НАЙТИ ДОКУМЕНТ
Закон № 280/97-ВР від 21.05.1997Про місцеве самоврядування в Україні
Текст документа по состоянию на 2 июля 2009 года
<< Назад |
<<< Главная страница
Стр. 10
передача майна територіальним громадам безоплатно державою, іншими
суб'єктами права власності, а також майнових прав, створення,
придбання майна органами місцевого самоврядування в порядку,
встановленому законом.
3. Територіальні громади сіл, селищ, міст, районів у містах
безпосередньо або через органи місцевого самоврядування можуть
об'єднувати на договірних засадах на праві спільної власності
об'єкти права комунальної власності, а також кошти місцевих
бюджетів для виконання спільних проектів або для спільного
фінансування (утримання) комунальних підприємств, установ та
організацій і створювати для цього відповідні органи і служби.
4. Районні та обласні ради від імені територіальних громад
сіл, селищ, міст здійснюють управління об'єктами їхньої спільної
власності, що задовольняють спільні потреби територіальних громад.
5. Органи місцевого самоврядування від імені та в інтересах
територіальних громад відповідно до закону здійснюють
правомочності щодо володіння, користування та розпорядження
об'єктами права комунальної власності, в тому числі виконують усі
майнові операції, можуть передавати об'єкти права комунальної
власності у постійне або тимчасове користування юридичним та
фізичним особам, здавати їх в оренду, продавати і купувати,
використовувати як заставу, вирішувати питання їхнього відчуження,
визначати в угодах та договорах умови використання та фінансування
об'єктів, що приватизуються та передаються у користування і
оренду.
6. Доцільність, порядок та умови відчуження об'єктів права
комунальної власності визначаються відповідною радою. Доходи від
відчуження об'єктів права комунальної власності зараховуються до
відповідних місцевих бюджетів і спрямовуються на фінансування
заходів, передбачених бюджетами розвитку.
7. Майнові операції, які здійснюються органами місцевого
самоврядування з об'єктами права комунальної власності, не повинні
ослаблювати економічних основ місцевого самоврядування, зменшувати
обсяг та погіршувати умови надання послуг населенню.
8. Право комунальної власності територіальної громади
захищається законом на рівних умовах з правами власності інших
суб'єктів. Об'єкти права комунальної власності не можуть бути
вилучені у територіальних громад і передані іншим суб'єктам права
власності без згоди безпосередньо територіальної громади або
відповідного рішення ради чи уповноваженого нею органу, за
винятком випадків, передбачених законом.
9. Сільські, селищні, міські, районні в містах (у разі їх
створення) ради мають право:
1) вносити пропозиції про передачу або продаж у комунальну
власність відповідних територіальних громад підприємств, установ
та організацій, їх структурних підрозділів та інших об'єктів, що
належать до державної та інших форм власності, якщо вони мають
важливе значення для забезпечення комунально-побутових і
соціально-культурних потреб територіальних громад;
2) на переважне придбання в комунальну власність приміщень,
споруд, інших об'єктів, розташованих на відповідній території,
якщо вони можуть бути використані для забезпечення
комунально-побутових та соціально-культурних потреб територіальних
громад;
3) мати об'єкти комунальної власності за межами відповідних
адміністративно-територіальних одиниць.
Стаття 61. Місцеві бюджети
1. Органи місцевого самоврядування в селах, селищах, містах,
районах у містах (у разі їх створення) самостійно розробляють,
затверджують і виконують відповідні місцеві бюджети згідно з цим
Законом та законом про бюджетну систему.
2. Районні та обласні ради затверджують районні та обласні
бюджети, які формуються з коштів державного бюджету для їх
відповідного розподілу між територіальними громадами або для
виконання спільних проектів та з коштів, залучених на договірних
засадах з місцевих бюджетів для реалізації спільних
соціально-економічних та культурних програм, контролюють їх
виконання.
3. Складання і виконання районних і обласних бюджетів
здійснюють відповідні державні адміністрації згідно з цим Законом
та законом про бюджетну систему.
4. Самостійність місцевих бюджетів гарантується власними та
закріпленими за ними на стабільній основі законом
загальнодержавними доходами, а також правом самостійно визначати
напрями використання коштів місцевих бюджетів відповідно до
закону.
5. Втручання державних органів у процес складання,
затвердження і виконання місцевих бюджетів не допускається, за
винятком випадків, передбачених цим та іншими законами.
Стаття 62. Участь держави у формуванні доходів місцевих
бюджетів
1. Держава фінансово підтримує місцеве самоврядування, бере
участь у формуванні доходів місцевих бюджетів, здійснює контроль
за законним, доцільним, економним, ефективним витрачанням коштів
та належним їх обліком. Вона гарантує органам місцевого
самоврядування доходну базу, достатню для забезпечення населення
послугами на рівні мінімальних соціальних потреб. У випадках, коли
доходи від закріплених за місцевими бюджетами загальнодержавних
податків та зборів перевищують мінімальний розмір місцевого
бюджету, держава вилучає із місцевого бюджету до державного
бюджету частину надлишку в порядку, встановленому законом про
державний бюджет.
2. Мінімальні розміри місцевих бюджетів визначаються на
основі нормативів бюджетної забезпеченості на одного жителя з
урахуванням економічного, соціального, природного та екологічного
стану відповідних територій виходячи з рівня мінімальних
соціальних потреб, встановленого законом.
Стаття 63. Доходи місцевих бюджетів
1. Доходи місцевих бюджетів формуються за рахунок власних,
визначених законом, джерел та закріплених у встановленому законом
порядку загальнодержавних податків, зборів та інших обов'язкових
платежів.
2. Доходи місцевих бюджетів районних у містах рад (у разі їх
створення) формуються відповідно до обсягу повноважень, що
визначаються відповідними міськими радами.
3. Порядок зарахування доходів до місцевих бюджетів
визначається законом про бюджетну систему та іншими законами.
4. У доходній частині місцевого бюджету окремо виділяються
доходи, необхідні для виконання власних повноважень, і доходи,
необхідні для забезпечення виконання делегованих законом
повноважень органів виконавчої влади.
5. Місцевий бюджет поділяється на поточний бюджет і бюджет
розвитку. Доходи бюджету розвитку формуються за рахунок частини
податкових надходжень, коштів, залучених від розміщення місцевих
позик, а також інвестиційних субсидій з інших бюджетів.
6. Кошти державного бюджету, що передаються у вигляді
дотацій, субвенцій, розподіляються обласними радами між районними
бюджетами і бюджетами міст обласного значення у розмірах,
необхідних для формування доходних частин не нижче мінімальних
розмірів місцевих бюджетів, визначених законом, а також
використовуються для фінансування з обласного бюджету спільних
проектів територіальних громад.
7. Кошти обласного бюджету, передані державою у вигляді
дотацій, субвенцій, зараховуються до районних бюджетів і
розподіляються районними радами між місцевими бюджетами у
розмірах, необхідних для формування доходних частин не нижче
мінімальних розмірів місцевих бюджетів, визначених законом, а
також використовуються для фінансування з районного бюджету
спільних проектів територіальних громад.
Стаття 64. Видатки місцевих бюджетів
1. Видатки, які здійснюються органами місцевого
самоврядування на потреби територіальних громад, їх розмір і
цільове спрямування визначаються місцевими бюджетами цих громад;
видатки, пов'язані із здійсненням районними, обласними радами
заходів щодо забезпечення спільних інтересів територіальних
громад, - відповідними районними та обласними бюджетами.
2. Сільські, селищні, міські, районні в містах (у разі їх
створення) ради та їх виконавчі органи самостійно розпоряджаються
коштами відповідних місцевих бюджетів, визначають напрями їх
використання.
3. Районні, обласні бюджети виконують місцеві державні
адміністрації в цілях і обсягах, що затверджуються відповідними
радами.
4. У видатковій частині місцевих бюджетів окремо
передбачаються видатки поточного бюджету і видатки бюджету
розвитку.
5. Кошти поточного бюджету спрямовуються на фінансування
установ і закладів, що утримуються за рахунок бюджетних
асигнувань, і не належать до бюджету розвитку.
6. Кошти бюджету розвитку спрямовуються на реалізацію програм
соціально-економічного розвитку відповідної території, пов'язаних
із здійсненням інвестиційної та інноваційної діяльності, а також
на фінансування субвенцій та інших видатків, пов'язаних з
розширеним відтворенням.
7. Видатки місцевих бюджетів поділяються на дві частини:
видатки, пов'язані з виконанням власних повноважень місцевого
самоврядування, і видатки, пов'язані з виконанням делегованих
законом повноважень органів виконавчої влади.
Стаття 65. Використання вільних бюджетних коштів
Доходи, додатково одержані в процесі виконання місцевих
бюджетів, суми перевищення доходів над видатками, що утворилися в
результаті збільшення надходжень до бюджету чи економії у
видатках, вилученню не підлягають, крім випадків, передбачених
законом. Рішення про використання таких коштів приймається
відповідною радою.
Стаття 66. Збалансування доходів і видатків місцевих бюджетів
1. Місцеві бюджети мають бути достатніми для забезпечення
виконання органами місцевого самоврядування наданих їм законом
повноважень та забезпечення населення послугами не нижче рівня
мінімальних соціальних потреб.
2. При забезпеченні збалансування доходів і видатків місцевих
бюджетів не враховуються вільні залишки бюджетних коштів, порядок
використання яких передбачено статтею 65 цього Закону.
3. У разі коли вичерпано можливості збалансування доходів і
видатків місцевих бюджетів і при цьому не забезпечується покриття
видатків, необхідних для здійснення органами місцевого
самоврядування наданих їм законом повноважень та забезпечення
населення послугами не нижче рівня мінімальних соціальних потреб,
держава забезпечує збалансування місцевих бюджетів шляхом передачі
необхідних коштів до відповідних місцевих бюджетів у вигляді
дотацій, субвенцій, субсидій відповідно до закону.
Стаття 67. Фінансування витрат, пов'язаних із здійсненням
органами місцевого самоврядування повноважень
органів виконавчої влади та виконанням
рішень органів державної влади
1. Держава фінансує у повному обсязі здійснення органами
місцевого самоврядування наданих законом повноважень органів
виконавчої влади. Кошти, необхідні для здійснення органами
місцевого самоврядування цих повноважень, щороку передбачаються в
Законі України про Державний бюджет України.
2. Рішення органів державної влади, які призводять до
додаткових видатків органів місцевого самоврядування, обов'язково
супроводжуються передачею їм необхідних фінансових ресурсів.
Вказані рішення виконуються органами місцевого самоврядування в
межах переданих їм фінансових ресурсів. Витрати органів місцевого
самоврядування, що виникли внаслідок рішень органів державної
влади і попередньо не забезпечені відповідними фінансовими
ресурсами, компенсуються державою.
Стаття 68. Утворення цільових фондів
1. Органи місцевого самоврядування можуть утворювати цільові
фонди, які є складовою спеціального фонду відповідного місцевого
бюджету.
2. Порядок формування та використання цільових фондів
визначається положенням про ці фонди, що затверджується
відповідною місцевою радою.
( Стаття 68 в редакції Закону N 2813-IV ( 2813-15 ) від
06.09.2005 )
Стаття 69. Місцеві податки і збори
1. Органи місцевого самоврядування відповідно до закону
можуть встановлювати місцеві податки і збори. Місцеві податки і
збори зараховуються до відповідних місцевих бюджетів.
2. За рішенням зборів громадян за місцем їх проживання можуть
запроваджуватися місцеві збори на засадах добровільного
самооподаткування.
Стаття 70. Участь органів місцевого самоврядування у
фінансово-кредитних відносинах
1. Рада або за її рішенням інші органи місцевого
самоврядування відповідно до законодавства можуть випускати
місцеві позики, лотереї та цінні папери, отримувати позички з
інших бюджетів на покриття тимчасових касових розривів з їх
погашенням до кінця бюджетного року, а також отримувати кредити в
банківських установах.
2. Органи місцевого самоврядування можуть у межах
законодавства створювати комунальні банки та інші
фінансово-кредитні установи, виступати гарантами кредитів
підприємств, установ та організацій, що належать до комунальної
власності відповідних територіальних громад, розміщувати належні
їм кошти в банках інших суб'єктів права власності, отримувати
відсотки від їх доходів відповідно до закону із зарахуванням їх
до доходної частини відповідного місцевого бюджету.
Розділ IV
ГАРАНТІЇ МІСЦЕВОГО САМОВРЯДУВАННЯ.
ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ОРГАНІВ ТА ПОСАДОВИХ ОСІБ
МІСЦЕВОГО САМОВРЯДУВАННЯ
Стаття 71. Гарантії місцевого самоврядування, його органів та
посадових осіб
1. Територіальні громади, органи та посадові особи місцевого
самоврядування самостійно реалізують надані їм повноваження.
2. Органи виконавчої влади, їх посадові особи не мають права
втручатися в законну діяльність органів та посадових осіб
місцевого самоврядування, а також вирішувати питання, віднесені
Конституцією України ( 254/96-ВР ), цим та іншими законами до
повноважень органів та посадових осіб місцевого самоврядування,
крім випадків виконання делегованих їм радами повноважень, та в
інших випадках, передбачених законом.
3. У разі розгляду місцевою державною адміністрацією питань,
які зачіпають інтереси місцевого самоврядування, вона повинна
повідомити про це відповідні органи та посадових осіб місцевого
самоврядування.
4. Органи та посадові особи місцевого самоврядування мають
право звертатися до суду щодо визнання незаконними актів місцевих
органів виконавчої влади, інших органів місцевого самоврядування,
підприємств, установ та організацій, які обмежують права
територіальних громад, повноваження органів та посадових осіб
місцевого самоврядування.
Стаття 72. Підзвітність і підконтрольність місцевих державних
адміністрацій районним, обласним радам
1. Місцеві державні адміністрації є підзвітними відповідним
районним, обласним радам у виконанні програм
соціально-економічного і культурного розвитку, районних, обласних
бюджетів, підзвітними і підконтрольними у частині повноважень,
делегованих їм відповідними районними, обласними радами, а також у
виконанні рішень рад з цих питань.
2. Районна, обласна рада може шляхом таємного голосування
висловити недовіру голові відповідної місцевої державної
адміністрації, на підставі чого Президент України приймає рішення
і дає відповідній раді обґрунтовану відповідь.
3. Якщо недовіру голові районної, обласної державної
адміністрації висловили не менш як дві третини депутатів від
загального складу відповідної ради, Президент України приймає
рішення про відставку голови місцевої державної адміністрації.
Стаття 73. Обов'язковість актів і законних вимог органів та
посадових осіб місцевого самоврядування
1. Акти ради, сільського, селищного, міського голови, голови
районної в місті ради, виконавчого комітету сільської, селищної,
міської, районної у місті (у разі її створення) ради, прийняті в
межах наданих їм повноважень, є обов'язковими для виконання всіма
розташованими на відповідній території органами виконавчої влади,
об'єднаннями громадян, підприємствами, установами та
організаціями, посадовими особами, а також громадянами, які
постійно або тимчасово проживають на відповідній території.
2. На вимогу відповідних органів та посадових осіб місцевого
самоврядування керівники розташованих або зареєстрованих на
відповідній території підприємств, установ та організацій
незалежно від форм власності зобов'язані прибути на засідання цих
органів для подання інформації з питань, віднесених до відання
| Стр.1 | Стр.2 | Стр.3 | Стр.4 | Стр.5 | Стр.6 | Стр.7 | Стр.8 | Стр.9 | Стр.10 | Стр.11 |
<< Назад |
<<< Главная страница
|
