НАЙТИ ДОКУМЕНТ
Закон № 283/97-ВР від 22.05.1997Про внесення змін до Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств"
Текст документа по состоянию на 2 июля 2009 года
<< Назад |
<<< Главная страница
Стр. 9
Порядок проведення аукціонів (публічних торгів)
встановлюється Кабінетом Міністрів України.
12.3.5. Безнадійна заборгованість, яка виникла внаслідок
неспроможності дебітора погасити заборгованість у зв'язку з дією
обставин непереборної сили або стихійного лиха (форс-мажору),
відшкодовується за рахунок страхового резерву кредитора за
наявності будь-якого з нижче названих документів:
підтвердження Торгово-промислової палати України про настання
обставин непереборної сили чи стихійного лиха на території України
або
підтвердження уповноважених органів іншої держави,
легалізованих консульськими установами України, у разі настання
обставин непереборної сили чи стихійного лиха на території такої
держави;
рішення Президента України про запровадження надзвичайної
екологічної ситуації в окремих місцевостях України, затверджене
Верховною Радою України, або рішення Кабінету Міністрів України
про визнання окремих місцевостей України потерпілими від повені,
посухи, пожежі та інших видів стихійного лиха включаючи рішення
щодо визнання окремих місцевостей потерпілими від несприятливих
погодних умов, які потягли за собою втрату врожаю
сільськогосподарських культур в обсягах, які перевищують 30
відсотків від середнього врожаю за попередні п'ять календарних
років.
При цьому валовий доход дебітора не збільшується на суму
заборгованості, що виникла внаслідок його неспроможності погасити
таку заборгованість у зв'язку з дією обставин непереборної сили
або стихійного лиха (форс-мажору), протягом усього строку дії
таких форс-мажорних обставин.
12.3.6. Прострочена заборгованість підприємств, установ і
організацій, на майно яких не може бути звернено стягнення (або
тих, що не підлягають приватизації) згідно із законодавством
України, відшкодовується за рахунок страхового резерву кредитора у
разі, якщо протягом 30 календарних днів з моменту виникнення
прострочення зазначена заборгованість не була відшкодована коштами
Державного бюджету України чи відповідних місцевих бюджетів або
компенсована в будь-який інший спосіб.
При цьому кредитор у строки, передбачені законодавством,
зобов'язаний звернутися до суду (арбітражного суду) з позовом щодо
відшкодування збитків, отриманих у зв'язку з таким кредитуванням.
У разі коли кредитор не звертається до суду (арбітражного суду)
протягом визначених законодавством строків або у разі коли суд
(арбітражний суд) відмовляє у позові або залишає позовну заяву без
розгляду, кредитор зобов'язаний збільшити валові доходи на суму
безнадійної заборгованості у відповідний податковий період.
12.3.7. Прострочена заборгованість фізичних осіб, визнаних у
судовому порядку безвісно відсутніми або померлими,
відшкодовується за рахунок страхового резерву кредитора за умови,
якщо рішення суду про визнання фізичних осіб безвісно відсутніми
або померлими було прийнято пізніше дати укладення кредитної
угоди.
При цьому кредитор має здійснити юридичні заходи щодо
стягнення безнадійної заборгованості зі спадку такої фізичної
особи у межах та за процедурою, визначеною законодавством.
12.3.8. Прострочена заборгованість за договорами, визнаними у
судовому порядку повністю або частково недійсними з вини дебітора,
відшкодовується за рахунок страхового резерву кредитора у разі,
якщо дебітор не погашає заборгованість за зазначеними договорами
протягом 30 календарних днів з дня прийняття рішення суду про
визнання їх повністю або частково недійсними.
При цьому валовий доход дебітора збільшується на суму такої
заборгованості у податковий період, на який припадає рішення суду
(арбітражного суду) щодо визнання договорів повністю або частково
недійсними з вини дебітора.
12.3.9. Прострочена заборгованість за договорами або їх
частинами, визнаними у судовому порядку недійсними з вини
кредитора або з вини обох сторін, погашається за рахунок
повернення дебітором суми кредиторської заборгованості, а в разі
її неповернення протягом 30 календарних днів - з прибутку, який
залишається у розпорядженні кредитора після оподаткування.
При цьому валовий доход дебітора збільшується на суму такої
заборгованості у податковий період, на який припадає рішення суду
(арбітражного суду) щодо визнання договорів або їх частин
недійсними з вини обох сторін.
12.3.10. Прострочена заборгованість фізичних осіб, стосовно
яких оголошено розшук у порядку, передбаченому
Кримінально-процесуальним кодексом України, відшкодовується за
рахунок страхового резерву кредитора у разі, якщо протягом 180
календарних днів з дня оголошення розшуку місце перебування такої
фізичної особи не встановлено.
12.3.11. Прострочена заборгованість юридичних осіб, стосовно
керівників яких оголошено розшук у порядку, передбаченому
Кримінально-процесуальним кодексом України, відшкодовується за
рахунок страхового резерву кредитора у разі, якщо протягом 180
календарних днів з дня оголошення розшуку місце перебування цих
осіб не встановлено.
12.3.12. У разі коли всі заходи щодо стягнення безнадійної
заборгованості згідно з порядком, визначеним пунктом 12.3 цієї
статті, не привели до позитивного наслідку, банки та небанківські
фінансові установи відносять на валові витрати таку заборгованість
в частині, що не відшкодована за рахунок страхового резерву,
створеного відповідно до цієї статті.
12.4. Додаткові положення
12.4.1. У разі коли дебітор повністю або частково погашає
безнадійну заборгованість, попередньо віднесену кредитором до
складу валових витрат або відшкодовану за рахунок страхового
резерву згідно з положеннями пункту 12.1 і пункту 12.3 цієї
статті, кредитор збільшує валовий доход на суму компенсації,
одержаної від дебітора, у податковий період, протягом якого
відбулося повернення зазначеної заборгованості або її частини.
12.4.2. У разі коли за висновком відповідного уповноваженого
органу, визначеного підпунктом 12.3.5 пункту 12.3 цієї статті,
обставини непереборної сили, стихійного лиха (форс-мажору)
носять тимчасовий характер і не впливають на дієспроможність
дебітора сплатити заборгованість після їх закінчення, кредитор
зобов'язаний надати претензію дебітору стосовно сплати зазначеної
заборгованості протягом 30 календарних днів після закінчення дії
таких обставин непереборної сили. У випадку якщо дебітор не
погасив зазначену заборгованість або кредитор не звернувся з
позовом до суду (арбітражного суду) стосовно стягнення такої
заборгованості протягом строків, визначених законодавством, валові
доходи кредитора і дебітора збільшуються на суму зазначеної
заборгованості.
12.4.3. У разі коли фізична особа - дебітор, визнана у
судовому порядку безвісно відсутньою або померлою, заявляється,
кредитор зобов'язаний здійснити відповідні заходи щодо стягнення
заборгованості з такої особи. У випадку коли така фізична особа
сплачує заборгованість, що була попередньо віднесена кредитором до
складу валових витрат або відшкодована за рахунок страхового
резерву, кредитор збільшує валовий доход на суму коштів, одержаних
від дебітора у податковий період, протягом якого відбулося
повернення зазначеної заборгованості.
12.4.4. У разі коли відповідно до законодавства рішення про
визнання договорів недійсними з вини дебітора скасоване, а
кредитор не оскаржує таке рішення у строки, передбачені
законодавством, кредитор збільшує валовий доход на суму
заборгованості, попередньо включену до валових витрат або
відшкодовану за рахунок страхового резерву у податковий період,
протягом якого закінчився строк для подання такої скарги.
12.4.5. У разі коли фізична особа, стосовно якої органами
слідства оголошено розшук, розшукана і сплачує заборгованість, яка
була попередньо включена кредитором до складу валових витрат або
відшкодована за рахунок страхового резерву, кредитор збільшує
валовий доход на суму компенсації заборгованості, одержаної від
дебітора, у податковий період, протягом якого відбулося повернення
зазначеної заборгованості (її частини).
12.4.6. У разі коли юридичні або фізичні особи, визнані
винними в заподіянні шкоди згідно з положеннями Цивільного кодексу
України ( 1540-06 ), сплачують заборгованість фізичної особи, що
віднесена кредитором до складу валових витрат або відшкодована за
рахунок страхового резерву, кредитор збільшує валовий доход на
суму коштів, одержаних у погашення заборгованості дебітора, у
податковий період, протягом якого відбулося повернення зазначеної
заборгованості (її частини).
Стаття 13. Оподаткування нерезидентів
13.1. Валові доходи нерезидентів, що не проводять
підприємницької діяльності в Україні через постійне
представництво, отримані з джерел на території України (включаючи
постійні представництва таких нерезидентів), крім доходів,
зазначених у пунктах 13.2-13.5 цієї статті, оподатковуються за
ставкою 15 відсотків під час виплати таких доходів за рахунок
таких виплат.
Валові доходи нерезидентів, що не проводять підприємницької
діяльності в Україні через постійне представництво, отримані з
джерел на території України (включаючи постійні представництва
таких нерезидентів) у вигляді процентів (доходу) від операцій з
цінними паперами, емітованими (випущеними) в обіг особами, що не є
платниками цього податку, оподатковуються за ставкою 30 відсотків
під час виплати таких доходів за рахунок таких виплат. При цьому
податок, передбачений абзацом першим цього пункту, не
нараховується.
13.2. Суми доходів нерезидентів, які виплачуються резидентами
як оплата вартості фрахту транспортних засобів, оподатковуються за
ставкою шість відсотків у джерела виплати таких доходів за рахунок
таких виплат.
13.3. Суми доходів нерезидентів, отриманих у вигляді
страхових внесків, страхових платежів або страхових премій від
перестрахування ризиків на території України, оподатковуються за
ставкою 10 відсотків у джерела їх виплати за рахунок таких виплат.
Суми доходів нерезидентів, отриманих у вигляді страхових
внесків, страхових платежів або страхових премій від страхування
ризиків на території України, а також у вигляді надання рекламних
послуг на території України, оподатковуються за ставкою 30
відсотків у джерела їх виплати за рахунок таких виплат.
13.4. Суми доходів нерезидентів, отриманих у вигляді
дивідендів, нарахованих на корпоративні права, емітовані
резидентами України, оподатковуються за ставкою 30 відсотків у
джерела їх виплати за рахунок таких виплат.
13.5. Суми доходів нерезидентів, які здійснюють свою
діяльність на території України через постійне представництво,
оподатковуються у загальному порядку. При цьому таке постійне
представництво прирівнюється з метою оподаткування до платника
податку, який здійснює свою діяльність незалежно від такого
нерезидента.
У разі якщо нерезидент здійснює свою діяльність не лише в
Україні, а й за її межами і при цьому не визначає прибуток від
своєї діяльності, що проводиться ним через постійне представництво
в Україні, сума прибутку, що підлягає оподаткуванню в Україні,
визначається на підставі складення нерезидентом розподільчого
балансу, погодженого з податковим органом за місцезнаходженням
постійного представництва.
У разі неможливості шляхом прямого підрахування визначити
прибуток, одержаний нерезидентами від діяльності в Україні, він
визначається податковим органом на підставі валового доходу або
проведених затрат виходячи з норми рентабельності 30 відсотків.
13.6. З метою оподаткування до постійних представництв також
відносяться резиденти України, основна діяльність яких полягає в
наданні агентських, довірчих або комісійних та інших подібних
послуг за рахунок і на користь нерезидента.
Стаття 14. Оподаткування виробників сільськогосподарської
продукції
14.1. Підприємства, основною діяльністю яких є виробництво
сільськогосподарської продукції, сплачують податок на прибуток у
порядку і в розмірах, передбачених цим Законом, за підсумками
звітного податкового року.
Валові доходи і витрати підприємств - виробників
сільськогосподарської продукції, утримані (понесені) протягом
звітного податкового року, підлягають індексуванню, виходячи з
офіційного індексу інфляції за період від місяця, наступного за
місяцем понесення таких витрат (отримання доходів), до кінця
звітного податкового року.
Сума нарахованого податку зменшується на суму податку на
землю, що використовується у сільськогосподарському виробничому
обороті.
Якщо за результатами звітного податкового року такі
підприємства мали балансові збитки, вони переносяться на зменшення
валових доходів майбутніх податкових років у порядку,
встановленому статтею 6 цього Закону.
14.2. Дія пункту 14.1 цієї статті не поширюється на
підприємства, основною діяльністю яких є виробництво та/або
реалізація продукції квітково-декоративного рослинництва,
дикорослих рослин, диких тварин і птахів, риби (крім риби,
виловленої у річках та закритих водоймах), хутряних товарів,
лікеро-горілчаних виробів, пива, вина і виноматеріалів (крім
виноматеріалів, що реалізуються для подальшої переробки), які
оподатковуються у загальному порядку.
Стаття 15. Порядок внесення змін до Закону
Ставки податку на прибуток, пільги щодо податку, об'єкт
оподаткування, порядок обчислення оподатковуваного прибутку,
строки і порядок сплати та зарахування податку до бюджетів можуть
встановлюватися та змінюватися лише шляхом внесення змін до цього
Закону.
Стаття 16. Порядок нарахування та строки сплати податку
16.1. Платники податку самостійно визначають суми податку, що
підлягають сплаті.
16.2. Податок на прибуток нараховується за ставкою,
визначеною статтею 10 цього Закону, від прибутку, що підлягає
оподаткуванню, розрахованого згідно з пунктом 3.1 цього Закону, з
урахуванням положень пунктів 7.12, 7.13, 7.14, 14.1, 16.8, 16.9 та
статті 6 цього Закону.
16.3. Податок, що підлягає сплаті до бюджету, дорівнює сумі,
визначеній згідно з пунктом 16.2 цієї статті, яка зменшена на
вартість торгових патентів, придбаних платником податку згідно із
Законом України "Про патентування деяких видів підприємницької
діяльності" ( 98/96-ВР ).
16.4. Податок сплачується до бюджету не пізніше 20 числа
місяця, наступного за звітним кварталом.
Платники податку не пізніше 25 числа місяця, що настає за
звітним кварталом, подають до податкового органу податкову
декларацію про прибуток за звітний квартал, розраховану
наростаючим підсумком з початку звітного фінансового року.
Платники податку не пізніше 15 лютого року, що настає за
звітним, подають податковому органу річний бухгалтерський звіт,
який у випадках, передбачених законодавством, повинен бути
підтверджений висновками аудиту.
Підприємства - виробники сільськогосподарської продукції
подають податкову декларацію про прибуток, розрахунок податку на
прибуток та сплачують податок одночасно з поданням річного
бухгалтерського звіту.
16.5. Платіжні доручення на перерахування податку до бюджету
подаються підприємствами до банківських установ до настання строку
платежу.
16.6. Платники податку мають право не пізніше ніж за 10 днів
до закінчення строку подання документів, установлених пунктом 16.4
цієї статті, надіслати їх податковим органам поштою з
повідомленням про вручення. При цьому спір, який може виникнути
між платником податку і поштою з приводу несвоєчасності надіслання
такого рекомендованого листа до податкового органу, вирішуються у
судовому порядку. Порядок оформлення зазначених поштових
відправлень, а також нормативи їх обігу встановлюються Кабінетом
Міністрів України.
Податкові органи не узгоджують розрахунки податкових
зобов'язань платника податку, що передують сплаті податку, за
винятком випадків, передбачених пунктом 16.12 цієї статті.
16.7. Протягом кварталу платники податку, за винятком
нерезидентів та виробників сільськогосподарської продукції,
сплачують авансові внески податку до бюджету за перший та другий
місяць кварталу, визначені згідно з пунктом 16.3 цієї статті
наростаючим підсумком з початку року.
Авансові внески сплачуються до бюджету за підсумками першого
та другого місяців кварталу до 20 числа другого і третього місяця
кварталу відповідно.
Розрахунки авансових внесків здійснюються платником податку
самостійно, без подання податкової декларації. Про результати
таких розрахунків повідомляється податковому органу в терміни,
передбачені для сплати авансових внесків. Штрафні санкції за
відхилення розмірів сплачених авансових внесків від розмірів
внесків, перерахованих за результатами звітного кварталу, не
застосовуються.
16.8. Податок, що підлягає сплаті до бюджету нерезидентами,
визначається у порядку, передбаченому статтею 13 цього Закону.
16.9. Податок, що підлягає сплаті до бюджету платниками
податку, які здійснюють страхову діяльність, визначається у
порядку, передбаченому пунктом 7.2 цього Закону.
16.10. Бюджетні організації сплачують податок на прибуток,
отриманий від підприємницької діяльності, щоквартально за
наростаючим підсумком з початку звітного податкового року.
Неприбуткові організації, визначені пунктом 7.11 цього
Закону, сплачують податок на прибуток від неосновної діяльності у
загальному порядку.
16.11. Нерезиденти, що проводять діяльність на території
України через постійне представництво, ведуть бухгалтерський облік
та звітність згідно з законодавством України, щоквартально подають
податковим органам за місцезнаходженням постійного представництва
декларацію про прибуток, одержаний із джерел в Україні, а також
розрахунок нарахованого податку на прибуток за формою,
встановленою центральним податковим органом.
У разі зупинення діяльності постійного представництва до
закінчення звітного кварталу, зазначені документи подаються
державному податковому органу протягом 15 календарних днів з
моменту такого зупинення.
| Стр.1 | Стр.2 | Стр.3 | Стр.4 | Стр.5 | Стр.6 | Стр.7 | Стр.8 | Стр.9 | Стр.10 |
<< Назад |
<<< Главная страница
|
