визнано добре відомим компетентними
органами;
цінність, що асоціюється зі знаком.
3. Порядок визнання Апеляційною палатою знака добре відомим в
Україні встановлюється Установою. За подання заяви про визнання
знака добре відомим сплачується збір.
Рішення Апеляційної палати щодо визнання знака добре відомим
в Україні може бути оскаржено у судовому порядку.
4. З дати, на яку за визначенням Апеляційної палати чи суду
знак став добре відомим в Україні, йому надається правова охорона
така сама, якби цей знак був заявлений на реєстрацію в Україні.
При цьому вона поширюється також на товари і послуги, що не
споріднені з тими, для яких знак визнано добре відомим в Україні,
якщо використання цього знака іншою особою стосовно таких товарів
і послуг вказуватиме на зв'язок між ними та власником добре
відомого знака і його інтересам, ймовірно, буде завдано шкоди
таким використанням".
7. У Законі України "Про охорону прав на топографії
інтегральних мікросхем" ( 621/97-ВР ) (Відомості Верховної Ради
України, 1998 р., N 8, ст. 28; 1999 р., N 34, ст. 274; 2001 р.,
N 8, ст. 37; 2002 р., N 16, ст. 114, N 35, ст. 256):
1) у статті 1:
абзац третій доповнити словами "та інших питань, віднесених
до її компетенції цим Законом";
абзац дванадцятий після слів "топографії ІМС" доповнити
словами "чи набула прав заявника в іншому встановленому законом
порядку";
2) у статті 4:
у пункті 3:
в абзаці першому слова "за умови, що від цієї дати до дати
подачі заявки до Установи пройшло не більше ніж два роки"
виключити;
останнє речення абзацу другого виключити;
3) статтю 6 доповнити пунктом 4 такого змісту:
"4. У разі перегляду умов угоди щодо складу авторів Установа
за спільним клопотанням осіб, зазначених у заявці як автори, а
також авторів, не зазначених у заявці як такі, вносить зміни до
відповідних документів у порядку, що встановлюється Установою";
4) у статті 8 слова "не відхилена" замінити словами "за нею
Установою не прийнято рішення про відмову в реєстрації топографії
ІМС, можливості оскарження якого вичерпані";
5) у статті 9:
пункт 3 викласти в такій редакції:
"3. Заявка на реєстрацію топографії ІМС повинна стосуватися
тільки однієї топографії ІМС";
пункт 11 викласти в такій редакції:
"11. За подання заявки сплачується збір. Документ про сплату
збору повинен надійти до Установи разом із заявкою або протягом
двох місяців від дати подання заявки. Цей строк продовжується, але
не більше ніж на шість місяців, якщо до його спливу буде подано
відповідне клопотання та сплачено збір за його подання";
6) статті 10, 11 та 12 викласти в такій редакції:
"Стаття 10. Дата подання заявки
1. Датою подання заявки є дата одержання Установою заявки, що
відповідає вимогам пунктів 4-6 статті 9 цього Закону.
2. Дата подання заявки встановлюється згідно з пунктами 8 та
9 статті 11 цього Закону.
Стаття 11. Експертиза заявки
1. Експертиза заявки має статус науково-технічної експертизи
і проводиться закладом експертизи відповідно до цього Закону та
правил, встановлених на його основі Установою.
2. Заклад експертизи здійснює інформаційну діяльність,
необхідну для проведення експертизи заявок, і є центром
міжнародного обміну виданнями відповідно до Конвенції про
міжнародний обмін виданнями ( 995_172 ), прийнятої 3 грудня
1958 року Генеральною конференцією Організації Об'єднаних Націй з
питань освіти, науки і культури.
3. Кінцеві результати експертизи заявки, що не вважається
відкликаною або не відкликана, відображаються в обгрунтованому
висновку експертизи за заявкою, що набирає чинності після
затвердження його Установою. На підставі такого висновку Установа
приймає рішення про реєстрацію топографії ІМС або про відмову в
реєстрації топографії ІМС. Рішення Установи надсилається заявнику.
Заявник має право протягом місяця від дати одержання ним
рішення Установи затребувати копії матеріалів, що протиставлені
заявці. Ці копії надсилаються заявнику протягом місяця.
4. Заявник має право з власної ініціативи чи на запрошення
закладу експертизи особисто або через свого представника брати
участь у встановленому Установою порядку в розгляді питань, що
виникли під час проведення експертизи.
5. Заявник має право вносити до заявки виправлення помилок та
зміни свого імені (найменування) і своєї адреси, адреси для
листування, імені та адреси свого представника.
Заявник може вносити до заявки зміни, пов'язані зі зміною
особи заявника, за умови згоди зазначених у заявці інших
заявників. Такі зміни може за згодою всіх заявників вносити також
особа, яка бажає стати заявником.
Ці виправлення та зміни враховуються в матеріалах заявки,
якщо вони одержані закладом експертизи не пізніше одержання ним
документа про сплату державного мита за реєстрацію топографії ІМС.
За подання заяви про виправлення помилки або про внесення
будь-якої із зазначених змін сплачується збір, за умови, що
помилка не є очевидною чи технічною, а зміна виникла через залежні
від подавця заяви обставини.
6. Заклад експертизи може вимагати від заявника надання
додаткових матеріалів, якщо без них проведення експертизи
неможливе, або у разі виникнення обгрунтованих сумнівів у
достовірності будь-яких відомостей чи елементів, що містяться в
матеріалах заявки.
Заявник має право протягом місяця від дати одержання ним
повідомлення чи висновку закладу експертизи із вимогою про надання
додаткових матеріалів затребувати від нього копії матеріалів, що
протиставлені заявці.
Додаткові матеріали мають бути подані заявником протягом двох
місяців від дати одержання ним повідомлення чи висновку закладу
експертизи або копій матеріалів, що протиставлені заявці. Строк
подання додаткових матеріалів продовжується, але не більше ніж на
шість місяців, якщо до його спливу буде подано відповідне
клопотання та сплачено збір за його подання. Цей строк, пропущений
з поважних причин, поновлюється, якщо протягом шести місяців від
його спливу буде подано відповідне клопотання та сплачено збір за
його подання. Якщо заявник не подасть додаткові матеріали у
встановлений строк, то заявка вважається відкликаною, про що йому
надсилається повідомлення.
7. Під час проведення експертизи:
встановлюється дата подання заявки на підставі статті 10
цього Закону;
визначається, чи є об'єкт, що заявляється, топографією ІМС;
заявка перевіряється на відповідність формальним вимогам
статті 9 цього Закону та правилам, встановленим на його основі
Установою;
документ про сплату збору за подання заявки перевіряється на
відповідність встановленим вимогам.
8. За відповідності матеріалів заявки вимогам статті 10 цього
Закону та наявності документа про сплату збору за подання заявки
заявнику надсилається повідомлення про встановлену дату подання
заявки.
9. У разі невідповідності матеріалів заявки вимогам статті 10
цього Закону заявнику негайно надсилається про це повідомлення.
| Стр.1 | Стр.2 | Стр.3 | Стр.4 | Стр.5 | Стр.6 | Стр.7 | Стр.8 | Стр.9 |
<< Назад |
<<< Главная страница
|
