НАЙТИ ДОКУМЕНТ
Закон № 1805-III від 08.06.2000Про охорону культурної спадщини
Текст документа по состоянию на 2 июля 2009 года
<< Назад |
<<< Главная страница
Стр. 6
Р о з д і л IX
МІЖНАРОДНІ ДОГОВОРИ У СФЕРІ ОХОРОНИ
КУЛЬТУРНОЇ СПАДЩИНИ
Стаття 48. Міжнародні договори
Якщо міжнародним договором, згода на обов'язковість якого
надана Верховною Радою України, встановлено інші правила, ніж ті,
що передбачені законодавством України про охорону культурної
спадщини, застосовуються правила міжнародного договору України.
Стаття 49. Подання про внесення пам'яток до Списку
всесвітньої спадщини
Подання про внесення пам'яток до Списку всесвітньої спадщини
здійснює Кабінет Міністрів України за рекомендацією центрального
органу виконавчої влади у сфері охорони культурної спадщини та
Українського національного комітету Міжнародної ради з питань
пам'яток та визначних місць (ІКОМОС).
Р о з д і л X
ПРИКІНЦЕВІ ПОЛОЖЕННЯ
1. Цей Закон набирає чинності з дня його опублікування, крім
пунктів 2-4 частини четвертої розділу X, які набирають чинності з
1 січня 2001 року.
2. Кабінетові Міністрів України протягом шести місяців з дня
набрання чинності цим Законом:
подати до Верховної Ради України пропозиції щодо приведення
законів України у відповідність із Законом України "Про охорону
культурної спадщини";
розробити і привести свої нормативно-правові акти у
відповідність із цим Законом;
відповідно до компетенції забезпечити прийняття
нормативно-правових актів, передбачених цим Законом;
забезпечити перегляд і скасування міністерствами та іншими
центральними органами виконавчої влади України їхніх
нормативно-правових актів, що суперечать цьому Закону.
3. Об'єкти, включені до списків (переліків) пам'яток історії
та культури відповідно до Закону Української РСР "Про охорону і
використання пам'яток історії та культури", визнаються пам'ятками
відповідно до цього Закону.
4. Внести до деяких законодавчих актів України такі зміни:
( Підпункт 1) пункту 4 Розділу X втрачає чинність з
01.01.2002 року на підставі Кодексу N 2768-III ( 2768-14 ) від
25.10.2001 ) 1) частину дев'яту статті 34 Земельного кодексу
України ( 561-12 ) (Відомості Верховної Ради України, 1992 р., N
25, ст. 354) після слів "санітарними органами" доповнити словами
"органом охорони культурної спадщини";
2) у Законі України "Про систему оподаткування" ( 1251-12 )
(Відомості Верховної Ради України, 1991 р., N 39, ст. 510;
1997 р., N 16, ст. 119):
частину другу статті 15 доповнити пунктом 15 такого змісту:
"15) екскурсійно-туристичний збір";
у частині третій статті 15 слова "який встановлюється"
замінити словами "та екскурсійно-туристичного збору, які
встановлюються";
3) у Законі України "Про оподаткування прибутку підприємств"
( 334/94-ВР ) (Відомості Верховної Ради України, 1997 р., N 27,
ст. 181):
пункт 5.2 статті 5 доповнити підпунктом 5.2.13 такого змісту:
"5.2.13. Суми коштів або вартість майна, добровільно
перераховані (передані) для цільового використання з метою охорони
культурної спадщини установам науки, освіти, культури,
заповідникам, музеям-заповідникам, а також неприбутковим установам
та організаціям у випадках, визначених у пункті 7.11 статті 7
цього Закону, але не більше ніж десять відсотків оподатковуваного
прибутку попереднього звітного періоду";
абзац "б" підпункту 7.11.1 пункту 7.11 статті 7 доповнити
словами "заповідниками, музеями-заповідниками";
пункт 7.13 статті 7 доповнити підпунктом 7.13.4 такого
змісту:
"7.13.4. Оподатковується у розмірі 50 відсотків від діючої
ставки прибуток платників податків від проведення
науково-дослідних і реставраційних робіт у сфері охорони
культурної спадщини";
4) у Декреті Кабінету Міністрів України від 20 травня
1993 року N 56-93 "Про місцеві податки і збори" ( 56-93 )
(Відомості Верховної Ради України, 1993 р., N 30, ст. 336, N 32,
ст. 340; 1995 р., N 30, ст. 229):
статтю 1 доповнити абзацом такого змісту:
"екскурсійно-туристичний збір";
доповнити Декрет статтею 17-2 такого змісту:
"Стаття 17-2. Екскурсійно-туристичний збір
Платниками екскурсійно-туристичного збору є суб'єкти
туристичної діяльності, які використовують пам'ятки з метою
їхнього екскурсійного відвідування.
Граничний розмір екскурсійно-туристичного збору не повинен
перевищувати 10 відсотків прибутку суб'єктів туристичної
діяльності".
5. Визнати такими, що втратили чинність:
Закон Української РСР "Про охорону і використання пам'яток
історії та культури" ( 3600-09 ) (Відомості Верховної Ради УРСР,
1978 р., N 30, ст. 426; 1984 р., N 7, ст. 145);
Постанову Верховної Ради Української РСР від 13 липня
1978 року "Про порядок введення в дію Закону Української РСР "Про
охорону і використання пам'яток історії та культури" ( 3601-09 )
(Відомості Верховної Ради УРСР, 1978 р., N 30, ст. 427).
Президент України Л.КУЧМА
м. Київ, 8 червня 2000 року
N 1805-III
| Стр.1 | Стр.2 | Стр.3 | Стр.4 | Стр.5 | Стр.6
<< Назад |
<<< Главная страница
|