Бесплатная библиотека законов онлайн
Загрузить Adobe Flash Player

  Главная

  Право Украины

  Конституция

  Кодексы

  Законы

  Указы

  Постановления

  Приказы

  Письма

  Законы других стран

  Законодательство РБ

  Законодательство РФ

  Новости

  Полезные ресурсы

  Контакты

  Новости сайта

  Поиск документа


Полезные ресурсы

- Таможенный кодекс таможенного союза

- Каталог предприятий и организаций СНГ

- Законодательство Республики Беларусь по темам

- Законодательство Республики Беларусь по дате принятия

- Законодательство Республики Беларусь по органу принятия

- Законы Республики Беларусь

- Новости законодательства Беларуси

- Тюрьмы Беларуси

- Законодательство России

- Деловая Украина

- Автомобильный портал

- The legislation of the Great Britain


Правовые новости







НАЙТИ ДОКУМЕНТ


Закон № 2494-XII від 25.06.1992

Про національні меншини в Україні


Текст документа по состоянию на 2 июля 2009 года

<< Назад | <<< Главная страница






                     З А К О Н  У К Р А Ї Н И
 
                Про національні меншини в Україні
 
 
      ( Відомості Верховної Ради України (ВВР), 1992, N 36, ст.529 )
 
  ( Вводиться в дію Постановою ВР
    N 2495-XII ( 2495-12 ) від 25.06.92, ВВР, 1992, N 36, ст.530 )
 
     Верховна   Рада   України   виходячи  із  життєвих  інтересів
української нації  та  всіх  національностей  в  справі  розбудови
незалежної  демократичної  держави,  визнаючи  нерозривність  прав
людини і прав  національностей,  прагнучи  реалізувати  Декларацію
прав   національностей   України   (   1771-12   ),   дотримуючись
міжнародних зобов'язань  щодо  національних  меншин,  приймає  цей
Закон з метою гарантування національним меншинам права на  вільний
розвиток.
 
     Стаття 1. Україна гарантує  громадянам  республіки  незалежно
від  їх  національного  походження  рівні  політичні,   соціальні,
економічні  та  культурні  права  і  свободи,  підтримує  розвиток
національної самосвідомості й самовиявлення.
     Усі громадяни України користуються захистом держави на рівних
підставах.
     При забезпеченні прав  осіб,  які  належать  до  національних
меншин, держава виходить з того, що вони  є  невід'ємною  частиною
загальновизнаних прав людини.
 
     Стаття  2. Громадяни України всіх національностей зобов'язані
дотримувати Конституції та законів України, оберігати її державний
суверенітет  і  територіальну цілісність, поважати мови, культури,
традиції,  звичаї,  релігійну  самобутність українського народу та
всіх національних меншин.
 
     Стаття 3. До  національних  меншин  належать  групи  громадян
України, які не є українцями за національністю, виявляють  почуття
національного самоусвідомлення та спільності між собою.
 
     Стаття 4.  Відносини,  які  виникають  з  приводу  реалізації
громадянами України прав і свобод, пов'язаних з їх  належністю  до
національних меншин, регулюються Конституцією України ( 888-09  ),
цим  Законом,  прийнятими  на  їх  підставі  іншими  законодавчими
актами, а також міжнародними договорами України.
 
     Стаття 5. У Верховній Раді України, в разі необхідності  -  в
місцевих Радах народних депутатів, діють постійні комісії з питань
міжнаціональних відносин. В місцевих органах державної  виконавчої
влади можуть створюватися відповідні структурні підрозділи.
     При місцевих Радах народних депутатів можуть  утворюватися  і
функціонувати  на  громадських   засадах    дорадчі    органи    з
представників національних меншин. Порядок формування цих  органів
визначається відповідними Радами народних депутатів.
     Центральним  органом  державної  виконавчої  влади  у   сфері
міжнаціональних відносин є Міністерство у справах  національностей
України.  При  Міністерстві  функціонує  як  дорадчий  орган  Рада
представників громадських об'єднань національних меншин України.
 
     Стаття 6. Держава гарантує всім національним  меншинам  права
на національно-культурну автономію: користування і навчання рідною
мовою чи вивчення рідної мови в державних навчальних закладах  або
через  національні  культурні  товариства,  розвиток  національних
культурних  традицій,   використання    національної    символіки,
відзначення  національних  свят,  сповідування   своєї    релігії,
задоволення  потреб  у  літературі,  мистецтві,  засобах   масової
інформації,  створення  національних  культурних   і    навчальних
закладів та будь-яку іншу діяльність,  що  не  суперечить  чинному
законодавству.
     Пам'ятки історії і культури національних меншин на  території
України охороняються законом.
 
     Стаття 7. Держава вживає заходів для підготовки педагогічних,
культурно-просвітницьких та інших національних кадрів через мережу
навчальних закладів. Державні органи на основі  міждержавних  угод
сприяють національним меншинам у підготовці спеціалістів  в  інших
країнах.
 
     Стаття 8. У роботі державних органів, громадських  об'єднань,
а також підприємств, установ і організацій, розташованих у місцях,
де більшість населення становить певна національна  меншина,  може
використовуватися її мова поряд з державною українською мовою.
 
     Стаття 9. Громадяни України,  які  належать  до  національних
меншин,  мають  право відповідно  обиратися  або  призначатися  на
рівних  засадах  на  будь-які  посади  до  органів   законодавчої,
виконавчої,   судової    влади,    місцевого    і    регіонального
самоврядування,  в  армії,  на  підприємствах,  в   установах    і
організаціях.
 
     Стаття 10. Держава гарантує національним  меншинам  право  на
збереження  життєвого  середовища  у  місцях  їх  історичного    й
сучасного  розселення. Питання про повернення на територію України
представників  депортованих  народів   вирішуються    відповідними
законодавчими актами та договорами України з іншими державами.
 
     Стаття 11. Громадяни України мають право  вільно  обирати  та
відновлювати національність.
     Примушення громадян у будь-якій формі до  відмови  від  своєї
національності не допускається.
 
     Стаття 12. Кожний громадянин України має право на національні
прізвище, ім'я та по батькові.
     Громадяни мають право у  встановленому  порядку  відновлювати
свої національні прізвище, ім'я та по батькові.
     Громадяни,  в  національній  традиції  яких   немає    звичаю
зафіксовувати "по батькові", мають  право  записувати  в  паспорті
лише ім'я та прізвище, а у свідоцтві про народження - ім'я  батька
і матері.
 
     Стаття 13. Громадяни, які належать  до  національних  меншин,
вільні у виборі обсягу і форм здійснення  прав,  що  надаються  їм
чинним законодавством, і реалізують їх  особисто,  а  також  через
відповідні державні органи та створювані громадські об'єднання.
     Участь або неучасть громадянина  України,  який  належить  до
національної  меншини,  у  громадському  об'єднанні   національної
меншини не може служити підставою для обмеження його прав.
 
     Стаття 14. Державні органи сприяють  діяльності  національних
громадських  об'єднань,  які  діють    відповідно    до    чинного
законодавства.
     Національні громадські об'єднання мають право висувати  своїх
кандидатів  у  депутати  на  виборах  органів   державної    влади
відповідно до Конституції України ( 888-09 ), законів  про  вибори
народних депутатів  України  і  депутатів  місцевих  Рад  народних
депутатів.
 
     Стаття 15. Громадяни, які належать  до  національних  меншин,
національні громадські об'єднання мають право  у  встановленому  в
Україні порядку вільно  встановлювати  і  підтримувати  зв'язки  з
особами своєї національності та їх  громадськими  об'єднаннями  за
межами  України,  одержувати  від  них  допомогу  для  задоволення
мовних, культурних, духовних потреб,  брати  участь  у  діяльності
міжнародних неурядових організацій.
 
     Стаття  16.  У  державному  бюджеті  України   передбачаються
спеціальні асигнування для розвитку національних меншин.
 
     Стаття  17.   Україна    сприяє    розвиткові    міжнародного
співробітництва  у  забезпеченні  й  захисті  прав  та   інтересів
національних  меншин,  зокрема  шляхом  укладання  й    реалізації
багатосторонніх і двосторонніх договорів у цій сфері.
 
     Стаття 18. Будь-яке пряме чи непряме обмеження прав і  свобод
громадян  за  національною  ознакою  забороняється  й    карається
законом.
 
     Стаття 19. Якщо  міжнародним  договором  України  встановлено
інші  положення  ніж ті, які містяться в законодавстві України про
національні  меншини,  то  застосовуються  положення  міжнародного
договору.
 
 
 Президент України                                       Л.КРАВЧУК
 
 м. Київ, 25 червня 1992 року
        N 2494-XII




<< Назад | <<< Главная страница

Разное

При полном или частичном использовании материалов сайта ссылка на pravo.levonevsky.org обязательна

© 2006-2017г. www.levonevsky.org

TopList

Законодательство Беларуси и других стран

Законодательство России кодексы, законы, указы (избранное), постановления, архив

Законодательство Украины кодексы, законы, указы, постановления, приказы, письма


Законодательство Республики Беларусь по дате принятия:

2013 2012 2011 2010 2009 2008 2007 2006 2005 2004 2003 2002 2001 2000 до 2000 года

Защита прав потребителя
ЗОНА - специальный проект

Бюллетень "ПРЕДПРИНИМАТЕЛЬ" - о предпринимателях.



Новые документы




NewsBY.org - News of Belarus

UK Laws - Legal Portal

Legal portal of Belarus

Valery Levaneuski. Personal website of the Belarus politician, the former political prisoner