Бесплатная библиотека законов онлайн
Загрузить Adobe Flash Player

  Главная

  Право Украины

  Конституция

  Кодексы

  Законы

  Указы

  Постановления

  Приказы

  Письма

  Законы других стран

  Законодательство РБ

  Законодательство РФ

  Новости

  Полезные ресурсы

  Контакты

  Новости сайта

  Поиск документа


Полезные ресурсы

- Таможенный кодекс таможенного союза

- Каталог предприятий и организаций СНГ

- Законодательство Республики Беларусь по темам

- Законодательство Республики Беларусь по дате принятия

- Законодательство Республики Беларусь по органу принятия

- Законы Республики Беларусь

- Новости законодательства Беларуси

- Тюрьмы Беларуси

- Законодательство России

- Деловая Украина

- Автомобильный портал

- The legislation of the Great Britain


Правовые новости







НАЙТИ ДОКУМЕНТ


Закон № 3018-III від 07.02.2002

Про судоустрій України


Текст документа по состоянию на 2 июля 2009 года

<< Назад | <<< Главная страница

Стр. 9

 
     1) присвоєння судді відповідного кваліфікаційного класу;
 
     2) залишення  судді  у  раніше  присвоєному  кваліфікаційному
класі;
 
     3) рекомендацію кандидата на посаду судді у відповідному суді
або відмову в рекомендації для зайняття посади судді;
 
     4) відкладення   атестації   (у   разі   недостатнього  рівня
професійних знань судді) на строк не більше шести місяців;
 
     5) інші рішення відповідно до статті 87 цього Закону.
 
     2. Вирішуючи   питання   про   рекомендацію   кандидата   для
призначення  (обрання)  на  посаду  судді,  кваліфікаційна комісія
суддів повинна враховувати як рівень його професійних знань, так і
особисті та моральні якості кандидата.
 
     3. Кваліфікаційна  комісія  суддів  може  дати  висновок  про
невідповідність рівня професійних знань судді  займаній  посаді  і
звільнення його з посади,  якщо після закінчення строку,  наданого
судді для набуття необхідних знань,  кваліфікаційна комісія  знову
визнає їх недостатніми.
 
     4. За  наявності підстав кваліфікаційна комісія може прийняти
рішення  про  присвоєння  судді  більш  високого  кваліфікаційного
класу,  ніж запропоновано у поданні, або ухвалити рекомендацію про
інше заохочення судді.
 
     5. При  проведенні   кваліфікаційної   атестації   судді   та
вирішенні  питання  про  присвоєння  йому  кваліфікаційного  класу
враховується  стаж  його  попередньої  роботи  на  посадах  судді,
державного  арбітра,  прокурора,  помічника  прокурора,  слідчого,
адвоката,  а також стаж іншої  роботи  за  фахом  на  посадах,  що
підлягають заміщенню особами з вищою юридичною освітою.
 
     Стаття 95. Оскарження рішень кваліфікаційних комісій суддів
                з питань кваліфікаційної атестації
 
     1. Суддя або кандидат на посаду судді,  не згодний з рішенням
кваліфікаційної комісії суддів щодо його атестації, може оскаржити
це рішення до  Вищої  кваліфікаційної  комісії  суддів  України  у
п'ятнадцятиденний строк з дня одержання копії рішення.
 
     2. Скарга подається через кваліфікаційну комісію суддів,  яка
постановила   рішення.   Кваліфікаційна   комісія   суддів,    яка
постановила  рішення,  одержавши скаргу,  не пізніш як у триденний
строк  надсилає  її  разом   з   матеріалами   справи   до   Вищої
кваліфікаційної комісії суддів України.
 
     3. Вища   кваліфікаційна  комісія  суддів  України  розглядає
скаргу на рішення щодо кваліфікаційної атестації протягом місяця з
дня  подання  скарги  і матеріалів атестації.  Розгляд скарги може
проводитися з викликом на  засідання  комісії  особи,  яка  подала
скаргу.
 
     4. Вища кваліфікаційна комісія суддів України має право:
 
     1) залишити скаргу без задоволення;
 
     2) змінити    рішення    і    присвоїти   судді   відповідний
кваліфікаційний клас;
 
     3) залишити  суддю  в  раніше  присвоєному   кваліфікаційному
класі;
 
     4) призначити повторний (додатковий) іспит.
 
     5. Рішення   Вищої  кваліфікаційної  комісії  суддів  України
протягом десяти днів надсилається особі,  яка  подала  скаргу,  та
голові суду, в якому працює суддя.
 
     6. Рішення  Вищої  кваліфікаційної  комісії  суддів України з
питань кваліфікаційної атестації може бути оскаржено до суду  лише
у разі порушення встановленого законом порядку розгляду питання.
 
                             Глава 14
 
            ПОВНОВАЖЕННЯ КВАЛІФІКАЦІЙНИХ КОМІСІЙ ЩОДО
              ДИСЦИПЛІНАРНОЇ ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ СУДДІВ
 
     Стаття 96. Загальні умови дисциплінарної відповідальності
                суддів
 
     Суддю може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності
в порядку дисциплінарного  провадження,  з  підстав,  передбачених
законом про статус суддів.
 
     Стаття 97. Дисциплінарне провадження щодо судді
 
     1. Дисциплінарне   провадження   -   це   процедура  розгляду
визначеним законом органом офіційного звернення, в якому містяться
відомості про порушення суддею вимог щодо його статусу,  посадових
обов'язків чи присяги судді.
 
     2. Право     ініціювати     питання     про     дисциплінарну
відповідальність   судді  належить:  народним  депутатам  України;
Уповноваженому  Верховної  Ради  України  з  прав  людини;  Голові
Верховного  Суду  України  (голові  вищого спеціалізованого суду -
щодо  судді  відповідного  спеціалізованого  суду,   за   винятком
ініціювання  звільнення судді);  Міністру юстиції України;  голові
відповідної ради суддів; членам Ради суддів України.
 
     3. Не допускається зловживання правом,  зазначеним у  частині
другій  цієї статті,  зокрема ініціювання питання відповідальності
судді без достатніх підстав  і  використання  вказаного  права  як
способу тиску на суддю у зв'язку із здійсненням ним правосуддя.
 
     4. Дисциплінарне провадження щодо судді не може бути порушено
за заявою чи повідомленням, що не містять відомостей про наявність
ознак   дисциплінарного   проступку  судді  або  порушення  суддею
присяги, а також за анонімними заявами та повідомленнями.
 
     Стаття 98. Органи, що здійснюють дисциплінарне провадження
 
     Дисциплінарне провадження здійснюють:
 
     1) кваліфікаційні  комісії  суддів  -  щодо  суддів  місцевих
судів;
 
     2) Вища  кваліфікаційна  комісія суддів України - щодо суддів
апеляційних судів та Касаційного суду України;
 
     3) Вища рада юстиції  -  щодо  суддів  вищих  спеціалізованих
судів та суддів Верховного Суду України.
 
     Стаття 99. Порядок дисциплінарного провадження щодо судді
 
     1. Дисциплінарне  провадження передбачає здійснення перевірки
даних   про   наявність   підстав   для   притягнення   судді   до
дисциплінарної  відповідальності,  відкриття дисциплінарної справи
та розгляд дисциплінарної справи і прийняття рішення  органом,  що
здійснює дисциплінарне провадження.
 
     2. Вища  рада юстиції здійснює дисциплінарне провадження щодо
суддів Верховного Суду України  та  суддів  вищих  спеціалізованих
судів у порядку, встановленому законом про Вищу раду юстиції.
 
     Стаття 100. Рішення у дисциплінарній справі судді
 
     1. Рішення   у   дисциплінарній   справі   судді  приймається
більшістю голосів членів кваліфікаційної комісії суддів, присутніх
на засіданні.
 
     2. Рішення  у  дисциплінарній  справі  повинно  містити назву
комісії,  прізвище,  ім'я,  по  батькові  і  посаду  судді,   який
притягається до дисциплінарної відповідальності, обставини дій, що
тягнуть  дисциплінарну   відповідальність,   пояснення   судді   і
відомості, що характеризують його особу, мотиви прийнятого рішення
з  посиланням  на  докази,   вказівку   на   міри   дисциплінарної
відповідальності,  застосовані  до  судді,  або  підстави закриття
справи, а також порядок і строк оскарження рішення.
 
     3. При  накладенні   на   суддю   дисциплінарного   стягнення
враховуються  характер  проступку,  його  наслідки,  особа  судді,
ступінь  його  вини,  обставини,  що  впливають  на  обрання  міри
дисциплінарної відповідальності.
 
     4. Якщо комісією прийнято рішення про відсутність підстав для
притягнення  судді  до  дисциплінарної  відповідальності,  комісія
закриває   дисциплінарне   провадження   та   повідомляє   про  це
заінтересованих осіб.
 
     5. Дисциплінарне стягнення до судді застосовується не пізніше
шести   місяців  після  виявлення  дисциплінарного  проступку,  не
враховуючи часу тимчасової непрацездатності або перебування  судді
у  відпустці.  Подання  скарги на рішення про притягнення судді до
дисциплінарної    відповідальності    зупиняє    перебіг    строку
дисциплінарного провадження.
( Частина п'ята статті 100 із змінами, внесеними згідно із Законом
N 3552-IV ( 3552-15 ) від 16.03.2006 )
 
 
     (  Частину  шосту  статті  100  виключено  на підставі Закону
N 3552-IV ( 3552-15 ) від 16.03.2006 )
 
 
     Стаття 101. Оскарження рішень у дисциплінарній справі судді
 
     1. Суддя чи особа, зазначена в частині другій статті 97 цього
Закону,  можуть  оскаржити  рішення кваліфікаційної комісії суддів
про  притягнення судді до дисциплінарної відповідальності до Вищої
ради  юстиції  не  пізніше  одного  місяця  з наступного дня після
вручення  їм  копії рішення. Скарга подається через кваліфікаційну
комісію, яка постановила рішення.
( Частина перша статті 101 із змінами, внесеними згідно із Законом
N 3552-IV ( 3552-15 ) від 16.03.2006 )
 
     2. Кваліфікаційна  комісія  суддів  не  пізніш як у триденний
строк після одержання  скарги  надсилає  її  разом  з  матеріалами
дисциплінарної справи до Вищої ради юстиції.
 
     3.  Суддя,  притягнутий до дисциплінарної відповідальності за
рішенням  Вищої  кваліфікаційної комісії суддів України, чи особа,
зазначена   в  частині  другій  статті  97  цього  Закону,  можуть
оскаржити  це рішення до Вищої ради юстиції в порядку, зазначеному
в  частині  першій цієї статті. Вища кваліфікаційна комісія суддів
України  не  пізніш  як  у  триденний  строк після одержання такої
скарги  надсилає  її разом із матеріалами дисциплінарної справи до
Вищої ради юстиції.
( Частина третя статті 101 в редакції Закону N 3552-IV ( 3552-15 )
від 16.03.2006 )
 
     4. Розгляд  скарг Вищою радою юстиції здійснюється відповідно
до закону про Вищу раду юстиції.
 
                             Розділ V
 
                    СУДДІВСЬКЕ САМОВРЯДУВАННЯ
 
                             Глава 15
 
                ЗАСАДИ СУДДІВСЬКОГО САМОВРЯДУВАННЯ
 
     Стаття 102. Суддівське самоврядування в Україні
 
     1. Для  вирішення  питань  внутрішньої  діяльності  судів   в
Україні діє суддівське самоврядування, тобто самостійне колективне
вирішення зазначених питань професійними суддями.
 
     2. До питань внутрішньої діяльності  судів  належать  питання
організаційного   забезпечення   судів   та   діяльності   суддів,
соціальний захист суддів та їх сімей,  а також  інші  питання,  що
безпосередньо  не  пов'язані із здійсненням правосуддя.  Рішення з
зазначених питань органами суддівського самоврядування приймаються
відповідно до закону.
 
     3. Порядок     здійснення     суддівського     самоврядування
визначається  відповідно до Конституції України ( 254к/96-ВР ) цим
Законом,  законом  про  статус  суддів,  іншими  законами, а також
регламентами  і  положеннями, що приймаються органами суддівського
самоврядування згідно з цим Законом.
 
     Стаття 103. Завдання органів суддівського самоврядування
 
     1. Суддівське   самоврядування   є   однією  з  найважливіших
гарантій  забезпечення  незалежності  судів  і  суддів.  Завданням
органів суддівського самоврядування є вирішення питань внутрішньої
діяльності судів, у тому числі щодо:
 
     1) забезпечення організаційної єдності функціонування органів
судової влади;  зміцнення незалежності судів, захист від втручання
в їх діяльність;
 
     2) участі  у  визначенні   потреб   кадрового,   фінансового,
матеріально-технічного та іншого забезпечення судів та контроль за
додержанням встановлених нормативів вказаного забезпечення;
 
     3) погодження призначення суддів на посади в судах  загальної
юрисдикції,  призначення  суддів  Конституційного  Суду України та
суддів до складу Вищої ради юстиції і обрання  до  кваліфікаційних
комісій суддів;
 
     4) заохочення суддів та працівників апарату судів;
 
     5) здійснення  контролю  за  організацією діяльності судів та
інших структур у системі судової влади.
 
     2. Діяльність органів суддівського самоврядування має сприяти
створенню  належних  організаційних та інших умов для забезпечення
нормальної діяльності судів і  суддів,  утверджувати  незалежність
суду,   забезпечувати   захист   суддів  від  втручання  в  судову
діяльність,  а також підвищувати рівень роботи з кадрами у системі
судів.
 
     Стаття 104. Організаційні форми суддівського самоврядування
 
     1. Організаційними   формами  суддівського  самоврядування  є
збори суддів,  конференції  суддів,  з'їзд  суддів  України,  ради
суддів та їх виконавчі органи.
 
     2. Суддівське самоврядування в Україні здійснюється через:
 
     1) збори    суддів   місцевого   суду,   апеляційного   суду,
Апеляційного  суду  України,  Касаційного  суду  України,   вищого
спеціалізованого суду, Верховного Суду України;
 
     2) конференції суддів загальних (крім військових) місцевих та
апеляційних судів Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва
та Севастополя;
 
     3) конференцію суддів військових судів;
 
     4) конференції суддів спеціалізованих судів;
 
     5) з'їзд суддів України.
 
                             Глава 16
 
                ЗБОРИ СУДДІВ ТА КОНФЕРЕНЦІЇ СУДДІВ
 
     Стаття 105. Збори суддів
 
     1. Збори  суддів  - це зібрання суддів відповідного суду,  на
якому вони обговорюють питання внутрішньої діяльності  цього  суду
та приймають колективне рішення з обговорюваних питань.
 
     2. Збори    суддів   місцевого   суду   скликаються   головою
відповідного суду як за власною ініціативою,  так і на  вимогу  не
менш як третини від загальної кількості суддів даного суду.  Збори
суддів апеляційних судів та Касаційного суду  України  скликаються
президією   відповідного  суду  за  власною  ініціативою,  або  за
пропозицією голови суду,  або на вимогу не менш як однієї  третини
від загальної кількості суддів даного суду.
 
     3. Збори   суддів   місцевого   суду   скликаються   у   міру
необхідності,  але не рідше одного разу на  шість  місяців.  Збори
суддів  апеляційних  судів та Касаційного суду України скликаються
не рідше одного разу у три місяці.
 
     4. Збори суддів місцевого суду є повноважними,  якщо  на  них
присутні  не  менш  як  дві третини від загальної кількості суддів
даного суду.  Збори суддів апеляційних судів та  Касаційного  суду
України  є повноважними,  якщо на них присутні більше половини від
загальної кількості суддів даного суду.  На  збори  суддів  можуть
запрошуватися працівники апарату суду,  інші особи.  У голосуванні
беруть участь лише судді даного суду.
 
     5. Збори   суддів   обговорюють   питання,   що    стосуються
внутрішньої  діяльності  суду  чи  роботи  конкретних  суддів  або
працівників апарату суду,  та приймають з цих питань рішення, що є
обов'язковими  для  суддів даного суду.  Збори суддів заслуховують
звіти суддів,  які займають адміністративні посади в даному  суді,
та  керівників структурних підрозділів апарату суду.  Збори суддів
місцевих та апеляційних судів  обирають  делегатів  на  відповідні
конференції  суддів,  а  збори суддів Апеляційного суду України та
Касаційного суду України - делегатів на з'їзд суддів України.
 
     6. Збори  суддів  можуть  звертатися  з   пропозиціями   щодо
вирішення  питань  діяльності  суду  до органів державної влади та
органів місцевого самоврядування,  які зобов'язані  розглянути  ці
пропозиції і дати відповідь по суті пропозицій.
 
     7. Збори  суддів  можуть  обговорювати  питання щодо практики
застосування законодавства,  виробляти відповідні пропозиції  щодо
удосконалення  цієї  практики  та  законодавства  і  вносити  свої
пропозиції на розгляд конференцій суддів та з'їзду суддів України.
 
     Стаття 106.  Збори суддів Верховного Суду  України  та  збори
                  суддів     вищого   спеціалізованого  суду,   їх
                  повноваження
 
     1. Збори суддів Верховного Суду України,  збори суддів вищого
спеціалізованого суду скликаються президією відповідного  суду  за
власною  ініціативою,  на  пропозицію голови суду або на вимогу не
менш як однієї третини від загальної кількості суддів даного суду.
 
     2. Збори суддів Верховного Суду України,  збори суддів вищого
спеціалізованого  суду  скликаються  у  міру необхідності,  але не

| Стр.1 | Стр.2 | Стр.3 | Стр.4 | Стр.5 | Стр.6 | Стр.7 | Стр.8 | Стр.9 | Стр.10 | Стр.11 | Стр.12 | Стр.13 |



<< Назад | <<< Главная страница

Разное

При полном или частичном использовании материалов сайта ссылка на pravo.levonevsky.org обязательна

© 2006-2017г. www.levonevsky.org

TopList

Законодательство Беларуси и других стран

Законодательство России кодексы, законы, указы (избранное), постановления, архив

Законодательство Украины кодексы, законы, указы, постановления, приказы, письма


Законодательство Республики Беларусь по дате принятия:

2013 2012 2011 2010 2009 2008 2007 2006 2005 2004 2003 2002 2001 2000 до 2000 года

Защита прав потребителя
ЗОНА - специальный проект

Бюллетень "ПРЕДПРИНИМАТЕЛЬ" - о предпринимателях.



Новые документы




NewsBY.org - News of Belarus

UK Laws - Legal Portal

Legal portal of Belarus

Valery Levaneuski. Personal website of the Belarus politician, the former political prisoner